Рішення

від 12.11.2019 по справі 200/12560/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 р. Справа№200/12560/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ: 35035849, адреса: вул. Соборна, б. 18, м. Мирноград, Донецька область, 85322) про оскарження бездіяльності посадових осіб, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна громадянина України - ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням (завершенням) виконавчих проваджень №16148311, №14520028, №16148501, №16148796 та закінченням (завершенням) зведеного виконавчого провадження №16177258.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.09.2019 року адвокатом позивача було здійснено адвокатський запит до відповідача відносно інформації про стан виконавчих проваджень, які були відкриті відносно позивача Ворошиловським районним відділом Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. На запит адвоката відповідачем було надано відповідь, з якої вбачається, що відкритті відносно позивача виконавчі провадження №16148311, №14520028, 16148501, 16148796 були об`єднані у зведене виконавче провадження №16177258, яке завершено 10.11.2014 року.

Це також підтверджується інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), оскільки зазначені вище виконавчі провадження визначені, як завершені, а виконавчий лист за яким відкрите провадження повернений на підставі п. 9 ст. 47 Закону України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального судового провадження та призначено судове засідання на 12.11.2019 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, клопотання щодо розгляду справи без його участі до суду не надав.

У відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 06.07.2010 року за №10002256 зареєстровано арешт нерухомого майна ОСОБА_1 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, д/в 19, 02.07.2010 Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно окрім приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_3 .

16.09.2019 року адвокатом, який діє в інтересах позивача подано до Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області запит щодо надання інформації про стан виконавчих проваджень, які були відкриті відносно позивача Ворошиловським районним відділом Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Відповідно листа Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області №15.26-22/6526/25483 від 25.09.2019 року виконавчі провадження №16148311, №14520028, №16148501, №16148796 були приєднані до зведеного провадження №16177258 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь стягувачів, згідно п. 9 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , завершено 10.11.2014 року. Зведене виконавче провадження №16177258 не має ідентифікаційного доступу в АСВП.

Згідно витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) виконавчі провадження №16148311, №14520028, №16148501, №16148796 завершені, а виконавчий лист за яким відкрите провадження повернений на підставі п.9 ст.47 Закону України Про виконавче провадження .

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 6 ст. 24 Закону України від 21.04.1999 №606 Про виконавче провадження (в редакції на час винесення постанови про накладення арешту, далі - Закон №606) передбачено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною 1 ст. 50 зазначеного закону (в редакції на час винесення постанови про накладення арешту) визначає, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 55 Закону №606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. (ч.1 ст. 55 Закону №606).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника шляхом винесення відповідної постанови.

Разом з тим, як вбачається з листа Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 25.09.2019 року №15.26-22/6526/25483 виконавчі провадження №16148311, №141520028, №16148501, №16148796 були приєднані до зведеного виконавчого провадження №16177258, яке завершено 10.11.2014 року. Зведене виконавче провадження №16177258 не має ідентифікатора доступу в АСВП. Документів в паперовому вигляді до переміщеного відділу не передавались.

Таким чином, відповідач, не може надати іншу інформацію щодо боржника - ОСОБА_1 .

Проте згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на даний час відносно ОСОБА_1 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна. Реєстратором вказаного обтяження є Донецька філія державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України, які здійснила вказану реєстрацію на підставі Постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження д/в 19 від 02.07.2010 року. Об`єктом обтяження є невизначене майно, тобто все майно ОСОБА_1 , окрім приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_3 .

Як встановлено ст. 40 Закону України Про виконавче провадження в чинній редакції, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналогічні норми містили й редакції Закону України Про виконавче провадження , які діяли у період з дати накладення арешту до теперішнього часу.

Відповідачем зазначено, що зведене виконавче провадження завершено 10.11.2014 року, проте вказане виконавче провадження не має ідентифікатора доступу в АСВП.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року врегульовано порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем.

Відповідно до цієї норми особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, державний виконавець позбавлений права на зняття арешту з майна, у випадку відсутності виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в іншій спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачем не доведено наявність відкритого виконавчого провадження та не підтверджено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно позивача, а наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про цей арешт перешкоджає позивачу розпоряджатись своїм правом власності, керуючись вимогами ч. 2 ст. 5 КАС України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити шляхом скасування арешту.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ: 35035849, адреса: вул. Соборна, б. 18, м. Мирноград, Донецька область, 85322) про оскарження бездіяльності посадових осіб задовольнити.

Зняти арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладений Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку на нерухоме майно ОСОБА_1 02.07.2010 року .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ворошиловського районного відділу Державної виконавчої служби м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (ЄДРПОУ: 35035849, адреса: вул. Соборна, б. 18, м. Мирноград, Донецька область, 85322) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш