Ухвала

від 13.11.2019 по справі 910/8991/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/8991/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді - Князькова В. В.,

за участю секретаря судового засідання Скокіна О. Л.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш , м. Київ

до відповідача 1: Київської міської ради, м. Київ

відповідача 2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

про визнання описки в свідоцтві про право власності та визнання частково недійсним договору,

За участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Савченко А. Р.

від відповідача 2: не з`явився

від третьої особи: Савченко А. Р.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш до Київської міської ради, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву про:

- визнання описки в свідоцтві про право власності на нежиле приміщення, серія НП № 010003272, виданого Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації 21.06.2000 на підставі наказу Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна від 20.06.2000 № 321-В, слова: - 16/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 1317,1 кв. м. .

- визнання недійсним в частині слів: що становить 16/100 частини від нежилих приміщень в будинку площею 1317,1 кв. м. пункт 1.1. Договору купівлі-продажу нежилого приміщення комунальної власності від 05.02.2002, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Андрушко Н. П. за реєстровим № 792, і зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстровим № 3434-П від 22.05.2002 з видачею Реєстраційного посвідчення № 000586, про що записано в реєстрову книгу № 30п-271, та внести у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно відповідні зміни/виправлення до Рішення про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш , код ЄДР 20016457 (м. Київ, вул. Пожарського, 4, офіс 1) на об`єкт нерухомого майна до запису з відкриттям розділу, індексний номер: 7235305 від 25.10.2013 номер запису про право власності 3073431, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 193239680000, в тому числі в розділі вид спільної власності виключити слова спільна часткова , а в розділі Розмір частки зазначити замість 16/100 - 1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність правових підстав для визнання описки в свідоцтві про право власності на нежиле приміщення, серія НП № 010003272 та визнання недійсним Договору купівлі-продажу відповідного нежилого приміщення в частині посилань щодо спільної часткової власності. Позивач вказує на наявність правових підстав вважати, що відповідачем 1 не приймались рішення про створення спільної часткової власності на будинок с частками відповідно 16/100 та 84/100 частин, а отже нежиле приміщення-офіс придбавалося позивачем за договором купівлі-продажу № 817 від 05.02.2002, саме як одиниця нерухомого майна, відособленого від інших нежилих самостійних частин будинку.

11.11.2019 через відділ діловодства суду надійшла заява, підписана керівником позивача, про відмову від позову на стадії підготовчого провадження.

У підготовче судове засідання 13.11.2019 представник позивача не з`явився. Згідно з заявою від 11.11.2019 останній просив суд розглянути заяву позивача про відмову від позову без його участі та закрити провадження у справі.

Представниця відповідача 1 та третьої особи у судовому засіданні просила суд зарити провадження у справі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву від 13.11.2019 про неможливість участі у судовому засіданні.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, господарський суд виходить з наступного.

За приписами частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, особа вільно розпоряджається своїм право на доступ до суду в межах, встановлених процесуальним законодавством.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 4 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).

Згідно з частиною першою статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що підставою для відмови від позовних вимог є вирішення питання, внаслідок якого виник спір, в позасудовому порядку.

Відповідно до частини другої статті 191 Господарського процесуального кодексу України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Судом, на виконання вимог ч. 2 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, перевірено повноваження представника позивача - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш Кроліченко О. А. та встановлено, що заява про відмову від позовних вимог підписана представником позивача, який уповноважений на вчинення такої процесуальної дії. Заява не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, враховуючи, що подана позивачем заява не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш від позовних вимог, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розподіл судових витрат господарський суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 9 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вбачається з отриманої судом виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 16.04.2019, судовий збір в сумі 3 842,00 грн, сплачений позивачем згідно з квитанцією № 0.0.1323223689.1 від 12.04.2019, зараховано до державного бюджету 15.04.2019.

Відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічну норму закріплено у частині третій статті 7 Закону України Про судовий збір .

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір ).

На теперішній час чинним є Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (зі змінами та доповненнями).

Так, у пункті 5 вказаного Порядку передбачено, що у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду ).

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивач відмовився від позову до початку розгляду справи по суті, господарський суд вважає за можливе повернути позивачу 50 відсотків судового збору за розгляд даної справи, а саме в розмірі 1 921,00 грн. Інша частина судового збору в сумі 1 921,00 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 46, ст. 191, ст. 130, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш від позову до Київської міської ради та Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання описки в свідоцтві про право власності та визнання частково недійсним договору .

2. Закрити провадження у справі № 910/8991/19 .

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Міжнародна виробнича компанія Насосхолодмаш з державного бюджету судовий збір в сумі 1921,00 грн, сплачений згідно з квитанцією № 0.0.1323223689.1 від 12.04.2019 на суму 3 842,00 грн .

Оригінал квитанції № 0.0.1323223689.1 від 12.04.2019 на суму 3 842,00 грн знаходиться в матеріалах судової справи № 910/8991/19.

4. Іншу частину сплаченого судового збору в сумі 1 921,00 грн залишити за позивачем.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 13.11.2019.

Суддя В. В. Князьков