Рішення

від 18.10.2019 по справі 200/9730/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2019 р. Справа№200/9730/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.07.2019 року, зобов`язати вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.07.2019 року № 143 про відмову у врахуванні його пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж ;

- зобов`язати Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути його заяву від 05.07.2019 року про зарахування до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.1ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоду роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має необхідний стаж, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах, як працівник, який був зайнятий повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1.

Відповідач при призначенні пенсії позивачу не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у ТОВ Трест Коксохіммонтаж .

05.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про додання до пенсійної справи документів ТОВ Трест Коксохіммонтаж (ідентифікаційний код 35923452), а саме: довідки від 01.06.2012р. №61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наказу від 22.02.2010 р. № 40Д "Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці".

Проте, розглянувши заяву позивача та додані до неї документи, відповідач прийняв протиправне рішення від 05.07.2019 р. № 143 про відмову у врахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 22.02.2010 р. по 01.06.2012 р. у ТОВ Трест Коксохіммонтаж .

Позивач вказує, що для підтвердження стажу ним було надано відповідні довідки, які не були враховані з посиланням на те, що підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території, доступ до документації і архівів відсутній.

Позивач також вважає спірне рішення відповідача необґрунтованим та таким, що позбавляє його права на пенсійне забезпечення лише через неможливість посадової особи відповідача здійснювати її повноваження.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що трудова книжка підтверджує загальний трудовий стаж, а підтвердити пільговий характер роботи може лише відповідна уточнююча довідка підприємства.

Проте, відповідач вказує на те, що надані заявником довідка та наказ видані ТОВ Трест Коксохіммонтаж , юридичною адресою якого є м. Донецьк, б-р Шевченка, буд. 93. Отже, воно, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2014 року № 1085-р, знаходиться на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі, тому не підлягають реєстрації та виконанню.

Вказує, що відповідно до Постанови КМУ від 07.11.2014 року від 07.11.2014 року № 595 встановлено, що на територіях визначених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р, органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Отже, перевірити якість проведення атестації за умовами праці на підприємствах, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, не має можливості.

Крім цього вказує, що позивач надав наказ про атестацію № 4 ОД від 22.02.2010 року. Накази про атестацію робочих місць за попередні періоди, що підтверджують пільговий характер роботи з 04.01.2010 р. відсутні.

Також, відповідач посилається на те, що пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, проте, у персоніфікованих відомостях щодо заявника такі дані відсутні.

Відповідач вважає, що підстави для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 22.02.2010 року по 01.06.2012 року у ТОВ Трест Коксохіммонтаж відсутні.

Позивач у встановлений судом строк надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що атестація 22.02.2010 року було проведена на підприємстві вперше та вказує на те, що довідка від 01.06.2012р. №61 про підтвердження наявного трудового стажу була видана ще у 2012 році, до подій 2014 року. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 18 жовтня 2019 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явились про дату час, місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач, представник позивача та представник відповідача у судове засідання не з`явились, суд приходить висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 34-36).

З матеріалів справи судом встановлено, що 07 червня 2019 року позивач звернувся до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с. 51).

До заяви про призначення пенсії позивачем були додані: заява від 07.06.2019 за № 315; трудова книжка серії НОМЕР_3 ; військовий квиток серії НОМЕР_4 ; диплом серії НОМЕР_5 ; документи Приватного акціонерного товариства Авдіївський коксохімічний завод : довідка від 15.05.2019 № 05-1/21/802, наказ від 03.12.2001 № 299, наказ від 01.12.2006 № 735, довідка від 15.05.2019 № 05-1/21/816, наказ від 27.12.2010 № 742, наказ від 28.12.2015 № 1407. (копії вказаних документів додано до позовної заяви).

10 червня 2019 року Ясинуватським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про призначенні пенсії позивачу (а.с. 45).

05.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.07.2019 року про додання до пенсійної справи документів ТОВ Трест Коксохіммонтаж (ідентифікаційний код 35923452), а саме: довідки від 01.06.2012р. №61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та наказу від 22.02.2010 р. № 40Д "Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці".

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідачем щодо заяви позивача від 05.07.2019 року фактично було прийнято два рішення з одними і тими ж реквізитами

У першому рішенні відповідач допустив описку, а саме: вказано про те, що відсутні підстави для зарахуванню до пільгового стажу робота у позивача період з 22.02.2010 по 01.06.2012 року у ТОВ Донбаскоксохіммонтаж .

У той час як у вказаний період, відповідно до даних трудової книжки позивача він працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж (а.с.9).

24.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення помилки (а.с. 10).

Відповідачем разом із відзивом надано суду копію супровідного листа від 06.08.2019 року № 4512/03, у якому зазначено про направлення позивачу доповнення до рішення № 143 від 05.07.2019 року.

Фактично до вказаного листа було додано нове рішення з тими самими реквізитами, з вже вірною назвою підприємтва та з урахуванням наданих позивачем довідки від 01.06.2012р. №61 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та наказу від 22.02.2010 р. № 40Д "Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці".

Отже, рішенням відповідача № 143 від 05.07.2019 року позивачу було відмовлено в врахуванні до пільгового стажу період роботи з 22.02.2010 р. по 01.06.2012 р. у ТОВ Трест Коксохіммонтаж (а.с.81).

У вказаному рішенні, серед іншого, зазначено, що надані заявником довідки видані підприємством, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 року №1085-р знаходиться на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі, тому не підлягають реєстрації та виконанню.

Заявником надано наказ про атестацію № 4 ОД від 22.02.2010 року.

Накази про атестацію робочих місць за попередні періоди, що підтверджують пільговий характер роботи з 04.01.2010 відсутні.

Постановою КМУ від 07.11.2014 р. № 595 встановлено, що на територіях, визначених розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. № 1085-р, органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Отже, перевірити якість проведення атестації за умовами праці на підприємствах, що розташовані на тимчасово непідконтрольній українській владі території, немає можливості. В персоніфікованих відомостях заявника такі дані відсутні.

Відповідач у спірному рішенні зазначає, що не має можливості провести перевірку обґрунтованості та достовірності документів, наданих ТОВ Трест Коксохіммонтаж та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 22.02.2010 року по 01.06.2012 року, оскільки підприємство знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі.

За таких обставин, рішенням № 143 від 05.07.2019 р., відмовлено гр. ОСОБА_1 у

врахуванні до пільгового стажу періоду роботи в ТОВ Трест Коксохіммонтаж та зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди роботи з 22.02.2010 р. по 01.06.2012 р.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (далі по тексту - Порядок № 383), Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі по тексту - Порядок № 637) та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом № 1058 визначаються періоди, з яких складається страховий стаж.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (із змінами згідно із Законами України від 02.03.2015 №213- VIII, від 03.10.2017 № 2148-VIII) право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, - чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_6 позивач у період з 04.01.2010 р. по 01.06.2012 р. працював монтажником обладнання 5 розряду (а.с. 15-20).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 10 Порядку 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи у трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року.

Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтями 13,62 Закону України Про пенсійне забезпечення , і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 вересня 2018 року у справі № 599/1425/16-а (адміністративне провадження № К/9901/18983/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_4 України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі №21-307а14.

Суд зазначає, що відомості у рішенні відповідача про відмову у врахуванні до пільгового стажу періоду роботи про те, що позивачем надані довідки видані підприємством, яке відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 № 1058-р знаходиться на території, що тимчасово не підконтрольна українській владі, тому не підлягають реєстрації, виконанню та неможливістю перевірити якість проведення атестації за умовами праці на підприємстві не відповідають дійсності.

Судом встановлено, що при зверненні до відповідача із заявою про долучення до пенсійної справи пільгових довідок були надана довідка № 61 від 01.06.2012 року та наказ від 22.02.2010 року № 4 ОД Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці , що підтверджують пільговий характер роботи, видані ТОВ Трест Коксохіммонтаж про підтвердження наявного трудового стажу при призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до якої встановлено, що позивач у період з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року працював та був атестований на відповідних посадах, що передбачені Списком № 1 (а.с. 91-92).

Згідно з частиною 1 - 2 статті 4 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (із змінами) (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 статті 17 Закону № 1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно зі статтею 18 Закону № 1207-VII, громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

На підставі статей 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки : документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі Лоізіду проти Туреччини (Loizіdоu v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. , 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать (Cyprus v. , 10.05.2001, §96). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі Мозер проти Республіки Молдови та Росії наголосив, що першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою] (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). При цьому, за логікою Міжнародного суду ООН і ЄСПЛ, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

До того ж надані позивачем документи довідка № 61 від 01.06.2012 року та наказ від 22.02.2010 року № 4 ОД Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці , що підтверджують пільговий характер роботи, видані не окупаційною владою, а видані у 2012 та 2010 роках ТОВ Трест Коксохіммонтаж , яке є товариством з обмеженою відповідальністю.

Крім того, доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення наявності чи відсутності у позивача права на отримання пенсії на пільгових умовах, зокрема, направлення запитів щодо отримання таких документів до юридичних осіб чи повідомлення позивача про необхідність надання будь-яких документів, суду не надано.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивач не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з підстав неможливості проведення перевірки первинних документів, що підтверджують наявність пільгового стажу, у зв`язку з перебуванням первинних документів на тимчасово непідконтрольній українській владі території, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, що підтверджують наявність права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженого постановою КМУ № 36 від 16.01.03 р. (далі - Список №1), який діяв у відповідний період роботи позивача, була включена така посада (професія) як: монтажники устаткування коксохімічних виробництв.

Отже, враховуючи викладене позивачем доведено факт наявності пільгового стажу роботи на посадах, що віднесені до Списку №1 за період з 04.01.2010 р. по 01.06.2012 р., що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене відповідач, не врахувавши пільговий стаж позивача на посаді, що віднесена до Списку №1 у період роботи з 04.01.2010 р. по 01.06.2012 р., відмовляючи позивачу в врахуванні до пільгового стажу періоду роботи, діяв протиправно і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 05.07.2019 року, суд зазначає про таке.

Позивач просить суд зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву від 05.07.2019 року про зарахування до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.1ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоду роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж .

Проте, судом з матеріалів справи встановлено, що 05.07.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив: "Прошу долучити пільгові довідки до моєї пенсійної справи".

Отже, фактично вказана заява не містить жодних вимог про зарахування стажу, а є проханням про залучення пільгових довідок до пенсійної справи.

Проте, як було встановлено вище, позивачем підтверджено належними доказами період роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж , який підлягає зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №1.

Відповідно до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, для ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача та шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії відповідно до п.1ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоду роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж .

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.07.2019 року, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 05.07.2019 року № 143 про відмову у врахуванні до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж (ідентифікаційний код 35923452).

Зобов`язати Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місце знаходження: м-н Гідростроітелів, буд. 12, смт. Очеретине, Ясинуватський район, Донецька область, ЄДРПОУ 37544393) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за Списком №1, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування період роботи з 04.01.2010 року по 01.06.2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Трест Коксохіммонтаж (ідентифікаційний код 35923452).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Ясинуватське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: м-н Гідростроітелів, буд. 12, смт. Очеретине, Ясинуватський район, Донецька область, ЄДРПОУ 37544393) судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення складено у повному обсязі 06 листопада 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч