Вирок
від 06.11.2019 по справі 758/13209/19
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13209/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.11.2019 року Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві підготовче судове засідання по кримінальному провадженню №12019100070003560 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, неповнолітніх дітей не маючого, уродженця м. Антрацит, Луганської області, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , раніше не судимого,

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25.05.2005 між Київською міською радою (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) далі Орендодавець, в особі Київського міського голови ОСОБА_6 , який діє на підставі ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони та ТОВ «Пінгвін» (код ЄДРПОУ 19025250; м. Київ, вул. Фрунзе, 125; зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією в м. Києві, 23.09.1994р., за №19025250) далі у тексті «Орендар», в особі директора ОСОБА_7 , яка діє на підставі Статуту, - з другої сторони, уклали договір оренди земельної ділянки, а саме що Орендодавець Актом приймання - передачі передає, а Орендар приймає на 5 (п`ять) років земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрузне (Кирилівська), 125, площею 832 кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:251:002, з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування кафе.

Також встановлено, що 15.07.2016 між Київською міською радою (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) далі Орендодавець, в особі Київського міського голови ОСОБА_8 , який діє на підставі ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» - з однієї сторони та ТОВ «Пінгвін» (код ЄДРПОУ 19025250; м. Київ, вул. Фрунзе, 125; зареєстроване Подільською районною державною адміністрацією в м. Києві, 23.09.1994р., за №19025250) далі у тексті «Орендар», в особі директора ОСОБА_7 , яка діє на підставі Статуту, - з другої сторони, уклали Договір про поновлення договору оренди земельної ділянки що розташована за адресою: м. Київ, вул. Фрузне (Кирилівська), 125, площею 832 кв.м., кадастровий номер 8000000000:85:251:002, з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування кафе.

Враховуючи те, що у ТОВ «Пінгвін» на праві оренди знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером: 8000000000:85:251:002, за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська (Фрунзе), 125, а також те, що у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були дружні стосунки з директором вказаного товариства - ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, що знаходиться в санітарно захисних та охоронних зонах, шляхом прибудови споруди до приміщення, яке належить ТОВ «Пінгвін» (код ЄДРПОУ 19025250), а саме на земельній ділянці з обліковим кодом 85:251:0009, яка відповідно до наказу №21 Головного управління з питань майна від 14.02.2002 «Про закріплення основних фондів комунальної власності територіальної громади м. Києва» на праві повного господарського відання закріплена за Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва та є прилеглою до земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:85:251:002, на якій фактично розташовується приміщення ТОВ «Пінгвін» (код ЄДРПОУ 19025250).

Так, відповідно до ст. 13 Конституції України земля являється об`єктом права власності Українського народу.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичним особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки вникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельними ділянками посвідчується державними актами. Пунктом «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни несуть кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття - це будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ч.1 ст. 112 Земельного кодексу України, охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об`єктів, об`єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Відповідно до статті 114 Земельного Кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей.

Так, всупереч зазначеним нормам законодавства, 11.10.2018 реалізуючи свій злочинний намір, не маючи рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, шляхом встановлення металевого каркасу з накриттям на бетонній основі, яка огороджена парканом, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самовільно зайняв вищезазначену земельну ділянку, площею 0,0320 га, яка розташована в охоронній зоні об`єкта культурної спадщини, санітарно - захисній зоні та охоронних зонах інженерних комунікацій та енергетичної системи.

Надалі, 26.06.2019 ОСОБА_4 , з метою приховування кримінального правопорушення, здійснив демонтаж металевого каркасу з накриттям та станом на 15.07.2019 на самовільно зайнятій земельній ділянці наявна лише бетонна основа площею 179,04 кв.м.

Відповідно до висновку експерта від 20.09.2019 №24/157 за результатами судової експертизи встановлено, що площа самовільно зайнятої земельної ділянки становить 0,0320 га (320,56 кв.м), яка перебуває в межах охоронних зон, таких як:

(код 03), охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини (пам`ятка археології місцевого значення «Поселення Сирець ІІІ до н.е.») відповідно до рішення Київського міськвиконкому від 17.11.1987 року №1112;

(код 03), санітарно захисна зона навколо об`єкта, згідно Наказу МОЗ України «Про затвердження Державних захисних правил планування та забудови населених пунктів» від 19.06.1996 №173;

(код 01.08), охоронна зона навколо інженерних комунікацій згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.04.2018 №100 Про затвердження ДБН;

(код 01.08), охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи згідно ЗУ «Про електороенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР; постанови КМУ Про затвердження «Правил охорони електричних мереж» від 04.03.1997 №209.

Ці дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.4 ст.197-1 КК України.

15 жовтня 2019 року між прокурором і ОСОБА_4 , у присутності захисника укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470 та 472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.4 ст.197-1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 у виді позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання, згідно положень ст.75 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.197-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості. У суді останній визнав свою вину.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п.п. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і ОСОБА_4 і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

затвердити угоду від 15 жовтня 2019 року про визнання винуватості укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 197-1 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 15 жовтня 2019 року покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за залучення експерта у розмірі 11 440 грн. 00 коп.

На вирок до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку.

Суддя: ОСОБА_1

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.11.2019
Оприлюднено21.02.2023
Номер документу85603184
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво

Судовий реєстр по справі —758/13209/19

Вирок від 06.11.2019

Кримінальне

Подільський районний суд міста Києва

Отвіновський П. Л.

Ухвала від 17.10.2019

Кримінальне

Подільський районний суд міста Києва

Отвіновський П. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні