Рішення

від 13.11.2019 по справі 755/4937/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4937/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П. розглянувши за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2018 року по 22 березня 2019 року у розмірі 35 453,88 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 липня 2016 року Подільським районним судом м. Києва винесено рішення у справі № 758/5731/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ДП з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по виплаті зарплати, середнього заробітку за час затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди. З відповідача на користь позивача стягнуто 8 400,00 грн. заборгованості по зарплаті, 79 630,54 грн. - середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, 1000,00 грн. моральної шкоди , а всього - 89 030,54 грн. Станом на 22 березня 2019 року період затримки виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 126 робочих днів, тому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 35 453,88 грн.

29 березня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем було отримано 18 квітня 2019 року про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Позивач ухвалу про відкриття провадження у справі не отримав, а конверт разом з даними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення за закінченням встановленого терміну зберігання , при цьому позивач повідомлявся судом про відкриття провадження у справі за адресою зазначеною позивачем у позові.

Відповідачем до суду відзиву на позовну заяву подано не було, позивачами додаткових пояснень також до суду подано не було.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 , 8400 грн. заборгованості з виплати заробітної плати, 79630,54 грн. - середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, 1000 грн. моральної шкоди, а всього 89030,54 грн. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 890,30 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

21 вересня 2016 року на виконання вищевказаного судового рішення, Подільським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року у справі № 755/15911/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково. Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2016 року по 30.11.2017 року в розмірі 96 794 грн. 72 коп. та судовий збір в розмірі 967 грн. 95 коп., а всього суму 97 762 (дев`яносто сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 67 коп. У решті заявлених вимог відмовлено.

07 березня 2018 року державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гевел О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 755/15911/17, виданого 02 березня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року у справі № 755/14525/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 грудня 2017 року по 20 вересня 2018 року у розмірі 56276 (п`ятдесят шість тисяч двісті сімдесят шість) грн. 00 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Як встановлено рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року у справі № 758/5731/16-ц, що наказом №150к від 27.06.2014 позивач був прийнятий на посаду начальника управління організації регіональної політики департаменту регіонального розвитку, наказом №292к від 03.11.2014 - переведений на посаду заступника начальника департаменту регіональної політики у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, затвердженням нової структури та введенням в дію нового штатного розпису Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, відповідно до наказу № 170-к від 21.05.2015 року позивача було звільнено 02.06.2015 у зв`язку з скороченням штату працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. Відповідачем повідомлено позивача, що йому нарахована, але не виплачена заробітна плата, грошова компенсація за невикористану відпустку та вихідна допомога в розмірі одного середнього місячного заробітку.

Як встановлено рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року у справі № 758/5731/16-ц, середньоденна заробітна плата позивача становила 281,38 грн.

Станом на 22 березня 2019 року період затримки виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 126 робочих днів (з 21 вересня 2018 року - період до якого присуджено сплату середнього заробітку рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року у справі № 755/14525/18 по 22 березня 2019 року), так як фактичний розрахунок з позивачем до даного часу не проведено.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Власник або уповноважений ним орган повинен виплатити у зазначений строк не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статті 116, 117 КЗпП України структурно віднесені до розділу VII „Оплата праці" указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов`язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно правової позиції Верховного Суду України викладеної 29 січня 2014 року у справі № 6-144ц13, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Судом встановлено, що вищевказаним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 липня 2016 року у справі № 758/5731/16-ц стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 03 червня 2015 року по 19 липня 2016 року, виходячи із середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 281,38 грн.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, оскільки судом встановлено порушення відповідачем вимог статті 116 КЗпП України щодо виплати позивачу всіх належних йому сум при звільненні.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 116, 117, 233 Кодексу законів про працю України,ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (код ЄДРПОУ 20077743, адреса: м. Київ, вул. Лобачевського, 23 В) про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21 вересня 2018 року по 22 березня 2019 року в розмірі 35 453 грн. 88 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: