ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/21077/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.В.
Чаку Є.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "НІОН-2004" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Приватного підприємства "НІОН-2004" про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "НІОН-2004", в якому просило стягнути із відповідача податковий борг в розмірі 7 683 629,96 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів Податкового кодексу України за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 7 683 629,96 грн., з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 2 861 995,58 грн., з податку на прибуток приватних підприємств - 4 821 634,38 грн., що виник внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань (штрафних санкцій) згідно податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2017 року №0662615147, №0672615147, №0652615147, а також нарахування у визначеному Податковим кодексом України пені.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року даний адміністративний позов задоволено - стягнуто Стягнути з ПП НІОН-2004 на користь Головного управління ДФС у м. Києві податкову заборгованість у розмірі 7 683 629 гривень 96 копійок.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач Приватне підприємство "НІОН-2004" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не взято до уваги те, 07 березня 2019 року відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі. Згідно даного клопотання відносно директора ПП НІОН-2004 порушено кримінальне провадження № 32016100040000011 від 01 червня 2016 року. В рамках кримінального провадження № 32016100040000011 від 01 червня 2016 року у ПП НІОН-2004 було вилучено всі бухгалтерські документи, які підтверджують його господарську діяльність. Крім того, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року по справі № 755/3956/16-к клопотання слідчого СУ ФР ДНІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві Сміяна П.О. погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури про проведення позапланової перевірки задоволено та надано дозвіл на проведення в рамках кримінального провадження № 32016100040000011 від 01 червня 2016 року позапланової перевірки ПП НІОН-2004 .
Податкові повідомлення рішення від 14 березня 2017 року №0662615147, №0672615147, №0652615147 на підставі яких виник борг і які стали підставою для звернення Головного управління ДФС у м. Києві до суду прийняті в результаті позапланової перевірки ПП НІОН-2004 в рамках кримінального провадження № 32016100040000011.
У зв`язку з цим, на думку апелянта, суд не врахував наявність вироку або ж ухвали про закриття кримінального провадження, а податкові повідомлення-рішення від 14 березня 2017 року №0662615147, №0672615147, №0652615147 не можуть бути належним доказом у цій справі, оскільки є доказом у кримінальному провадженні, в якому не прийнято рішення.
Апелянт, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Надіслав до суду клопотання, в якому просив перенести судове засідання на іншу дату. Однак, жодних пояснень щодо неможливості прибуття в засідання, а також доказів наявності обставин, що перешкоджають явці в засідання до даного клопотання додано не було.
Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на скаргу, наполягав на законності оскаржуваного позивачем судового рішення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд за відсутності представника апелянта у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч.4 статті 229 КАС України
Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство НІОН-2004 (код ЄДРПОУ 33055140) перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.
Станом на день звернення фіскального органу до суду заборгованість підприємства перед бюджетом зі сплати ПДВ та податку на прибуток в загальному розмірі становить 7 683 629,96 грн., що підтверджується розрахунками податкового боргу та інтегрованою карткою платника податків.
Спірна сума заборгованості платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на додану вартість та податку на прибуток в розмірі 7 683 629,96 грн, виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 14 березня 2017 року №0662615147, №0672615147, №0652615147.
Згідно ДСС Діловодство спеціалізованого суду ПП НІОН-2004 було оскаржено до суду податкові повідомлення-рішення від 14 березня 2017 року №0662615147, №0672615147, №0652615147 в рамках адміністративної справи №826/4673/17. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2017 року вказану позовну заяву повернуто позивачу. Апеляційної/касаційної скарги на вказану ухвалу до суду не надходило.
Судом першої інстанції також було встановлено, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 12 травня 2017 року №18579-17 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою підприємства, яке було отримано уповноваженим представником підприємства, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Жодні документальні докази оскарження платником податків зазначеної податкової вимоги та вказаних податкових повідомлень-рішень у судовому порядку, скасування її у досудовому/судовому порядку сторони до суду не подали.
Враховуючи наявну заборгованість, податковий орган звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги податкового органу в частині стягнення податкового боргу з податку на прибуток приватних підтприємств є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 67 та 68 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом та неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно п.п. 14.1.157 п. 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи ( п.п. 16.1.4 п. 16.1).
Відповідно до п.57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.
Положення наведених норм податкового законодавства обумовлюють висновок про те, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню судами підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу тощо.
Даний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 09 липня 2019 року по справі № 826/18400/16.
При цьому, Верховним Судом зазначено, що дослідження та оцінка податкового правопорушення, встановленого за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України. Не оскарження акта індивідуальної дії в досудовому або судовому порядках платником податків вказує на погодження останнього з визначеною йому сумою грошового зобов`язання.
На виконання вищезазначених вимог, ГУ ДФС у м. Києві було сформовано та направлено ПП НІОН-2004 податкову вимогу 12 травня 2017 року №18579-17 на суму податкового боргу в розмірі 7 683 629,96 грн.
Дана вимога була надіслана на адресу позивача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02125, м. Київ, вул. Запорожця, буд. 11-Б, офіс 54, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою відділу поштового зв`язку із зазначенням причини невручення за закінченням встановленого терміну зберігання .
Таким чином, податковим органом виконано вимоги щодо надіслання відповідачу податкового повідомлення-рішення й податкової вимоги, однак вони хоча й поверталися до податкового органу за закінченням строку зберігання, проте, відповідно до пункт 58.3 статті Податкового кодексу України вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження зазначених вище податкових повідомлень рішень та податкової вимоги матеріали справи не містять.
Тобто, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати грошових зобов`язань та погашення податкового боргу, а також доказів щодо оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку.
Натомість, згідно картки особового рахунку відповідача станом на момент звернення до суду загальна сума боргу підприємства становить 7 683 629,96 грн.
Згідно п.п. 95.1-95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що податкові повідомлення рішення від 14 березня 2017 року №0662615147, №0672615147, №0652615147, на підставі яких виник борг і які стали підставою для звернення Головного управління ДФС у м. Києві до суду, прийняті в результаті позапланової перевірки ПП НІОН-2004 в рамках кримінального провадження № 32016100040000011. Оскільки наразі по даному кримінальному провадженню немає вироку чи ухвали про закриття кримінального провадження, то скаржник вважає, що наведені податкові повідомлення-рішення не можуть бути належним доказом у цій справі, позаяк є доказом лише у кримінальному провадженні.
Колегія суддів критично ставиться до такого твердження та зазначає, що провадження у кримінальній справі жодним чином не впливає на існування фактів, встановлених в ході перевірки фіскальним органом суб`єкта господарювання - платника податків.
Таким чином, як на час звернення позивача до суду, так і на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, спірні грошові зобов`язання вважаються узгодженими.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача податкової заборгованості у розмірі 7 683 629,96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "НІОН-2004" - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Є.І. Мєзєнцев
Є.В. Чаку
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2019 |
Оприлюднено | 15.11.2019 |
Номер документу | 85612457 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні