Рішення

від 06.11.2019 по справі 916/2655/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2655/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.

розглянувши справу №916/2655/19

за позовом: Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 58, кв. 66, код ЄДРПОУ 36997530)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, код ЄДРПОУ 39987368)

про стягнення 158 970,78грн., -

Представники:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» про стягнення 158 970,78грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №02042019 від 02.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2019р. провадження по справі №916/2655/19 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.04.2019р. між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» (Покупець) та було укладено Договір поставки №02042019.

Відповідно за умовами п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця певний Товар (далі по тексту Товар), у кількості й асортименті, згідно зі специфікаціями, видатковими накладними, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного договору

Розділом 3 передбачена, ціна та порядок оплати. Так, п.3.1 договору встановлено, розрахунки за поставлений Товар проводяться в національній валюті України. Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість Товару за весь період дії даного Договору, згідно з оформленими документами (специфікаціями, накладними, і дорученнями) (п.3.2 Договору). Ціна Товару визначається залежно від виду Товару, який зазначений у специфікаціях, накладних (п.3.3 договору). Покупець здійснює оплату Постачальникові за Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати проведення поставки Товару.

Пунктом 6.1 договору, передбачено, що поставка Товару за даним договором здійснюється силами Постачальника або третіми особами (Перевізниками) за рахунок Постачальника і оплачується окремо. Пунктом здачі-приймання Товару, є місце, погоджене Сторонами (п. 6.2 Договору) Датою поставки Товару вважається: - у випадку поставки Товару Перевізником - наступний робочий день після дати відмітки Перевізником про отримання Товару для перевезення в вантажній декларації чи іншому документі, що передбачений для даного виду перевезення (п.6.3 договору). Обов`язки щодо передачі Товару вважаються виконаними Постачальником з моменту передачі Товару Перевізнику згідно з вантажною декларації чи іншого документу, що передбачений для даного виду перевезення. (п.6.5 договору).

На виконання умов Договору Позивач силами третьої особи - перевізника ТОВ Нова пошта поставив Відповідачу Товар, згідно видаткових накладних № 61 від 08.04.2019 року на суму 63 252,00 грн., № 65 від 11.04.2019 року на суму 4 896,00 грн. та № 71 від 19.04.2019 року на суму 74 708,00 гри., а всього на загальну суму 142 856,00 грн.

Проте відповідач в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару не здійснив, вартість товару не сплатив, в наслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 142 856грн.

19.06.2019 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію за вих. № 09/19 від 18.06.2019 року про невиконання договірних зобов`язань, якою постачальник просив покупця погасити наявну заборгованість за Договором.

Проте відповідна претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про поставки №02042019 від 02.04.2019р. стало підставою для звернення Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у томі числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено в ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 02.04.2019р. між Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» (Постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» (Покупець) та було укладено Договір поставки №02042019, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця певний Товар, у кількості й асортименті, згідно зі специфікаціями, видатковими накладними, а Покупець зобов`язується прийняти Товар і оплатити його на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов силами третьої особи - перевізника ТОВ Нова пошта поставив Відповідачу Товар, згідно видаткових накладних № 61 від 08.04.2019 року на суму 63 252,00 грн., № 65 від 11.04.2019 року на суму 4 896,00 грн. та № 71 від 19.04.2019 року на суму 74 708,00 гри., а всього на загальну суму 142 856,00 грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними та Експрес накладними № 59000413166421 від 08.04.2019 року, №59000414076600 від 11.04.2019 року, №59998077870589 від 19.04.2019 року.

Пунктом 1 ст.691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1, ст. 692 Цивільного Кодексу України)

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.3.4 договору передбачено, що Покупець здійснює оплату Постачальникові за Товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати проведення поставки Товару. Датою поставки Товару вважається: - у випадку поставки Товару Перевізником - наступний робочий день після дати відмітки Перевізником про отримання Товару для перевезення в вантажній декларації чи іншому документі, що передбачений для даного виду перевезення (п.6.3 договору). Обов`язки щодо передачі Товару вважаються виконаними Постачальником з моменту передачі Товару Перевізнику згідно з вантажною декларації чи іншого документу, що передбачений для даного виду перевезення. (п.6.5 договору).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» вартості поставленого та не оплаченого за договором поставки №02042019 від 02.04.2019р. товару в сумі 142 856грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем за договором поставки №02042019 від 02.04.2019р., що зумовило нарахування останнім пені в сумі 14 815,37грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що Покупець за даним договором несе відповідальність за порушення терміну розрахунку за поставлений товар у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день затримки від суми заборгованості за весь період прострочення (до моменту повної виплати). Сторони дійшли згоди не застосовувати приписи п. 6 ст. 232 ГК України.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» в частині стягнення з відповідача пені в сумі 14 815,37грн. за порушення грошових зобов`язань за договором поставки №02042019 від 02.04.2019р. підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем було нараховано три відсотки річних в розмірі 1 299,41грн. Розглянувши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» трьох відсотків річних в сумі 1 299,41грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 58, кв. 66, код ЄДРПОУ 36997530) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, код ЄДРПОУ 39987368) - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрюгдистрибьюшн» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, код ЄДРПОУ 39987368) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Елітфіто» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 58, кв. 66, код ЄДРПОУ 36997530) основний борг в сумі 142 856 (сто сорок дві тисячі вісімсот п`ятдесят шість)грн. , пеню в розмірі 14 815 (чотирнадцять тисяч вісімсот п`ятнадцять)грн. 37 коп., 3% річних в сумі 1 299 (одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять)грн.. 41 коп. та судовий збір в розмірі 2 384 (дві тисячі триста вісімдесят чотири)грн. 56коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 листопада 2019 р.

Суддя К.Ф. Погребна