Рішення

від 30.10.2019 по справі 1.380.2019.001422

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001422

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 1.380.2019.001422 за

позовом Фермерського господарства Меринос-Захід , представник - Данилевич ОСОБА_1 .С. до Головного управління ДФС у Львівській області, представник - Гавриляк Р.А. про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фермерське господарство МЕРИНОС-ЗАХІД звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило:

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0038655712 від 11.12.2018 року форми В4 ;

- Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0037825712 форми Р .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ввіз на митну територію України товари на загальну суму 388 704,93 євро, сплативши податкові зобов`язання по ПДВ в розмірі 649 513,40 грн., що підтверджується митною декларацією від 14.06.2018 року UA 209110/2018/002034, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, у відповідності до підпункту ґ пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, за датою подання митної декларації для митного оформлення (згідно абзацу четвертого пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України).

Позивач зазначає, що право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 649 513,40 грн. у нього виникло у червні 2018 року. Але вказані суми ПДВ помилково не були включені до складу податкового кредиту по ПДВ за червень 2018 року, у рядку 11.1 Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою .

При складанні податкової декларації за вересень 2018, були виявлені помилки, що містяться у податковій декларації по ПДВ за червень 2018 року, позивач керуючись своїм обов`язком та правом, встановленими нормами абзаців першого та другого пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, зазначив у податковій декларації по ПДВ за вересень 2018 року уточнений показник рядку 11.1 Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою на підставі даних митної декларації від 14.06.2018 року UA 209110/2018/002034.

Позивач вважає, що правомірно (згідно вимог абзаців першого та другого пункту 50.1 статті 50, абзацу четвертого пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, як і сама форма податкової декларації по ПДВ, затверджені наказом Міністерство фінансів України N 21 від 28.01.2016) уточнив показники рядку 11.1. Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою в податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року в розмірі 649 513,40 грн., що підтверджується митною декларацією від 14.06.2018 року UA 209110/2018/002034 та показники рядка 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в розмірі 103158,00 грн

Відповідно спірні рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що ним проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ФГ Меринос-Захід а саме: декларації за вересень 2018 року № 9227833057, за результатами якої складено акт від 14.11.2018 №223/13-01-57-12/36918684.

Перевіркою правомірно встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено ПДВ на 546 355 грн.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечила, надала суду додаткові докази та документи, просила суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 01 квітня 2019 року у даній справі відкрито спрощене провадження у справі. Ухвалою суду від 12.04.2019 року встановлено участь позивача в судовому засіданні в режимі відео конференції. Ухвалою судді від 31.05.2019 року постановлено про перехід з спрощеного провадження в загальне позовне провадження. Протокольною ухвалою судді 30.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини:

14.11.2018 року ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ ФГ Меринос-Захід а саме: декларації за вересень 2018 року № 9227833057. За результатами вказаної перевірки складено акт за №223/13-01-57-12/36918684.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено ПДВ на 546355 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №0038655712 від 11.12.2018 року форми В4 ;

- податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 року №0037825712 форми Р .

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень з наступних встановлених підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням судом встановлено, що позивач ввіз на митну територію України товари на загальну суму 388 704,93 євро, сплативши податкові зобов`язання по ПДВ в розмірі 649513,40 грн. Вказане підтверджується митною декларацією від 14.06.2018 року UA 209110/2018/002034 та банківською випискою від 14.06.2018 року, а саме передоплата митних платежів, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, у відповідності до підпункту ґ пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, за датою подання митної декларації для митного оформлення (згідно абзацу четвертого пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідні дані щодо сплати сум ПДВ відображені в Системі адміністрування податку на додану вартість. Вказане відповідачем не спростовано, відповідно у позивача право на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 649 513,40 грн. виникло у червні 2018 року.

Як зазначає позивач вказана сума ПДВ помилково не була включена до складу податкового кредиту по ПДВ за червень 2018 року, у рядку 11.1 Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою .

Також позивач вказав, що при складанні податкової декларації за вересень 2018 року, ним були виявлені помилки, що містяться у податковій декларації по ПДВ за червень 2018 року, відповідно у податковій декларації по ПДВ за вересень 2018 року був уточнений показник рядку 11.1. Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи з основною ставкою на підставі даних митної декларації від 14.06.2018 року UA 209110/2018/002034.

Суть вказаних подій відповідачем також не заперечується.

Згідно з абзацом першим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено, обов`язок платника податку надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, в якій платник податків самостійно виявляє помилки у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу); крім випадків, коли помилка виявлена під час проведення документальних планових та позапланових перевірок -- пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом другим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України встановлено право платника податків не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Згідно п. 201.11 ст. 201 цього ж Кодексу Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу.

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 201.12. ст. 201 цього ж Кодексу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідачем помилково встановлено порушення скаржником вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено ПДВ на 546355 грн, оскільки в акті перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді ФГ Меринос-Захід у декларації з ПДВ за звітний (податковий) період вересень 2018 року (№ 9227833057 від 18.10.2018) платником вказано наступне:

рядок 11 "Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи"; - рядок 11.1 з основною ставкою колонка А - 3247567 грн.; рядок 11.1 за основною ставкою колонка Б - 649513 грн.;

рядок 17 Усього податкового кредиту - 895316 грн.;

рядок 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту - 0 грн.; рядок 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду - 103158 грн.

Разом з тим. у реєстрі операцій з податку на додану вартість системи електронного адміністрування по запиту за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року контролюючим органом було встановлено, що відомості про реєстрацію митної декларації по платнику ФГ Меринос-Захід відсутні. Тобто, по ФГ Меринос-Захід за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року реєстрація митної декларації не здійснювалась.

Однак на думку суду позивачем правомірно з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України відповідні уточнені показники зазначені у складі податкової декларації за вересень 2018 року.

Отже, висновок відповідача що ФГ Меринос- Захід митна декларація, яка підтверджує сплату податку, за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року не була оформлена відповідно до вимог законодавства є протиправним, оскільки за вказаний період позивач лише зазначив уточнені показники у зв`язку із самостійним виявленим помилки податкової декларації за червень 2018 року.

Судом не враховуються інші обставини про які вказував позивач в позовній заяві, оскільки такі по суті є загальними та не стосуються предмету спірних рішень, відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з підстав встановлених судом.

З цих же підстав судом не враховуються аргументи відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства Меринос-Захід (82167, Львівська область, Дрогобицький район, с. Почаєвичі, вул. Михайлівська, буд. 2А) до Головного управління ДФС у Львівської області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,- задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за №0038655712 від 11.12.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області за №0037825712 від 10.12.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (ЄДРПОУ 39462700, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь Фермерського господарства Меринос-Захід (ЄДРПОУ 36918684, Львівська область, Дрогобицький район, с. Почаєвичі, вул. Михайлівська, буд. 2А) 12292,99 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 11.11.2019 року.

Суддя Гавдик З.В.