Рішення

від 13.11.2019 по справі 824/1161/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1161/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області (далі - відповідач) від 26.06.2019 року №82-29/2019 в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Коровійську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту села Коровія.

- стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

В обґрунтування позову позивач вказав, що вона як особа, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, з метою реалізації свого права на набуття у власність земельної ділянки, звернулася до відповідача із клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області. Проте, відповідачем неодноразово приймались рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Вказані рішення позивачем оскаржувалися до суду, зокрема до Чернівецького окружного адміністративного суду в справі №824/1058/18-а. На виконання рішення суду, 26.06.2019 року відповідачем винесено рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства на території Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки відповідач жодним чином не обґрунтував мотиви та підстави відмови у задоволенні клопотання, у відповідності до вимог частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

08.10.2019 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження по адміністративній справі та призначено судовий розгляд на 28.10.2019 року.

22.10.2019 року відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого просило у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Вважає, що при прийнятті рішення щодо відмови ОСОБА_1 діяв виключного в межах наданих повноважень, згідно вимог чинного законодавства України, а позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та незаконними.

Окрім того, відповідач стверджує, що вимога позивача про зобов`язання затвердити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність суперечить закону, оскільки в разі її задоволення, суд втрутиться в дискреційні повноваженнями суб`єкта владних повноважень.

25.10.2019 року позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України та подав відповідь на відзив.

28.10.2019 року судом оголошену перерву у зв`язку із неявкою в судове засідання представника відповідача. Розгляд справи перепризначено на 11.11.2019 року.

11.11.2019 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Вказував що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

У судове засідання призначене на 11.11.2019 року відповідач не з`явився, явку представника не забезпечив, про підстави неприбуття не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення повістки про виклик від 31.10.2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Враховуючи приписи ст. ст. 194, 205 КАС України, суд вважає, що подане представником позивача клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою №0000640824 від 26.10.2018 р. (місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 . (а.с. 8-9).

21.06.2018 року позивач звернувся до Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області із клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, в якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,68 га в межах с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що зображена на доданих графічних матеріалах червоним кольором. (а. с. 10-13).

03.08.2018 року за наслідками розгляду клопотання позивача відповідач прийняв рішення XXII сесії VIІ скликання Коровійської сільської ради № 68-22/2018 "про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " яким відмовив у наданні дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безплатного у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області. (а. с. 14).

Вважаючи рішення XХII сесії VII скликання №68-22/2018 від 03.08.2018р. протиправним, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

08.05.2019 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1058/18-а, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області XXII сесії VIІ скликання від 03.08.2018 року №68-22/2018. Зобов`язано Коровійську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області повторно розглянути на пленарному засіданні, подану 21.06.2018 року заяву ОСОБА_1 , про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га в межах с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

26.06.2019 р. на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року у справі №824/1058/18-а, Коровійською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області на ХХIХ сесії VII скликання, прийнято рішення №82-29/2019 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтованою площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства на території Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області" у зв`язку з рішенням XXVII сесії VII скликання Коровійської сільської ради №37-27/2019 від 16.04.2019 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб" (а.с. 28).

Вважаючи рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 3 частини 9 статті 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014 р. органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства внутрішньо переміщеними особами за місцем їх фактичного перебування прав на земельну ділянку із земель комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок та строки розгляду клопотань по наданню дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також передачі земельної ділянки безоплатно у власність громадян, а також органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені у ст. 118 ЗК України орган уповноважений розглядати ці питання, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Крім того, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Судом встановлено, що 21.06.2018 року позивач звернувся до Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області із клопотанням та доданими до нього графічними матеріалами, в якому просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,68 га в межах с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що зображена на доданих графічних матеріалах червоним кольором.

03.08.2018 року рішенням XXII сесії VIІ скликання Коровійської сільської ради № 68-22/2018 "про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 " відповідач відмовив у наданні дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безплатного у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області.

08.05.2019 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/1058/18-а, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області XXII сесії VIІ скликання від 03.08.2018 року №68-22/2018. Зобов`язано Коровійську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області повторно розглянути на пленарному засіданні, подану 21.06.2018 року заяву ОСОБА_1 , про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га в межах с. Коровія Глибоцького району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

26.06.2019 р. на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року у справі №824/1058/18-а, Коровійською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області на ХХIХ сесії VII скликання, прийнято рішення №82-29/2019 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтованою площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства на території Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області" у зв`язку з рішенням XXVII сесії VII скликання Коровійської сільської ради №37-27/2019 від 16.04.2019 року "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб".

Дослідженням оскаржуваного рішення встановлено, що відповідачем жодним чином не мотивовано відмову у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки, та не вказано підстав відмови у наданні такого дозволу, виключний перелік яких встановлений у частині 7 статті 118 ЗК України.

Суд звертає увагу, що відповідач зобов`язаний надати відповідний дозвіл або мотивовану відмову.

Посилання відповідача на наявне рішення, яким надано вищезазначений дозвіл Коровійській сільській раді є необгунтованим, оскільки як і позивач так і відповідач мають рівні права щодо розробки проекту землеустрою та подальше затвердження яких відбудеться із кінцевим визначенням особи, що отримає право власності на ділянку.

Крім того, судом встановлено, що у оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено жодних зауважень щодо поданих позивачем документів.

З огляду на наведене вище, та з урахуванням встановлених обставин справи і наведених норм права, які регулюють спірні правовідносин, суд дійшов до висновку, що відмовляючи позивачу в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач діяв всупереч вимог Конституції України та Земельного кодексу України, не на підставі та не у межах повноважень передбачених законом, а також без урахування всіх обставин по справі.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 34 статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 1 статті 71 Закону № 280/97-ВР встановлено, що територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

За приписами статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

З огляду на наведені норми матеріального права, суд дійшов до висновку, що питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян в даному випадку є виключною компетенції органу місцевого самоврядування.

Відповідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із вищезазначеної статті, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Як зазначалось вище, відповідач приймаючи спірне рішення не навів жодних мотивів та підстав відмови у задоволенні клопотання позивача. А тому, суд вважає, що відповідачем безпідставно обмежено право позивача на одержання земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, що є неприпустимим.

Крім того, суд зазначає, що зміст статей 118, 122 Земельного кодексу України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в свою чергу не довів правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до частини 1, 2 та 4 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення (окрім іншого) про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З встановлених судом обставин вбачається, що позивачем дотримано всіх критеріїв визначених Земельним кодексом України для реалізації свого права на отримання земельної ділянки. При цьому, у спірних правовідносинах не вбачається жодних підстав, мотивів або ж аргументів, які б давали суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційно).

При вирішенні вказаного спору, судом не перебираються властиві суб`єкту владних повноважень функції, а лише дається правова оцінка спірним правовідносинам і визначається належний спосіб захисту з урахуванням вимог статті 245 КАС України, який сприятиме повному захисту порушеного права та інтересу позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище суд, вважає, що позовна вимога зобов`язального характеру підлягає до задоволення, що сприятиме ефективному захисту порушеного права позивача.

Оцінивши в сукупності обставини справи, в тому числі і неодноразове звернення позивача до відповідача з одним і тим же клопотанням, і надання останнім немотивованих рішень за результатами розгляду клопотань, суд вважає за необхідне зобов`язати Коровійську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту села Коровія.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1485676309.1 від 07.10.2019 року (а.с.3).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Коровійської сільської ради.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 26.06.2019 року №82-29/2019 в частині що стосується відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства;

3. Зобов`язати Коровійську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельну ділянку орієнтовною площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах населеного пункту села Коровія.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Коровійської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач - Коровійська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області (вул.Головна, 78, с. Коровія, Глибоцький район, Чернівецька область, 60410, Код ЄДРПОУ 04418357)

Суддя І.В. Маренич