Постанова

від 08.11.2019 по справі 520/6394/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 р.Справа № 520/6394/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О., судового розпорядника Верьовкіна А.С.,

позивача - ОСОБА_1 , представників сторін : другого позивача - Рисенка В.М. ,

третього позивача - Циганенка О.П. , четвертого позивача - Малойвана Є.І. , п`ятого позивача - Матківського О. Б. , шостого позивача - Коломійцева А.Ю., відповідача - Прокоп`єва К. Є .,

представника третьої особи Українського інституту Національної пам`яті - Тахтаулової І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, повний текст складено 05.09.19 року по справі № 520/6394/19

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , Харківської територіальної організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" , Народного депутата України ОСОБА_8 , Політичної партії "Демократична сокира" , Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода"

до Харківської міської ради треті особи Харківська обласна державна адміністрація , Український інститут національної пам`яті

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , перший позивач), ОСОБА_7 (далі по тексту - ОСОБА_7 , другий позивач), Харківська територіальна організація партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" (далі по тексту - ХТОП БПП Солідарність , третій позивач), Народний депутат України ОСОБА_8 (далі по тексту - ОСОБА_8 , четвертий позивач), Політична партія "Демократична сокира" (далі по тексту - ПП Демократична сокира , п`ятий позивач), Харківська обласна організація Всеукраїнського об`єднання "Свобода" (далі по тексту - ХОО ВО Свобода , шостий позивач) звернулись з адміністративними позовами до Харківської міської ради (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб - Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту - ХОДА), Українського інституту національної пам`яті, в яких просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської міської ради Харківської області 27 сесії 7 скликання від 19 червня 2019 року №1667/19 "Про розгляд електронної петиції".

В обґрунтування позовів послалися на обставини порушення установленої процедури прийняття спірного рішення, зокрема, недотримання принципу врахування громадської думки, прийняття рішення за відсутності оприлюднення проекту рішення та в порушення Законів України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки . Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій .

Ухвалою суду від 30.07.2019 по справі № 520/6394/19 об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 520/6394/19, № 520/6491/19, № 520/6111/19, № 520/6656/19, № 520/6230/19. Розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі № 520/6394/19 адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , Харківської територіальної організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність", Народного депутата України ОСОБА_8 , Політичної партії "Демократична сокира", Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" до Харківської міської ради, треті особи - Харківська обласна державна адміністрація, Український інститут національної пам`яті про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення Харківської міської ради Харківської області 27 сесія 7 скликання від 19 червня 2019 року №1667/19 "Про розгляд електронної петиції".

Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Стягнуто на користь Харківської територіальної організації партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" (61022, м.Харків, вул.Сумська, буд.39, код 39740347) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Стягнуто на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Стягнуто на користь Політичної партії "Демократична сокира" (03022, м.Київ провул. Василя Жуковського, буд.15, к.3, код 43012606) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Стягнуто на користь Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання "Свобода" (61022, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.59, код 26283202) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі № 520/6394/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не встановлено наявність або відсутність обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, зокрема, не враховано відсутність доказів порушення прав та інтересів позивачів оскаржуваним рішенням, а також відсутності повноважень у Українського інституту національної пам`яті визначати перелік осіб, які підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки . Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача про те, що ОСОБА_11 як військовий діяч брав участь у вигнанні нацистських окупантів з міста Харкова та України, визволенні Східної, Центральної та Західної України, командував військами Першого Українського фронту, а відтак, підпадає під дію винятку, встановленого у п. є ч.1 ст.1 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки .

Вказав, що судом застосовано п.41 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , який не підлягав застосуванню до спірних відносин, оскільки оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання адміністративно-територіального устрою міста, а було розглянуто електронну петицію та повернуто історичну назву географічному об`єкту. Крім того, судом надано невірне тлумачення ч.3 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , оскільки в силу цієї норми обов`язковому оприлюдненню за 20 робочих днів до дати розгляду підлягають лише проекти рішень, які підлягають обговоренню, та не враховано наявності колізії між цією нормою та статтею 23-1 Закону України Про звернення громадян , якою встановлено 10-денний строк для розгляду електронної петиції, що унеможливлює оприлюднення проекту рішення за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття. В даному випадку, на думку відповідача, Закон України Про звернення громадян є спеціальним по відношенню до Закону України Паро місцеве самоврядування в Україні , а відтак, має перевагу в застосуванні.

Стверджує, що дана справа підлягає розгляду виключно в порядку загального позовного провадження, оскільки не відноситься до справ незначної складності в розумінні ч.6 ст.12 КАС України та має значний суспільний інтерес, про що свідчить кількість позовних заяв, об`єднаних у даному позовному провадженні, а також кількість підписів під електронною петицією та кількість звернень про повернення назви проспекту імені Маршала Жукова. Однак, суд першої інстанції, не з`ясувавши думку сторін, всупереч вимогам ст.257 КАС України призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Вважає, що судом першої інстанції безпідставно залучено до участі у справі третіх осіб - ХОДА та Інститут, та не враховано, що рішення у даній справі не впливає на їх права та не покладає на них обов`язків.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі № 520/6394/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 в надісланих до суду письмових відзивах просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважають, що прийняття Харківською міською радою рішення про перейменування проспекту П. Григоренка на проспект Маршала Жукова порушує права позивачів як членів територіальної громади м. Харкова та громадян України, на участь в обговоренні проект вказаного рішення, користування публічним простором та об`єктами топоніміки, назви яких не пов`язані з назвами, у яких використані імена осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії. Вказують, що відповідачем не виконано обов`язку, встановленого ч.2 ст.77 КАС України, щодо доведення суду правомірності свого рішення, зокрема, тих обставин, на які він посилається у відзиві на позов, та безпідставно перекладено цей обов`язок на суд.

Зазначили, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, зокрема, п.41 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ч.3 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , в силу яких проект оскаржуваного рішення підлягав обов`язковому оприлюдненню. Вказують, що за приписами статті 23-1 Закону України Про звернення громадян не є передумовою для розгляду електронної петиції проведення саме сесії ради. Законом передбачено інший механізм реалізації та розгляду електронної петиції, так протягом 10 робочих днів необхідно провести не сесію органу місцевого самоврядування, а надати відповідь на електронну петицію, при цьому така відповідь надається головою місцевої ради. З урахуванням передостаннього абзацу ст.23-1 Закону України Про звернення громадян тільки після надання відповіді на електронну петицію у Харківського міського голови виникає обов`язок провести сесію Харківської міської ради, однак, в порядку і з додержанням строків, передбачених чинним законодавством, у т.ч. і з додержанням строку оприлюднення проектів таких рішень (за 20 робочих днів), передбаченого Законом України Про доступ до публічної інформації .

В судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ОСОБА_7 підтримали свою правову позицію. Викладену у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третього відповідача ХТОП БПП Солідарність в надісланому до суду письмовому відзиві та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З посиланням на Статут партії БПП Солідарність , свідоцтво про реєстрацію структурного утворення політичної партії ХТОП БПП Солідарність пояснив, що третій позивач здійснює забезпечення реалізації Програми Партії на території Харківської області, зокрема й положень Програми щодо реформи декомунізації. У зв`язку з протиправним, на думку представника третього відповідача, прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення про перейменування проспекту П. Григоренка, повноцінна реалізація позивачем Програми Партії щодо декомунізації у м. Харкові стала неможливою, чим порушено права та законні інтереси позивача. Стверджує, що факт віднесення ОСОБА_11 до осіб, які підпадають під дію законів про декомунізацію, не заперечувався учасниками справи, тому не підлягав доведенню в силу ч.1 ст.78 КАС України, у зв`язку з чим твердження відповідача про неповне з`ясування судом обставин справи є безпідставним. Крім того, предметом судового розгляду по даній справі є не надання історичної оцінки особистості ОСОБА_11 , а дотримання правових норм при прийнятті рішення про перейменування. Оскільки судом встановлено, що зазначене рішення прийнято з порушенням норм права, воно було скасовано в судовому порядку.

Представник четвертого позивача народного депутата ОСОБА_8 в надісланому до суду письмовому відзиві та у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Пояснив, що позивач ОСОБА_8 народився та зареєстрований у м. Харкові, тобто, є членом територіальної громади м. Харкова. Крім того, позивач є патріотом України, як народний депутат активно підтримував прийняття Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки . З огляду на викладене, факт повернення одного з проспектів у м. Харкові імені Г.К. Жукова - радянського полководця і державного діяча, члена Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу, порушує інтереси позивача. З посиланням на ч.ч.2, 6 ст.7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки стверджує про те, що Український інститут національної пам`яті мав усі повноваження щодо визначення переліку осіб, які підпадають під дію зазначеного Закону. Доводи відповідача про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, на його думку, є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Представник п`ятого позивача ПП Демократична сокира в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем всупереч п.6 ст.7 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки . Пояснив, що рішення про звернення ПП Демократична сокира до суду з даним позовом було прийняте політичною радою партії в рамках статуту останньої, у зв`язку з надходженням відповідного звернення від членів партії та її харківських активістів, які є членами територіальної громади м. Харкова. Враховуючи викладене, вважає, що твердження відповідача про відсутність порушення прав п`ятого відповідача у спірних відносинах, є помилковим. Вказує, що в силу ч.5 ст.3 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій імена фізичних осіб присвоюються лише після громадського обговорення, тому проект оспорюваного рішення потребував обговорення, а також, в силу ч.3 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації - оприлюднення не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати розгляду проекту рішення на сесії. Оскільки відповідачем цього зроблено не було, судом першої інстанції правомірно констатовано порушення процедури прийняття спірного рішення.

Представник шостого позивача ХОО ВО Свобода в надісланому до суду письмовому відзиві та у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вказує, що оскаржуване рішення відповідача порушує Основний Закон України, спрямований на декомунізацію, тому не ґрунтується на принципі законності. Доводи відповідача про відсутність порушеного права позивача є необґрунтованими, оскільки порушення законодавства про декомунізацію шляхом незаконного присвоєння топонімів у м. Харкові на підставі оскаржуваного рішення № 1667/19 від 19.06.2019 ВО Свобода порушує права територіальної громади, частиною якої є зареєстрована у м. Харкові ХОО ВО Свобода .

Представник третьої особи Українського інституту національної пам`яті в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано до спірних відносин норми матеріального права (Закон України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій , ч.3 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації ). Вказує, що в силу ч.5 ст.3 вказаного Закону імена фізичних осіб присвоюються лише після проведення громадського обговорення, яке проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, відповідач був зобов`язаний оприлюднити проект оскаржуваного рішення у строк не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати розгляду такого проекту рішення на сесії. Статтею 23-1 Закону України Про звернення громадян , яка стосується розгляду електронних петицій, прямо передбачено, що пропозиції, викладені в електронній петиції, можуть бути розглянуті органом, якому вона адресована, шляхом прийняття рішення з питань, віднесених до його компетенції. Отже, визначений цією статтею обов`язок розгляду електронної петиції невідкладно, але не пізніше 10 робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду, вимагає від суб`єкта, якому адресована ця петиція, лише розглянути у зазначений строк пропозиції, які містяться у цій петиції, однак, жодним чином не вимагає негайного прийняття рішення по суті з питань, порушених в петиції. У зв`язку з чим твердження відповідача про наявність колізії між нормами ст.23-1 Закону України Про звернення громадян та Закону України Про доступ до публічної інформації є його припущеннями, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Представник третьої особи Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що третя особа ХОДА належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника третьої особи ХОДА.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи Українського інституту національної пам`яті, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем була розглянута електронна петиція № 4563 "Верните харьковчанам историю!", що зібрала 5587 голосів на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

19.06.2019 Харківською міською радою було прийнято Рішення №1667/19 "Про розгляд електронної петиції", відповідно до якого Харківська міська рада вирішила, зокрема, підтримати електронну петицію № 4563 "Верните харьковчанам историю!"; повернути лінійному об`єкту вулично-дорожньої мережі міста (об`єкту топоніміки міста Харкова), що пролягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграда (N 49°96'63" Е 36°32'10" - N 49°96'22" Е 36°31'91" - N 49°96'07" Е 36°31'84" - N 49°95'91" Е 36°31'77" - N 49°95'60" Е 36°31'63" - N 49°94'94" Е 36°31'34" - N 49°94'89" Е 36°31'33" - N 49°94'44" Е 36°31'38"), попередню історичну назву, що діяла з 14.02.1990 по 17.05.2016, - проспект Маршала Жукова, так як життя та діяльність ОСОБА_11 пов`язані з опором та вигнанням нацистських окупантів з України та визволенням міста Харкова під час Другої світової війни 1939-1945 років; найменувати лінійний об`єкт вулично-дорожньої мережі міста (об`єкт топоніміки міста Харкова), що пролягає від вулиці Римарської до вулиці Клочківської (N 49°99'83" Е 36°23'18" - N 49°99'85" Е 36°23'12" - N 49°99'87" Е 36°23'05" - N 49°99'87" Е 36°22'99" - N 49°99'86" Е 36°22'91" - N 49° 9978 " Е 36°22'67") - вулиця Петра Григоренка; внести зміни до Реєстру назв урбанонімів м. Харкова, затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 25.12.2002 "Про затвердження Реєстру назв урбанонімів в м. Харкові" згідно з додатком.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ХТОП "БПП "Солідарність", народний депутат України ОСОБА_8, ПП "Демократична сокира", ХОО ВО "Свобода , звернулись до суду з цим позовом про визнання протиправним та скасування рішення Харківської міської ради від 19 червня 2019 року №1667/19 "Про розгляд електронної петиції".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення було прийняте відповідачем з порушенням встановленої законом процедури - без попереднього оприлюднення проекту рішення за 20 робочих днів до дня прийняття, та без проведення громадського обговорення.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засаді верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі №520/6394/19 не відповідає.

Згідно з п.1 ч.4 ст.12, п.1 ч.4 ст.257 КАС України справи у спорах щодо оскарження нормативно-правових актів розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, і не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

За визначенням, яке міститься в п.18 ч.1 ст.4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Сторонами у даній справі, у тому числі і представником відповідача, під час апеляційного перегляду справи визнано, що оскаржуване рішення Харківської міської ради, прийнято як акт управління (рішення) суб`єктом владних повноважень, змінює назву об`єкту топоніміки міста Харкова, стосується невизначеного кола осіб та розраховане на довгострокове та неодноразове застосування, тобто є нормативно-правовим актом.

Отже, справа з приводу оскарження цього рішення підлягала розгляду в порядку загального позовного провадження, однак, була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв`язку з тим, що спір у цій справі виник з приводу оскарження нормативно-правового акту та становить значний суспільний інтерес, позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ПП Демократична сокира , ХОО ВО Свобода було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Крім того, відповідачем у відзиві на позов зазначалось, що електронна петиція № 4563 Верните харьковчанам историю! зібрала на свою підтримку 5587 голосів громадян, а з 13.05.2019 по 13.06.2019 на підтримку петиції надійшло 163 звернення з кількістю підписів 44031, що вказує на значний суспільний інтерес до розгляду даної справи, про що свідчить також кількість позовних заяв, поданих з питання скасування рішення Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1667/19.

Однак, суд першої інстанції не надав цим доводам сторін належної оцінки, що призвело до необґрунтованої відмови у задоволенні вказаних клопотань та позбавлення сторін та третіх осіб можливості висловити свою думку в судовому засіданні та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1667/19, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане рішення прийняте за результатами розгляду електронної петиції № 4563 Верните харьковчанам историю! , в якій ставилось питання про присвоєння проспекту в місті Харкові імені Маршала Жукова. (т.4, а.с.34). Зазначена електронна петиція була зареєстрована на сайті Харківської міської ради 08.05.2019, збір підписів на її підтримку оголошено 08.05.2019 о 14:00 год.

Станом на 10.05.2019 петиція зібрала 5587 голосів на офіційному сайті Харківської міської ради.

14.05.2019 на сайті Харківської міської ради було опубліковано відповідь на вказану петицію, в якій зазначено, що відповідно до Положення про Міську комісію з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища, затвердженого рішенням 40 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.06.2015 № 1935/15 питання, порушені в петиції, розглянуті на черговому засіданні цієї комісії 14.05.2019. За результатами розгляду питання комісією було рекомендовано внести згадану ініціативу щодо відновлення найменування проспекту Маршала Жукова на розгляд чергової сесії міської ради (т.4, а.с.33, 35).

Рішенням Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1667/19 Про розгляд електронної петиції ухвалено, зокрема, підтримати електронну петицію № 4563 Верните харьковчанам историю! та повернути лінійному об`єкту вулично-шляхової мережі міста (об`єкту топоніміки міста Харкова), що пролягає від Московського проспекту до проспекту Героїв Сталінграда, попередню історичну назву, що діяла з 14.02.1990 по 17.05.2016, - проспект Маршала Жукова (т.5, а.с.32).

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою його прийняття відповідач визначив ст.23-1 Закону України Про звернення громадян , ст.ст.25, 46 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій , з урахуванням принципів повернення окремим географічним об`єктам їхніх історичних назв, зазначених у ст.5 Закону України Про географічні назви та протоколу Міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища від 14.05.2019, керуючись ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до абз.6 ст.23-1 Закону України "Про звернення громадян" електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).

Приписами абз.18-25 ст.23-1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено певну процедуру розгляду електронної петиції.

Так, інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об`єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції.

Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

Якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.

Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевою радою.

Про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Президентом України - щодо електронної петиції, адресованої Президенту України, Головою Верховної Ради України - щодо електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, Прем`єр-міністром України - щодо електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, головою відповідної місцевої ради - щодо електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування.

У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.

Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об`єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що строк розгляду електронної петиції законодавець встановив для надання відповіді органом місцевого самоврядування та прийняття місцевою радою рішення з питань, викладених у петиції, з додержанням порядку і строків, установлених чинним законодавством.

За твердженням відповідача, строк розгляду електронної петиції (не пізніше 10 робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду), передбачений абз.19 ст.23-1 Закону України "Про звернення громадян", унеможливлює дотримання строку для оприлюднення проектів нормативно-правових актів (не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття), встановленого ч.3 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , а тому з урахуванням ч. 11 ст.59

Закону України Про місцеве самоврядування в Україні спеціальними нормами по відношенню до спірних правовідносин є положення Закону України "Про звернення громадян", а не Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . Вищенаведене, на думку апелянта, звільняє відповідача від обов`язку оприлюднювати проект рішення з дотриманням строку за 20 робочих днів до дати їх розгляду.

Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача помилковими та такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні норм законодавства, яке необхідно застосувати до вирішення спірних відносин.

Відповідно до преамбули Закону України Про місцеве самоврядування в Україні саме цей закон визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно до ч. 8 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч.10 ст.46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки (ч.11 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відносини, що виникають у зв`язку з присвоєнням юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам (далі - об`єктам права власності), імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій), урегульовано Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" від 24.05.2012 № 4865-VІ.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій можуть присвоюватися, зокрема, юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, а також об`єктам права власності, зазначеним у частині третій цієї статті.

У цьому Законі під об`єктами права власності також розуміються сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози , проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости (п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій").

Таким чином, проспект у розумінні Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" є об`єктом права власності, якому присвоюється ім`я фізичної особи з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам`яті про осіб, які: 1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру і безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України; 2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім`я Батьківщини; 3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.

За приписами ч.5 ст.3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об`єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" зміна імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події, присвоєних юридичним особам та об`єктам права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення.

Механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників Вітчизни, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій), встановлено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 989 (далі по тексту - Порядок № 989).

Дія цього Порядку поширюється на суб`єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" (далі - організатори громадського обговорення).

Відповідно до п.2 Порядку № 989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення.

Участь у громадському обговоренні можуть брати фізичні та юридичні особи, а також громадські об`єднання, що не є юридичними особами.

Організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (конференція, форум, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація) виходячи з необхідності залучення якомога більшої кількості заінтересованих учасників та власних організаційних можливостей (п.3 Порядку № 989).

Згідно з п.4 Порядку № 989 громадське обговорення передбачає: 1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім`я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб`єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім`я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; 2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень); 3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення.

За приписами п.5 Порядку № 989 рішення про проведення громадського обговорення приймається його організатором з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", і повинно містити питання, що виноситься на громадське обговорення, строк його проведення, перелік заходів, які планується здійснити у рамках такого обговорення, та відповідальних осіб.

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті.

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення іншими суб`єктами оприлюднюється ними на власному офіційному веб-сайті або в інший прийнятний спосіб.

Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення, але не менш як протягом 30 днів з дати опублікування повідомлення про його проведення (п.6 Порядку № 989).

Відповідно до п. 9 Порядку № 989 організатор громадського обговорення протягом 14 днів після закінчення строку подання пропозицій (зауважень) узагальнює їх та готує звіт, у якому зазначаються найменування організатора, зміст питання, що виносилося на громадське обговорення, інформація про осіб, які взяли участь в обговоренні порушеного питання, а також узагальнений аналіз пропозицій (зауважень), що надійшли під час проведення громадського обговорення.

З вищевикладеного вбачається, що зміна імені фізичної особи, присвоєного об`єкту права власності, здійснюється лише після проведення громадського обговорення, порядок якого встановлено постановою Кабінету Міністрів України № 989.

Отже, в силу наведених норм права рішення відповідача щодо зміни назви проспекту П . Григоренка на проспект Маршала Жукова за наслідками розгляду електронній петиції Верните харьковчанам историю! , яке стосувалося зміни присвоєної назви об`єкта власності, мало прийматися лише за результатами громадського обговорення.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, громадські обговорення з питання перейменування проспекту П. Григоренка на проспект Маршала Жукова відповідачем не проводились.

Також, необхідне відмітити, що Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" передбачено певний порядок ініціювання та розгляду питань, пов`язаних із присвоєнням назв об`єктам власності, а також перелік суб`єктів цього процесу.

Так, відповідно до ст.5 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" питання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій порушується суб`єктами, зазначеними у статті 7 цього Закону, шляхом підготовки ними подання про присвоєння імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій можуть також вноситися на розгляд суб`єктів, зазначених у статті 7 цього Закону, іншими державними органами, трудовими колективами, об`єднаннями громадян та окремими громадянами.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події - письмовий документ, що містить пропозицію про присвоєння конкретно визначеній юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та вноситься на розгляд суб`єктів, уповноважених присвоювати імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

До подання про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події також додаються: 1) інформаційна довідка про фізичну особу, ім`я якої пропонується присвоїти, ювілейну, святкову чи історичну дату або назву історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі або об`єкту права власності; 2) розрахунки та кошторис витрат, пов`язаних з присвоєнням юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події; 3) узагальнені зауваження і пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі : присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою (п.7 ч.1 ст.7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій").

Статтею 8 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" визначено перелік суб`єктів, які присвоюють юридичним особам та об`єктам права власності імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій.

Так, згідно з п. 7 ч.1 ст. 8 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій юридичним особам та об`єктам права власності присвоюють сільські, селищні, міські ради - юридичним особам, майно яких перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, та об`єктам права власності, які за ними закріплені, а також вулицям, провулкам, проспектам, площам, паркам, скверам, бульварам, узвозам, проїздам, майданам, набережним, мостам.

В силу приписів ч.1 ст.10 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" за результатами розгляду подання про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та документів, передбачених статтею 6 цього Закону, суб`єкт, який присвоює юридичній особі або об`єкту права власності ім`я фізичної особи, ювілейну та святкову дату, назву і дату історичної події, протягом 15 робочих днів після внесення такого подання або поновлення його розгляду приймає рішення про присвоєння юридичній особі або об`єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події та видає відповідний акт.

З наведеного вбачається, що зміна назви, присвоєної проспекту, здійснюється сільською, селищною, міською радою на підставі подання відповідно сільського, селищного, міського голови, а не безпосередньо на підставі електронної петиції, поданої громадянами до міської ради.

При цьому розгляд такого подання відбувається протягом 15 робочих днів з урахуванням доданих до подання документів, зокрема, узагальнених зауважень і пропозицій, що надійшли під час громадського обговорення.

Таким чином, відповідач по справі, отримавши електронну петицію Верните харьковчанам историю! , повинен був забезпечити реалізацію пропозицій, викладених у петиції, з урахуванням наведеного вище порядку.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, розгляд питання про зміну назви проспекта з присвоєнням йому імені фізичної особи було здійснено без дотримання зазначеного порядку, встановленого статтями 6-10 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

Згідно з п.2 ч.1 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, проекти рішень, що підлягають обговоренню.

Частиною 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Згідно з п.4 ч.3 ст.50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні секретар сільської, селищної, міської ради, зокрема, організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів.

За приписами п. 2.1 ст. 36 Регламенту Харківської міської ради підготовлені проекти рішень міської ради нормативно-правового характеру та проекти рішень міської ради, що підлягають обговоренню, не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття оприлюднюються на офіційному сайті Харківської міської ради в мережі Інтернет виконавчими органами міської ради, які відповідають за підготовку зазначених проектів рішень, спільно з КП "Міський інформаційний центр", яке здійснює відповідне технічне забезпечення.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги, що оспорюване рішення стосувалося питань, що підлягають обов`язковому громадському обговоренню, проект зазначеного рішення повинен був бути оприлюднений відповідачем на офіційному сайті Харківської міської ради не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня його прийняття. Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, проект спірного рішення не був оприлюднений у встановленому законодавством порядку.

Посилання відповідача на ч.11 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , як на підставу, яка звільняє його від вказаного обов`язку, є хибними, оскільки відповідачем не обґрунтовано виникнення у спірних відносинах надзвичайних ситуацій або інших невідкладних випадків, передбачених законом, до яких розгляд електронних петицій законодавцем не віднесено.

Доводи відповідача про те, що строк розгляду електронної петиції, передбачений статтею 23-1 Закону України Про звернення громадян , унеможливлює оприлюднення проекту рішення з дотриманням строку за 20 робочих днів до дати їх розгляду, є також безпідставними, оскільки ця норма не визначає в якості передумови проведення сесії місцевої ради для розгляду електронної петиції, та передбачає зовсім інший порядок розгляду та реалізації електронної петиції.

Так, за змістом вказаної норми права протягом 10 робочих днів необхідно не провести сесію органу місцевого самоврядування, а надати відповідь останнього на електронну петицію. При цьому, відповідь надається головою органу місцевого самоврядування, що і було зроблено у спірних відносинах до винесення вказаного питання на розгляд сесії.

Прийняття рішення нормативного характеру сесією місцевої ради про зміну назви проспекта у строк, встановлений для розгляду електронної петиції, чинним законодавством не передбачено, як і не встановлено обов`язку протягом цього строку невідкладно реалізувати пропозиції, викладені у петиції.

За визначенням абз.25 ст. 23-1 Закону України Про звернення громадян , у разі визнання за доцільне (тобто, в разі підтримки петиції) викладені в електронній петиції пропозиції повинні реалізуються органом місцевого самоврядування шляхом прийняття рішення в порядку та у строки, встановлені законом.

З урахуванням вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції, хибними є твердження представника відповідача про наявність колізії між нормами ст.23-1 Закону України Про звернення громадян та приписами Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , "Про доступ до публічної інформації".

Слід відмітити, що спеціальною нормою у спірних відносинах є не ст.23-1 Закону України Про звернення громадян , як помилково стверджує представник відповідача, а Закони України Про місцеве самоврядування в Україні та Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", що регулює питання, з яких приймалось оскаржуване рішення відповідача.

Отже, в силу положень абз.25 ст.23-1 Закону України Про звернення громадян , з урахуванням приписів ч.2 ст.19 Конституції України, розгляд електронної петиції в даному випадку повинен був відбуватися не у звичайному порядку, встановленому для електронних петицій у ст.23-1 Закону України Про звернення громадян , а в порядку, затвердженому Законом України "Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", який прямо передбачає проведення громадських обговорень, та Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , який вимагає обов`язкового оприлюднення проектів рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

При цьому, виходячи зі змісту оспорюваного рішення, відповідач як орган місцевого самоврядування, приймав оскаржуване рішення в межах своєї компетенції, керуючись Законом України Про місцеве самоврядування в Україні , а не Законом України Про звернення громадян .

Крім того, з урахуванням дати оприлюднення інформації про розгляд електронної петиції Верните харьковчанам историю! (10.05.2019) колегія суддів зазначає, що на час прийняття оспорюваного рішення Харківської міської ради від 19.06.2019 № 1667/19, десятиденний строк, встановлений статтею 23-1 Закону України Про звернення громадян , сплив, а тому доводи відповідача про необхідність дотримання цього строку як встановленого спеціальною нормою, що має переваги у застосуванні, є недоречними.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище, з огляду на норми Закону № 4865-VІ, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про доступ до публічної інформації", Регламенту Харківської міської ради сьомого скликання, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Харківської міської ради сьомого скликання "Про розгляд електронної петиції" № 1667/19 від 19.06.2016 прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи відповідача про відсутність у Українського інституту національної пам`яті повноважень визначати перелік осіб, які підпадають під дію Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , колегією суддів не беруться до уваги, оскільки підставою для скасування оспорюваного рішення відповідача є не віднесення ОСОБА_11 до вказаного переліку, а порушення відповідачем передбаченої законом процедури, допущені під час проведення підготовки цього рішення, які створили передумови для звернення до суду з цими позовами.

З огляду на викладене, не є свідченням правомірності оскаржуваного рішення посилання відповідача на те, що оскільки Маршал Радянського Союзу ОСОБА_11 , як військовий діяч, брав участь у вигнанні нацистських окупантів з міста Харкова та України у Другій світовій війні, його прізвище не підпадає під дію п. є ч.1 ст.1 Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки .

Не заперечуючи наявності у відповідача повноваження на присвоєння імені фізичної особи об`єкту власності - проспекту, що закріплене у ст.8 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій , колегія суддів зазначає, що такі повноваження повинні реалізовуватися відповідачем з дотриманням вимог законодавства, що регламентує спірні відносини, зокрема, щодо проведення громадського обговорення та вчасного оприлюднення проектів рішень органів місцевого самоврядування відповідної категорії, а також механізму присвоєння найменувань, установленого Законом України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій .

Щодо доводів представника відповідача про необґрунтування позивачами порушення їх суб`єктивних прав оскаржуваним рішенням Харківської міської ради від 19.06.2019, колегія суддів зазначає наступне.

З наявних в матеріалах справи копій паспортів громадянина України вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 мають зареєстроване місце проживання на території міста Харкова, отже, є членами територіальної міста.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Харківська територіальна організація партії "Блок Петра Порошенка "Солідарність" та Харківська обласна організація Всеукраїнського об`єднання "Свобода" зареєстровані як юридичні особи у місті Харкові.

Згідно з наявних в матеріалах справи копій статутів політичних партій "Блок Петра Порошенка "Солідарність", "Демократична сокира" та Всеукраїнського об`єднання "Свобода", останні мають повноваження звертатися до суду з позовом про захист прав та законних інтересів її членів.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владні управлінські функції і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти виключно на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а в іншому випадку прийняття таких рішень не може бути визнано правомірним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 по справі № 809/2030/15.

Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Статтею 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.3 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1997 № 6-зп щодо офіційного тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України та статті 248-2 ЦПК України, частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.

Поняття законного (охоронюваного законом) інтересу наведене в рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004, згідно з яким поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальними та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні Трегубенко проти України від 02.11.2014, правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

У спірних відносинах охоронюваний законом інтерес позивачів полягає у тому, щоб рішення органу місцевого самоврядування, яке стосується невизначеного кола осіб, в тому числі, членів територіальної громади м. Харкова, розраховане на неодноразове застосування протягом необмеженого часу, було прийняте з дотриманням процедури, встановленої законом, а також у тому, щоб взяти участь у громадському обговоренні питання, яке є предметом оскаржуваного рішення, і таким чином реалізувати своє право на участь у місцевому самоврядуванні, закріплене в ст.3 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Як зазначалось вище, в силу приписів ст.6 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та Порядку № 989 громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозиції щодо присвоєння юридичним особам та об`єктам власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення, а узагальнені зауваження та пропозиції є обов`язковим додатком до подання суб`єкта, уповноваженого вносити таку пропозицію.

Не дотримавшись законодавчо встановленої процедури прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, не забезпечивши проведення громадського обговорення питання, з якого було прийняте рішення, а також не здійснивши оприлюднення проекту рішення, відповідач позбавив позивачів можливості викласти свою думку з приводу питань, винесених на розгляд ради в рамках електронної петиції, не забезпечив прозорості прийняття оскаржуваного рішення, чим порушив інтереси позивачів по справі, як членів територіальної громади м. Харкова та позивачів, як представників соціальних інтересів членів територіальної громади м.Харкова.

З приводу твердження відповідача про безпідставне залучення до участі у справі Харківської обласної державної адміністрації та Українського інституту національної пам`яті, з посиланням на те, що рішення у даній справі не впливає на їх права та обов`язки, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Український інститут національної пам`яті було зазначено в якості третьої особи у позовних заявах ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , народного депутата ОСОБА_8 , ХТОП БПП Солідарність , ПП Демократична сокира , а Харківську обласну державну адміністрацію - у позовних заявах ОСОБА_12 , ОСОБА_7

Отже, ХОДА та Інститут не були залучені судом першої інстанції, а взяли участь у справі на підставі позовних заяв, у яких були зазначені як треті особи.

При цьому, жодною нормою КАС України не передбачено повноважень за власною ініціативою виключати зі складу учасників справи третіх осіб, яких вважав за потрібне залучити позивач та які зазначені ним у позовній заяві.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України , суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Разом з тим, відповідно до п. 4 ч.1 ст.317 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Зважаючи на встановлені судом апеляційні інстанції порушення норм процесуального права, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 по справі № 520/6394/19 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що при поданні позову позивачами сплачено сплачено судовий збір : ОСОБА_1 згідно з квитанцією АТ Банк Грант № 6883 від 26.06.2019 в сумі 768,40 грн. (т.5, а.с.4), ОСОБА_7 згідно з квитанцією АТ Банк Грант № 6848 від 26.06.2019 в сумі 768,40 грн. (т.5, а.с.5), адвокатським бюро Дмитра Ципліцького за подання позову народним депутатом ОСОБА_8 . згідно з платіжним дорученням № 245 від 01.07.2019 в сумі 768,40 грн. (т.1, а.с.34), ХТОП БПП Солідарність згідно з платіжним дорученням № 921 від 27.06.2019 в сумі 1921,00 грн. (т.3, а.с.4), ХОО ВО Свобода згідно з квитанцією АТ Альфа-Банк № 1-1760К від 21.06.2019 в сумі 1921,00 грн. (т.2, а.с.3), Політичною партією Демократична сокира згідно з платіжним дорученням № 12 від 20.06.2019 в сумі 1921,00 грн. (т.4, а.с.4).

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, та прийнято рішення про задоволення позовів, витрати зі сплати судового збору у зазначених вище розмірах підлягають стягненню на користь позивачів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача по справі.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2019 року по справі № 520/6394/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , Харківської територіальної організації партії Блок Петра Порошенка Солідарність , Народного депутата України ОСОБА_8 , Політичної партії Демократична сокира , Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання Свобода до Харківської міської ради, треті особи - Харківська обласна державна адміністрація, Український інститут національної пам`яті про визнання протиправним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Харківської міської ради Харківської області 27 сесія 7 скликання від 19 червня 2019 року №1667/19 "Про розгляд електронної петиції".

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Стягнути на користь Харківської територіальної організації партії Блок Петра Порошенка Солідарність (61022, м.Харків, вул.Сумська, буд.39, код 39740347) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім ) грн. 40 коп.

Стягнути на користь Політичної партії Демократична сокира (03022, м.Київ провул. Василя Жуковського, буд.15, к.3, код 43012606) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Харківської обласної організації Всеукраїнського об`єднання Свобода (61022, м.Харків, вул.Чернишевська, буд.59, код 26283202) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.7, код ЄДРПОУ 04059243) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді І.С. Чалий С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 13.11.2019 року