Ухвала

від 11.11.2019 по справі 814/1212/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2019 року

Київ

справа №814/1212/18

адміністративне провадження №К/9901/30003/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №814/1212/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КНМ до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС) на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.08.2018.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2019 у задоволенні клопотання ГУ ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 06.08.2018 подано 16.07.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 22.10.2018 за клопотанням ГУ ДФС було продовжено строк для усунення недоліків. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що не подання апеляційної скарги у зв`язку з неможливістю сплати судового збору є об`єктивною причиною пропуску такого строку та дає підстави для його поновлення. На підтвердження викладених обставин апелянтом надано копії службових записок.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДФС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДФС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору, оскільки податковий орган не має можливості виконати вимоги ухвали суду у визначений строк.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Проте обставини, на які посилається відповідач є суб`єктивними та пов`язані з неналежною організацією роботи суб`єкта владних повноважень. Звернення з повторною апеляційною скаргою до суду 16.07.2019, більш як через сім місяців після повернення первісної апеляційної скарги, свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до суду.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є поважними, а судом не враховано, що ГУ ДФС не має можливості сплатити судовий збір. Разом з тим, вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Звертає увагу, що з метою належного виконання функцій, покладених на нього законодавством, контролюючий орган повторно звернувся до суду. Також зазначає, що право на апеляційне та касаційне оскарження рішення є складовою конституційного права особи на судовий захист.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 КАС України, у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №814/1212/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

І.А. Васильєва

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду