Рішення

від 31.10.2019 по справі 917/660/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.19 Справа № 917/660/19

за позовною заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна ярмарка "Добриня-2007" вул.Соборності, 54, м. Полтава, Полтавська область, 36000

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайрент" (код ЄДРПОУ 41721248, 01133, м.Київ, Бульвар Лесі Українки,34)

про визнання правочинів недійсними

Суддя Мацко Оксана Сергіївна

Секретар судового засідання Дяченко Д.Б.

Представники:

від позивача: Пожидаєв В.О.

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи: розглядається позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна ярмарка "Добриня-2007" про визнання недійсними правочинів, а саме: договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.11.2017р. та договору дарування нерухомого майна від 14.11.2017р., укладених між відповідачем та ТОВ "Лансін".

Позивач на задоволенні позову наполягає, посилаючись на те, що спірні договори укладені від імені відповідача директором ОСОБА_2 з перевищенням повноважень; майно оцінене та продане за явно заниженою ціною; власником ТОВ "Лансін" був родич директора ТОВ "М"ясна ярмарка "Добриня -2007" - гр. ОСОБА_3 , що з урахуванням заниженої оцінки вартості майна свідчить про недобросовісність сторін договору, та відповідно - про його недійсність. Крім цього, ТОВ "Лансін" здійснило відчуження майна ТОВ "Прайрент" (третя особа у даній справі, власником якогоо є теща ОСОБА_2 ) , кінцевим бенефіціарним власником якого був гр. ОСОБА_3 , та припинило свою діяльність. Наразі спірне майно перебуває у власності ТОВ "Прайрент" та - за непідтвердженими твердженнями позивача - у користуванні ТОВ "Інтенса Компані", яке станом на 2017р. було пов"язане з гр. ОСОБА_2 .

Також позивач посилається на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 08.11.2017р. про забезпечення позову та накладення арешту на майно відповідача з забороною його відчуження.

Як зазначає позивач, такими діями відповідача та іншого співвласника товариства - директора відповідача, порушені його корпоративні права (право на участь в управлінні господарською організацією, право на отримання прибутку), що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Оскільки інша сторна оспорюваного правочину - ТОВ "Лансін" є припиненою без правонаступництва, то відповідачем по даній справі позивач визначив саме товариство.

У судовому засіданні 31.10.2019р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у жодне з судових засідань не з"явився, відзив на позов не надав, хоча про час і місце проведення судового засідання кожного разу повідомлявся судом належним чином, ухваллли були отримані відповідачем. Неодноразово розгляд справи відкладався через неявку відповідача, невиконання ним вимог ухвал суду; 03.09.2019р., 17.09.2019р.08.10.2019р. представник відповідача звертався до суду з клопотаннями про перенесення судових засідань у зв"язку з неможливістю прибути у засідання через зайнятість в інших справа х - суд дані клопотання задовольняв. У засідання 31.10.2019р. представник відповідача не з"явився, будь-яких клопотань від нього станом на час розгляду справи не надходило. Враховуючи, що справа розглядається досить тривалий час, судові засідання неодноразово відкладалися (у т.ч. й за клопотаннями самого відповідача, який жодного разу явку представника у засідання так і не забезпечив, заперечень проти позову не надав), суд вважає за необхідне розглядати справу по суті без участі представника відповідача. При цьому судом враховано, що про час та місце проведення засідання відповідач повідомлений належним чином (копія поштового повідомлення про вручення ухвали суду від 08.10.2019р. - арк.юспарви 134, том 2).

Ухвалою від 02.05.2019р. судом до участі у справі залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайрент", з огляду на подані позивачем докази того, що саме ця осмоба є теперішнім власником майна, як було відчужено за оспорюваними правочинами. Копії ухвал суду направлялися на адресу третьої особи, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте останньою не отримувалися та поверталися до суду за закінченням терміну зберігання. Таким чином, вважається, що третя особа належним чином повідомлена про проведення судового засідання, її неявка не пеершкоджає розгляду та вирішенню спору по суті.

У судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив дату складання повного рішення, роз"яснив строк та порядок його оскарження.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановив:

ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 заснована громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (позивач), яким належить по 50% статутного капіталу ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 .

05.02.2007р. учасниками ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 було затверджено його статут та призначено директором ОСОБА_2 (копія статуту зі змінами від 07.12.2012р. - том 1, аркуш справи - 26-40).

Згідно положень статуту ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 :

- Вищим органом Товариства є загальні збори Учасників. Вони складаються з Учасників або призначених ними представників;

- Товариство у своїй господарській діяльності має право набувати, відчужувати, дарувати та отримувати в дар, брати та здавати в оренду майно, в т.ч. земельні ділянки, купувати та продавати цінні папери з додержанням законодавства про цінні папери, укладати будь-які угоди, що не суперечать чинному законодавству, набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов`язання, виступати позивачем або відповідачем в суді, господарському та третейському суді від свого імені. Товариство має право на недоторканість його ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть йому належати та які захищаються Цивільним Кодексом України;

- Товариство є власником свого майна, в тому числі й того, що передано Учасниками. Згідно діючого законодавства України, Товариство володіє, користується та розпоряджається власним майном;

- Товариство є власником майна, тобто має право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном;

- До виключної компетенції загальних зборів Учасників належить:

а) визначення основних напрямків діяльності Товариства і затвердження планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до Статуту Товариства, зміна розміру статутного капіталу;

в) призначення та відкликання виконавчого органу Товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу Товариства, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

д) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків Товариства;

е) вирішення питань про придбання Товариством частки Учасника, прийняття до складу учасників Товариства;

є) виключення Учасника з Товариства;

ж) прийняття рішень про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу, призначення аудиторської перевірки;

з) створення, реорганізації та ліквідація дочірніх підприємств, філії та представництв, затвердження їх статутів та положень, а також призначення їх керівників;

і) встановлення розміру, форм і порядку внесення Учасниками додаткових внесків;

ї) приймання рішення про одержання довгострокових кредитів;

З питань, зазначених у пунктах а , б , є рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують Учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів Учасників Товариства. По іншим питанням простою більшістю голосів. Рішення загальних зборів Товариства є обов`язковими для всіх Учасників.

Керуючись п. 10.4 Статуту, 24.09.2008р. згідно протоколу загальних зборів учасників товариства №3/09 з урахуванням того, що Статут не містив застереження про обмеження прав директора щодо розпорядження майном товариства, було встановлено обмеження повноважень директора товариства, яке полягало у необхідності отримання згоди загальних зборів учасників товариства, яка оформлюється відповідним протоколом на вчинення правочинів, щодо відчуження нерухомого майна (копія рішення - аркуш справи - 41, том 1)

Як зазначає Позивач, в порушення рішення зборів учасників Товариства від 24 вересня 2008 року, діючи без належних повноважень, вийшовши за межі наданих йому Статутом і рішенням зборів учасників Товариства повноважень, директор ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 ОСОБА_2 , без отримання відповідної згоди учасників, відчужив нерухоме майно Товариства.

Зокрема, 14 листопада 2017 року директор ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 ОСОБА_2 . продав ТОВ Лансін , код ЄДРПОУ 41319914, нерухоме майно, що належало підприємству, а саме: виробничу будівлю - дільницю по переробці сільськогосподарської продукції, яка в цілому складається з: каналізаційно-насосної станції В2, площею 89,5 кв.м., котельні Г1, площею 207,8 кв.м., м`ясопереробного цеху Д2, Д1-2, д, д1, д2, площею 1509,2 кв.м., трансформаторної підстанції Е1, площею 65,1 кв.м. будівля ДЕС Є1, площею 52,9 кв.м., огорожа №1, замощення ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 868450853240 (діла за текстом нерухоме майно) , за явно заниженою ціною, а саме: за 987790 (дев`ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот дев`яносто) грн..

Окрім цього, 14 листопада 2017 року директор ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 ОСОБА_2 діючи всупереч інтересів Товариства та інтересів позивача, як власника корпоративних прав, розтратив майно Товариства шляхом дарування його ТОВ ЛАНСІН , а саме: 13/50 часток виробничої будівлі-дільниці по переробці сільськогосподарської продукції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка в цілому має загальну площу 2070,3 кв.м. та складається з: консервного цеху Ж1,Ж1-1,Ж2-1, Ж3-1, Ж4-1, ж, ж1,ж2,ж3, ж4, ж5, ж6, площею 2070,3 кв.м., частини огорожі №1, частини замощення І.

Вказане нерухоме майно було оцінене в 311 104 грн., що є значно заниженою ціною в порівнянні з ринковою вартістю майна (копія звіту про оцінку № 253/2017- в матер.справи).

Відповідно до актів прийому-передачі до договору купівлі-продажу нерухомого майна та договору дарування нерухомого майна, посвідчених 14 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., продавець передав, а покупець прийняв зазначене в даних договорах нерухоме майно (копії договорів та актів - арк.справи 57-63, том 1).

В обґрунтування позову Позивач також стверджує, що власником ТОВ ЛАНСІН та його директором на момент укладення оспорюваних правочинів був ОСОБА_3 , який є чоловіком сестри директора ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , що підтверджується копією паспорта ОСОБА_3 .

В подальшому, ТОВ ЛАНСІН здійснило відчуження вказаного вище нерухомого майна ТОВ ПРАЙРЕНТ , а станом на 22 листопада 2017 року кінцевим бенефіціарним власником -контролером ТОВ ПРАЙРЕНТ був все той же чоловік сестри ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Стверджуючи, що майно Товариства було відчужене директором ОСОБА_2 незаконно, без належної правової підстави, з перевищенням повноважень та за заниженою ціною, Позивач просить суд визнати недійсними вказані договори.

Суд, надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, дійшов до наступних висновків:

Щодо визначення юрисдикції:

В обґрунтування позову Позивач посилається на порушення своїх корпоративних прав як учасника ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 .

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію стосовно визначення юрисдикції позовних вимог учасника товариства щодо оспорення договорів, укладених цим товариством (постанови від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що якщо учасник господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги щодо оспорення договору, укладеного товариством, порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів. Оскільки позизвач вказує на наявність у нього частки у статутному фонді ТОВ "М"ясна ярмарка "Добриня - 2007", посилається на порушення права управління товариством та права на отримання прибутку унаслідок укладення між товариством та ТОВ "Лансін" оспорюваних договорів та обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Щодо порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною оспорюваних договорів:

Позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно було б бути доведено не тільки наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними, а також обов`язково - наявність саме у позивача права чи інтересу, порушеного в результаті укладення спірного правочину. Підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог ст.74 ГПК України обставин щодо наявності у нього відповідного права ( охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права чи інтересу відповідачем.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від інших встановлених обставин справи.

Згідно зі статтями 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі статтею 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Підписання керівником юридичної особи оспорюваних договорів без згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Відповідний правоввий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10. 2019р. у справі №916/2084/17 та враховується судом при приянятті рішення у даній справі. Як вбачається з даної постанови, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 923/20/17, відповідно до яких укладення директором товариства договорів, без передбаченої статутом згоди загальних зборів товариства, порушує корпоративні права позивача на управління справами такого товариства, які полягають у наданні згоди учасниками товариства, оформленої рішенням загальних зборів учасників, на укладання таких договорів, та приходить до висновку, що згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Велика Палата Верховного Суду при прийнятті вказаної постанови також взяла до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).

Отже, підписання директором оспорюваних договорів навіть без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача. Тим паче, у даній справі судом встановлено, що обмеження повноважень директора було передбачено навіть не Статутом, а рішенням загальних зборів учасників, прийнятим 24.09.2019р. Відповідні зміни до Статуту за досить довгий час, який пройшов з моменту прийняття цього рішення, внесені не були; у оспорюваних договорах вказано, що при їх укладенні директор діяв на підставі Статуту, а твердження позивача про те, що оскільки директор відповідача та директор ТОВ "Лансін" були родичами, то останній мав знати про обмеження повноважень директора відповідача, жодним чином не доведені та є тільки його припущеннями.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність порушення спірними договорами прав та інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності спірних договорів.

Додатково підставою позову позивач визначає те, що директор ТОВ М`ясна ярмарка Добриня-2007 ОСОБА_2 відчужив нерухоме майно Товариства в момент дії ухвали апеляційного суду Полтавської області від 08 листопада 2017 року про забезпечення позову та накладення арешту на майно Товариства із забороною його відчуження. Даний довод не береться до уваги, оскільки арешт даною ухвалою був накладений не на конкретно визначене спірне нерухоме майно, а на рухоме та нерухоме майно товариства на суму 5 372 650 грн.

Одним з основних принципів господарського процесу є принцип диспозитивності, який зводиться до того, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ГПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Крім того, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про відмову у задовленні позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються (ст.129 ГПК України).

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задовленні позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.11.2019р.

Суддя О.С.Мацко