Ухвала

від 25.10.2019 по справі 757/41163/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41163/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТО«ѲГНЕЙ» ОСОБА_3 про скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні № 12015000000000461,-

ВСТАНОВИВ:

До провадженняслідчого суддіПечерського районногосуду містаКиєва ОСОБА_1 надійшло клопотаннядиректора ТО«ѲГНЕЙ» ОСОБА_3 про скасуванняарешту майнау кримінальномупровадженні № 12015000000000461.

В обґрунтування доводів клопотання, особа, яка звернулась з клопотанням зазначає, що майно, на яке накладено арешт в даному кримінальному провадженні не є ні засобом, ні предметом, ні знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не набуте у наслідок такого вчинення, не набуте злочинним шляхом, належить юридичній особі, щодо якої не здійснюється кримінальне провадження, а відтак вважає, що арешт накладено безпідставно та просить його скасувати. Крім цього, як на підставу скасування арешту майна посилається на те, що сума ліміту ПДВ не є майном підприємства.

Особа, якою подано клопотання в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду клопотання повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду адвокатом подано заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Прокурор за клопотанням якого накладався арешт, та який проводить досудове розслідування у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судовим розглядомвстановлено,що Генеральною прокуратурою України, здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному проваджені №42017000000003241 від 10.10.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

У ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2019 провадження № 757/37240/19-к, накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, на ТОВ «Сігней» (код ЄДРПОУ 39513697), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Правові підстави для накладення арешту на майно визначені ст. 170 КПК України.

Згідно вказаної норми закону арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу, на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Правилами частини 10статті 170 КПК Українивстановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Між тим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

Відповідно до п.200-1.7. ст. 200-1 ПК України, кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Згідно п. 200-1.5. ст. 200-1 ПК України визначено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що сума ПДВ, не є майном в розумінні ч.10ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що застосований захід забезпечення кримінального провадження унеможливлює нормальну господарську діяльність підприємства реєстрацію ними податкових накладних, та відповідно виконання ними вимог ст. 200-1 ПК України, а відтак вважає за доцільне скасувати накладений арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, ст.175, ст.309, 372, ст.392, ст.532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2019 провадження № 757/37240/19-к, на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), зокрема, на ТОВ «Сігней» (код ЄДРПОУ 39513697), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1