Рішення

від 11.11.2019 по справі 695/1571/19

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1571/19

номер провадження 2/695/931/19

11 листопада 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю секретаря - Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на майно померлого, до складу якого входило право на земельні частку (пай) у КСП Нива с. Зорівка Золотоніського району Черкаської області.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли позивач по справі, а також ОСОБА_2 , яка є дружиною померлого та ОСОБА_3 , яка є дочкою померлого, які звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини.

09.02.2000 року ОСОБА_2 та 18.04.2000 року ОСОБА_3 одержали в Золотоніській райдержнотконторі свідоцтва про право на спадщину за реєстровими № 254 та № 1389 по 1/3 частині вищевказаного паю. На підставі вказаних свідоцтв ними був замовлений та виготовлений державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР № 5-13, даний на підставі рішення Зорівської сільської ради від 15.03.2001 року № 15/2 та реєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 24 липня 2001 року за № 494, в тому числі і на 1/3 частину на ім`я померлого ОСОБА_4 ..

04 травня 2019 року позивач звернулася до Золотоніської райдержнотконтори по питанню оформлення належної їй 1/3 частини спадкового майна, а саме: вже земельної ділянки, площею 3,0569 га, кадастровий номер 7121584700:11:004:0541, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська сільська рада, вартість якої становить 20 380 гривень, що стверджується висновком про вартість земельної ділянки виданими ТБ Універсальна м. Черкаси від 03.05.2019 року.

Разом з тим у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку був зареєстрований та виданий після смерті власника землі, що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої Золотоніською райдержнотконторою від 07.05.2019 року.

За таких обставин, з метою захисту своїх спадкових прав, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак направила до суду заяву, відповідно до якої розгляд справи просила проводити за її відсутності, на задоволення позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, направивши до суду заяви, відповідно до якої позовні вимоги позивача визнали у повному обсязі, розгляд справи просили проводити за їх відсутності.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, а відповідачі позовні вимоги визнали повністю, суд вважає за можливе у підготовчому судовому засіданні розглянути справу за відсутності осіб, що беруть участь у справі та прийняти рішення на підставі доказів, що знаходяться у ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить із наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту прав, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи.

Як вбачається із свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1 від 05.08.1998 року) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Судом встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилася в 1998 році, а тому до таких відносин необхідно застосовувати норми ЦК УРСР 1963 року.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином при вирішенні вказаної справи підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР.

Нормами ст. 529 ЦК УРСР визначено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як вбачається із свідоцтва про народження ( НОМЕР_2 від 28.11.1969 року) ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , а її батьком зазначений ОСОБА_4 . У подальшому позивач змінила своє прізвище із ОСОБА_1 на ОСОБА_1 внаслідок укладення шлюбу, який було розірвано 20.06.1984 року, що стверджується даними Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища за № 00011148067 від 03.10.2012 року.

Згідно із свідоцтвом про шлюб (серії НОМЕР_3 від 03.10.1985 року) позивач змінила своє прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 в результаті укладення шлюбу.

Таким чином судом встановлено, що позивач є дочкою померлого ОСОБА_4 , а тому відноситься до першої черги спадкування.

Згідно із ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Як вбачається із спадкової справи №278/1998 року, яка заведена після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що надана Золотоніською районною державною нотаріальною конторою від 04.07.2019 року за №664/01-16, позивач та відповідачі по справі спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли та звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами.

Відповідно до загальних принципів законодавства, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Разом із тим позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку було відмовлено, що стверджується постановою завідуючої Золотоніської районної державної нотаріальної контори Гавриленко Н.П. від 07.05.2019 року, відповідно до якої правовстановлюючий документ на вказану вище земельну ділянку був виданий вже після смерті ОСОБА_4 , а тому він не набув права власності на неї.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховною Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям та відповідні норми ЦК УРСР.

У силу ст. 3 Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадщини.

Померлий ОСОБА_4 мав право на вказану земельну ділянку, а тому на його імя та імя відповідачів був виданий державний акт на право приватної власності на землю (серії ЧР 5-13) на підставі рішення Зорівської сільської ради від 15.03.2001 року за №15/2 на земельна ділянка площею 3.0570, що розташована на території Зорівської сільської ради.

Суд бере до уваги, що вказаний вище державний акт на право власності на земельну ділянку виданий спеціальним уповноваженим органом на підставі рішення органу місцевого самоврядування, та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №494 від 27.07.2001 року.

Вказана обставина ніким із сторін не оспорюється та фактично сторонами визнається, а тому в силу норм ст. 82 ЦПК України, додатковому доказуванню не підлягає.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Згідно із ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, то первинна реєстрація права власності в такому випадку не може бути проведена на померлого, оскільки власник спадкового майна помер, а за життя право власності не було зареєстровано в належному порядку, то визначення належності зазначеного майна повинно проводитись шляхом визнання права власності за спадкоємцем, який подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини чи іншим чином має право на спадщину.

Нормами ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Нормами ст. 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Як вбачається із матеріалів справи позивач належним чином прийняла спадщину та продовжує користуватися нею.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12.06.2009р. № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач належним чином прийняла спадщину після смерті свого батька, а оскільки оригінал правовстановлюючого документа був виданий після смерті власника, а власник помер, вбачається обмеження прав позивача у можливості прийняття та належного розпорядження своїм спадковим майном, а тому, враховуючи наявність законних підстав, суд задовольняє позов у повному обсязі.

На підставі зазначеного та керуючись

ст.,ст. 346, 1268 ЦК України та ст. 10,

ст.,ст. 76, 264, 265 ЦПК України ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати право власності на 1/3 (одну третю) частину земельної ділянки, площею 3,0569 (три цілих п`ятсот шістдесят дев`ять десятитисячних) га, кадастровий номер 7121584700:11:004:0541, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, Зорівська сільська рада, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення в порядку визначеному ст., ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя: Середа Л.В.