Рішення

від 07.11.2019 по справі 140/2686/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2686/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Шикун О.Є.,

представника позивача Бугайова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" (далі - ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС", позивач) звернулося з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813 на суму 920 080,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0004114813 форми С винесено за результатами акта документальної позапланової виїзної перевірки від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851, у висновку якого зазначено, що ТОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР із змінами та доповненнями внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 № 410. Зокрема, Львівським управлінням Офісу ВПП ДФС отримано повідомлення від уповноваженого банку АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК від 07.12.2018 №18.03-10-9593 щодо порушення ТОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" законодавчо встановлених термінів проведення розрахунків по імпортних операціях, здійснених з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) по контракту №77 від 01.11.2017 (дата здійснення операції 21.03.2018 та 22.03.2018 року).

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що винесене з порушенням законодавства України з огляду на наступне.

Згідно із зовнішньоекономічним контрактом № 77 від 01.11.2017, укладеного між ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" (покупець) та фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) (продавець), останній зобов`язувався поставити на користь ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" нафтопродукти (бензин, паливо дизельне тощо).

ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту № 77 від 01.11.2017 щодо поставки нафтопродуктів та у відповідності до вимог митного законодавства було сформовано та направлено в електронному вигляді до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України вантажно-митні декларації від 31.01.2018 №903030000/2018/002424 на суму 61 192,45 євро, №903030000/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро, №903030000/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на суму 265 989,31 Євро.

У вищевказаних ВМД ІМ40ДЕ від 31.01.2018, була допущена технічна помилка в графі 1 (тип декларації). Тобто в графі 1 ВМД було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) замість ІМ 40 ТФ (тимчасова по формулі), всі інші графи ВМД були заповнені вірно та вірно подані документи для митного оформлення. Ціна по даному нафтопродукту на момент митного оформлення 31.01.2018 не була сформована (по формулі).

01.02.2018 до банку надійшов реєстр з даними ВМД (як основними).

01.02.2018 працівниками ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" була виявлена технічна помилка у вищевказаних ВМД, а оскільки модифікація (внесення коригувань) у ВМД передбачає погоджень, а 03.02.2018 та 04.02.2018 були вихідні дні, модифікація була оформлена 05.02.2018. Відповідно 05.02.2018 були оформлені аркуші коригування до цих ВМД та внесені зміни в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ), які автоматично вносяться до загальної бази даних ДФС та електронного реєстру.

22.02.2018 товариством були оформлені додаткові (основні) ВМД (ІМ 40 ДЕ), а саме: №903030000/2018/004138 на суму 53 347,87 Євро; №903030000/2018/004137 на суму 88 721,45 Євро; №903030000/2018/004139 на суму 89 821,41 Євро, на загальну суму 231 890,73 Євро, замість раніше поданих тимчасових модифікованих, так як ціна на нафтопродукти по цій партії сформувалась на основі котувань за попередній період, визначений в контракті.

Реєстр додаткових (основних) ВМД №903030000/2018/004138, №903030000/2018/004137, №903030000/2018/004139 також був направлений в банк. При цьому, підприємство помилково не повідомило банк про відкликання попередньо направленого реєстру ВМД (направлених раніше ВМД також як основних).

У результаті таких дій 21.03.2018 та 22.03.2018 банком було проведено подвійну оплату по усіх вищевказаних вантажно-митних деклараціях, що в свою чергу було помилковим. А саме помилковою була оплата в сумі 265 989,31 Євро на підставі тимчасових вантажно-митних декларацій від 31.01.2018 № 903030000/2018/002424 на суму 61 192,45 Євро, №903030000/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро, №903030000/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, які спочатку були зареєстровані як основні, а не тимчасові. Факт подвійної оплати не заперечується податковим органом та підтверджується актом перевірки від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851.

Зазначає, що відповідно до п. 29 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою КМУ від 21.05.2012 №450 декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли: ціна товарів визначається за формулою. Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов`язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Таким чином, в даному випадку мала місце виключно помилкова оплата зі сторони ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" за тимчасовими вантажно-митними деклараціями на суму 265 989,32 Євро та відповідно відбулась подвійна оплата того самого товару (пального) по контракту №77 від 01.11.2017.

Помилкова оплата в сумі 265 989,32 Євро була повернута підприємству 05.12.2018 року, що підтверджується SWIFT повідомленням від 05.12.2018, що не заперечується контролюючим органом.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР втратив чинність у зв`язку із набранням чинності 07.02.2019 року прийнятого 21.06.2018 Закону України Про валюту і валютні операції №2473-VIII.

У відповідності до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Таким чином, положення ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті вказаної як підстава для застосування штрафної санкції в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні на момент його винесення - 23.04.2019 вже не діяли.

У відповідності до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Позивач звертає увагу, що в даному випадку відбулась помилкова подвійна оплата одного і того самого товару, а не перерахування коштів за очікуваний товар за імпортною операцією, що не підпадало під регулювання норм вищевказаного Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР.

З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.1).

У відзиві на позовну заяву від 27.09.2019 №1133/03-20-10-03-11 (а.с.54-55) представник відповідача позовних вимог не визнав, вважає їх не обгрунтованими, та такими що не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Плановою документальної виїзною перевіркою ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" з питань дотримання підприємством вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР встановлено, що ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту №77 від 01.11.2017, укладеного з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія), 21.03.2018 та 22.03.2018 була здійснена оплата товару по факту поставки наявних митних декларацій, а саме №903030000/2018/002424 від 31.01.2018 на суму 61 192,45 Євро, №903030000/2018/002425 від 31.01.2018 на суму 101 767,58 Євро та №903030000/2018/002426 від 31.01.2018 на суму 103 029,28 Євро, всього на загальну суму 265 989,31 Євро.

05.02.2018 товариство здійснило коригування до вищевказаних митних декларацій, внаслідок чого на заміну вищевказаних митних декларацій були оформлені нові, а саме №903030000/2018/004138 від 22.02.20178 на суму 53 347,87 Євро; №903030000/2018/004137 від 22.02.2018 на суму 88 721,45 Євро; №903030000/2018/004139 від 22.02.2018 на суму 89 821,41 Євро.

Всі вищевказані операції були оплачені повторно в АКБ Індустріалбанк , внаслідок чого відбулася подвійна оплата декларацій.

Станом на 30.09.2018 на балансі ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" по розрахунках з нерезидентом з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) по контракту від 01.11.2017 року №77 рахується дебіторська заборгованість в сумі 265 989,32 Євро, граничний термін погашення якої 30.10.2018.

АКБ Індустріалбанк 07.12.2018 за вих. № 18.03-10-9593 повідомив Офіс Великих платників податків ДФС про порушення ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" розрахунків у сфері зовнішньо- економічної діяльності.

Позаплановою документальною виїзною перевіркою, за результатами якої складено акт від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851, встановлено, що дебіторську заборгованість в сумі 265 989,32 Євро, граничний термін погашення якої 30.10.2018, погашено шляхом повернення валютної виручки нерезидентом на валютний рахунок ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" 05.12.2018 в сумі 265 989,32 Євро.

Таким чином, валютна виручка у сумі 265 989,32 Євро, повернута на валютний рахунок позивача невчасно - 05.12.2018, чим порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 № 410, в результаті чого за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на підставі статті 4 вказаного Закону позивачу нарахована пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми вартості неодержання товарів в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості у розмірі 920 080,59 грн.

Вказує на те, що правовідносини охоплені перевіркою, тривали в період чинності Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У додаткових поясненнях до позову від 07.11.2019 представник позивача зазначив, що у відповідності до п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПКУ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Податкові органи (узагальнююча податкова консультація №592), та ВАСУ (інформаційний лист від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11) роз`яснювали правила застосування вищевказаної норми.

Узагальнюючою податковою консультацією з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норму ПКУ, затвердженою наказом ДФС України від 06.07.2012 р. № 592 передбачено, що оцінка правомірності поведінки платника здійснюється на підставі норм законодавства, що діяло на момент здійснення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, належні до застосування за вчинені порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, що діють на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Для застосування санкцій до платника важливо, щоб одночасно дотримувалися всі вищеназвані умови: вчинене діяння (бездіяльність) платника вважалося порушенням як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР); за вчинене порушення має бути передбачена відповідальність як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР) (а.с.76-77).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів та підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, що відбулося 11.10.2019 позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов, просила у його задоволенні відмовити повністю. В судове засідання, що відбулося 07.11.2019 представник відповідача не прибула, будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце судового розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що між ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" (покупець) та нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 01.11.2017 №77 (а.с.17-20).

Відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2017 року №77 фірма Marshell Oil LLP (Великобританія) (продавець) зобов`язувався поставити на користь ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" нафтопродукти: бензин, паливо дизельне та інші нафтопродукти. Розрахунки по контракту передбачені в доларах США та Євро.

ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту від 01.11.2017 №77 сформовано та направлено в електронному вигляді до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України вантажно-митні декларації від 31.01.2018 №903030/2018/002424 на суму 61 192,45 євро, №903030/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро, №903030/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на суму 265 989,31 Євро, у графі 1 яких було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) (а.с.26-31).

01.02.2018 до АКБ Індустріалбанк надійшов реєстр з вищевказаними ВМД від 31.01.2018 (як основними).

Виявивши допущену помилку у вищевказаних ВМД, а саме внесення в графу 1 ВМД (тип декларації) ІМ 40 ДЕ (основна) замість ІМ 40 ТФ (тимчасова по формулі), підприємство звернулось до митного органу.

05.02.2018 посадовою особою митного органу були оформлені аркуші коригування до ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 та внесені зміни в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ), які автоматично вносяться до загальної бази даних ДФС та електронного реєстру (а.с.32-34).

22.02.2018 ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" були оформлені додаткові (основні) ВМД ( графа 1 - тип декларації ІМ 40 ДТ), а саме: №903030/2018/004138 на суму 53 347,87 Євро; №903030/2018/004137 на суму 88 721,45 Євро; №903030/2018/004139 на суму 89 821,41 Євро, на загальну суму 231 890,73 Євро, замість раніше поданих тимчасових модифікованих (а.с.35-41).

Реєстр додаткових (основних) ВМД від 22.02.2018 №903030/2018/004138, №903030/2018/004137, №903030/2018/004139 був направлений в банк.

21.03.2018 та 22.03.2018 АКБ Індустріалбанк на підставі платіжних доручень в іноземній валюті від 20.03.2018 №21 на суму 995 000,00 Євро та від 21.03.2018 №23 на суму 300 000,00 Євро було стягнуто (проведено) подвійну оплату як по ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 на суму 265 989,31 Євро так і по ВМД від 22.02.2018 №903030/2018/004138; №903030/2018/004137; №903030/2018/004139 на суму 231 890,73 Євро.

АКБ Індустріалбанк повідомив Офіс Великих платників податків ДФС про порушення ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" розрахунків у сфері зовнішньо економічної діяльності.

На підставі повідомлення банку, Львівським управлінням Офісу великих платників податків ДФС в період з 03.04.2019 по 08.04.2019 проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) по контракту від 01.11.2017 №77 за період з 01.10.2018 по 05.12.2018, за результатами якої складено акт від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851 (а.с.9-15).

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту №77 від 01.11.2017, укладеного з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія), 21.03.2018 та 22.03.2018 була здійснена оплата товару по митних деклараціях від 31.01.2018, а саме: №903030000/2018/002424 на суму 61 192,45 Євро, №903030000/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро та №903030000/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на загальну суму 265 989,31 Євро.

05.02.2018 товариство здійснило коригування до вищевказаних митних деклараціях від 31.01.2018, внаслідок чого на заміну вищевказаних митних декларацій були оформлені нові від 22.02.2018, а саме №903030000/2018/004138 на суму 53 347,87 Євро; №903030000/2018/004137 на суму 88 721,45 Євро; №903030000/2018/004139 на суму 89 821,41 Євро, всього на загальну суму 231 890,73 Євро. Всі вищевказані операції були оплачені позивачем повторно в АКБ Індустріалбанк , внаслідок чого відбулася подвійна оплата декларацій.

Станом на 30.09.2018 на балансі ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" по розрахунках з нерезидентом фірмою Marshell Oil LLP (Великобританія) по контракту від 01.11.2017 №77 рахується дебіторська заборгованість в сумі 265 989,32 Євро, граничний термін погашення якої 30.10.2018.

Згідно наданих документів до позапланової документальної виїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851, а саме: картки рахунку 632 по нерезиденту фірмі Marshell Oil LLP , оборотно-сальдової відомості по рахунку 632, SWIFT повідомленням від 05.12.2018, перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість в сумі 265 989,32 Євро, граничний термін погашення якої 30.10.2018, погасилася шляхом повернення валютної виручки нерезидентом на валютний рахунок ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" 05.12.2018 в сумі 265 989,32 Євро.

Контролюючим органом зроблено висновок, що валютна виручка, що була повернута нерезидентом на валютний рахунок позивача 05.12.2018 в сумі 265 989,32 Євро, повернулась невчасно, чим порушено вимоги статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 № 410.

На підставі акту перевірки від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851, Офісом великих платників податків ДФС 23.04.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0004114813, яким до позивача застосовано суму штрафу (фінансових) санкцій за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 920 080,59 грн (а.с.8).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Правління НБУ Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України від 13.12.2016 №410 (чинним на момент здійснення зовнішньоекономічної операції) виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Відповідно до статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ та Національного банку України Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями від 12.12.1998 №1968 у разі ненадходження резидентам валютних цінностей в установлені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" терміни уповноважені банки інформують про це Національний банк та органи державної податкової служби. Порядок інформування встановлюється Національним банком разом з Державною податковою адміністрацією.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ відь 24.03.1999 №136 (чинною на момент здійснення зовнішньоекономічної операції) імпорт - купівля українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб`єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків.

Згідно з пунктом 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 №450 (далі Положення № 450) декларування партії товарів, ввезених на митну територію України, або партії товарів, що вивозяться за межі митної території України, може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи у разі, коли декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, зокрема коли: точні відомості про код товару згідно з УКТЗЕД можуть бути встановлені після проведення їх дослідження; у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару згідно з УКТЗЕД виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, розв`язання яких вимагає додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо; відомості про кількісні характеристики товарів можуть бути встановлені після навантаження товарів на транспортний засіб або вивантаження товару з транспортного засобу; ціна товарів визначається за формулою.

Тимчасова митна декларація підтверджує взяття декларантом або уповноваженою ним особою зобов`язання подати митному органу додаткову декларацію у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Як встановлено судом, ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" на виконання контракту від 01.11.2017 №77 було сформовано та направлено в електронному вигляді до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України вантажно-митні декларації від 31.01.2018 №903030/2018/002424 на суму 61 192,45 євро, №903030/2018/002425 на суму 101 767,58 Євро, №903030/2018/002426 на суму 103 029,28 Євро, всього на суму 265 989,31 Євро, у графі 1 яких було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) (а.с.26-31).

Відповідно до п. 33 Положення № 450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

Відповідно до п. 37 вказаного Положення після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Пунктом 32 Положення №450 визначено, якщо митне оформлення товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тимчасової митної декларації, періодичної митної декларації, додаткової декларації), не пізніше наступного робочого дня після її оформлення така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка її оформила, Держмитслужбою надсилається ДПС.

Оскільки, 01.02.2018 ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" була виявлена допущена технічна помилка у вищевказаних ВМД, а саме: в графі 1 ВМД (тип декларації) було внесено ІМ 40 ДЕ (основна) замість ІМ 40 ТФ (тимчасова по формулі), 05.02.2018 посадовою особою митниці за заявою товариства були оформлені аркуші коригування до ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 та внесені зміни в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ). Такі аркуші коригування були засвідчені електронним цифровим підписом посадової особи митного органу та внесені до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України, а також передані спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення № 450 (а.с.32-34).

Таким чином, інформація про внесення коригувань до ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426, а саме: внесення змін в графу 1 (замість ІМ 40 ДЕ внесено ІМ 40 ТФ) не пізніше наступного дня після проведення коригування посадової особи митного органу, яка її оформила, Держмитслужбою надсилається до ДПС.

З вищевикладеного слідує, що податковий орган під час нарахування штрафних санкцій за порушення позивачем розрахунків у сфері ЗЕД за ВМД від 31.01.2018 №903030/2018/002424, №903030/2018/002425, №903030/2018/002426 був обізнаний, про їх коригування на тимчасові і про те, що оплата в сумі 265 989,31 Євро на підставі вказаних митних декларацій була помилковою, тобто проведена у подвійному розмірі. Даний факт не заперечується податковим органом та підтверджується актом перевірки від 09.04.2019 №74/28-10-48-13/39608851.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 № 185/94-ВР втратив чинність 07.02.2019.

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Суд звертає увагу на ту обставину, що положення ст. 4 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , вказаної як підстава для застосування штрафної санкції в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, не діяли ні на момент проведення перевірки (з 03.04.2019 по 08.04.2019), ні на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Податкові органи (узагальнююча податкова консультація №592) та ВАСУ (інформаційний лист від 24.11.2011 р. № 2198/11/13-11) роз`яснювали правила застосування вищевказаної норми.

Узагальнюючою податковою консультацією з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норму ПКУ, затвердженою наказом ДФС України від 06.07.2012 р. № 592 передбачено, що оцінка правомірності поведінки платника здійснюється на підставі норм законодавства, що діяло на момент здійснення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, належні до застосування за вчинені порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, що діють на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Для застосування санкцій до платника важливо, щоб одночасно дотримувалися всі вищеназвані умови: вчинене діяння (бездіяльність) платника вважалося порушенням як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР); за вчинене порушення має бути передбачена відповідальність як на момент його вчинення, так і на момент його виявлення (дату прийняття ППР)

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, особа має нести відповідальність за діяння на підставі закону, що був чинним на час його вчинення, крім випадків, коли новий закон пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинення такого діяння.

Суд наголошує на тому, що на момент виявлення невчасно повернутої виручки в сумі 265989, 32 Євро нерезидентом на валютний рахунок ТзОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" таке діяння не вважалося порушенням у зв`язку із втратою чинності Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті і, відповідно, вказане діяння не вважалося порушенням на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813, а відтак позивач не може нести за нього відповідальність.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами правомірності винесеного Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 форми "С "№0004114813. На думку суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено не на підставах, що визначені Конституцією та законами України, не обгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), недобросовісно та нерозсудливо, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при поданні позову до суду судовий збір у розмірі 13 801,21 грн, відповідно до платіжного доручення від 30.08.2019 №5127, підлягає стягненню на користь ТОВ "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби за рахунок його бюджетних асигнувань (а.с.2).

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 23.04.2019 форми "С "№0004114813.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ТРАНС СЕРВІС" (43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код ЄДРПОУ 39608851) судові витрати у розмірі 13 801,21 грн (тринадцять тисяч вісімсот одну гривню 21 копійку).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 листопада 2019 року.

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук