Рішення

від 23.10.2019 по справі 640/10166/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року № 640/10166/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Мікс" доНаціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіо Кривбас" про представники учасників справи:скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії позивача - Буняк В.С.; відповідача - Мартовицький Т.О.; третьої особи - Ярошенко О.М., (у судовому засіданні 23.10.2019, відповідно до ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення)),

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіо Мікс" (адреса: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Кольцова, буд. 8, кв. 2, ідентифікаційний код - 20301672) (далі - позивач або ТОВ "Радіо Мікс" або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, ідентифікацій код - 00063928) (надалі - відповідач або Нацрада України з питань ТБ і РМ або Національна рада), у якому позивач просить суд:

- скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 24.01.2019 № 88 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл.";

- зобов`язати Національну раду відмовити у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у місті Кривому Розі Дніпропетровської області Товариству з обмеженою відповідальністю "Радіо Кривбас".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засіданні на 01.08.2019; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіо Кривбас" (по тексту - ТОВ Радіо Кривбас ) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2019.

Призначеної дати у судовому засіданні оголошено перерву до 23.10.2019.

Вказаної вище дати в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив, за викладених у мотивувальній частині позовної заяви підстав, задовольнити позов.

Мотивуючи позовні вимоги Товариство вказує, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 24.01.2019 № 88 "Про визначення переможця конкурсу і видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у місті Кривому Розі Дніпропетровської області" було прийняте з порушенням ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Представник відповідача проти позову, за відзначених у відзиві підстав, заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви.

Третя особа у своїх письмових поясненнях б/н від 11.09.2019, підтриманих представником, зауважила про не подання позивачем належних та допустимих доказів неправомірних дій відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, оглянувши у судовому засіданні електронні докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.01.2019 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення № 88 "Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл." (за текстом - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення), оформлене протоколом № 3, згідно п. 1 якого визнано ТОВ Радіо Кривбас , м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. ( РАДІО КРИВБАС ), переможцем конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл.

Цього ж дня, Нацрада України з питань ТБ і РМ прийняла рішення № 89, що оформлене протоколом № 3, за яким ТОВ ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ , ТОВ РАДІО МІКС , КП ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ РУДАНА КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та ТОВ РАДІО СВІТ відмовлено у видачі ліцензії на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл.

З прийнятим відповідачем Рішенням позивач не погоджується та зазначає, що на засіданні 24.01.2019 під час голосування Національної ради жодному з учасників конкурсу на частоту мовлення 102, 3 МГц у місті Кривому Розі не надано необхідних п`яти голосів, а тому Нацрада України з питань ТБ і РМ мала б відмовити у видачі ліцензії на мовлення всім без виключення учасникам конкурсу.

Товариство звертає увагу, що у невизначений законом спосіб головуючий на засіданні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення повторно поставив на голосування питання щодо видачі ліцензії виключно одному ТОВ Радіо Кривбас , хоча в ході засідання Національної ради 24.01.2019 член ради Черниш Олег Миколайович прямо зауважив всім присутнім на незаконності такого способу прийняття Нацрадою України з питань ТБ і РМ рішення, що підтверджується відповідним відеозаписом на Ютуб-каналі , який доступний невизначеному колу осіб, тому відповідна обставина не підлягає доказуванню.

В цьому аспекті ТОВ "Радіо Мікс" відмічає, що за другої спроби, тобто не у встановлений законом спосіб і всупереч принципу рівності всіх учасників конкурсу, Національна рада п`ятьма голосами присутніх проголосувала за видачу ліцензії ТОВ Радіо Кривбас , а відтак Спірне рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Окремо, позивач примітив, що відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , крім загальних вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті, у разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за наслідками конкурсного відбору, в рішенні зазначається, чи мала особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову, встановлені законом переваги на отримання ліцензії, чи мали інші особи такі самі або інші переваги. Однак Оскаржуване рішення містить лише загальні міркування, з яких виходила Національна рада, надаючи перевагу щодо видачі ліцензії переможцю конкурсу, а не Товариству, що свідчтить про прийняття Рішення з порушенням ч. 6 ст. 24 Закону України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення .

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач подав на розгляд суду відповідний позов.

З викладеними позивачем твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві відмітив про прийняття Рішення з дотриманням вимог чинного законодавства. Зауважив, що за результатами рейтингового голосування найбільше голосів, а саме 4 , набрало ТОВ Радіо Кривбас . Після чого, Голова Національної ради проінформував, що у результаті рейтингового голосування найбільше голосів набрало ТОВ Радіо Кривбас , у зв`язку із чим на голосування було поставлено проект рішення про визначення переможця конкурсу та видачі ліцензії на мовлення. За наслідками голосування (за кількості 5 голосів) Нацрадою України з питань ТБ і РМ визначено переможцем ТОВ Радіо Кривбас .

Третя особа, у поданих до суду 12.09.2019 письмових поясненнях окреслила, що позов не містить належного правового та доказового обґрунтування.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (в рішенні - Закон), Законом України Про телебачення і радіомовлення , Регламентом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення , затв. Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 29.04.2015 № 581 (нижче - Регламент), та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В контексті нормативного регулювання спірних правовідносин та обставин справи, суд акцентує увагу на такому.

Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення визначаються правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення.

Поряд з правовим регулюванням статусу Національної ради, її складу, повноважень, Законом врегульовано питання порядку організації діяльності Нацради України з питань ТБ і РМ.

Статтями 23, 24 Закону передбачено, що порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради, який за поданням голови або не менше трьох членів Національної ради затверджується Національною радою більшістю від її складу.

Засідання Національної ради скликаються головою Національної ради відповідно до Регламенту Національної ради за власною ініціативою або на вимогу не менше трьох членів Національної ради.

Виключно на засіданнях Національної ради, зокрема, приймаються рішення про оголошення конкурсів на отримання ліцензій на телерадіомовлення та затверджуються конкурсні умови; приймаються рішення про видачу, продовження, переоформлення ліцензій на телерадіомовлення та про внесення змін до ліцензій; приймаються рішення про видачу та продовження ліцензій провайдерів програмної послуги, про затвердження та внесення змін до відповідних пакетів програм універсальної програмної послуги.

Засідання Національної ради є відкритими.

Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради.

Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради.

На засіданні Національної ради ведеться протокол, який протягом трьох днів після засідання підписується головою Національної ради (або іншою особою, яка головувала на засіданні) та відповідальним секретарем Національної ради (або членом Національної ради, який виконує його посадові обов`язки) не пізніше чотирьох днів після проведення засідання.

В силу ст. 17 Закону, Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані:

посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії;

обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

Крім загальних вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті, рішення про відмову у видачі ліцензії, рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії повинно містити щонайменше такі дані:

підстави для відмови: обставини, з яких Національна рада виходила, приймаючи рішення про відмову у видачі ліцензії або рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії;

нормативне обґрунтування прийнятого рішення: посилання на норму закону України, відповідно до якої встановлені Національною радою обставини надають їй право відмовити у видачі ліцензії або у продовженні ліцензії;

обґрунтування надання переваги іншим учасникам: у разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за наслідками конкурсного відбору в рішенні зазначається, чи мала особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову, встановлені законом переваги на отримання ліцензії, чи мали інші особи такі самі або інші переваги, з яких міркувань виходила Національна рада, надаючи перевагу щодо видачі ліцензії переможцю конкурсу, а не заявникові.

З наведених приписів слідує, що на відкритих засіданнях Національна рада, у складі не менше шести членів, реалізує свої повноваження з прийняття рішень про видачу ліцензій на телерадіомовлення, як акту індивідуальної дії. При цьому, відповідне рішення, мотивувальна частина якого має містити, а саме: посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії; обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради, обставини чого відображаються у протоколі засідання. В свою чергу, рішення про відмову у видачі ліцензії, крім загальних вимог (вже перелічених вище) повинно містити: а) підстави для відмови: обставини, з яких Національна рада виходила, приймаючи рішення про відмову у видачі ліцензії або рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії; б) нормативне обґрунтування прийнятого рішення: посилання на норму закону України, відповідно до якої встановлені Національною радою обставини надають їй право відмовити у видачі ліцензії або у продовженні ліцензії; в) обґрунтування надання переваги іншим учасникам: у разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за наслідками конкурсного відбору в рішенні зазначається, чи мала особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову, встановлені законом переваги на отримання ліцензії, чи мали інші особи такі самі або інші переваги, з яких міркувань виходила Національна рада, надаючи перевагу щодо видачі ліцензії переможцю конкурсу, а не заявникові.

Поряд із Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України регулює Закон України Про телебачення і радіомовлення , який визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань.

Згідно ст.ст. 21-23, 25 розд. ІІІ Закону України Про телебачення і радіомовлення , в межах правових питань розвитку національного телерадіоінформаційного простору, ліцензування мовлення та державної реєстрації суб`єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення радіомовлення, встановлено, що план розвитку національного телерадіоінформаційного простору (далі в тексті - План розвитку) є нормативно-правовим документом, який розробляється Національною радою і затверджується її рішенням відповідно до вимог цього Закону. На підставі Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, визначає конкурсні умови та оголошує конкурси на отримання ліцензій на мовлення, визначає умови ліцензій на мовлення, яке ліцензується за реєстраційним принципом.

Канали мовлення, мережі мовлення та телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються та/або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України та Плану розвитку.

Ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

За результатами відкритих конкурсів здійснюється видача ліцензій на мовлення, пов`язане з використанням радіочастотного ресурсу, а також мовлення на вільних каналах багатоканальних мереж.

Конкурс на отримання ліцензії ініціюється, оголошується і проводиться Національною радою. Національна рада може ініціювати проведення конкурсу за власною ініціативою або за відповідним зверненням телерадіоорганізації.

Рішення про переможця конкурсу та про видачу ліцензії приймається Національною радою в місячний термін після завершення прийому заяв на отримання ліцензії.

При розгляді заяв Національна рада надає перевагу телерадіоорганізації, яка:

а) здатна найкраще забезпечити виконання конкурсних умов;

б) надає перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняє інформаційні потреби національних меншин та забезпечує свободу слова;

в) має перевагу у фінансово-економічних та професійно-технічних можливостях телерадіомовлення;

г) є організацією суспільного телебачення і радіомовлення;

ґ) протягом одного року до дня подання заяви не допускала порушень вимог цього Закону щодо розкриття інформації про всіх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про всіх пов`язаних осіб та про структуру власності;

д) зобов`язується збільшити частку пісень державною мовою, передбачену частиною другою статті 9 цього Закону, на 5 і більше відсотків;

е) здатна найкраще забезпечити інтереси виробників національного аудіовізуального продукту.

Протягом п`яти робочих днів після протокольного оформлення підсумків конкурсу Національна рада письмово повідомляє заявників про ухвалене рішення.

Ліцензія на мовлення оформляється і видається телерадіоорганізації, яка перемогла в конкурсі, протягом 10 днів після сплати нею грошового (ліцензійного) збору, що підтверджується відповідним документом органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за умови, що сплату здійснено протягом місяця з дня ухвалення рішення про видачу ліцензії.

З положень Закону України Про телебачення і радіомовлення видно про повноваження Національної ради з проведення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення, пов`язаного з використанням радіочастотного ресурсу, та прийняття, за підсумками конкурсу, рішення про визначення переможця конкурсу та видачу останньому ліцензії.

Окремо, зважаючи на норми наведених законів України, слід відмітити, що порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, що не врегульований Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення , а відповідно і роботи Нацради України з питань ТБ і РМ в межах відкритих конкурсів щодо видачі ліцензій на мовлення, пов`язаного з використанням радіочастотного ресурсу, визначається Регламентом Національної ради, який встановлює порядок організації та внутрішньої роботи Національної ради, проведення засідань, підготовки та прийняття рішень, визначає інші процедурні питання її діяльності.

У відповідності п.п. 3.5.13, 3.5.14., 3.5.15. ч. 5 р. ІII Регламенту, в межах порядку розгляду питань на засіданні Національної ради, передбачено, що голосування здійснюється кожним членом Національної ради особисто шляхом підняття руки.

Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п`яти членів Національної ради. Рішення, які не отримали необхідної кількості голосів, вважаються не прийнятими.

Повторний розгляд проектів рішень Національної ради, які не отримали необхідної кількості голосів, здійснюється за ініціативою одного із членів Національної ради.

Рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу, про відмову у видачі ліцензії на мовлення при проведенні конкурсу, відмову в переоформленні ліцензії на мовлення в частині програмної концепції мовлення, повинно бути вмотивованим.

З огляду на приписи Регламенту, у випадку голосування за проект рішення не менше п`ятьма членами Національної ради, таке рішення вважається прийнятим, яке, водночас, має бути мотивованим. Поряд з цим, у випадку, якщо рішення не отримало необхідної кількості голосів, за можливе є здійснення, за ініціативою одного із членів Національної ради, повторного розгляду саме проекту рішення.

За п.п 3.6.1. , 3.6.2., 3.6.4. ч. 6 р. ІII Регламенту, з метою підготовки протоколу засідання Національної ради здійснюється аудіозапис, який зберігається у відділі підготовки та протоколювання документів до засідань.

За результатами засідання Національної ради складається протокол, який є офіційним документом. Протокол засідання веде та оформлює відділ підготовки та протоколювання документів до засідань.

У протоколі засідань зазначаються: номер протоколу, що відповідає порядковому номеру засідання Національної ради; дата, час і місце проведення засідання; прізвища членів Національної ради, присутніх та відсутніх на засіданні та під час розгляду відповідного питання; прізвища присутніх працівників апарату Національної ради, а також запрошених та інших осіб (відповідно до реєстрації); прізвище головуючого на засіданні; точне формулювання питання порядку денного; прізвища членів Національної ради, працівників апарату Національної ради та інших осіб, які виступили на засіданні Національної ради під час розгляду відповідного питання (у порядку черговості виступів); проекти рішень та пропозиції, що виносилися на голосування; результати поіменного голосування; прийняті рішення; протокольні доручення; прізвища працівників відділу підготовки та протоколювання документів до засідань, які оформляли протокол.

Таким чином, офіційним документом, що відтворює результати засідання Національної ради є протокол засідання, який містить, зокрема, проекти рішень та пропозиції, що виносилися на голосування.

Пунктом 2.3.2. част. 2 розд. ІІ Регламенту передбачені повноваження членів Національної ради згідно з повноваженнями, наданими чинним законодавством України, до яких відносяться: участь у практичному виконанні повноважень та функцій, покладених на Національну раду згідно з обов`язками, визначеними рішеннями Національної ради; внесення пропозицій щодо формування порядку денного засідання Національної ради; здійснення організації підготовки питань для їх розгляду на засіданні разом з апаратом Національної ради; участь у засіданнях Національної ради; доповідь на засіданнях Національної ради питання порядку денного, які ними готуються; праця в комісіях, тимчасових робочих групах, що створюються Національною радою; виконання окремих доручень голови Національної ради; забезпечення та контролю виконання рішень Національної ради.

З огляду на окреслені правові висновки положень Законів України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення і Про телебачення і радіомовлення та Регламенту, суд акцентує, що як свідчать матеріали справи 24.01.2019 відбулося засідання Національної ради, результати якого оформлено протоколом № 3.

З протоколу засідання видно про висловлення головою Національної ради Ю. Артеменком пропозиції про проведення рейтингового голосування щодо визначення переможця конкурсу у порядку надходження заяв та постановлення останнім на голосування проекту рішення про визначення переможця конкурсу і видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

За підсумками проведеного голосування щодо проекту відзначеного рішення, переможцем конкурсу визнано ТОВ Радіо Кривбас .

За проект рішення проголосувало 5 членів Національної ради, внаслідок чого було прийнято Спірне рішення.

Таким чином, приймаючи до уваги відповідну пропозицію голови Національної ради Ю. Артеменка, винесену на голосування в рамках відповідного конкурсу, враховуючи, що за проект рішення щодо визнання ТОВ Радіо Кривбас переможцем конкурсу проголосувало не менше 5-ти членів Нацради України з питань ТБ і РМ, що убачається з протоколу засідання № 3 від 24.01.2019, тобто офіційного документу, що відтворює результати засідання Національної ради, необґрунтованими, за висновками суду, є твердження Товариства про наявність підстав для відмови у видачі ліцензії всім без виключення учасникам конкурсу в площині питання голосування за прийняття відміченого вище конкретного проекту рішення.

Додатково, суд звертає увагу, що про обставини голосування 5-ма членами Національної ради за проект рішення щодо визнання ТОВ Радіо Кривбас переможцем конкурсу слідує з відомостей, розміщених у відкритому доступі інтернет за посланням: https://www.youtube.com/watch?v=bg-oyMx_Hew (час з 01:22:40 по 01:26:01 хв.), які були досліджені у судовому засіданні 12.09.2019.

Судом встановлено, що зі Спірного рішення, і, між іншим, з протоколу засідання від 24.01.2019, випливає про: встановлення обставин здатності ТОВ Радіо Кривбас найкраще забезпечити виконання конкурсних умов, зокрема через надання переваг соціально важливим програмам, у тому числі інформаційним передачам на місцеву тематику, соціально-політичним, передачам військового спрямування, програмам дитячого та іншого спрямування; посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії; обставини, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, що свідчить про наявність у мотивувальній частині Рішення мотивованих висновків Національної ради.

Окремо, суд вказує, шо згідно ч. 1 ст. 30 Закону України Про телебачення і радіомовлення , при проведенні конкурсу на видачу ліцензії на мовлення підставою для відмови у видачі ліцензії є перемога іншого заявника за результатами конкурсного відбору.

З рішення Нацради України з питань ТБ і РМ від 24.01.2019 за № 89 слідує про відмову ТОВ ТЕЛЕКАНАЛ ПРЯМИЙ , ТОВ РАДІО МІКС , КП ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ РУДАНА КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ та ТОВ РАДІО СВІТ у видачі ліцензії на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., що, з урахуванням положення ч. 1 ст. 30 Закону України Про телебачення і радіомовлення , вказує про прийняття відповідачем такого рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбаченому Законами України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення і Про телебачення і радіомовлення .

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За висновками суду, в межах даної справи Національною радою доведено правомірність прийнятого Оскаржуваного рішення. В свою чергу, доводи Товариства не підтверджені належними та достатніми доказами.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом вище вже підкреслювалося, що у відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про скасування Рішення, а відповідно і похідні вимоги про зобов`язання Національну раду відмовити у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 102,3 МГц у місті Кривому Розі Дніпропетровської області Товариству з обмеженою відповідальністю Радіо Кривбас , є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відсутніми є підстави для задоволення позову, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову б/н від 07.06.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіо Мікс" - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Текст рішення у повному обсязі складено 08.11.2019 .

Суддя К.С. Пащенко