Рішення

від 13.11.2019 по справі 910/11295/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/11295/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Білогірьє груп" простягнення 28 463 грн 06 коп. Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірьє груп" про стягнення 28 463 грн 06 коп. заборгованості за договором поставки від 29.09.2017, тому числі: 22 613 грн 80 коп. основної заборгованості, 4 019 грн 54 коп. пені, 487 грн 00 коп. 3 % річних та 1 342 грн 72 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 29.09.2017 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 22 613 грн 80 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 4 019 грн 54 коп. пені, 487 грн 00 коп. 3 % річних та 1 342 грн 72 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

09.09.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/11295/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду.

24.09.2019 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 0103051512077, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Гната Юри, 20, м. Київ, 03148), було направлено ухвалу від 13.09.2019, із зазначенням причини повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення: не значиться, дата довідки ф. 20: 18.09.2019.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.09.2019 вручена відповідачу 18.09.2019.

Станом на 12.11.2019 відповідачем вимог ухвали суду від 13.09.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.09.2017 між Приватним акціонерним товариством "Тернопільський молокозавод" (постачальник за договором) та Товариством з додатковою відповідальністю "Білогірьє груп" (покупець за договором) укладено договір № б/н (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується доставляти і передавати на умовах та у встановлені цим договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товару власність і оплачувати його на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору за цим договором найменування товару, його асортимент та ціна визначається специфікацією (додаток № 1 до цього договору), що є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 1.3. договору право власності на товар переходить од покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної та видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем. Датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю.

Пунктом 5.8. договору (в редакції протоколу узгодження розбіжностей до договору від 29.09.2017 № б/н) визначено, що оплата здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України через 14 календарний день за поставлений товар. У випадку відкриття нових магазинів мережі, в яких покупець має намір здійснювати продаж товару, що постачається постачальником, оплата за першу поставку в цих магазинах здійснюється через 14 календарних днів після відкриття відповідного магазина.

За умовами пункту 5.11. договору днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, списана з поточного рахунку покупця.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін та діє до 31.12.2018 року. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію цього договору, цей договір вважається пролонгованим на 1 (один) рік на тих же умовах. (пункти 9.1. та 9.2. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору від 29.09.2017 № б/н позивач поставив, а відповідач прийняв товар відповідно до наявних в матеріалах справи видаткових накладних: від 10.11.2018 № MJ0003798801 на суму 1 008 грн 90 коп.; 08.11.2018 № MJ000377244 на суму 953 грн 40 коп.; 10.11.2018 № MJ000379796 на суму 377 грн 70 коп.; 08.11.2018 № MJ000377197 на суму 441 грн 60 коп.; 06.11.2018 № MJ000374473 на суму 974 грн 40 коп.; 03.11.2018 № MJ000371259 на суму 760 грн 80 коп.; 06.11.2018 № MJ000374355 на суму 568 грн 50 коп.; 03.11.2018 № MJ000371212 на суму 396 грн 40 коп.; 01.11.2018 № MJ000368656 на суму 522 грн 90 коп.; 01.11.2018 № MJ000368610 на суму 396 грн 00 коп.; 30.10.2018 № MJ000365683 на суму 318 грн 00 коп.; 30.10.2018 № MJ000365744 на суму 720 грн 90 коп.; 27.10.2018 № MJ000362667 на суму 732 грн 60 коп.; 25.10.2018 № MJ000359863 на суму 1 064 грн 70 коп.; 27.10.2018 № MJ000362596 на суму 783 грн 30 коп.; 23.10.2018 № MJ000357039 на суму 1 055 грн 40 коп.; 23.10.2018 № MJ000356929 на суму 759 грн 30 коп.; 18.10.2018 № MJ000350935 на суму 389 грн 70 коп.; 20.10.2018 № MJ000353832 на суму 734 грн 10 коп.; 18.10.2018 № MJ000350896 на суму 444 грн 60 коп.; 16.10.2018 № MJ000347693 на суму 473 грн 40 коп.; 13.10.2018 № MJ000345443 на суму 545 грн 70 коп.; 13.10.2018 № MJ000345397 на суму 483 грн 00 коп.; 09.10.2018 № MJ000338224 на суму 440 грн 10 коп.; 11.10.2018 № MJ000341051 на суму 719 грн 40 коп.; 06.10.2018 № MJ000335697 на суму 545 грн 10 коп.; 09.10.2018 № MJ000338147 на суму 525 грн 60 коп.; 04.10.2018 № MJ000332701 на суму 869 грн 10 коп.; 06.10.2018 № MJ000335595 на суму 419 грн 40 коп.; 02.10.2018 № MJ000329879 на суму 393 грн 00 коп.; 04.10.2018 № MJ000332642 на суму 397 грн 20 коп.; 29.09.2018 № MJ000327357 на суму 1 471 грн 80 коп.; 27.09.2018 № MJ000324595 на суму 921 грн 00 коп.; 25.09.2018 № MJ000321630 на суму 498 грн 90 коп.; 22.09.2018 № MJ000318505 на суму 609 грн 60 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 22 613 грн 80 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 22 613 грн 80 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманого товару за договором поставки від 29.09.2017 № б/н та факту наявності заборгованості у розмірі 22 613 грн 80 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 22 613 грн 80 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4 019 грн 54 коп. пені, нарахованої на період прострочення з 24.11.2018 по 24.05.2019, 487 грн 00 коп. 3 % річних та 1 342 грн 72 коп. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 24.11.2018 по 13.08.2019.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пунктом 8.7. договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 5.8. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день такого прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення) відповідно до умов пункту 8.7 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем, з урахуванням частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, неправильно визначено день початку прострочення обов`язку з оплати наданих послуг окремо по кожній накладній, а також в порушення норм статті 232 Господарського кодексу України період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку.

За перерахунком суду, сума пені за прострочення оплати поставленого товару становить більше, ніж заявлено позивачем, однак суд не може виходити за межі позовних вимог, відтак, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 4 019 грн 54 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 4 019 грн 54 коп.

Судом перевірено розрахунки 3 % річних та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Здійснюючи перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, судом враховано, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За перерахунком суду, сума інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати вартості послуг становить 1 010 грн 26 коп., з яких:

- 38 грн 83 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 1 008 грн 00 коп. за видатковою накладною від 10.11.2018 № MJ0003798801;

- 36 грн 69 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 953 грн 40 коп. за видатковою накладною від 08.11.2018 № MJ000377244;

- 14 грн 54 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 377 грн 70 коп. за видатковою накладною від 10.11.2018 № MJ000379796;

- 16 грн 99 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 441 грн 60 коп. за видатковою накладною від 08.11.2018 № MJ000377197;

- 37 грн 50 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 974 грн 40 коп. за видатковою накладною від 06.11.2018 № MJ000374473;

- 29 грн 98 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 760 грн 80 коп. за видатковою накладною від 03.11.2018 № MJ000371259;

- 21 грн 88 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 568 грн 50 коп. за видатковою накладною від 06.11.2018 № MJ000374355;

- 15 грн 25 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 396 грн 40 коп. за видатковою накладною від 03.11.2018 № MJ000371212;

- 20 грн 12 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 522 грн 90 коп. за видатковою накладною від 01.11.2018 № MJ000368656;

- 15 грн 24 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 396 грн 00 коп. за видатковою накладною від 01.11.2018 № MJ000368610;

- 12 грн 24 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 318 грн 00 коп. за видатковою накладною від 30.10.2018 № MJ000365683;

- 27 грн 74 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 720 грн 90 коп. за видатковою накладною від 30.10.2018 № MJ000365744;

- 28 грн 19 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 732 грн 60 коп. за видатковою накладною від 27.10.2018 № MJ000362667;

- 40 грн 97 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 1 064 грн 70 коп. за видатковою накладною від 25.10.2018 № MJ000359863;

- 30 грн 14 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 783 грн 30 коп. за видатковою накладною від 27.10.2018 № MJ000362596;

- 40 грн 62 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 1 055 грн 40 коп. за видатковою накладною від 23.10.2018 № MJ000357039;

- 29 грн 22 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 759 грн 30 коп. за видатковою накладною від 23.10.2018 № MJ000356929;

- 15 грн 00 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 389 грн 70 коп. за видатковою накладною від 18.10.2018 № MJ000350935;

- 28 грн 25 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 734 грн 10 коп. за видатковою накладною від 20.10.2018 № MJ000353832;

- 17 грн 11 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з грудня 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 444 грн 60 коп. за видатковою накладною від 18.10.2018 № MJ000350896;

- 25 грн 10 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 473 грн 40 коп. за видатковою накладною від 16.10.2018 № MJ000347693;

- 28 грн 93 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 545 грн 70 коп. за видатковою накладною від 13.10.2018 № MJ000345443;

- 25 грн 61 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 483 грн 00 коп. за видатковою накладною від 13.10.2018 № MJ000345397;

- 23 грн 33 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 440 грн 10 коп. за видатковою накладною від 09.10.2018 № MJ000338224;

- 38 грн 14 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 719 грн 40 коп. за видатковою накладною від 11.10.2018 № MJ000341051;

- 28 грн 92 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 545 грн 10 коп. за видатковою накладною від 06.10.2018 № MJ000335697;

- 27 грн 87 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 525 грн 60 коп. за видатковою накладною від 09.10.2018 № MJ000338147;

- 46 грн 08 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 869 грн 10 коп. за видатковою накладною від 04.10.2018 № MJ000332701;

- 22 грн 24 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 419 грн 40 коп. за видатковою накладною від 06.10.2018 № MJ000335595;

- 20 грн 84 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 393 грн 00 коп. за видатковою накладною від 02.10.2018 № MJ000329879;

- 21 грн 06 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 397 грн 20 коп. за видатковою накладною від 04.10.2018 № MJ000332642;

- 78 грн 04 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 1 471 грн 80 коп. за видатковою накладною від 29.09.2018 № MJ000327357;

- 48 грн 83 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 921 грн 00 коп. за видатковою накладною від 27.09.2018 № MJ000324595;

- 26 грн 45 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 498 грн 90 коп. за видатковою накладною від 25.09.2018 № MJ000321630;

- 32 грн 32 коп. - сума інфляційних втрат, нарахована за період з листопада 2018 року по серпень 2019 року за прострочення оплати 609 грн 60 коп. за видатковою накладною від 22.09.2018 № MJ000318505;

Відтак, вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 1 342 грн 72 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 1 010 грн 26 коп.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором поставки від 29.09.2017 № б/н, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 4 019 грн 54 коп. та 487 грн 00 коп. відповідно, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 1 010 грн 26 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білогірьє груп" (вул. Гната Юри, 20, м. Київ, 03148, ідентифікаційний код 40501103) на користь Приватного акціонерного товариства "Тернопільський молокозавод" (вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 30356917) заборгованість у розмірі 22 613 (двадцять дві тисячі шістсот тринадцять) грн 80 коп., пеню у розмірі 4 019 (чотири тисячі дев`ятнадцять) грн 54 коп., 3 % річних у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) 00 коп., інфляційних втрат у розмірі 1 010 (одна тисяча десять) грн 26 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 898 (одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім) грн 56 коп.

3. В іншій частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 332 грн 46 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька