Постанова

від 18.08.2006 по справі 5/1317-28/190 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1317-28/190 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

18.08.06                                                                                           Справа№ 5/1317-28/190 А

14 год. 30 хв.

За позовом: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, м. Львів  

до відповідача 1: Приватного підприємства “Аквалон”, м. Львів

до відповідача 2: Приватного підприємства „Євро-Сан-Тур”, м. Львів

про визнання недійсним  господарського зобов”язання

Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Ортинська Н.М. –головний державний податковий інспектор

Від відповідача 1: не з”явився   

Від відповідача 2: Левицький І.В. - директор

          Позов заявлено Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова до Приватного підприємства “Аквалон” та до Приватного підприємства „Євро-Сан-Тур” про визнання недійсним господарського зобов”язання між ПП „Аквалон” та ПП „Євро-Сан-Тур” на загальну суму 200 000 грн, та про застосування передбачених ст. 208 Господарського кодексу України правових наслідків визнання недійсним господарського зобов”язання у вигляді стягнення з ПП „Аквалон” та ПП „Євро-Сан-Тур” всього одержаного ними за укладеним зобов”язанням в дохід держави.

          Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просить його задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

          Відповідач 1 явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив,  позовні вимоги по суті не оспорив.

          Відповідач 2 проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому відзиві на позовну заяву від 25.07.2006 року, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в судовому засіданні представник відповідача 2 пояснив, що за поставлений товар він повністю розрахувалося з ПП “Аквалон”. Відповідач 2 вказує на відсутність в його діях фактів протиправної поведінки.

          Суд розглядає справу в порядку ст. 71 КАС України на основі наявних доказів.

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ, накладні та податкові накладні, постанова про порушення кримінальної справи від 01.09.2005 року, вирок Галицького районного суду м. Львова від 06.04.2006 року та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Згідно накладної № 89/08 від 28 серпня 2005 року на суму 140 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 23 333,33 грн. та накладної № 91/08 від 30 серпня 2005 року на суму 60 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 10 000,00 грн. відповідач 1 (ПП “Аквалон”) поставив відповідачу 2 (ПП „Євро-Сан-Тур”) металоконструкції ангару “Молодечно” на загальну суму 200 000 грн. та виписало податкову накладну № 89/08 від 28.08.2005 року на загальну суму 140 000,00 грн. та податкову накладну № 91/08 від 30.08.2006 року на загальну суму 60 000,00 грн. Поставлений товар оплачено з боку ПП „Євро-Сан-Тур” 23.08.2005 року в сумі 140 000 грн. та 30.08.2005 року в сумі 60 000 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно вироку Галицького районного суду м. Львова від 06.04.2006 року у справі № 1-186/06, Лашманова О.В. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. З вироку вбачається, що Лашманов О.В., будучи службовою особою підприємства, а саме працюючи директором Приватного підприємста “Аквалон” в період –липня-вересня 2005 року не відображав у бухгалтерській та податковій звітності підприємства доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) внаслідок чого підприємством не було сплачено за третій квартал 2005 року податку на прибуток в сумі 108 708,5 грн. та податку на додану вартість в сумі 79 440 грн., а всього умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 188 148,5 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов"язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України, господарське зобов”язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб”єктності), може на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 Постанови № 3 від 28 квітня 1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. Умисел юридичної особи - сторони у договорі визначається умислом посадової особи, яка підписала (уклала) угоду від імені такої юридичної особи і яка мала такі повноваження на момент її підписання.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов”язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов”язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов”язанням,  а  у разі  виконання  зобов”язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.

          Дане господарське зобов”язання, укладене між відповідачами, спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 1 (ПП “Аквалон”).

          Зокрема, після здійснення фінансово-господарської операції на поставку металоконструкції ангару у Приватного підприємства „Аквалон” виникло податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 33 333,33 грн., яке відповідач 1 (ПП „Аквалон”) згідно з ст.3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із наступними змінами та доповненнями) повинен був у серпні 2005 року відобразити у бухгалтерських документах, у декларації по податку на додану вартість та сплатити у встановлений Законом термін до державного бюджету України.

Як встановлено вироком Галицького районного суду м. Львова від 06.04.2006 року у справі № 1-186/06, Лашманов О.В., працюючи директором Приватного підприємста “Аквалон” в період –липня-вересня 2005 року не відображав у бухгалтерській та податковій звітності підприємства доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) внаслідок чого підприємством не було сплачено за третій квартал 2005 року податку на прибуток в сумі 108 708,5 грн. та податку на додану вартість в сумі 79 440 грн., а всього умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 188 148,5 грн.

          Матеріалами справи не підтверджується наявність наміру на порушення інтересів держави і суспільства з боку відповідача 2 –ПП „Євро-Сан-Тур”.

           З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині визнання недійсним господарського зобов”язання, що виникло на підставі накладної № 89/08 від 28 серпня 2005 року на суму 140 000,00 грн. та накладної № 91/08 від 30 серпня 2005 року на суму 60 000,00 грн., як такого, що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності наміру в однієї із сторін –ПП "Аквалон”, а також застосовує наслідки у вигляді стягнення з ПП "Аквалон" в дохід державного бюджету всього одержаного за господарським зобов”язанням в сумі 200 000 грн. 00 коп.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн. та 1700 грн.) покладаються на відповідача 2, так як спір виник з його вини.

На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

          ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати недійсним господарське зобов”язання між ПП "Аквалон" та ПП „Євро-Сан-Тур” на суму 200 000 грн., що виникло на підставі накладної № 89/08 від 28 серпня 2005 року та накладної № 91/08 від 30 серпня 2005 року.

3.          Стягнути з Приватного підприємства "Аквалон" (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Шевська, 1, ідентифікаційний код 32483174) в доход держави усе одержане ним за господарським зобов”язанням в сумі 200 000 грн., що виникло на підставі накладної № 89/08 від 28 серпня 2005 року та накладної № 91/08 від 30 серпня 2005 року.

4.          Стягнути з Приватного підприємства "Аквалон" (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Шевська, 1, ідентифікаційний код 32483174) в дохід державного бюджету України (р/р 31115095500006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200) – 1 703 грн. 40 коп. –судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                       Суддя                                                      Морозюк А.Я.