Постанова

від 05.11.2019 по справі 815/6989/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2019 року

Київ

справа №815/6989/15

касаційне провадження №К/9901/19832/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 (суддя Самойлик Г.П.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Кравченко К.В., Лук`янчук О.В.) у справі №815/6989/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс у грудні 2015 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015 № 0000293800 та № 0000283800;

визнати протиправними дії Офісу великих платників податків ДФС щодо прийняття податкових повідомлень-рішень від 05.11.2015 № 0000293800 та № 0000283800.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 20.01.2016 позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015 № 0000293800 та № 0000283800. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.03.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 залишив без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема: статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вирішення справи судами попередніх інстанції).

Зокрема, наголошує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс було передано на облік до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області у 2013 poцi, а тому Офісу великих платників податків ДФС про результати вирішення спору у адміністративній справі №2а-11525/09/1570 стало відомо лише після отримання листа Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 21.09.2015 №7723/7/15-17-10-01-08 з повідомленням про відповідні обставини.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

На підставі висновків акту перевірки від 20.05.2009 № 58/23-8009/22447500 Державною податковою інспекцією в Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.05.2009:

№ 0000842301/0 про визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 2505423грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1928051грн.;

№ 0000862301/0 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 6142404грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6142404грн.;

№ 0000822301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1900000 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 950000 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 28.05.2009 № 0000842301/0, № 0000862301/0 залишені без змін, а податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 № 0000822301/0 скасовано в частині застосування штрафної санкції в сумі 950000 грн., збільшено на 3502 грн. штрафну санкцію з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями.

З метою доведення до платника нових строків сплати податкових зобов`язань відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2009:

№ 0001442301/3 про визначення податкового зобов`язання зі сплати штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями в сумі 3502 грн.;

№ 0001432301/3 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1900000 грн.;

№ 0000842301/3 про визначення податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в сумі 2505423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1928051 грн.;

№ 0000862301/3 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6142404 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 6142404 грн.

Позивачем оскаржено до адміністративного суду податкові повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0001442301/3, № 0001432301/3, № 0000862301/3 та № 0000842301/3 в частині визначення податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в сумі 2505423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1545648 грн.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2010 у справі №2-а-11525/09/1570, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010, позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0001432301/3, № 0000862301/3 у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 №0000842301/3 в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 2505423 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1545648 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 №0001442301/3 в частині визначення податкового зобов`язання зі штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями в сумі 1,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2015 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2010 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі №2-а-11525/09/1570 залишено без змін (№К/9991/11889/11).

Офісом великих платників податків ДФС прийнято похідні податкові повідомлення-рішення від 05.11.2015 (щодо узгоджених сум податкових зобов`язань):

№ 0000293800 про збільшення грошового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 3501 грн.;

№ 0000283800 про збільшення грошового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 382403 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин щодо вжиття будь-яких заходів щодо стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з несплатою сум податкових зобов`язань, первинно визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 17.09.2009 № 0001442301/3 та № 0000842301/3, у межах встановленого підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-ІІІ граничного строку.

Відповідно до абзацу б підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, заявлених у податкових деклараціях.

Зі змісту положень підпунктів 5.2.1, 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III вбачається, що податкове зобов`язання вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення у разі відсутності факту оскарження платником такого повідомлення в адміністративному чи судовому порядку протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі якщо податкове повідомлення контролюючого органу про визначення податкового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З дня набрання законної сили судовим рішенням про відмову в задоволенні позову про оскарження податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов`язання (частини податкового зобов`язання) податкове зобов`язання (частина податкового зобов`язання) набуває статусу узгодженого.

Як зазначено вище, у ситуації, що розглядається, позивачем оскаржено до адміністративного суду податкові повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0001442301/3, № 0001432301/3, № 0000862301/3 та № 0000842301/3 в частині визначення податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в сумі 2505423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1545648 грн.

За результатами розгляду справи №2а-11525/09/1570:

податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0001442301/3 скасоване в частині визначення податкового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями в сумі 1 грн., а в частині визначення податкового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями в сумі 3501 грн. - залишене без змін;

податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0001432301/3 скасоване в повному обсязі;

податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0000842301/3 скасоване в частині визначення податкового зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, в сумі 2505423 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 1545648 грн.; у частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 382403 грн. податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0000842301/3 не оскаржувалося;

податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0000862301/3 скасоване у повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У ситуації, що розглядається, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі № 2а-11525/09/1570 постановлена у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили 25.11.2010.

При цьому, з огляду на вищезазначені приписи податкового законодавства, частина визначеного податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2009 № 0000842301/3 податкового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 382403 грн. набула статусу узгодженої в силу пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III, з огляду на неоскарження вказаної частини нарахувань позивачем в судовому порядку.

У свою чергу, частина визначеного податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2009 № 0001442301/3 податкового зобов`язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями в сумі 3501 грн. стала узгодженою з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №2а-11525/09/1570 - 25.11.2010 в порядку підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III.

Згідно з абзацом в підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов`язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.

Наведені положення кореспондуються з абзацом в підпункту 6.1 пункту 6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.07.2001 за N 567/5758.

Отже, податкове повідомлення-рішення, сума податкового зобов`язання за яким є зменшеною за рішенням суду, що набрало законної сили, або яке скасоване в судовому порядку вважається відкликаним.

Таким чином, з набранням законної сили 25.11.2010 судовим рішенням в адміністративній справі, яким скасовано/змінено податкові повідомлення-рішення від 17.09.2009 № 0001442301/3, № 0001432301/3, № 0000842301/3 та № 0000862301/3, такі акти індивідуальної дії є відкликаними у розумінні абзацу в підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-III.

Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010 за N 1440/18735 (який набрав чинності з 14.01.2011), передбачено, що якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу (абзац 2 пункту 3.4).

Такі положення кореспондуються з приписами абзацу 2 пункту 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2012 за N 2135/22447 (який набрав чинності з 08.01.2013).

З метою вжиття заходів щодо визначення позивачу суми податкових зобов`язань, які не були скасовані за наслідками розгляду справи №2а-11525/09/1570, податковим органом прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000293800 та № 0000283800 лише 05.11.2015.

У цьому контексті суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити про те, що прийняття податковим органом похідних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку зі зміною/скасуванням за наслідками оскарження основного податкового повідомлення-рішення, має формальний характер та здійснюється з метою доведення до відома платника податків нових термінів сплати первинно визначеного податкового зобов`язання. При цьому, терміни сплати узгоджених податкових зобов`язань встановлюються законом і не можуть змінюватися актами податкового органу.

Відповідно підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов`язання.

Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Під час розгляду цієї справи податковим органом не надано доказів щодо вжиття до 2015 року будь-яких заходів щодо стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з несплатою сум податкового зобов`язання:

зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у сумі 382403 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2009 № 0000842301/3, яке в цій частині нарахувань не оскаржувалося та є узгодженим в силу положень пункту 5.2 статті 5 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-ІІІ;

зі сплати штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями в сумі 3501 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2009 № 0001442301/3, яке є узгодженим з моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-11525/09/1570 - 25.11.2010.

Складення похідних податкових повідомлень-рішень щодо визначення сум узгоджених податкових зобов`язань після спливу встановленого підпунктом 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами від 21.12.2000 № 2181-ІІІ граничного строку, в межах якого можливе стягнення таких сум з платника податку, за відсутності вчинення дій щодо такого стягнення, нівелює правову мету прийняття таких актів індивідуальної дії.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

У частині відмови в задоволенні позову судові рішення судів попередніх інстанцій учасниками справи не оскаржуються, тому підстави для надання правової оцінки висновкам судів у цій частині вирішення справи відсутні.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі № 815/6989/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк