Постанова

від 31.10.2019 по справі 910/16709/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16709/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

за участю секретаря судового засідання: Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Мурашко О. А.,

відповідача 1 - не з`явився,

відповідача 2 - Сосюра О. М.,

відповідача 3 - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 (колегія суддів: Разіна Т. І., Іоннікова І. А., Тарасенко К. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 (суддя Бойко Р. В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект"

до 1) Міністерства юстиції України, 2) Акціонерного товариства "Укрсоцбанк", 3) Державного підприємства "Сетам",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни,

про визнання недійсним акта, свідоцтва та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" (далі - ТОВ "ТММ-Будкомплект") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - АТ "Укрсоцбанк"), Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам"), у якому просить визнати недійсним акт від 27.11.2018 № 55614508 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки - майнового комплексу, загальною площею 8 526,3 кв.м., реєстраційний номер 371305280000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, 22 (далі - майновий комплекс); визнати недійсним свідоцтво про право власності серія та № 1408, видане 27.11.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л.; скасувати державну реєстрацію про право власності, номер запису про право власності 29136420.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ТММ-Будкомплект" зазначає, що передача на підставі акта від 27.11.2018 № 55614508 належного позивачу майнового комплексу у власність АТ "Укрсоцбанк" в межах виконавчого провадження № 55614508 у порядку, визначеному статтею 49 Закону України "Про іпотеку", була здійснена всупереч встановленої ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18 заборони та за відсутності факту того, що відповідні торги з реалізації такого майна не відбулися.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/16709/18, відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

2.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено в межах, визначених у позові, підстав оскарження спірної процедури реалізації (переходу права власності належного ТОВ "ТММ-Будкомплект" майнового комплексу до АТ "Укрсоцбанк", з якими положення чинного законодавства України пов`язують можливість визнання недійсним акта, свідоцтва та скасування державної реєстрації. При цьому, апеляційний господарський зазначив, що позивач не навів та не довів суду належними та допустимими доказами порушень вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 і рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/16709/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ТОВ "ТММ-Будкомплект" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/16709/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

3.2. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "ТММ-Будкомплект" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає, що, незважаючи на заборону відчуження нерухомого майна позивача, установленою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18, відповідачами було здійснено відчуження майнового комплексу на користь АТ "Укрсоцбанк" на підставі частини 1 статті 49 Закону України "Про іпотеку". Отже незупинення вчасно торгів ДП "Сетам", зумовило складання державним виконавцем акта № 55614508 від 27.11.2018 про реалізацію предмета іпотеки в порушення норм законодавства. При цьому, у разі зупинення ДП "Сетам" торгів на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18, торги були би проведені повторно і зазначене майно могло бути реалізовано за найвищою ціною. Таким чином, на думку скаржника має місце порушення Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про іпотеку" та Конституції України.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу АТ "Укрсоцбанк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зокрема, АТ "Укрсоцбанк" зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18 було заборонено проводити реалізацію нерухомого майна, а не видачу актів чи свідоцтва про право власності. При цьому, зазначеною ухвалою не було зупинено виконавче провадження № 55614508. Тобто, у даному випадку торги щодо реалізації майнового комплексу не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників, а АТ "Укрсоцбанк" скористалося окремою процедурою, визначеною статтею 49 Закону України "Про іпотеку", залишивши за собою іпотечне майно в рахунок часткового погашення боргу за кредитним договором.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ДП "Сетам" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зокрема, ДП "Сетам" зазначає, що у разі оголошення торгів такими, що не відбулися, в іпотекодержателя виникає право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Таким правом скористалося АТ "Укрсоцбанк", що жодним чином не порушує вимог законодавства України.

4. Розгляд касаційної скарги та установлені судами обставини справи

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О. за реєстровим № 7859 було вчинено виконавчий напис, у відповідності до якого запропоновано звернути стягнення на користь АТ "Укрсоцбанк" на майновий комплекс, який належить на праві власності ТОВ "ТММ-Будкомплект" та переданий в іпотеку на підставі договору застави від 21.07.2004, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С. М. за реєстровим № 2280, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 252-СВ від 04.03.2004, укладеного між Фірмою "Т.М.М." - ТОВ та Акціонерно-комерційним банком "ХФБ Банк Україна" (правонаступник - АТ "Укрсоцбанк"), строк платежу за яким настав з 31.10.2017 до 13.11.2017. Запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації майнового комплексу, частково задовольнити вимоги АТ "Укрсоцбанк" виключно щодо заборгованості за тілом кредиту (без врахування заборгованості за відсотками) у розмірі 14 857 932,43 євро, за користування кредитною лінією, нарахованими за період з 31.10.2017 по 13.11.2017 (включно).

4.2. Відділом примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України 23.01.2018 було відкрито виконавче провадження № 55614508 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису № 7859.

4.3. На підставі постанови державного виконавця від 02.07.2018 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, 09.07.2018 було складено звіт про оцінку майна, за яким вартість майна становить 25 080 666,67 грн без ПДВ.

4.4. Державний виконавець 27.07.2018 повідомив про таку оцінку сторін виконавчого провадження, а 01.08.2018 подав заявку до ДП "Сетам" для реалізації майнового комплексу.

4.5. ДП "Сетам" 10.08.2018 повідомило сторін виконавчого провадження та державного виконавця про проведення 10.09.2018 о 09 год 00 хв електронних торгів з продажу майнового комплексу.

4.6. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18 частково задоволено заяву ТОВ "ТММ-Будкомплект" про забезпечення адміністративного позову, заборонено Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України та іншим особам, у тому числі ДП "Сетам", вчиняти дії, направлені на реалізацію нерухомого майна, яке належить на праві власності ТОВ "ТММ-Будкомплект", а саме, майнового комплексу, в рамках виконавчого провадження № 55614508 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д. О. № 7859 від 20.12.2017 - до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 826/12574/18.

4.7. Також господарські суди попередніх інстанцій установили, що зранку 10.09.2018 ТОВ "ТММ-Будкомплект" подало вказану ухвалу до Міністерства юстиції України та ДП "Сетам".

4.8. Господарські суди зазначили, що із закладки "Заявки на участь у торгах" електронних торгів на сайті ДП "Сетам" вбачається, що для участі у торгах було подано три заявки, кожна з яких відхилена у зв`язку із несплатою гарантійного внеску.

4.9. 10.09.2018 згідно з протоколом № 356692 проведення електронних торгів (протокол сформовано 10.09.2018 о 11:00:12) торги визначено такими, що не відбулися, у зв`язку із відсутністю допущених учасників. При цьому, 10.09.2018 о 11 год 15 хв торги зупинено у зв`язку із надходженням ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18.

4.10. 25.09.2018 до Міністерства юстиції України надійшла заява АТ "Укрсоцбанк" № 12.1-02/37-27685 від 19.09.2018 про залишення за собою майна.

4.11. 27.11.2018 актом № 55614508 про реалізацію предмета іпотеки визнано, що у зв`язку із тим, що торги не відбулися і надійшла заява стягувача, АТ "Укрсоцбанк" придбало майновий комплекс шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

4.12. 27.11.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. видано свідоцтво про право власності на майновий комплекс та проведено державну реєстрацію права власності на майновий комплекс за АТ "Укрсоцбанк" (номер запису 29136420).

4.13. 03.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Спір у цій справі стосується законності процедури реалізації (переходу права власності) належного ТОВ "ТММ-Будкомплект" нерухомого майна (майнового комплексу) до АТ "Укрсоцбанк" в процедурі примусового виконання виконавчого напису про звернення стягнення на таке майно шляхом проведення прилюдних торгів.

5.3. Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочину.

При цьому, оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочину, відбувається за умови, коли торги відбулися, і покупець внаслідок вчинення активних дій, спрямованих на реалізацію волевиявлення щодо придбання майна (ставка в процесі торгів) запропонував вищу ціну, що має наслідком оформлення договірних правовідносин придбання майна.

5.4. Водночас, господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з протоколом від 10.09.2018 № 356692 проведення електронних торгів (протокол сформовано 10.09.2018 о 11:00:12), торги визначено такими, що не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників.

5.5. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за іпотекодержателем майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися

5.6. Тобто, у випадку, коли торги не відбулися, і відсутні особи, які висловили волевиявлення на придбання майна та виступили покупцями такого майна, зумовлюються наслідки, передбачені статтею 49 Закону України "Про іпотеку".

5.7. При цьому, перехід права власності на майно до іпотекодержателя є дією, яка зумовлена умовами іпотечного договору та є різновидом передбаченого статтею 37 Закону України "Про іпотеку" способу звернення стягнення шляхом прийняття рішення про набуття у власність такого предмета іпотеки. Аналогічний висновок про відсутність правочину купівлі-продажу у випадку, коли торги не відбулися, викладений у постановах Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1655цс16 та від 14.06.2017 у справі № 463/1204/15-ц.

5.8. Господарські суди установили, що оскільки торги не відбулись, АТ "Укрсоцбанк" на підставі частини 1 статті 49 Закону України "Про іпотеку" придбало предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

5.9. Згідно із статтею 37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Тобто, рішення про реєстрацію права власності за іпотекодержателем, як і акт, і свідоцтво, які є підставою для таких дій, повинні відповідати положенням чинного законодавства та можуть бути предметом оскарження в суді.

5.10. Верховний Суд погоджується з висновком господарських судів попередніх інстанцій, що в цьому випадку позивачем не доведено, а судами не установлено, в межах визначених у позові підстав оскарження спірної процедури реалізації (переходу права власності) належного ТОВ "ТММ-Будкомплект" нерухомого майна (майнового комплексу) до АТ "Укрсоцбанк", обставин, з якими положення чинного законодавства України пов`язують можливість визнання недійсним акта, свідоцтва та скасування державної реєстрації.

5.11. Щодо доводів скаржника про заборону відчуження нерухомого майна, встановлену ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2018 у справі № 826/12872/18, Верховний Суд зазначає таке.

5.12. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

5.13. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

5.14. Тобто, обмеження, які встановлені відповідною ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову, встановлюються саме з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача на час вирішення спору, тому, забезпечення в майбутньому реальної можливості виконання судового рішення у випадку задоволення вимог позивача, а відтак, їх дія нерозривно пов`язана із наявністю такої мети.

5.15. Така правова позиція в першу чергу ґрунтується на дотриманні закріпленого в приписах Конституції України і статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, принципу мирного володіння особою своїм майном, адже продовження дії обмежень щодо розпорядження майном, за відсутності матеріально-правового інтересу позивачів до нього, на забезпечення якого відповідні заходи були вжиті, свідчитиме про неправомірне обмеження власника в реалізації його прав власності, в той час як із втратою матеріально-правового інтересу позивачів до позову не зумовлюється автоматичне скасування відповідних заходів та за відсутності фактичного інтересу у вчиненні таких дій останні можуть існувати роками.

5.16. Тобто, визначальним у вирішенні спору про визнання незаконними дії з відчуження майна за час існування його обтяження є встановлення факту існування матеріально-правового інтересу у особи, на захист прав якої таке обтяження було вжито.

5.17. Таким чином, оскільки метою забезпечення є забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, то можливість оскарження дій/рішень/правочинів, які вчинені під час дії заходів забезпечення позову, можливе виключно за умови, якщо позов у справі, в якій вжито такі заходи задоволено.

5.19. Як установили господарські суди попередніх інстанцій, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.12.2018 у справі №826/12872/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у задоволенні позову ТОВ "ТММ-Будкомплект" відмовлено.

5.20. Місцевим господарським судом правильно зазначено, що наведене виключає висновок про те, що видача оскаржуваних акта і свідоцтва та проведення реєстрації права власності на майновий комплекс за АТ "Укрсоцбанк" під час дії судової заборони та задоволення даного позову забезпечить виконання актів правосуддя у адміністративній справі № 826/12872/18.

5.21. Інші доводи скаржника стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.22. При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій у вказаній справі.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 910/16709/18.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТММ-Будкомплект" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2019 у справі № 910/16709/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв