справа № 197/41/19
провадження № 2/197/532/19
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2019 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Леонідової О.В., за участі секретаря судового засідання Піско Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Широківського районного суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи - Андріївська сільська рада, Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В :
Позивач у грудні 2018 року звернувся до суду з зазначеним позовом, вказуючи, що він є власником будинку АДРЕСА_1 , у належному йому будинку зареєстровані відповідачі, але з 2005 року там не проживають. Просить визнати відповідачів такими, що втратили користування житловим приміщенням. В судове засідання позивач не з`явився, до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с. 63). Відповідачі, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 35, 38, 42, 47, 48, 49, 58, 59, 60), у судове засідання не з`явились, відзиви не подали, заяви про розгляд справи у їх відсутність не надходило, виклики відповідачів у судові засідання, призначені на 12.06.2019 та 11.11.2019 додатково здійснювалися через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а.с. 37, 55). Третя особа 1, повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, представника не направили (а.с. 35, 41, 61). Третя особа 2, повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без участі їх представника (а.с. 43, 56). Ухвалою судді від 27.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено третіх осіб - Андріївську сільську раду та Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (а.с. 33-34). Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлена ухвала від 11.11.2019. Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин. Позивач є власником будинку будинку АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 15). Відповідно до акту обстеження умов проживання від 16.06.2017 складеного комісією у складі сільського голови Андріївської сільської ради Свинаренко В.І., депутата сільської ради Тітова О.М., секретаря виконавчого комітету Гарістової О.О., встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , з 2005 року, не проживають: невістка позивача - ОСОБА_2 , онук ОСОБА_1 , онук ОСОБА_3 (а.с. 17). Згідно довідки виконавчого комітету Андріївської сільської ради № 732 від 16.06.2017, у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані позивач , його дружина ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_2 , онук ОСОБА_1 , онук ОСОБА_3 (а.с. 18). Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї (в тому числі колишній член сім`ї) власника будинку втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Судом встановлено, що позивачеві належить спірний будинок на праві приватної власності, а відповідачі не проживають в ньому з 2005 року без поважної причини. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення порушень свого права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. З вищевикладених норм права видно, що положення ст.ст. 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь-яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення ст. 405 ЦК України, ст. ст. 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік. Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-709 цс 16 від 16 листопада 2016 року, яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України є обов`язковою для судів. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Підстави для відхилення доказів судом відсутні, оскільки подані позивачем докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми. Беручи до уваги викладене, а також те, що відповідачі не є співвласниками спірного будинку за вищезазначеною адресою, більше одного року в ньому без поважних причин не проживають, домовленість про порядок користування спірним будинком у відповідачів з позивачем відсутня, суд вважає за можливе визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням унаслідок їхньої відсутності понад встановлені терміни. Отже, позов підлягає задоволенню. Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір на користь позивача. Відповідно до ст. ст. 29, 325, 382, 391, 405 ЦК України, ст. 71 ЖК України, керуючись ст. ст. 263-265, 273, 279, 280-281, 354 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженця с. Пнєвко Камінь-Каширського району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), треті особи - Андріївська сільська рада (місцезнаходження: вул. Державна, 22, с. Андріївка Широківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338204), Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. В. Липинського, 7, м. Дніпро, 49000), про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок). Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження подане протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України. Апеляційна скарга, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подається учасниками справи до або через Широківський районний суд Дніпропетровської області.
Повне судове рішення складене 12.11.2019.
Суддя О.В. Леонідова
Суд | Широківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2019 |
Оприлюднено | 13.11.2019 |
Номер документу | 85556260 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Леонідова О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні