Рішення

від 28.10.2019 по справі 914/1015/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2019 справа № 914/1015/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Зусько І.С., розглянув матеріали справи

за позовом Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1, м.Львів в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача Приватного підприємства Таран Буд , м.Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м.Львів

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христини Романівни, м.Винники та державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівни, Львівська область, Мостиський район, с.Черневе

про скасування запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна

за участю представників:

прокурор: Леонтьєва Н.Т.;

від позивача: Шагай О.О.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи 1: Фостяк О.Я.;

від третьої особи-2: Лилик В.В.;

від третьої особи-3: не з`явився

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Львівської міської ради до Приватного підприємства Таран Буд про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою від 31.05.2019 р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом належного обгрунтування підстав звернення прокурора з позовом в інтересах держави.

14.06.2019 р. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.24891/19), в якій прокурор обгрунтував підставність його звернення з позовом.

Ухвалою суду від 19.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Христину Романівну та державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марію Василівну, підготовче засідання у справі призначено на 17.07.2019 р.

Ухвалою суду від 17.07.2019 р. залучено ОСОБА_1 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, відкладено підготовче засідання на 13.08.2019 р.

09.08.2019 р. через канцелярію суду надійшли пояснення (вх.№3222/19), в яких третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, просила позов задоволити.

Ухвалою суду від 13.08.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 10.06.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено на 16.09.2019 р.

16.09.2019 р. прокурором подано клопотання (вх.№38032/19), в якому прокурор у зв`язку з допущенням технічної описки в прохальній частині позовної заяви просив суд вважати позовні вимоги наступними: скасувати запис про державну реєстрацію права власності приватного підприємства Таран Буд на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 130 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором КП Реєстрація майна та бізнесу Бойко X. Р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1699141346101, номер запису про право власності - 29017083 від 16.11.2018 р., форм власності: приватна) із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 16.09.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 16.09.2019 р., закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 16.10.2019 р.

Ухвалою суду від 16.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 16.10.2019 р., судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 16.10.2019 р.

24.10.2019 р. супровідним листом (вх.№43811/19) прокурор долучив до матеріалів справи копії документів з інвентаризаційної справи будинку, що розташований на АДРЕСА_1 .

В судове засідання 28.10.2019 р. з`явилися прокурор, представники позивача, третьої особи 1 та третьої особи 2, які виступили з вступним словом та надали усні пояснення, при цьому прокурор, представник позивача та третьої особи 1 просили позов задоволити, а представник третьої особи 2 - в його задоволенні відмовити.

Відповідач та третя особа 3 явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявні рекомендовані поштові відправлення відповідачеві ухвали про відкриття провадження у справі від 19.06.2019 р. та ухвали про відкладення підготовчого засідання від 17.07.2019 р., які були повернені підприємством поштового зв`язку з зазначенням того, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Ухвали надсилались судом на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, яка також відповідає адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як місцезнаходження відповідача: 79005, м.Львів, вул.Чайковського, 8.

Відправлення на адресу відповідача ухвали суду про виклик в судове засідання на 28.10.2019 р. підтверджується списком рекомендованих листів №1334 від 17.10.2019 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №1825 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901412775573). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ Укрпошта , поштове відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором не вручене під час доставки: інші причини.

Отже, неотримання відповідачем кореспонденції, яка направлялася судом на його адресу, зумовлено суб`єктивними причинами та залежало лише від власної волі самого відповідача. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 11.12.2018 р. у справі №921/6/18.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення третій особі 3 - державному реєстратору Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак Марії Василівні ухвали суду від 19.06.2019 р. про відкриття провадження у справі (вручено 25.06.2019 р.)

Відправлення на адресу третьої особи 3 ухвали суду про виклик в судове засідання на 28.10.2019 р. підтверджується списком рекомендованих листів №1334 від 17.10.2019 р. та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №1825 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 7901412775581). Як вбачається з інформації на веб-сайті АТ Укрпошта , поштове відправлення за відповідним штрихкодовим ідентифікатором було вручено особисто 22.10.2019 р.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача та третьої особи 3 про час і місце розгляду справи, а такі особи не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про рух справи, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень тощо, мали достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов та пояснень, однак таким правом не скористалися.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 28.10.2019 р. суд, закінчивши з`ясування обставин та перевірки їх доказами, перейшов до судових дебатів.

Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 28.10.2019 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач стверджують, що територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради є дійсним власником квартири АДРЕСА_2 . Державний реєстратор Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак М.В. на підставі технічного паспорту, виданого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , та рішення Шевченківського райвиконкому м. Львова №192 від 14.04.1987 р. зареєстрував право приватної власності на квартиру за ОСОБА_2 . Разом з тим такий технічний паспорт бюро не виготовлявся, а рішення райвиконкому жодним чином не стосувалося питання про передачу ОСОБА_2 у приватну власність квартири. В подальшому державний реєстратор КП Реєстрація майна та бізнесу Бойко X ОСОБА_3 зареєстрував право приватної власності на дану квартиру за ПП Таран Буд , а згодом на підставі висновку щодо технічної можливості об`єднання групи приміщень в єдиний об`єкт нерухомого майна прийняв рішення про об`єднання квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 в один об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 130 кв. м. по АДРЕСА_1 та зареєстрував за ПП Таран Буд право власності на будинок.

У зв`язку з незаконною реєстрацією права власності за відповідачем та порушення цим прав позивача, прокурор та позивач просили суд (з врахуванням клопотання про допущення технічної описки) скасувати запис про державну реєстрацію права власності відповідача на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 130 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко X. Р. із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, зазначив, що він є співвласником квартири АДРЕСА_4 , а державна реєстрація права власності відповідача була здійснена на підставі неіснуючих (ймовірно підроблених) документів і не у відповідності до їх змісту, чим було порушено і право власності ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - державний реєстратор Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу ОСОБА_4 через свого представника проти позовних вимог усно заперечила, зазначила, що державний реєстратор діяв, дотримуючись законодавства, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача і третіх осіб, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до п.9 рішення виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м.Львова №125 від 13.03.1984 р. Про надання житлової площі , враховуючи рішення міжвідомчої комісії, а також згоду громадян, що проживають в кв. АДРЕСА_2 , було вирішено розділити її на дві окремих квартири: 1 і АДРЕСА_5 . Основним наймачем кв.1 з однієї кімнати площею 14,30 кв.м та кухні без комунальних вигод вирішено вважати ОСОБА_5 , а основним наймачем кв.2 з однієї кімнати площею 13,80 кв.м. та кухні без комунальних вигод - ОСОБА_6 .

Як вбачається з витягу з рішення виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м.Львова №192 від 14.04.1987 р . , що міститься в матеріалах інвентаризаційної справи на будинок по АДРЕСА_1 , виконком, розглянувши списки житлових будинків, представлених ЖЕО району, які знаходяться на балансі місцевих рад по Шевченківському районі м.Львова, вирішив затвердити реєстр житлових будинків, які знаходяться на балансі місцевих рад по Шевченківському районі. Відповідно до витягу з реєстру, будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ЖЕО Шевченківського району м.Львова в цілому. Також вказаним рішенням було доручено Львівському міжміському бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію згаданих будинків і видати реєстраційні посвідчення ЖЕО Шевченківського району м.Львова.

На витязі з рішення міститься відмітка про реєстрацію в кадастровій книзі м.Львова, проведену 04.05.1987 р. за №4929.

Згідно з наявною в матеріалах інвентаризаційної справи справкою про належність будівель домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстрованих інвентаризаційним бюро в кадастровій книзі домоволодінь за № НОМЕР_1 , будівля належить ЖЕО Шевченківського району м.Львова на підставі рішення №192 від 14.04.1987 р.

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №1076 від 16.10.2008 р. визнано ОСОБА_7 наймачем житлового приміщення - квартири АДРЕСА_2 , яка складається з однієї кімнати площею 14,31 кв.м з кухнею площею 13,51 кв.м. без комунальних вигод. З вказаного розпорядження вбачається, що основний наймач - його дружина ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради №36-4760 від 02.11.2018 р. повідомлено, що в період з 16.10.2008 р. по теперішній час розпоряджень щодо зміни договору найму по згаданому житловому приміщенні не знайдено.

22.09.2010 р. ОСОБА_7 звертався до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради БТІ та ЕО з заявою №1/35434 про реєстрацію прав власності на нерухоме майно щодо виготовлення технічної документації на квартиру державного житлового фонду за адресою: АДРЕСА_6 .

Подальша технічна документація, технічний паспорт в наданих матеріалах інвентаризаційної справи відсутні.

Також листом №3722 від 31.10.2018 р. ОКП ЛОР БТІ та ЕО повідомило, що згідно матеріалів інвентаризації технічний паспорт на квартиру по АДРЕСА_1 не виготовлявся.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, спадкоємцями ОСОБА_8 , щодо квартири АДРЕСА_4 , є ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Право власності ОСОБА_11 на ? частки квартир було зареєстроване ОКП ЛОР БТІ та ЕО 30.04.2010 р. Заповітом від 04.08.2015 р. ОСОБА_11 заповів ОСОБА_1 належну йому ? частки в житловому приміщенні по АДРЕСА_7 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_6 , вбачається, що 23.08.2018 р. державним реєстратором Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак М.В. відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєстровано об`єкт нерухомого майна (квартиру загальною площею 61,4 кв.м.) за № НОМЕР_2 , внесено запис №27698259 про право власності ОСОБА_2 на об`єкт, яке виникло на підставі технічного паспорту ОКП ЛОР БТІ та ЕО б/н та рішення №192, виданого Шевченківським райвиконкомом м.Львова 14.04.1987 р.

03.10.2018 р. державним реєстратором КП Реєстрація майна та бізнесу Бойко Х.Р. внесено запис №28246700 про право власності ПП Таран Буд на об`єкт, яке виникло на підставі акту приймання-передачі б/н від 02.10.2018 р., виданого ПП Таран Буд та протоколу №2 загальних зборів учасників ПП Таран Буд від 02.10.2018 р.

Об`єкт нерухомого майна за №1632736446101 та відповідний розділ закрито 16.11.2018 р. на підставі об`єднання об`єктів нерухомого майна.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 вбачається, що 16.11.2018 р. державним реєстратором Бойко Х.Р. відкрито розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зареєстровано об`єкт нерухомого майна за №1699141346101 (житловий будинок загальною площею 130 кв.м.), внесено запис №29017083 про право власності ПП Таран Буд на об`єкт, яке виникло на підставі виданих ТзОВ Інвентарі Груп висновку щодо технічної можливості об`єднання групи приміщень в єдиний об`єкт нерухомого майна №1203/18-ЛВ від 12.09.2018 р. та технічного паспорту №0493-ЛВ від 12.09.2018 р.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23.10.2019 р. у справі №466/255/19 визнано незаконними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 42765949 від 30.08.2018 р. 12:40:30 год. державного реєстратора Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області Поліщак М.В. щодо державної реєстрації права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_6 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1632736446101; визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 43360558 від 05.10.2018 р. 09:35:05 год. державного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко Х.Р. щодо державної реєстрації права власності за ПП Таран Буд на квартиру АДРЕСА_6 за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1632736446101.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з нормою ч. 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. (ст.328 ЦК України).

Стаття 346 ЦК України визначає підстави припинення права власності. Так, право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.143 Конституції України і ст.327 Цивільного кодексу України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Відповідно до ч.5 ст.16, ч.8 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів; об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної Ради народних депутатів м.Львова №192 від 14.04.1987 р. затверджено реєстр житлових будинків, які знаходяться на балансі місцевих рад по Шевченківському районі, до якого включено і будинок АДРЕСА_1 . На витязі з рішення міститься відмітка про реєстрацію в кадастровій книзі м.Львова, проведену 04.05.1987 р. за №4929.

Згідно з наявною в матеріалах інвентаризаційної справи справкою будівля належить ЖЕО Шевченківського району м.Львова на підставі рішення №192 від 14.04.1987 р.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 р. Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) та прийнятого на його виконання рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів №728 від 24.12.1991 р. Про розмежування обласної комунальної власності і власності адміністративно-територіальних одиниць /підприємств та організацій житлово-комунального господарства області житловий та нежитловий фонд Львівської міської ради народних депутатів районів м.Львова було віднесено до комунальної власності Львівської міської ради народних депутатів.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що територіальна громада м.Львова в особі Львівської міської ради відповідно до вимог чинного законодавства у 1991 р. набула право власності на будинок АДРЕСА_1 .

При цьому, оскільки законодавство, яке діяло на момент виникнення такого права власності, в тому числі Цивільний кодекс Української РСР, не передбачало обов`язкової реєстрації права власності, державна реєстрація права комунальної власності на будинок АДРЕСА_1 не була проведена.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (із змінами, внесеними згідно із Законом № 5037-VI (5037-17) від 04.07.2012) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

В подальшому квартира АДРЕСА_5 цього будинку перейшла у приватну власність, а докази припинення права власності територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради на квартиру АДРЕСА_3 , зокрема шляхом її відчуження, відмови власника від права власності, знищення майна, відсутні, тобто дана квартира залишилась в комунальній власності.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про те, що право власності територіальної громади м.Львова в особі ЛМР на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , як таке, що виникло до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не припинялося, є дійсним.

Станом на даний час діють норми ст.182 ЦК України, відповідно до яких право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є, серед іншого, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Приписами ч.ч.1 ст. 5 Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст. 12 Закону, записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Нормами ч.7 ст.18 Закону визначено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Як передбачено ч.1 ст.27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13 -1 ) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 була проведена на підставі технічного паспорту ОКП ЛОР БТІ та ЕО б/н та рішення №192, виданого Шевченківським райвиконкомом м.Львова 14.04.1987 р., проте вказаний технічний паспорт на квартиру не видавався, а відповідне рішення стосується не набуття ОСОБА_2 права власності, а підтвердження того, що будинок в цілому знаходиться на балансі місцевої ради Шевченківського району.

Таким чином, державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 була проведена з порушенням вимог ст.27 Закону, запис про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 не відповідає відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а заявлене ОСОБА_2 речове право на нерухоме майно не відповідає законодавству і поданим нею документам.

Вказане, в свою чергу, потягло за собою неправомірність передачі таких приміщень у власність відповідачу шляхом внесення об`єкта нерухомості до статутного капіталу підприємства та державної реєстрації права відповідача на квартиру АДРЕСА_3 та в подальшому призвело до неправомірної державної реєстрації права власності відповідача на будинок АДРЕСА_1 в цілому.

Суд вважає, що ПП Таран Буд не могло правомірно набути право власності на об`єкт нерухомого майна - як квартиру АДРЕСА_2 в цілому, оскільки документи, що стали підставою для здійснення первинної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, насправді не видавались, як технічний паспорт ОКП ЛОР БТІ та ЕО , або видавались, але не стосувались набуття права власності особи, за якою реєструвалось майно, як рішення виконкому Шевченківської ради, а Львівською міською радою - дійсним власником майна не приймалось жодного рішення про відчуження такого майна на користь особи, за якою було здійснено первинну реєстрацію права власності, чи самого відповідача.

За таких обставин, у відповідача незаконно виникло право власності на об`єкт нерухомості, що свідчить і про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт за відповідачем.

Право комунальної власності територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради на квартиру АДРЕСА_3 та право приватної власності фізичних осіб на квартиру АДРЕСА_5 (оскільки за відповідачем було неправомірно зареєстровано право власності на будинок в цілому, що складається з квартир АДРЕСА_3 та №2) було порушене внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності ПП Таран Буд на будинок АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Скасування державної реєстрації на підставі рішення суду передбачено ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. №1127.

Спір про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за відповідачем права власності на об`єкт нерухомого майна пов`язаний із захистом цивільних прав територіальної громади на об`єкт нерухомості.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування запису щодо державної реєстрації права має бути особа, право якої зареєстровано.

Така правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 04.09.2018 р. у справі №823/2042/16 і від 23.01.2019 р. у справі №911/1681/18.

Суд вважає, що скасування запису про державну реєстрацію права власності відповідача на будинок АДРЕСА_1 є належним способом захисту права позивача на квартиру АДРЕСА_2 від його порушення відповідачем, за яким зареєстроване аналогічне право щодо нерухомого майна, що складається, в тому числі і з нерухомого майна, належного позивачеві.

Враховуючи те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 23.10.2019 р. у справі №466/255/19 визнано незаконними та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 і ПП Таран Буд на квартиру АДРЕСА_2 , тобто на підставі вказаного підлягають скасуванню записи про державну реєстрацію, які передували оспорюваному в даній справі, задоволення позову та скасування запису про державну реєстрацію права власності ПП Таран Буд на будинок АДРЕСА_1 із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно призведе до ефективного поновлення прав позивача та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до положень ч.ч.3- 5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується право власності територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради, беручи до уваги те, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею неправомірно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підставними, а позов підлягає задоволенню повністю.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Також у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору (п.4 ч.6 ст.238 ГПК України).

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає покладенню на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст.4, 13, 53, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 165, 191, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Скасувати запис про державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства Таран Буд , м.Львів, вул.Чайковського, 8 (ідентифікаційний код 42514072) на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок загальною площею 130 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором Комунального підприємства Реєстрація майна та бізнесу Бойко X.Р. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1699141346101, номер запису про право власності - 29017083 від 16.11.2018 р., форма власності: приватна) із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3. Стягнути з Приватного підприємства Таран Буд , м.Львів, вул.Чайковського, 8 (ідентифікаційний код 42514072) на користь Прокуратури Львівської області, м.Львів, просп.Шевченка, буд.17/19 (ідентифікаційний код 02910031) 1921 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 28.10.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 07.11.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.