Рішення

від 07.11.2019 по справі 182/5012/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5012/19

Провадження № 2/0182/2626/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.11.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . До дня смерті він проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно у вигляді:

1) житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі Договору купівлі - продажу від 13.10.1998 року, № 18603, посвідченого Товарною Біржею Українська , Нікопольська філія, зареєстрованого в КП НМБТІ за реєстраційним № 87 в реєстровій книзі № 5;

2) земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548га, кадастровий номер 1222986000:03:029:0006, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 050439, виданого Нікопольською райдержадміністрацією 18 листопада 2004 року;

3) земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1900 га, кадастровий номер 1222982200:01:001:0050, розташована на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. 27 вересня 2017 року;

4) квapтиpa, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 21336 від 20 травня 1992 року.

За життя чоловік не склав заповіту, що підтверджується довідкою № 04, наданою виконкомом Червоногригорівської селищної ради від 14.01.2019 року. Частина 2 статті 1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі, зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Вона як дружина померлого, відноситься до першої черги спадкоємців за законом. До спадкоємців першої черги спадкування за законом, окрім неї, відносяться й їх спільні зі спадкодавцем діти - доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . На час відкриття спадщини вона була зареєстрована та постійно проживала разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , тож спадщину після його смерті прийняла, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України. В той же час, вона разом з дочками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в передбачений законом 6-місячний строк з часу відкриття спадщини звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори, де було заведено спадкову справу № 279/2018. 13 червня 2019 року між нею та доньками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено Договір про поділ спадкового майна щодо спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , який було посвідчено державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П., реєстровий № 2-555. Згідно умов даного договору, було домовлено та вирішено, що двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейде у власність доньки спадкодавця ОСОБА_3 ; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га, кадастровий номер 1222986000:03:029:0006, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейде у власність їй - дружині спадкодавця ОСОБА_1 ; а земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1900 га, кадастровий номер 1222982200:01:001:0050, розташована на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейде у власність дочки спадкодавця ОСОБА_2 . На підставі вищезазначеного договору про поділ спадкового майна, державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 червня 2019 року, реєстровий № 2-559, яким було посвідчено її право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га, кадастровий номер 1222986000:03:029:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; доньці ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 червня 2019 року, реєстровий № 2-562, яким було посвідчено її право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , а доньці ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13 червня 2019 року, реєстровий № 2-561, яким було посвідчено її право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1900 га, кадастровий номер 1222982200:01:001:0050, розташовану на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Вони з доньками мали намір при укладенні договору про поділ спадкового майна включити до її частки спадщини, окрім земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га по АДРЕСА_1 , й житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на даній земельній ділянці, що було б не просто доцільно, але й правильно, але державний нотаріус Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачова Л.П. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3356/02-31 від 20 листопада 2018 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений будинок, у зв`язку з тим, що правовстановлюючим документом на житловий будинок є договір купівлі - продажу, зареєстрований на Українській товарній біржі 13.10.1998 року, згідно рішення № 18603, а, згідно ст.ст.227, 242 ЦК України (1963 року), договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений. З цього приводу зазначає, що, відповідно до ст.15 Закону України Про товарну біржу від 10.12.1991 року, який діяв на час укладення договору міни, цей договір було зареєстровано в Нікопольській філії Української товарної біржі та він не підлягав нотаріальному посвідченню. Зважаючи на це та враховуючи, що чоловік в повному обсязі розрахувався з продавцем будинку ОСОБА_6 , відбулася фактична передача будинку, що підтверджується підписаним сторонами договором купівлі - продажу, вважає, що ОСОБА_4 за життя набув право власності на зазначений будинок з надвірними будівлями і цей об`єкт нерухомого майна входить до спадкової маси після його смерті. Вищевикладені факти підтверджуються доданими до позовної заяви документами. Через викладені обставини, у зв`язку з неможливістю оформити свої спадкові права в нотаріальній конторі, змушена звернутися до суду.

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи за своєї відсутності, позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с.83). Відповідачі проти задоволення позову не заперечували (а.с.81-82).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до пп.4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, положення зазначеного Кодексу застосовується до тих прав і обов`язків, що виникли до набрання чинності Кодексом або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої цього Кодексу Спадкове право застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті спадкодавця, який помер до 01 січня 2004 року, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року Про практику розгляду судами України справ про спадкування із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.1992 року, передбачений ст.549 ЦК України, шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Згідно абз.16 п.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 (а.с.4). До дня смерті спадкодавець проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5). Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді:

1) житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому на підставі Договору купівлі - продажу від 13.10.1998 року,№ 18603, посвідченого Товарною Біржею Українська , Нікопольська філія, зареєстрованого в КП НМБТІ за реєстраційним № 87 в реєстровій книзі № 5 (а.с.8-13);

2) земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га, кадастровий номер 1222986000:03:029:0006, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 050439, виданого Нікопольською райдержадміністрацією 18 листопада 2004 року (а.с.14);

3) земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1900 га, кадастровий номер 1222982200:01:001:0050, розташована на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Гульбандян Л.В. 27 вересня 2017 року;

4) квapтиpa, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлому на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 21336 від 20 травня 1992 року.

За життя спадкодавець не склав заповіту, що підтверджується довідкою № 04, наданою виконкомом Червоногригорівської селищної ради від 14.01.2019 року (а.с.6). Позивачка як дружина померлого, відноситься до першої черги спадкоємців за законом (а.с.22). До спадкоємців першої черги спадкування за законом, окрім неї, відносяться й їх спільні зі спадкодавцем діти - доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.23-25). На час відкриття спадщини позивачка по справі була зареєстрована та постійно проживала разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32). Сторони по справі в передбачений законом 6-місячний строк з часу відкриття спадщини звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори (а.с.65-70), де було заведено спадкову справу № 279/2018. 13.06.2019 року між сторонами по справі було укладено Договір про поділ спадкового майна щодо спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , який було посвідчено державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П., реєстровий № 2-555 (а.с.74). Згідно умов даного договору, було визначено, що двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейде у власність доньки спадкодавця ОСОБА_3 ; земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га, кадастровий номер 1222986000:03:029:0006, розташована за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейде у власність ОСОБА_1 ; а земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1900 га, кадастровий номер 1222982200:01:001:0050, розташована на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом перейде у власність дочки спадкодавця ОСОБА_2 . На підставі вищезазначеного договору про поділ спадкового майна, державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачовою Л.П. позивачці було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.06.2019 року, реєстровий № 2-559, яким було посвідчено її право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га, кадастровий номер 1222986000:03:029:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.75); доньці ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.06.2019 року, реєстровий № 2-562, яким було посвідчено її право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.77), а доньці ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.06.2019 року, реєстровий № 2-561, яким було посвідчено її право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1900 га, кадастровий номер 1222982200:01:001:0050, розташовану на території Чистопільської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.76). Сторони по справі мали намір при укладенні договору про поділ спадкового майна включити до її частки спадщини, окрім земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, площею 0,1548 га по АДРЕСА_1 , й житловий будинок з надвірними будівлями, розташований на даній земельній ділянці, але державний нотаріус Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Ткачова Л.П. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3356/02-31 від 20.11.2018 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений будинок, у зв`язку з тим, що правовстановлюючим документом на житловий будинок є договір купівлі - продажу, зареєстрований на Українській товарній біржі 13.10.1998 року, згідно рішення № 18603, а, згідно ст.ст.227, 242 ЦК України (1963 року), договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений (а.с.9).

Відповідно до ст.15 Закону України Про товарну біржу від 10.12.1991 року, який діяв на час укладення договору міни, договір було зареєстровано в Нікопольській філії Української товарної біржі та він не підлягав нотаріальному посвідченню. Зважаючи на це та враховуючи, що ОСОБА_4 в повному обсязі розрахувався з продавцем будинку ОСОБА_6 , відбулася фактична передача будинку, що підтверджується підписаним сторонами договором купівлі - продажу, ОСОБА_4 за життя фактично набув право власності на зазначений будинок з надвірними будівлями і цей об`єкт нерухомого майна входить до спадкової маси після його смерті. Вищевикладені факти підтверджуються доданими до позовної заяви документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.15, 16, 316, 386, 392, 1261, 1296, 1297 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 Про практику розгляду судами України справ про спадкування із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92, Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , ст..2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал