Рішення

від 11.11.2019 по справі 200/10208/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2019 р. Справа№200/10208/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ" (за місцезнаходженням: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава мудрого, буд. 43, код ЄДРПОУ 05502516) до Головного управління ДФС у Донецькій області (за місцезнаходженням: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ" до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області протиправною;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Донецькій області вчинити дії щодо відображення в інтегрованій картці платника, відкритий щодо ПАТ "ШВЕЯ", відповідні зміни щодо зменшення боргу компанії із орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 335 660,82 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року позовна заява залишена без руху (арк. справи 14-15).

09 вересня 2019 року до суду позивачем подана зава на усунення недоліків позовної заяви, визначеною ухвалою суду від 22 серпня 2019 року (арк. справи 17-18).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), із зазначенням розгляду справи відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (арк. справи 1).

17 вересня 2019 року відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України прямо зазначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, яке самостійне визначено платником податків. Вважає безпідставними посилання позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року по справі № 805/2425/15-а, як на підставу коригування/списання податкового боргу, оскільки при розгляді справи не вирішувалось питання списання/коригування податкового боргу, відмова суду у стягненні частини податкового боргу не свідчить про автоматичне списання/зменшення такого податкового боргу, оскільки така процедура передбачена приписами Податкового кодексу України. Зазначає, що посилання позивача на Порядок № 422 є безпідставними, оскільки законодавством не передбачена процедура коригування облікових показників ІКП, зокрема шляхом зменшення податкового боргу, який виник на підставі самостійно задекларованих податкових зобов`язань. При цьому, відповідач просив врахувати, що позивачем самостійно були задекларовані до сплати суми земельного податку для застосування пільги, а тому позивач повинен був виконати приписи Податкового кодексу України та подати уточнену декларацію, зменшивши раніше задекларовані зобов`язання до нуля. Проте, такі дії позивачем не здійснювались. На підставі чого, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (арк. справи 29-32).

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне акціонерне товариство Швея зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 05502516, місцезнаходження юридичної особи: 84301, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Ярослава Мудрого, буд. 43(арк. справи 12).

Судом встановлено, що 17 червня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Швея" про стягнення коштів за податковим боргом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач є юридичною особою та здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Відповідач також перебуває на податковому обліку, як платник податків в ДПІ у м. Краматорську. У відповідача наявна заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 361960,04 грн., яка виникла згідно самостійно поданих декларацій від 20.02.2014 року № 9008668943 та від 04.12.2014 року № 9091480711.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства Швея про стягнення коштів за податковим боргом - задоволений частково. Стягнуті кошти з Публічного акціонерного товариства Швея з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом: із орендної плати з юридичних осіб у сумі - 6299 грн. 22 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення набрало чинності - 07 червня 2016 року (арк. справи 6-10).

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З інтегрованої картки ПАТ Швея вбачається, що позивачем 14 липня 2016 року внесена сума заборгованості 6299,22 грн., втім існує заборгованість у сумі 355 830,82 грн. (арк. справи 42).

Позивач, вважаючи, що на підставі зазначеного рішення суду відповідач не відобразив в інтегрованій картці платника відповідні зміни щодо зменшення боргу із орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 335 660,82 грн., звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов`язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та Законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 16.1.4. пунктом 16.1 статті 16 названого Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 14.1.147 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено судом та не є спірною обставиною між сторонами, за позивачем в інтегрованій картці відповідача обліковується заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 335 660,82 грн., яка виникла згідно самостійно поданих декларацій позивачем 20.02.2014 року № 9008668943 та 04.12.2014 року № 9091480711. Спірною між сторонами є обставина стосовно наявності підстав для коригування означеної суми за наведеними деклараціями.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з абзацом першим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначається строк у 1095 днів, що відраховується від дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Отже, за загальним правилом, встановленим пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, платнику податків надається право на надання уточнюючих податкових декларацій у межах строку, встановленого статтею 102 цього Кодексу.

14 квітня 2014 року набрав чинності Указ Президента України №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 6 цього Закону звільнено суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р, дію якого зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р. Вказаний перелік втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р.

До вказаних Переліків внесено, зокрема м. Краматорськ Донецької області, де зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність позивач, та перебуває на податковому обліку.

08 червня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування", відповідно до якого позивач сплачує за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в загальному порядку.

Відтак, відповідно до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року №1669-VII у період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що означеними вище нормами Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"позивач був звільнений саме від плати за користування земельними ділянкамидержавної та комунальної власності на певний період. Саме означена обставина і зумовила відмову у задоволенні позовних вимог контролюючого органу до позивача. Водночас, норми означеного Закону не містять будь-яких положень стосовно зобов`язань, які визначені самостійно платником податків.

Судом установлено, що граничний строк, встановлений для подання уточнюючої декларації з плати за землю за 2014 рік, сплинув 20 лютого 2017 року.

Водночас, з 15 квітня 2017 року набув чинності Закон України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 23 березня 2017 року № 1989-VIII, реченням другим абзацу двадцять шостого якого передбачено, що до нарахованих та сплачених сум за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції грошових зобов`язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України.

Отже, на даний момент діє норма, що звільняє підприємство позивача від застосування строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.

Однак, як встановлено судом, позивачем уточнююча декларація до власних податкових зобов`язань до податкового органу до цього часу не подавалась.

Cуд зазначає, що Податковий кодекс України та Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, не містять обов`язкової підстави для коригування інтегрованої картки платника податків внаслідок відмови у задоволенні позову з певних підстав.

Разом із цим, суд приймає до уваги, доводи відповідача та приписи пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, згідно якого не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в розглядуваному випадку відсутня протиправна бездіяльність Головного управління ДФС у Донецькій області, а також на даний час відсутні підстави для зобов`язання відповідача вчиняти дії щодо відображення в інтегрованій картці платника зміни щодо зменшення боргу із орендної плати за землю з юридичних осіб на суму 335 660,82 грн., оскільки позивачем вказані зобов`язання визначені самостійно,а уточнююча декларація до таких зобов`язань ним до контролюючого органу не подавалась та останнім не приймалась, отже позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Підстави для здійснення розподілу судових згідно статті 139 КАС України витрат відсутні.

Керуючись 2, 3, 5- 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 94, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ШВЕЯ" (за місцезнаходженням: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава мудрого, буд. 43, код ЄДРПОУ 05502516) до Головного управління ДФС у Донецькій області (за місцезнаходженням: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст судового рішення прийнятий в письмовому провадженні 11 листопада 2019 року.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко