Рішення

від 11.11.2019 по справі 200/11933/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2019 р. Справа№200/11933/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 22.03.2019 року він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На час звернення до відповідача мав трудовий стаж для виходу на пенсію на пільгових умовах більше 26 років. Проте 14.06.2019 року Слов`янським ОУПФУ прийнято рішення № 41 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах з тієї підстави, що він має загальний трудовий стаж 27 років 04 місяці 01 день, а пільговий стаж за списком №1 взагалі не зараховано. Підставою для відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах є те, що оригінали первинних документів зберігаються в архіві підприємств на тимчасово непідконтрольній території. Також відповідачем не зараховано строк військової служби з 17.11.1988 року по 17.12.1990 року з підстави заповнення військового квитка різними чорнилами.

Позивач вважає що основний документ для підтвердження наявного трудового стажу є трудова книжка, котра ним надана до Управління пенсійного фонду. Оскільки в трудовій книжці належним чином відображені всі періоди трудової діяльності позивача, він вважає рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області протиправним, просить його скасувати та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію на пільгових умовах за списком № 1, згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 22.03.2019 року, виплативши недоотриману пенсію та зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 наступні періоди роботи:

-з 11.06.1987 року по 30.10.1987 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 30.03.1988 року по 28.04.1988 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 26.07.1988 року по 09.11.1988 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 17.11.1988 року по 17.12.1990 року служба в армії,

-з 14.01.1991 року по 20.01.2004 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 08.05.2004 року по 31.03.2010 року головним маркшейдером на підземних роботах в шахті ім. Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 09.04.2010 року по 07.11.2014 року головним маркшейдером на підземних роботах в ВП «шахта ім. Артема» ДП «Луганськвугілля».

Просить суд зарахувати пільговий трудовий стаж саме до 07.11.2014 року, оскільки в цей день прийнято постанову КМУ №595, згідно з якою всі підприємства з непідконтрольної території повинні перереєструватися на підконтрольну територію і після цієї дати шахта перестала вважатися українським підприємством.

Відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому підтверджує звернення ОСОБА_1 з заявою про призначення пенсії та зазначає, що відповідно до наданих документів, в підтвердження пільгового стажу за списком № 1, позивач не надав довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи. Тому визначити право та зайнятість на роботі в відокремленому підрозділі «шахта ім. Артема» ДП «Луганськугілля» з 30.05.1987 року по 30.10.1987 року, з 30.03.1988 року по 28.04.1988 року, з 26.07.1988 року по 09.11.1988 року, з 14.01.1991 року по 20.01.2004 року, з 05.05.2004 року по 31.03.2010 року, з 01.04.2010 року по 2014 рік неможливо, в зв`язку з чим цей стаж роботи не зараховано до пільгового стажу за списком № 1.

Також позивачу не зараховано до загального стажу роботи період військової служби з 17.11.1988 року по 31.12.1990 року, оскільки в військовому квитку НОМЕР_1 від 15.11.1988 року дата призову написана іншими чорнилами, ніж ті, якими написано рік призову, та інша інформація щодо нього. Отже, відповідний запис в трудовій книжці не містить підстав його внесення.

З огляду на зазначене, керуючись положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV, Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1, Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014 року, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняло рішення № 41 від 14.06.2019 року «Про відмову у призначені пенсії» ОСОБА_1 . Дане рішення відповідач вважає правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №200/11933/19-а за правилами спрощеного позовного провадження.

З`ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 . Відповідно до довідки від 21.03.2019 року № 1429-5000083071 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_1 .

22.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 2889 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) (а.с.34). Рішенням № 41 від 14.06.2019 року Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило позивачу в призначені пенсії на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.8-9). На момент звернення загальний страховий стаж ОСОБА_1 складав 27 років 4 місяці 1 день.

Відмову у зарахуванні вказаного стажу відповідач обґрунтував неможливістю отримання довідок про пільговий характер роботи позивача на підприємстві «шахта ім. Артема» ДП «Луганськугілля», оскільки воно знаходиться на непідконтрольній українській владі території, та відсутністю відповідних даних в реєстрі зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем надана копія трудової книжки серії № НОМЕР_3 , видана 10.06.1987 року (а.с.10-11), яка містить наступні записи періодів роботи:

-з 30.05.1987 року по 30.10.1987 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля», наказ № 181 від 10.06.1987 року,

-з 30.03.1988 року по 28.04.1988 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 26.07.1988 року по 09.11.1988 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім. С.В.Косіора виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 17.11.1988 року по 17.12.1990 року служба в армії,

-з 14.01.1991 року по 20.01.2004 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема ДП «Луганськвугілля»,

-з 05.05.2004 року по 31.03.2010 року головним маркшейдером на підземних роботах в шахті ім. Артема ДП «Луганськвугілля»,

-з 01.04.2010 року головним маркшейдером на підземних роботах в ОП «шахта ім. Артема» ДП «Луганськвугілля», наказ № 236-к від 09.04.2010 року.

Записи містять підписи посадових осіб, печатку за кладу, але після запису про прийом на роботу з 01.04.2010 року, наступний запис містить інформацію про атестацію робочого місця, без підпису та печатки підприємства.

Надана позивачем копія військового квитка за № НОМЕР_1 виданого 15 листопада 1988 року, містить відповідні підписи керівника військової частини та печатки та разом із записами в трудовій книжці підтверджує проходження ОСОБА_1 військової служби в період з 17 листопада 1988 року по 17 грудня 1990 року (а.с.12).

В підтвердження наявного пільгового стажу позивачем надано суду довідки №№ 132, 133, 134, 138, 139 від 19.04.2019 року, № 80 від 12.04.2019 року, №№ 190-к, 191-к, 192-к, 193-к від 24.08.2018 року, видані керівництвом шахт, що знаходяться на тимчасово непідконтрольній українській владі території (а.с.13-22).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців відокремлений підрозділ «шахта ім. Артема» ДП «Луганськвугілля» (ЄДРПОУ 33846738) здійснило перереєстрацію за адресою: Київ, Святошинський район, провулок Приладний, 2А (а.с.38-39).

За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу ф.ОК-5 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, за ОСОБА_1 сплачувався єдиний соціальний внесок за період з 1999 року по листопад 2014 року (а.с.35-38).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом перший частини першої ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо не включення в страховий стаж для призначення пенсії також періодів роботи, які мали місце до впровадження системи персоніфікованого обліку.

При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).

За приписами частини 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також: в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до статті 62 Закон №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058-ІV, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Розділом 2 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 статті 44 Закону № 1058-У та пункту 4.2 розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 - органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Оскільки вказані підприємства знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, відповідно до пункту 20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993 «Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», спеціальний трудовий стаж може зараховуватися за даними що містяться в реєстрі зареєстрованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Посада маркшейдера передбачає зайнятість на підземних роботах 50% і більше робочого часу на рік для зарахування до пільгового стажу по списку № 1. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

На посилання відповідача про неможливість перевірки факту роботи на відокремленому підрозділі «шахта ім. Артема» ДП «Луганськвугілля» через те, що воно знаходиться на непідконтрольній українській владі території, суд зазначає, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Отже, враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи в їх сукупності, зокрема, що період роботи позивача напосаді маркшейдера на підприємстві «шахта ім. Артема» ДП «Луганськвугілля» підтверджено записами в трудовій книжці ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про необхідність врахування інформації, яка міститься у довідках №№ 132, 133, 134, 138, 139 від 19.04.2019 року, № 80 від 12.04.2019 року, №№ 190-к, 191-к, 192-к, 193-к від 24.08.2018 року, про стаж та заробітну плату для обчислення пенсії на пільгових умовах, виданих на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності довідки про заробітну плату, у зв`язку з знаходженням установи, що її видала на території, непідконтрольній українській владі.

Заперечення відповідача щодо неможливості перевірки відомостей про роботу позивача за списком №1 суд вважає необґрунтованими з таких підстав. Пунктом 3 статті 44 Закону №1058-IV та статтею 101 Закону № 1788-XII закріплено право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу того, що він скористався наданими повноваженнями щодо перевірки достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема, відносно позивача у цій справі. Незважаючи на те, що вищезазначене підприємство зареєстровано на підконтрольній Україні території, відповідачем не підтверджено, що він направляв на адресу вказаного підприємства будь-які запити щодо умов праці позивача. Зокрема надані відповідачем дані з індивідуальних відомостей ОСОБА_1 форми ОК-5 в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, підтверджують факт сплати підприємством за позивача єдиного соціального внеску за період з 1999 року по листопад 2014 року.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Орган Пенсійного фонду України не зарахував спірний період до пільгового стажу виходячи з того, що у державному реєстрі застрахованих осіб відсутні відомості про спеціальний стаж (підприємство-роботодавець розміщується на тимчасово окупованій території України).

Між тим, такі посилання суперечать вимогам Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що затвердженопостановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 року № 10-1, яке відповідно доЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб (п. 1 Порядку).

Вказаний Порядок такого поняття як «спеціальний стаж» не містить, тому посилання відповідача на необхідність наявності в реєстрі застрахованих осіб відомостей про спеціальний стаж не ґрунтується на вимогах законодавства.

Щодо не зарахування до загального стажу роботи позивача період військової служби з 17.11.1988 року по 31.12.1990 року, оскільки в військовому квитку дата призову написана іншими чорнилами, відповідач не обґрунтував, якими нормами права передбачені такі вимоги до заповнення військового квитка.

У зв`язку з наведеним, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував спірний період роботи позивача до пільгового стажу за наявністю належних та допустимих доказів роботи позивача у спірний період на роботах, передбачених списком №1, що також не може бути підставою для обмеження в реалізації конституційного права особи на соціальний захист.

Водночас, стосовно формулювання задоволеної частини позовних вимог суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів тощо.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд не може підміняти орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, втручатися в дискреційні повноваження цього органу та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням вказаних норм, оскільки позов у цій справі заявлений на захист права позивача на призначення пенсії, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.06.2019 року № 41 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні щодо зарахування до пільгового стажу за списком №1 відповідних періодів роботи позивача.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн., наведена сума відповідно до положень статті 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (Донецька область, м.Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 37803258) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.06.2019 року № 41 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Слов`янське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) від 22.03.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених в цьому судовому рішенні щодо зарахування до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 періодів:

-з 11.06.1987 року по 30.10.1987 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 30.03.1988 року по 28.04.1988 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 26.07.1988 року по 09.11.1988 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 17.11.1988 року по 17.12.1990 року служба в армії,

-з 14.01.1991 року по 20.01.2004 року маркшейдером на підземних роботах в шахті ім.Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 08.05.2004 року по 31.03.2010 року головним маркшейдером на підземних роботах в шахті ім. Артема виробничого об`єднання «Ворошиловградвугілля»,

-з 09.04.2010 року по 07.11.2014 року головним маркшейдером на підземних роботах в ВП «шахта ім. Артема» ДП «Луганськвугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 12 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.А. Чекменьов