Рішення

від 13.11.2019 по справі 904/4091/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019р. Справа № 904/4091/19

За позовом: Публічного акціонерного товариства Укртелеком в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком , м. Дніпро

До: Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, смт. Софіївка

Про: стягнення 15 397, 11 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ :

ПАТ Укртелеком в особі Дніпропетровської філії ПАТ Укртелеком (позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації ( відповідач) про стягнення 15 397, 11 грн. - заборгованості з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що на позивача , як на оператора телекомунікацій згідно ч. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг ( затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 ) покладено обов`язок надавати телекомунікаційні послуги з урахуванням пільг відповідно до законодавства України, проте надані ним в період : січня - червня 2019р. послуги оплачені не були.

УСЗН Софіївської РДА ( відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність у 2019 році бюджетних асигнувань, бюджетних призначень та кошторисів на зазначені цілі ; оскільки позивач був своєчасно та належно попереджений і мав можливість запобігти завданню збитків , все ж свідомо завдав собі збитки ( розуміючи, що відшкодовуватись вони не будуть), то він ( на думку відповідача) ні в якому разі не має право на їх відшкодування. Окрім того , відповідач звертає увагу суду на фактичні розбіжності з наданих послуг у спірний період гр. ОСОБА_1

ПАТ Укртелеком в особі Дніпропетровської філії ПАТ Укртелеком (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти обставин , викладених відповідачем у відзиві на позов, з підстав зазначених у позовній заяві.

УСЗН Софіївської РДА ( відповідач) своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив позивача не скористався.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 31.10.18р. була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

ПАТ Укртелеком (позивач) є оператором телекомунікацій і включений до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Позивач надає телекомунікаційні послуги фізичним особам, в тому числі і тим, що мають визначені законодавством пільги з їх оплати.

Так, Дніпропетровською філією ПАТ Укртелеком у період з січня по червень 2019р. та включно надавалися згідно зі ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та про державні соціальні гарантії , ч. 3 ст. 63 Закону Україні Про телекомунікації телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, проживаючим на території Софіївського району Дніпропетровської області.

Головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у Софіївському районі Дніпропетровської області є Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг у 2019 році, повинно було здійснюватись відповідачем за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 256 Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. Згідно п. 3 тієї ж Постанови, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

В той же час, щомісячно у період з січня по липень 2019р. на виконання п. 10 Положення про Єдиний державніий автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги ( затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 ) на адресу відповідача у відділ персоніфікованого обліку пільговиків УСЗН, згідно регламенту відділу персоніфікованого обліку надавались на електронних носіях та на паперових носіях розрахунки щодо вартості послуг, фактично наданих громадянам пільгових категорій у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга , що має наслідком проведення УСЗН відповідних розрахунків на відшкодування понесених підприємством витрат.

Відповідно до пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р., відповідач повинен був щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак відповідач порушив свої зобов`язання та не розрахувався з позивачем.

З матеріалів справи вбачається (згідно наданого позивачем розрахунку, а.с.4) , що станом на час винесення рішення у справі за УСЗН Софіївської районної державної адміністрації (відповідачем) рахується заборгованість з відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, за наступні періоди:

місяць в якому надавалися послуги Позивачеммісяць в якому приймалися документи для обліку та розрахунків Відповідачемсума нарахуваньоплатаПерерахунокРізниця (сума боргу) січень 2019лютий 2019 3001,36 0 3001,36 лютий 2019березень 2019 2962,27 0 5963,63 березень 2019квітень 2019 2743,33 0 8706,96 квітень 2019травень 2019 2633,72 0 11340,68 травень 2019червень 2019 2642,37 0 13983,05 червень 2019липень 2019 1414,06 0 15397,11 Всього заборгованість за період з січня по червень 2019 15397,11

У зв`язку з не сплатою відповідачем вищезазначеної заборгованості позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Згідно із пунктами 1,6 статті 92 Конституції виключно законами України визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту.

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації (далі - Положення), затвердженого розпорядженням голови райдержадмінстрації від 14.02.2017 р. № Р-80/0/371-1 : Управління у своїй діяльності керується Конституцією України і законами України тощо (п.3) та організовує виконання норм Конституції і законів України ... (пп.2) п.5)

Основними завданням відповідача є, зокрема забезпечення реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захист населення, в тому числі з відшкодування пільг з послуг зв`язку (п.4); відповідач організовує в межах компетенції роботу щодо надання населенню пільг, зокрема, з оплати послуг зв`язку (пп.27) п. 5). Згідно пп.32, п.5 Положення відповідач веде персоніфікований облік осіб, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства, та згідно пп.27, п.5 Положення проводить розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

В той же час, відповідно до п. 2 Постанови № 256 передбачено, що саме головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. З огляду на вищевикладене, до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Софіївського району Дніпропетровської області державної політики у сфері соціального захисту населення, і саме відповідач як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні відповідача до примусової компенсації витрат на відшкодування наданих послуг зв`язку пільговим категоріям населення на загальну суму 15 397, 11 грн. В свою чергу, відсутність укладеного між сторонами договору на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням послуг зв`язку пільговим категоріям громадян, або приймання частини покладених законодавством зобов`язань не впливає на обумовленість виникненням означених зобов`язань з положень законів України та відсутністю умови про обов`язковість укладення такого договору з положень законодавства, що узгоджується із ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян є обов`язком позивача. Надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян. Чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян за рахунок державних коштів. При цьому, зобов`язання сторін виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, положеннями п.3 ст.63 Закону України Про телекомунікації та п.63 Правил №295 передбачено, що споживачам, які мають установлені законодавством України пільги я їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій (яким є позивач) відповідно до законодавства України, що також узгоджується зі ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

В свою чергу, в п.63 Правил №295 передбачено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв`язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Слід відмітити, що обов`язок оператора послуг з надання таких пільг не перебуває у залежності від наявності бюджетних коштів для відшкодування відповідних витрат, а визначається виключно статусом відповідної категорії споживачів, наданого державою.

При цьому, п.2 Порядку №256 (діючий у розглядуваний період), яким було визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету, встановлює, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів (УСЗН Софіївської РДА в розумінні п. 3 означеного Порядку) здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Таким чином, жодним з означених нормативно-правових актів не передбачено обмежень з надання пільгових послуг в разі відсутності відповідного фінансування, так само як і право на компенсування витрат за надані послуги зв`язку (як у даному випадку) виникає безпосередньо на підставі закону та не залежить від здійснення такого фінансування. Ухилення від відшкодування державою в особі відповідного органу (в розглядуваному випадку відповідача) витрат, понесених позивачем у зв`язку із наданням послуг пільговій категорії споживачів, є фактичним примушенням позивача всупереч ч.і ст.19 Конституції України та ч.2 ст.14 Цивільного кодексу України до безплатного надання таких послуг (фінансування їх за рахунок власних коштів) або до відмови/обмежені у надані таких послуг пільговій категорії населення, що не відповідає ст. З Конституції України, зважаючи на чинність законів, якими ці пільги встановлено.

Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань в світлі правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях по справам Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. та Бакалов проти України від 30.11.2004р., що також узгоджується з позицією викладеною в постановах Верховного Суду України по справі №11/446 від 15.05.2012р., справі №3-28гс12 від 15.05.2012р., а також постановами Верховного суду №905/2358/16 від 22.03.2017р., №911/2865/17 від 08.10.18р. та №904/7478/17 від 05.07.18р.

В свою чергу, відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом з прав людини в рішенні по справі Рисовський проти України від 20.11.2011р. щодо принципу належного урядування , державні органи, які не запроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Наразі, практика ЄСПЛ є джерелом права для національних судів у відповідності до ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-1V.

При цьому, ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України визначає, що зобов`язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державної казначейської служби України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. При цьому, слід зауважити, що і послуги населенню, і витрати позивача з їх надання надавалися та мали бути здійснені відповідно у 2017 р. Відтак, подальше не закріплення субвенцій на фінансування надання пільг у Державному бюджеті України на 2017 р. не впливає на факт виникнення відповідної заборгованості перед позивачем і не може позбавляти його права на набуття відповідних грошових коштів, що охоплюється гарантією мирного володіння своїм майном за ст.1 Першого протоколу ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., покладаючи його у залежність від подальших дій законодавця адже юридична підстава для існування означеного права (фактичне надання послуг пільговим категоріям, яке не спростовано і не заперечується) наразі не скасована.

З матеріалів справи вбачається , що у період з лютий та липень 2019р. ПАТ Укртелеком направив на адресу УСЗН Софіївськогої РДА вимоги про сплату заборгованості (в розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України) разом із розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаним з наданням пільг в період з січня по червень 2019 включно. (а.с.11-46). Однак зазначені вимоги позивача були залишені без відповіді.

Такі дії відповідача суд оцінює критично, оскільки відповідач не має жодних правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії громадян за спірний період. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Одночасно з цих же підстав, заперечення відповідача, суд оцінює критично.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Управління соціального захисту населення Софіївської районної державної адміністрації ( 53100, смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області, вул. Незалежності, буд. 58; код ЄДРПОУ 03192307) на користь позивача - Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченко, буд.18; код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком ( 49600, м. Дніпро , вул. Херсонська, буд.26; код ЄДРПОУ 25543196): 15 397, 11 грн. - заборгованості та 1 961, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 13.11.2019р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя Васильєв О.Ю.