ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2019 р. справа № 300/1791/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Н.В.,
представника позивача - Солонини Р.Д.,
представника відповідача - Яремака Т.І. Петрук Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" як уповноважений представник Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406 ґрунтується на висновках, зроблених в акті документальної позапланової виїзної перевірки № 662/09-19-14-06/276408439 від 23.07.2019, які, на думку представника позивача, не відповідають фактичним обставинам справи та нормам податкового законодавства. Так, представник позивача зазначив, що перевіркою зроблено необґрунтований та такий, що не відповідає вимогам п.п. 14.1.71 п. 14.1, п.п. 14.1.159 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, висновок про постачання Договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 Товариству з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" та Товариству з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" як пов`язаним особам житлових та нежитлових приміщень по вулиці Галицькій, 118 В, місто Івано-Франківськ, за ціною, меншою ніж звичайні, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ", ТОВ Прикарпатська туристична компанія та Договір про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 не є пов`язаними особами в розумінні вказаних норм Податкового кодексу України. При цьому, відповідач протиправно застосував нормативну вартість 1 м.кв. житлової та нежитлової площі об`єкта будівництва, визначену відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 27.04.2016. Також відповідач під час перевірки в порушення норм статті 198 Податкового кодексу України дійшов помилкового висновку про завищення платником - Договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 податкового кредиту з податку на додану вартість (надалі - ПДВ) в розмірі 3015172 грн., в тому числі за листопад 2016 року в сумі 585310 грн., за грудень 2016 року в сумі 878945 грн., за травень 2017 року в сумі 990309 грн., липень 2017 року в сумі 560608 грн. При цьому, контролюючий орган помилково вважає, що виконання генеральним підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" будівельних робіт для замовника - Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 відбулося після реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05.08.2016 року, що свідчить про нереальність господарських операцій протягом листопада-грудня 2016 року та травня-липня 2017 року. Позивач, вказує на те, що згідно актів виконаних робіт, підписаних в листопаді, грудні 2016 року, травні-липні 2017 року, всі будівельні роботи були виконанні генпідрядником до 05.08.2016 року. Таким чином, на думку представника позивача, висновки працівників Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, які вказані в акті перевірки № 662/09-19-14-06/276408439 від 23.07.2019, є необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406 належить скасувати.
Ухвалою суду від 30.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
18.09.2019 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову. Представник відповідача вказав, що згідно податкової звітності, поданою за відповідні звітні періоди, Договір про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 відображено в складі податкових зобов`язань з ПДВ загальну суму 3750483 грн. в частині проведених фінансово-господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" та на загальну суму 452496 грн. в частині проведених фінансово-господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю Прикарпатська туристична компанія по операціях з постачання нерухомого майна. По операціях з надання послуг по оформленню документації для Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ", договір про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 відображено у складі податкових зобов`язань з ПДВ загальну суму 3750483 грн. Представник відповідача зазначив, що під час позапланової перевірки застосовано вартість 1 м.кв. житлової та нежитлової площі об`єкта будівництва по вулиці Галицькій, 118 В, місто Івано-Франківськ, яка встановлена на підставі експертної оцінки за рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 в справі № 909/620/16. Таким чином, Договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 за період з 01.01.2016 по 08.07.2019 при здійсненні операцій із постачання нерухомого майна в порушення п. 188.1 ст. 188, з врахуванням п.п. 14.1.71 п. 14. 1 ст. 14, п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України занижено базу оподаткування операцій з постачання житлових та нежитлових приміщень, в результаті чого встановлено відхилення між звичайною ціною та вартістю її продажу, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ на суму 35945410 грн. та заниження суми ПДВ на 7189081 грн. Окрім цього, в період з 05.08.2016 по 31.07.2017 позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми в розмірі 3015171 грн. по операціях з придбання від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" будівельних робіт на об`єкті, який на момент здійснення операцій не потребував таких робіт, оскільки згідно Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05.08.2016 року, багатоквартирний житловий будинок в м. Івано-Франківську на розі вулиць Галицька-Добролюбова є закінченим та готовим до експлуатації. Внаслідок вказаних протиправних дій по визначенню податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ позивачем також безпідставно завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в сумі 62 грн. Таким чином, представник відповідач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406 прийнято правомірно. Просив в задоволенні позову відмовити (том 1, а.с.57-63).
Ухвалою від 16.10.2019 суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 300/1791/19 та розпочав розгляд справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити повністю.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.
23.05.2006 Приватне підприємство АРС-ДІМ , Товариство з обмеженою відповідальністю Прикарпатська туристична компанія та приватний підприємець Бович Андрій Федорович уклали Договір простого товариства, згідно якого сторони зобов`язались шляхом об`єднання зусиль і майна, яке належить їм на праві приватної власності, спільно діяти для досягнення таких загальних цілей (мети): реалізація проекту будівництва, здача в експлуатацію багатоквартирного будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Галицька, 118, в м. Івано -Франківську; відчуження в повному обсязі (в цілому) третім особам приміщень об`єкту будівництва, які не є предметом договорів пайової участі у будівництві будинку, укладених до 14.01.2006, приміщень, що перестануть бути предметом вищевказаних договорів, та приміщень об`єкту будівництва, які не є предметом інших цивільно-правових договорів, що передбачають передачу майнових прав на них; розподіл прибутку згідно умов Договору (том 3, а.с.4-6). Вказаний Договір простого товариства від 23.05.2006 взято на облік платників податків в ДПІ в м. Івано-Франківську 16.06.2005 за № 11042.
05.07.2010 у зв`язку зі вступом до складу простого товариства Товариства з обмеженою відповідальністю АРС-ДІМ , укладено договір про внесення змін до Договору простого товариства від 23.05.2006 (том 3, а.с.7-10).
16.09.2014 у зв`язку з відмовою фізичної особи-підприємця Струк Василя Федоровича від подальшої участі у Договорі простого товариства, укладено договір про внесення змін до Договору простого товариства від 23.05.2006 (том 3, а.с.11-13). Відповідно до пункту 1 договору в цій редакції: сторони зобов`язалися шляхом об`єднання зусиль і майна, яке їм належить на праві власності та/або праві користування, спільно діяти для досягнення таких цілей: реалізації проекту будівництва, здача в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення на розі вулиць Галицька-Добролюбова в місті Івано-Франківську та відчуження в повному обсязі третім особам приміщень об`єкту будівництва. Згідно п. 2 вказаного Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю АРС-ДІМ здійснює керівництво спільною діяльністю за цим договором, веде спільні справи та є повноважним представником другої сторони по договору. Згідно пункту 7.2 Договору, облік спільного майна ведеться на окремому балансі сторони-1.
Товариство з обмеженою відповідальністю АРС-ДІМ відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 23.05.2006 з Товариством з обмеженою відповідальністю Прикарпатська туристична компанія .
Станом на 23.07.2019 року Договір про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 перебуває на обліку в ДПІ м. Івано-Франківська, був платником податку на додану вартість, реєстраційний номер 276408439, що не заперечується сторонами.
На підставі наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 04.07.2019 № 1070, направлення від 08.07.2019 № 1063 та наказу від 12.07.2019 № 1103 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Петрук Н.Д. в період з 08.07.2019 по 16.07.2019 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 - уповноважена особа Товариство з обмеженою відповідальністю Прикарпатська туристична компанія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (том 1, а.с.80-82).
За наслідками проведеної перевірки складено акт за № 662/09-19-14-06/276408439 від 23.07.2019, згідно висновків якого встановлено такі порушення: підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.191, підпункту 14.1.202, підпункту 14.1.219, підпункту 14.1244 пункту 14.1. статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого: завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за листопад 2018 року в сумі 62 грн.; завищено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 10204191 грн., в тому числі за грудень 2016 року - в сумі 5464365 грн., за червень 2017 року - в сумі 2442656 грн., за січень 2018 року - в сумі 2146503 грн., за травень 2018 року - в сумі 50000 грн., червень 2018 року - в сумі 50000 грн., липень 2018 року - в сумі 50667 грн. (том 1, а.с.7-35).
На підставі вищевказаного акту перевірки № 662/09-19-14-06/276408439 від 23.07.2019, відповідачем 15.08.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0006471406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 12755239,00 грн., з яких 10204191,00 грн. за основним зобов`язанням та 2551048,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с.49);
- № 0006481406, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 62,00 грн. (том 1, а.с.50).
Вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406, Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" як уповноважений представник Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 звернулось з цим позовом до суду, в якому просить скасувати вищевказані повідомлення-рішення від 15.08.2019 № 0006471406 та № 0006481406.
Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.
Щодо встановленого актом перевірки заниження бази оподаткування, а саме, що договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 за період з 01.01.2016 по 08.07.2019 при здійсненні операцій із постачання нерухомого майна допущено порушення п. 188.1 ст. 188, з врахуванням п.п. 14.1.71 п. 14. 1 ст. 14, п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено базу оподаткування операцій з постачання житлових та нежитлових приміщень, в результаті чого встановлено відхилення між звичайною ціною та вартістю її продажу, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ на суму 35945410 грн. та заниження суми ПДВ на 7189081 грн., то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідна до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 4 статті 632 Цивільного кодексу України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Враховуючи вказані положення, за загальним правилом база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
В акті перевірки, контролюючий орган однією з підстав для сумніву у відповідності договірної вартості рівню звичайних цін та необхідності при визначенні бази оподаткування застосовувати договірні ціни в фінансово-господарських операціях між договором про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року та його сторонами, вказує на те, що перевіркою встановлено пов`язаність договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 із його безпосередніми учасниками: Товариством з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська туристична компанія" в розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Суд не може погодитися з таким твердженням відповідача з огляду на таке.
Підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
а) для юридичних осіб:
одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;
одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;
принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;
одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);
юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;
повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії;
б) для фізичної особи та юридичної особи:
фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
фізична особа має право призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган такої юридичної особи або призначати (обирати) не менш як 50 відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
фізична особа здійснює повноваження одноособового виконавчого органу в такій юридичній особі;
фізична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи;
сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від фізичної особи, наданих юридичній особі, та/або будь-яких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших фізичних осіб, наданих юридичній особі, які надаються під гарантії цієї фізичної особи, перевищують суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду);
в) для фізичних осіб - чоловік (дружина), батьки (у тому числі усиновлювачі), діти (повнолітні/неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні та неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник, дитина, над якою встановлено опіку чи піклування.
Усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) юридичній особі в іншій юридичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій юридичній особі в іншій юридичній особі;
належать будь-якій із пов`язаних сторін такої юридичної особи в іншій юридичній особі.
Для цілей визначення, чи володіє фізична особа безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у розмірі 20 і більше відсотків у юридичній особі, усі корпоративні права, які належать (безпосередньо та/або опосередковано) фізичній особі, є сумою часток корпоративних прав, які:
безпосередньо належать такій фізичній особі в юридичній особі;
належать будь-яким пов`язаним особам такої фізичної особи у зазначеній юридичній особі.
Якщо фізична особа визнається пов`язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов`язаними між собою.
Розмір частки володіння корпоративними правами розраховується у разі:
опосередкованого володіння (в одному ланцюгу) - шляхом множення часток володіння корпоративними правами;
володіння через кілька ланцюгів - шляхом підсумовування часток володіння корпоративними правами в кожному ланцюгу.
У разі коли частка володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу становить 20 і більше відсотків, усі особи такого ланцюга є пов`язаними (незалежно від результатів множення).
Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов`язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов`язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.
За наявності обставин, зазначених в абзаці першому цього підпункту, юридичні та/або фізичні особи, які є сторонами господарської операції, мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов`язаними особами з підстав, не передбачених у підпунктах "а" - "в" цього підпункту.
Контролюючий орган в судовому порядку може довести на основі фактів і обставин, що одна юридична або фізична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.
Однак, на переконання суду, ні Договір про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року, ні його сторони: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська туристична компанія" не підпадають під жоден з критеріїв даної статті ПК України. Доказів протилежного суду не подано.
При цьому, суд констатує, що довід контролюючого органу про те, що про таку пов`язаність свідчить те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська туристична компанія" є безпосередніми учасниками Договору про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року, не є тотожним критерію що одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків , оскільки участь в спільній діяльності на підставі договору не пов`язано з володінням корпоративними правами однієї сторони такого договору в іншій юридичній особі - другій стороні такого договору. Будь-яких інших доказів пов`язаності осіб - учасників Договору про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року відповідачем суду не подано, а під час перевірки - таких обставин не встановлено.
В акті перевірки, контролюючий орган щодо сумнівів у відповідності договірної вартості рівню звичайних цін та необхідності при визначенні бази оподаткування застосувати договірні ціни в фінансово-господарських операціях між договором про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року та його сторонами, також вказує на те, що вказаний Договір взятий на облік як платник податків більш ніж 10 років, а тому володіє інформацією щодо цін на житлові приміщення (квартири) та нежитлові приміщення на ринку в м.Івано-Франківськ, відповідно є обізнаним щодо цін, які склалися на ринку аналогічних товарів. Також було взято до уваги те, що згідно даних бухгалтерського обліку договір про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року за дебетом рахунку 23 Виробництво відображено витрати на будівництво будинку в сумі 21742518,33 грн. В той же час рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 року у справі № 909/620/16 за позовом Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпатська туристична компанія , третя особа на стороні позивача - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської рад, про визнання укладеним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, встановлено, що згідно експертної оцінки Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради Про-експерт загальна кошторисна вартість будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення по вул. Галицькій, 118, в м. Івано-Франківську у поточних цінах станом на 23.05.2016 року складає 47811446 грн. Розмір пайового внеску, за неподання Товариством з обмеженою відповідальністю Прикарпатська туристична компанія документів, що підтверджують кошторисну вартість об`єкта будівництва, в проекті договору визначено на основі опосередкованої вартості спорудження житла, яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103, а саме: 1 м.кв. загальної площі будинку становить 7083 грн. (з врахуванням ПДВ), без ПДВ - 5902,50 грн. Як наслідок, контролюючий орган дійшов висновку, що у Договору про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року відсутні економічні причини укладення угод за ціною нижчою за звичайні.
Таким чином, контролюючий орган звичайною ціною визначено ціну на рівні опосередкованої вартості спорудження 1м.кв. житлової та нежитлової площі об`єкта: багатоквартирного житлового будинку по вул. Галицькій, 118В в м. Івано-Франківську в розмірі 7083 грн. (з врахуванням ПДВ) , без ПДВ - 5902,50 грн., яка затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103.
Однак суд не може погодитися з таким висновком відповідача з огляду на таке.
Частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В даному випадку, суд вважає, що факти встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2017 року у справі № 909/620/16 не мають преюдиційного значення в цій адміністративній справі, оскільки ні ТОВ АРС-Дім , як уповноважений представник Договору про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року, ні Головне управління ДФС в Івано-Франківській області не були учасниками в господарській справі 909/620/16. Таким чином, обставини, на які посилається відповідач, про невідповідність договірних цін ринковим підлягає доведенню в загальному порядку.
Судом встановлено, що взята до уваги контролюючим органом за рівень звичайної ціни операцій з постачання товарів/послуг опосередкована вартість спорудження 1 м.кв. житла в Івано-Франківській області затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.04.2016 № 103. Даний наказ розроблено відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду України від 27 вересня 2005 року № 174 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2005 року за № 1185/11465.
За змістом пунктів 1-3 вказаного Положення, показник опосередкованої вартості спорудження житла - це вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об`єкта-представник. Показники опосередкованої вартості спорудження житла в регіоні є розрахунковими величинами, які базуються на вихідних даних, які надаються місцевими органами виконавчої влади на запит уповноваженого органу. Визначена на підставі вихідних даних, структура безпосередніх витрат з будівництва об`єкта-представника формується за статтями витрат (матеріальні ресурси, заробітна плата, експлуатація машин, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, утримання служби замовника, витрати з проектування, експертизи тощо) у цінах, що склались на момент здійснення розрахунку структури.
Згідно з пунктом 3.2 Положення № 174 показники опосередкованої вартості спорудження житла застосовуються при визначенні у поточному періоді обсягів державних інвестицій, що спрямовуються на будівництво житла для громадян, які потребують поліпшення житлових умов та державної підтримки відповідно до законодавчих актів України, визначенні розміру пайової участі державних інвестицій у спорудженні житла для таких громадян, а також розміру пільгових кредитів, що надаються відповідно до законодавства окремим категоріям громадян із зазначеною метою.
Отже, показники опосередкованої вартості спорудження житла є розрахунковими величинами, застосування яких здійснюються у чітко визначених правових випадках, до яких не віднесено визначення показників ринкових цін як звичайних цін в податкових правовідносинах.
Таким чином, на думку суду, вказані показники опосередкованої вартості спорудження житла не можуть бути взяті контролюючим органом при визначенні бази оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, в даному випадку операцій платника - Договору про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року, з постачання житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку по вул. Галицькій, 118В в м.Івано-Франківську.
Також суд зазначає, що висновок контролюючого органу про заниження платником - Договором про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року бази оподаткування в розмірі 7189081 грн. також не може ґрунтуватися лише на висновку експертної оцінки кошторисної документації частини проектної документації за робочим проектом Група житлових будинків з закладами обслуговування на розі вулиць Галицька-Добролюбова в місті Івано-Франківську. Коректура робочого проекту Комунального підприємства Івано-Франківської обласної ради Про-експерт від 21.09.2019 року № 09-392-16ё замовником якого є ТОВ Прикарпатська туристична компанія . Як встановлено судом з пояснень представників відповідача, змісту акту перевірки від 23.07.2019 року, контролюючий орган не проводив документальних перевірок ні ТОВ Прикарпатська туристична компанія , ні ТОВ АРС-Дім за спірний податковий період, не направляв до вказаних суб`єктів запитів про надання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку та не отримував таких документів, в тому числі й тих, які були предметом оцінки вказаного вище експертного висновку. Таким чином, контролюючий орган не досліджував первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ні ТОВ Прикарпатська туристична компанія , ні ТОВ АРС-Дім , що давало б можливість в сукупності дослідити обсяг та розмір витрат по будівництву багатоквартирного житлового будинку по вул. Галицькій, 118В в м. Івано-Франківську.
Таким чином, на переконання суду, відповідач дійшов передчасного, тобто необгрунтованого, та з помилковим застосуванням норм п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201 ПК України висновку про заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу житлових та нежитлових приміщень та відповідно заниження податкових зобов`язань з вказаного податку в розмірі 7189081 грн.
Щодо встановленого актом перевірки порушення п. 198.1, 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 201.11 ст. 201 ПК України, що виразилося в завищенні платником податку - Договором про спільну діяльність № 100884 від 04.08.2010 року податкового кредиту на загальну суму 3015172 грн., в тому числі: за листопад 2016 року в сумі 585310 грн., за грудень 2016 року в сумі 990309 грн., за липень 2017 року в сумі 560608 грн., то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 198 ПК України, в редакції чинній до 01.01.2017 року:
198.1. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
198.6. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних;
для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України, в редакції чинній з 01.01.2017 року, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.11 ст. 211 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Як встановлено судом з акту перевірки, порушення вказаних норм податкового закону, відбулися внаслідок того, що платником податків - Договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму в розмірі 3015171 грн. по операціях з придбання від ТОВ АРС-ДІМ будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку на розі вулиць Галицька-Добролюбова в м.Івано-Франківськ в листопаді-грудні 2016 року, травень, липень 2017 року, тобто за податкові періоди, що мали місце після реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05.08.2016 року за № ІФ143162182040. Вказані обставини, на думку відповідача, спростовують реальність здійснення господарських операцій (реальність виконання будівельних робіт після реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 05.08.2016 року за № ІФ143162182040).
Згідно з висновком Декларації про готовність об`єкту від 05.08.2016 за № ІФ143162182040 об`єкт Перша черга групи будинків в м. Івано-Франківськ на розі вулиць Галицька-Добролюбова вважається закінченим будівництвом та готовий до експлуатації (том 2, а.с.247-249).
З огляду на зміст положень статті 198 ПК України, статей 1, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , можна дійти висновку про те, що право особи на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Тобто документи мають юридичну силу лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку сум валових витрат та (чи) податкового кредиту.
Як зазначено в пункту 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України", коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.
Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Невиконання обов`язку щодо належного підписання первинного документа, складеного однією особою і переданого іншій особі (зокрема податкової накладної) може позбавляти цю накладну статусу первинного документа або в разі обізнаності контрагента з відсутністю повноважень щодо складання такого документа, або в разі фактичної відсутності господарської операції.
В даному випадку в підтвердження права на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 3015171 грн. по операціях з придбання від ТОВ АРС-ДІМ будівельних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку на розі вулиць Галицька-Добролюбова в м.Івано-Франківськ в листопаді-грудні 2016 року, травень, липень 2017 року позивачем подано акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ3, розрахунки поточної вартості матеріалів, виробів та конструкцій, що й не заперечується відповідачем в акті перевірки (т. 1, а.с. 112-255, т. 2. а.с. 1-246). Як вбачається зі змісту вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт, вони підписані замовником та генпідрядником в періоди: листопад-грудень 2016 року, травень, липень 2017 року. В той же час, у вказаних актах КБ-2в та довідках КБ3 зазначено про те, що вони складені за період з лютого по липень 2016 року, тобто за періоди, що передували реєстрації Декларації про готовність об`єкту від 05.08.2016 за № ІФ143162182040. Окрім цього, згідно додатку № 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди: листопад-грудень 2016 року, травень, липень 2017 року (т. 1, а.с. 100-111,), копій податкових накладних (т. 3, а.с. 24-232), право платника податків - Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 на віднесення суми 3015172 грн. до податкових періодів: листопад-грудень 2016 року, травень, липень 2017 року підтверджується податковими накладними за вказаний період, виданими генпідрядником - ТОВ АРС-Дім та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Отже, вказані податкові накладні були прийняті контролюючим органом без зауважень та зареєстровані Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Також суд звертає увагу, з огляду на вказану вище концепцію про те, що контролюючим органом негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи, - на те, що відповідачем не подано суду доказів притягнення до відповідної відповідальності постачальника робіт - ТОВ АРС-Дім .
За таких обставин, у платника податку - Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 були відсутні правові підстави для не віднесення суми 3015172 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість в податкові періоди: листопад-грудень 2016 року, травень, липень 2017 року.
Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення Договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 податкового кредиту на суму 3015172 грн. є таким, що не відповідає вимогам статті 198 ПК України.
Щодо обставин завищення Договором про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту в розмірі 62 грн. за листопад 2018 року, то суд зазначає таке. Як вбачається з акту перевірки, додатку № 5 до акту перевірки, та податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року з додатком № 2 до неї (т. 3, а.с. 2), таке завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту стало наслідок необгрунтованого та безпідставного висновку відповідача про заниження платником грошових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 10204191 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0006471406 від 15.08.2019 та № 0006481406 від 15.08.2019 є протиправними, та підлягають скасування, а позов в цій справі задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано платіжне доручення № 2360 від 23.08.2019 про сплату судового збору в сумі 19210,00 грн. (а.с.3). Доказів понесення позивачем інших судових витрат суду не подано. Також відсутні докази понесення судових витрат у справі відповідачем.
Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" як уповноваженому представнику Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 19210,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0006471406 від 15.08.2019.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0006481406 від 15.08.2019.
Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" як уповноваженого представника Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884 (ідентифікаційний код - 30610033, площа Ринок, 14, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 39394463, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018) 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АРС-ДІМ" як уповноваженого представника Договору про спільну діяльність від 04.08.2010 № 100884, ідентифікаційний код - 30610033, площа Ринок, 14, м. Івано-Франківськ, 76018.
Відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 39394463, вулиця Незалежності, 20, місто Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Рішення складене в повному обсязі 11 листопада 2019 р.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2019 |
Оприлюднено | 13.11.2019 |
Номер документу | 85569636 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Боршовський Т.І.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шавель Руслан Миронович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні