Рішення

від 11.11.2019 по справі 922/3146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3146/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ-ПАК" 61145, м. Харків, вул. Заліська, 26, код 39507222 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ-СІГАЛ" 61072, м. Харків, пр. Науки, 27-Б, к. 607, код 34632392 про стягнення 18 642,48 грн. справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Атлант-Пак" (позивач) про стягнення з ТОВ "Стронг-Сігал (відповідач) заборгованості за договором поставки №02/18/226 від 13.08.2018 сумі 15 216,48 грн., 1 217,32 грн. оплата за користування комерційним кредитом, 687,03 грн. пені та 1 521,65 грн. штрафу.

Судові витрати в сумі 1 921,00 грн. сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2019, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.09.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у витягу з ЄДРПОУ та поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду з відмітками про отримання ухвали.

Ухвалою суду від 30.09.2019 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13 серпня 2018 року між ТОВ АТЛАНТ-ПАК (Постачальник, Позивач) та ТОВ СТРОНГ-СІГАЛ (Покупець, Відповідач) було укладено Договір поставки № 02/18/226 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати у встановлених Договором строк Товар у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного Договору.

На виконання умов Договору ТОВ АТЛАНТ -ПАК належним чином виконало свої зобов`язання, здійснивши на адресу ТОВ СТРОНГ-СІГАЛ постачання чергової партії Товару на загальну суму 15 216,48 грн. згідно видаткової накладної № 5756 від 05 липня 2019 року.

Пунктом 5.4. Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 від 27 червня 2019 року визначено, що оплата кожної партії Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 30 (тридцять; календарних днів з моменту поставки партії Товару. При здійсненні оплати після строку, визначеного в п. 5.4. цього Договору, така оплата вважається відстроченою. При відстрочені оплати за цим Договором Постачальник має право стягнути з Покупця за право користування комерційним кредитом оплату у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день відстрочення. За погодженням з Постачальником допускається дострокова оплата за партію Товару.

Враховуючі, вищезазначене, строк оплати за поставлену партію товару згідно видаткової накладної № 5756 від 05 липня 2019 року, сплинув 04 серпня 2019 року.

Пунктом 7.2. Договору, у разі прострочення оплати поставленого Товару Покупець зобов`язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. У разі прострочення оплати Товару на термін, більший ніж ЗО (тридцяті ) календарних днів, Покупець додатково зобов`язується сплатити Постачальнику штраф в розмірі 10 % від вартості неоплаченого (несвоєчасно оплаченого) Товару.

Однак, як вказує Позивач в своїй позовній заяві, та, що не було спростовано Відповідачем під час розгляду справи, станом на день складання цієї позовної заяви, в порушення умов Договору, оплата з боку Відповідача не надходила та заборгованість Відповідача за поставлену партію Товару за Договором складає - 15 216,48 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті шістнадцять грн. 48 коп.), в т.ч. ПДВ 20%.

П. 5.4. Договору, при відстрочені оплати за цим Договором Постачальник має право стягнути з Покупця за право користування комерційним кредитом оплату розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день відстрочення, період відстрочення на дату складання цієї позовної заяви - 80 днів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між Позивачем та Відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого Відповідач повинен оплатити отриманий товар, а Позивач має право вимагати від Відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ-ПАК до Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ-СІГАЛ задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ-СІГАЛ (61072, м. Харків, проспект Науки, 27-Б, кім. 607, код ЄДРПОУ 34632392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ-ПАК (61145, м. Харків, вул. Заліська, 26, код ЄДРПОУ 39507222) заборгованість за договором поставки № 02/18/226 від 13 серпня 2018 року у розмірі 18 642,48 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот сороку дві грн. 48 коп., яка складається з: 15 216,48 грн. (п`ятнадцять тисяч двісті шістнадцять грн. 48 коп.) сума боргу за Договором; 1 217,32 грн. (одна тисяча двісті сімнадцять грн. 32 коп.) сума оплати за право користування комерційним кредитом; 687,03 грн. (шістсот вісімдесят сім грн. 03 коп.) пені та 1 521,65 грн. (одна тисяча п`ятсот двадцять одна грн. 65 коп.) штрафу за прострочення понад 30 календарних днів.

Витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГ-СІГАЛ .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СТРОНГ-СІГАЛ (61072, м. Харків, проспект Науки, 27-Б, кім. 607, код ЄДРПОУ 34632392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ-ПАК (61145, м. Харків, вул. Заліська, 26, код ЄДРПОУ 39507222) - 1 921,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю АТЛАНТ-ПАК (61145, м. Харків, вул. Заліська, 26, код ЄДРПОУ 39507222).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГ-СІГАЛ (61072, м. Харків, проспект Науки, 27-Б, кім. 607, код ЄДРПОУ 34632392).

Повне рішення складено "11" листопада 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров