Рішення

від 12.11.2019 по справі 910/11679/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.11.2019Справа № 910/11679/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА ЕКСПРЕС" про стягнення 54 756,26 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" (далі - ТОВ "ТС ПЛЮС") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки № ТСД01601, укладеного 25 липня 2018 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА ЕКСПРЕС" (далі - ТОВ "ЛІТРА ЕКСПРЕС"), позивач згідно видаткових накладних від 25 квітня 2019 року № 1900285, від 25 квітня 2019 року № 1901195 та від 26 квітня 2019 року № 1903693 поставив відповідачу у власність товар - алкогольні напої на загальну суму 63 331,33 грн. Оскільки ТОВ "ЛІТРА ЕКСПРЕС" взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання по оплаті вартості цього товару виконало лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 51 822,25 грн., останній, посилаючись на статті 526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 2 696,12 грн. пені та 237,89 грн. трьох процентів річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

11 вересня 2019 року через загальний відділ канцелярії суду позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 2 вересня 2019 року подано документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2019 року вищенаведену позовну заяву ТОВ "ТС ПЛЮС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11679/19 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Проте ТОВ "ЛІТРА ЕКСПРЕС" у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 12 вересня 2019 року про відкриття провадження у справі № 910/11679/19 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-А.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 12 вересня 2019 року була отримана уповноваженим представником відповідача 16 вересня 2019 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Разом із тим суд звертає увагу на те, що у процесі розгляду справи позивачем було змінено найменування з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТРА ЕКСПРЕС" на товариство з обмеженою відповідальністю "КОРАЛ КОНКОРД", а також зареєстровано нову адресу місцезнаходження даного підприємства: 01601, місто Київ, Спортивна площа, будинок 1 А. Вказані обставини підтверджується відповідними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2018 року між ТОВ "ЛІТРА ЕКСПРЕС" (яке змінило свою назву на товариство з обмеженою відповідальністю "КОРАЛ КОНКОРД") та ТОВ "ТС ПЛЮС" був укладений договір поставки № ТСД01601, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок передавати у власність покупця товар, а відповідач, у свою чергу, - приймати та своєчасно оплачувати вартість наведеного товару.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

За умовами пункту 2.1 вказаного договору ціни на товар встановлюються постачальником в прайс-листі (не є додатком до договору), формуються в національній валюті України та зазначаються в накладних. Товар постачається за цінами, зазначеними в накладних на товар.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2 договору доставка товару покупцеві проводиться окремими партіями протягом строку дії договору та здійснюється на підставі замовлень останнього протягом узгодженого сторонами строку.

Відповідно до пункту 4.3 договору доставка товару на підставі даного договору здійснюється на умовах DDP згідно з правилами Інкотермс 2010 силами, засобами та за рахунок постачальника за адресами, погодженими сторонами у додатку № 2 до договору. Покупець за власним бажанням вправі здійснити само вивіз товару.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 до договору поставки встановлено, що покупець здійснює розрахунки за товар, отриманий відповідно до договору на умовах реалізації, кожні 7 календарних днів, але не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання товару, що оформлюється сторонами шляхом підписання накладних на поставку товару.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом одного календарного року. Якщо по закінченні строку дії даного договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати даний договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах. Закінчення, розірвання, а також призупинення дії даного договору не звільняє покупця від зобов`язань по оплаті товару та виставлених постачальником штрафних санкцій (пункт 10.1 договору).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного правочину позивач згідно видаткових накладних від 25 квітня 2019 року № 1900285, від 25 квітня 2019 року № 1901195 та від 26 квітня 2019 року № 1903693 поставив відповідачу алкогольні напої на загальну суму 63 331,33 грн. (у т.ч. ПДВ).

Факт поставки вказаного товару підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями вищенаведених видаткових накладних, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками цих суб`єктів господарювання.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором поставки від 25 липня 2018 року № ТСД01601 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину покупець взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару виконав лише частково, сплативши позивачу 11 508,78 грн. та заборгувавши таким чином останньому 51 822,25 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором поставки від 25 липня 2018 року № ТСД01601, яка складає 51 822,25 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "ТС ПЛЮС" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач також просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у загальному розмірі 237,89 грн., нарахованих за видатковою накладною від 25 квітня 2019 року № 1900285 у період з 25 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року на суму 11 813,81 грн., видатковою накладною від 25 квітня 2019 року № 1901195 у період з 25 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року на суму 32 326,90 грн. та видатковою накладною від 26 квітня 2016 року № 1903693 у період з 26 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року на суму 7 681,54 грн.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений ТОВ "ТС ПЛЮС" до стягнення розмір трьох процентів є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми компенсаційних виплат підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки позивач просив суд стягнути з відповідача 2 696,12 грн. пені, нарахованої за видатковою накладною від 25 квітня 2019 року № 1900285 у період з 25 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року на суму 11 813,81 грн., видатковою накладною від 25 квітня 2019 року № 1901195 у період з 25 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року на суму 32 326,90 грн. та видатковою накладною від 26 квітня 2016 року № 1903693 у період з 26 червня 2019 року по 19 серпня 2019 року на суму 7 681,54 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання зобов`язання.

Оскільки заявлений ТОВ "ТС ПЛЮС" до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягає задоволенню.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОРАЛ КОНКОРД" (01601, місто Київ, Спортивна площа, будинок 1 А; ідентифікаційний номер 42255506) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТС ПЛЮС" (03115, місто Київ, вулиця М. Краснова, будинок 27; ідентифікаційний номер 36264680) 51 822 (п`ятдесят одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн. 25 коп. основного боргу, 2 696 (дві тисячі шістсот дев`яносто шість) грн. 12 коп. пені, 237 (двісті тридцять сім) грн. 89 коп. трьох процентів річних, а також 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12 листопада 2019 року

Суддя Є.В. Павленко