Рішення

від 12.11.2019 по справі 913/439/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 листопада 2019 року Справа № 913/439/19

Провадження №34/913/439/19

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретареві судового засідання Славич В.І.,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради , м. Рубіжне Луганської області

до відповідача - Управління охорони здоров`я Рубіжанської міської ради Луганської області , м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 994 653,62 грн.

В судовому засіданні взяли участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Комунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління охорони здоров`я Рубіжанської міської ради Луганської області про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №19 від 21.12.2018 в загальній сумі 994 653 грн. 62 коп., з яких : 830016 грн. 77 коп. - основний борг, пеня в сумі 119954 грн. 47 коп., 3% річних у сумі 10097 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 35585 грн 38 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посилаючись на неналежне виконання відповідачем як замовником умов договору №19 від 21.12.2018 в частині проведення своєчасної оплати за поставлений в грудні 2018 року товар - пара, гаряча вода, централізоване опалення. У зв`язку із допущеним відповідачем простроченням виконання грошового зобов`язання на підставі ст.625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втрати та 3% річних, а на підставі п.7.2 договору - пеня.

У відповідності до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України 09.08.2019 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою від 12.08.2019 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 10.09.2019.

04.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив №01-24-404 від 02.09.2019, за яким останній проти позову заперечив, зазначивши, що 26.12.2018 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору №19 від 21.12.2019, відповідно до якої сума договору була зменшена та складала 1 376 916,78 грн., яка відповідачем була повністю оплачена. Відповідач зазначив, що між ним та позивачем у справі інших договорів про теплопостачання у грудні 2018 року не укладалось.

10.09.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача №729 від 09.09.2019, в якій він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Так, позивач зауважив, що акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) про постачання відповідачу опалення в обсязі 505,71 Гкл, підписаний з боку відповідача та скріплений його печаткою.

Суд вказані документи оглянув та долучив до матеріалів справи.

Ухвалою від 10.09.2019 Господарський суд Луганської області відклав підготовче засідання на 08.10.2019.

08.10.2019 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання №805 від 08.10.2019 про відкладення розгляду справи.

08.10.2019 Господарський суд Луганської області постановив протокольну ухвалу про продовження строку розгляду підготовчого провадження на 30 днів - з 12.10.2019 по 11.11.2019 включно та відкладення підготовчого засідання на 24.10.2019.

22.10.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій листування між ним та відповідачем.

24.10.2019 господарський суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.11.2019.

В судове засідання 12.11.2019 представники сторін не прибули.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.12.2018 між Управлінням охорони здоров`я Рубіжанської міської ради (відповідач, замовник) та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством Рубіжнетеплокомуненерго Рубіжанської міської ради (позивач, учасник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за держані кошти №19.

Відповідно до п. 2.1. Договору учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), (виконати передбачені цим Договором роботи або надати замовнику послугу (послуги)), якість яких відповідає умовам відповідних стандартів.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару (роботи або послуги): ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція (централізоване опалення) (п. 1.1. Договору).

Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт) за результатами проведення переговорної процедури закупівлі (на момент визначення переможця процедури закупівлі) становить 1 050,00 Гкал (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна останнього становить: 1 444 957,50 грн., в тому числі ПДВ 20% - 240 826,25 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за товар (роботи або послуги) проводиться на підставі рахунку шляхом оплати замовником на банківський рахунок учасника за період з 17.11.2018 по 20.12.2018 не пізніше 27.12.2018, а за період з 21.12.2018 по 31.12.2018 - не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

До рахунка додаються, у разі необхідності, акт приймання-передачі товарів (робіт або послуг) та інші документи (п. 4.2. Договору).

Пунктом 5.1. Договору визначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів (виконаних робіт або надання послуг) здійснюється протягом 2018 року (з 17.11.2018 по 31.12.2018).

Розділом 6 Договору визначені права та обов`язки сторін, зокрема: замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (надані послуги або виконані роботи) (п. 6.1.1. Договору); приймати поставлені товари (надані послуги або виконанні роботи) та складати відповідний акт (п. 6.1.2. Договору); учасник зобов`язаний забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг) у строки, встановлені цим Договором (п. 6.3.1. Договору); забезпечити поставку товарів (виконання робіт або надання послуг), якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього Договору (п. 6.3.2. Договору).

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. У разі здійснення попередньої оплати (якщо це дозволено умовами чинного законодавства) учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє по 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання обов`язків. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони встановили, що умови цього Договору застосовуються до відносин між сторонами цього Договору, які виникли з 17.11.2018 (п. 10.1. Договору).

Вказаний Договір підписаний керівниками та скріплений печатками підприємств без застережень та зауважень.

Додатком №1 до Договору №19 від 21.12.2018 є Умови і порядок постачання теплової енергії, обліку, розрахунків та інші умови Договору .

Так, згідно з п. 4 вказаного додатку вартість однієї гікалорії теплової енергії визначається у відповідності до діючих регульованих тарифів.

Постачання споживачу теплової енергії здійснюється в обсягах, не більше зазначених показників (ліміту): загальний об`єм на календарний рік (Q рік): 1050,00 Гкал/рік (п. 6 додатку до Договору).

Відповідно до п. 10 додатку до Договору споживач зобов`язаний дотримуватися кількості споживання теплової енергії по кожному розрахунковому періоду за кожним параметром в обсягах, які визначені цим Договором, не допускаючи перевищення споживання. Споживач зобов`язаний самостійно припинити споживання теплової енергії в разі перевищення ліміту. Споживач зобов`язаний мати власну запірну арматуру на межі розподілу мереж незалежно від того, що така запірна арматура вже встановлена з боку енергопостачальної організації або іншого споживача. В разі перевищення обсягів споживання учасник зобов`язаний оплатити весь обсяг фактично спожитої теплової енергії. Перевищення обсягів споживання в разі заниження температури повітря понад розрахункову та зменшення фактичного споживання не вважається порушення умов Договору.

Умови і порядок постачання теплової енергії, обліку, розрахунків та інші умови Договору підписані керівниками та скріплені печатками підприємств без застережень та зауважень.

Рішенням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області №724 від 18.12.2018 встановлений тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ - 1367,74 грн. без ПДВ.

Позивачем до матеріалів справи долучено акт прийняття-передачі товарів (робіт або послуг) №19 за грудень 2019, відповідно до якого за період з 18.12.2018 по 31.12.2018 енергопостачальна організація КСТП Рубіжнетеплокомуненерго поставила Управлінню охорони здоров`я Рубіжанської міської ради централізоване опалення обсягом 505,71 Гкл. Вказаний акт приймання-передачі підписаний керівниками позивача та відповідача, скріплений печатками сторін.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок за споживання теплової енергії №19 за грудень 2019 на суму 830 016,77 грн. з ПДВ, який підписаний представниками позивача, скріплений печаткою позивача.

Супровідним листом №507 від 30.07.2019 позивач направив на адресу відповідача рахунок №19 за спожиту теплову енергію за період з 18.12.2018 по 31.12.2018 в обсязі 505,71 Гкал на суму 830 016,77 грн. Вказане підтверджено описом вкладення у цінний лист від 30.07.2019 (а.с. 21-22).

Вказаний лист разом з рахунком були отримані відповідачем 31.07.2019, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За своєю правовою природою Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за держані кошти №19 від 21.12.2018 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 ст. 276 ЦК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за товар (роботи або послуги) проводиться на підставі рахунку шляхом оплати замовником на банківський рахунок учасника за період з 17.11.2018 по 20.12.2018 не пізніше 27.12.2018, а за період з 21.12.2018 по 31.12.2018 - не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 10 додатку до Договору в разі перевищення обсягів споживання учасник зобов`язаний оплатити весь обсяг фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору №19 від 21.12.2018 за період з 18.12.2018 по 31.12.2018 поставлено теплову енергію в обсязі 505,71 Гкал на суму 830 016,77 грн., яка відповідачем була прийнята, що підтверджується актом приймання - передавання товарів №19, підписаним керівниками підприємств без будь - яких претензій, зауважень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач свій обов`язок щодо оплати отриманої теплової енергії не виконав, що не заперечується сторонами.

Внаслідок чого, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 830 016,77 грн. є обґрунтованими, доведеними наявними у справі матеріалами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 у справі № 915/14/17).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, у відповідності до норм ст.625 ЦК України позивачем було нараховано 3% річних за несвоєчасну оплату отриманої за період з 18.12.2018 по 31.12.2018 теплової енергії в загальній сумі 10 097 грн. за загальний період з 21.01.2019 по 18.06.2019.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд встановив, що належною до стягнення сумою 3% річних є 10 164,86 грн.

З огляду на неподання позивачем заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 46 ГПК України, позовна вимога про стягнення 3% річних за період з 21.01.2019 по 18.06.2019 підлягає задоволенню повністю в заявленому позивачем розмірі 10 097 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, у відповідності до норм ст.625 ЦК України позивачем було нараховано інфляційні втрати за несвоєчасну оплату отриманої за період з 18.12.2018 по 31.12.2018 теплової енергії в загальній сумі 34 585,38 грн. за загальний період з 21.01.2019 по 18.06.2019.

Суд зазначає, що індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд встановив, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат починаючи з місяця, у якому мав бути здійснений платіж та здійснено розрахунок за неповний місяць.

Тому господарським судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за період з лютого 2019 по травень 2019, відповідно до якого належною до стягнення сумою інфляційних втрат є 26 024,97 грн ., що підлягає стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів (робіт або послуг) за бюджетні кошти учасник сплачує замовнику штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивачем було нараховано пеню за несвоєчасну оплату отриманої за період з 18.12.2018 по 31.12.2018 теплової енергії в загальній сумі 119 954,47 грн. за загальний період з 21.01.2019 по 18.06.2019.

При цьому розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд встановив, що належною до стягнення сумою пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, є 120 750,38 грн.

Разом з тим, умовами Договору встановлено, що учасник сплачує замовнику штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Здійснивши власний розрахунок пені за період 21.01.2019 по 18.06.2019 в розмірі 0,1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, судом встановлено, що розмір пені за вказаний період склав 122 842,96 грн., що є більшим, ніж розмір належної до стягнення пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

З огляду на неподання позивачем заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 46 ГПК України, позовна вимога про стягнення пені за період з 21.01.2019 по 18.06.2019 підлягає задоволенню повністю в заявленому позивачем розмірі 119 954,47 грн.

Твердження відповідача про те, що обумовлена сторонами сума Договору була оплачена ним в повному обсязі, заявлена позивачем сума основного боргу не відноситься до заборгованості за Договором №19 від 21.12.2018, а іншого договору між сторонами укладено не було, спростовується умовами укладеного між сторонами Договору №19 від 21.12.2018, додатками до нього та наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, 3 % річних, інфляційних втрат та пені є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: основна заборгованість в розмірі 830 016,77 грн., пеня в розмірі 119 954,47 грн., 3% річних в розмірі 10 097 грн. та інфляційні втрати в розмірі 26 024,97 грн.

Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 232, 233, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління охорони здоров`я Рубіжанської міської ради Луганської області (93009, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, буд. 19, код ЄДРПОУ 26349674) на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Іванова, буд. 157, код ЄДРПОУ 33515421) основний борг в розмірі 830 016 грн. 77 коп., пеню в розмірі 119 954 грн. 47 коп ., 3% річних в розмірі 10 097 грн. 00 коп. та інфляційні втрати в розмірі 26 024 грн. 97 коп. та судовий збір в сумі 14 791 грн. 39 коп.

3. В інший частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Повний текст рішення складено і підписано 13.11.2019.

Суддя А.В. Іванов