Постанова

від 07.11.2019 по справі 640/20081/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20081/18 Суддя першої інстанції: Патратій О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря - Денисюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року, яке оголошене о 12 год. 59 хв. та складене у повному обсязі 03 липня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Дніпрогаз до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третіх осіб - Державної регуляторної служби України та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2018 року ПАТ Дніпрогаз звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23 листопада 2018 року № 1490 Щодо заборони ПАТ Дніпрогаз приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що розрахунки за природний газ здійснюються виключно за спожитий об`єм, розрахований у кубічних метрах, а переведення об`єму газу в енергетичні одиниці (обсяг) має виключно інформаційний характер. Також відповідач просить врахувати, що Кодекс газорозподільних систем не містить механізму приведення обсягів спожитого газу побутовими споживачами до стандартних умом для здійснення комерційних розрахунків. Відповідач вважає, що позивач та суд першої інстанції невірно трактують положення Типового договору розподілу природного газу.

Скаржник також зазначає, що коефіцієнти для розрахунку питомих витрат газу встановлені лише для комерційних споживачів і не можуть застосовуватися у відношенні до побутових споживачів.

Відповідач наголошує на тому, що покриття об`єктивної різниці у вимірах природного газу здійснюється за рахунок тарифу. Тариф, який був установлений для позивача, повністю покриває виробничо-технологічні витрати природного газу.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про задоволення позову, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, зазначений у ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити у її задоволенні.

Представник третьої особи - Державної регуляторної служби України в судовому засіданні пояснила, що погоджується із правовою позицією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечило та про причини неявки суду не повідомило. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника зазначеної третьої особи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ПАТ Дніпрогаз та Державної регуляторної служби України, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ПАТ Дніпрогаз є юридичною особою, основним видом діяльності якої є розподілення та постачання газу.

ПАТ Дніпрогаз як Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 24 березня 2016 року № 424 Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для ПАТ Дніпрогаз було до встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, установлено ПАТ Дніпрогаз тариф на послуги розподілу природного газу в розмірі 466 грн 20 грн за 1000 м 3 (без урахування ПДВ).

НКРЕКП прийняла постанову від 23 листопада 2018 року № 1490 Щодо заборони ПАТ Дніпрогаз приводити об`єми використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов при здійсненні комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами , якою:

- заборонила ПАТ Дніпрогаз при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами;

- у разі приведення у жовтні 2018 року ПАТ Дніпрогаз об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов зобов`язала ПАТ Дніпрогаз здійснити за жовтень 2018 року перерахунок об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів відповідно до фактичних показань лічильників природного газу.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ПАТ Дніпрогаз звернулося до суду із адміністративним позовом про визнання її протиправною та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ПАТ Дніпрогаз , суд першої інстанції виходив з того, що приведення об`єму природного газу до стандартних умов здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації та подальшого її використання, зокрема, для взаєморозрахунків між суб`єктами ринку природного газу, а не виключно для здійснення перерахунків об`ємів природного газу з кубічних метрів в енергетичні одиниці, як вважає відповідач. Переведення визначеного фактичного об`єму природного газу в одиниці енергії (обсяг) є окремою процедурою.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 5.3 Типового договору розподілу природного газу за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем. Питання приведення обсягів спожитого природного газу до стандартних умов врегульовано розділом XV Кодексі газорозподільних систем.

Посилання відповідача на те, що Кодекс газорозподільних систем (в контексті Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116) не містить положень, які регулюють процедуру приведення обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов, суд першої інстанції визнав помилковими, адже п. 6 глави 1 Розділу XV зазначеного Кодексу визначає, що при приведенні обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами до стандартних умов необхідно застосування лише відповідний коефіцієнт, який зазначений в додатках до Методики, а не саму Методику.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Предметом доказування у цій справі є правомірність встановленої відповідачем заборони для ПАТ Дніпрогаз приводити об`єми природного газу до стандартних умов при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами.

Позивач зазначає, що після отримання показників лічильників побутових споживачів, як оператора газорозподільних систем, приводить такий об`єм природного газу до стандартних умов відповідно до Закону України Про ринок природного газу , Кодексу газорозподільних систем та договору на розподіл природного газу, укладеного із постачальниками.

Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, ПАТ Дніпрогаз вказує на те, що відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) - суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.

ПАТ Дніпрогаз зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем воно як оператор ГРМ (газорозподільних мереж) для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

У свою чергу закупівля природного газу для покриття фактичних витрат і виробничо-технологічних витрат здійснюється за рахунок складової тарифу на розподіл, що затверджується НКРЕКП. Разом з тим, такий тариф не переглядався з початку 2017 року.

За твердженням ПАТ Дніпрогаз , розмір тарифу на послуги з розподілу природного газу не передбачає покриття витрат на приведення об`ємів газу, спожитого побутовими споживачами, до стандартних умов.

Натомість відповідач стверджує, що тариф, який був установлений для позивача, повністю покриває виробничо-технологічні витрати природного газу і покриває об`єктивну різницю у вимірах природного газу.

Крім того НКРЕКР зазначає, що Кодекс газорозподільних систем не містить механізму приведення обсягів спожитого газу побутовими споживачами до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків, а коефіцієнти для розрахунку питомих витрат газу встановлені лише для комерційних споживачів і не можуть застосовуватися у відношенні до побутових споживачів.

Під час апеляційного розгляду справи колегія суддів виходить із того, що обґрунтованість встановленого НКРЕКП тарифу на послуги з розподілу природного газу не є предметом доказування у цій справі. Для вирішення адміністративного позову ПАТ Дніпрогаз належить встановити чи є законні підстави приводити фактичні об`єми природного газу, використані побутовими споживачами, до стандартних умов для цілей здійснення комерційних розрахунків за використаний природний.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494.

Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі визначені у IX Кодексу газорозподільних систем та Законі України Про забезпечення комерційного обліку природного газу .

Кодекс газорозподільних систем встановлює основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ (газорозподільній мережі), а також встановлює окремі порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими та порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення).

Згідно з п. 1 глави 1 Основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ розділу IX Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі Кодексу газорозподільних систем комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

У відповідності до п. 3 глави 1 Основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ розділу IX Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі Кодексу газорозподільних систем фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.

Положеннями Кодексу газорозподільних систем передбачено, що приведення об`єму природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов є обов`язковою передумовою для переведення об`єму природного газу в одиниці енергії (обсяг).

Так, згідно з п.п. 1, 6 глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем обсяг енергії виміряного об`єму газу за певний період розраховують шляхом перемноження цього об`єму, приведеного до стандартних умов, на середньозважене значення вищої теплоти згоряння газу за цей період.

За відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ (засіб вимірювальної техніки), виміряний об`єм газу має бути приведений до стандартних умов за формулою: Vc = V · k, де V c - об`єм газу, приведений до стандартних умов, (м куб.); V - об`єм газу, виміряний ЗВТ, (м куб.); k - коефіцієнт приведення до стандартних умов вимірювання. Для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 березня 2004 року за № 346/8945.

Зазначені норми вказують на те, що Кодекс газорозподільних систем визначає механізм приведення природного газу в точках комерційного обліку до стандартних умов, проте не передбачає інших підстав для вчинення таких дій, ніж для цілей перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії.

Разом з тим, зазначений Кодекс передбачає, що фактичний об`єм споживання (розподілу) природного газу, у тому числі побутовими споживачами, визначається також з урахуванням договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 2 глави 1 Загальні умови розділу VI Комерційні умови доступу до газорозподільної системи для отримання/передачі природного газу Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з п. 1 глави 4 Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення) розділу Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі Кодексу газорозподільних систем визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Глава 4 Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення) розділу Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі Кодексу газорозподільних систем визначає особливості встановлення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу за даними лічильника газу та у разі його відсутності, а також визначає розрахунковий період та способи відображення результатів комерційного обліку газу. Також зазначена глава передбачає, що фактичний об`єм споживання (розподілу) природного газу визначається не лише відповідно до Кодексу газорозподільних систем, а й з урахуванням умовам договору розподілу природного газу.

Зазначена глава, зокрема, передбачає, що для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань. Якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розподіленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. Періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. Після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж. Дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

У свою чергу 5.2 Типового договору розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), передбачає, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Крім того, п. 5.3 Типового договору розподілу природного газу прямо передбачає, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем.

Зазначені норми Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу у своїй сукупності вказують на те, що для здійснення розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами використовується розрахункова одиниця, яка визначається як один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що встановлення оскаржуваною постановою НКРЕКП заборони при здійсненні обліку природного газу, використаного побутовими споживачами, приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний природний газ побутовими споживачами - не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем та Типового договору розподілу природного газу.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок природного газу стандартними умовами природного газу є тиск - 760 міліметрів ртутного стовпа і температура - 20 градусів за Цельсієм.

Відповідно до п. 2 глави 2 Порядок організації приладового обліку в точці вимірювання розділу X Особливості приладового обліку природного газу до складу комерційного ВОГ (вузла обліку газу) з використанням побутового лічильника газу входять, серед іншого, автоматизовані пристрої приведення об`ємів природного газу до стандартних умов (коректора об`єму газу).

Коректор об`єму газу, згідно з п. 28 пункту 4 глави 1 Визначення основних термінів та понять розділу І Загальні положення Кодексу газорозподільних систем, це сукупність засобів вимірювальної техніки, які вимірюють тиск і температуру газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, обчислюють об`єм газу за стандартних умов, перетворюючи вихідні сигнали від лічильника газу.

Положеннями п. 6 глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем передбачено, що виміряний об`єм газу має бути приведений до стандартних умов виключно за відсутності корекції тиску та температури у ЗВТ (засіб вимірювальної техніки).

Зазначені норми Кодексу газорозподільних систем вказують на те, що оператор ГРМ (ПАТ Дніпрогаз ) приводить виміряний побутовим лічильником газу об`єм газу до стандартних умов лише за умови, що зазначений засобі вимірювальної техніки не обладнаний коректором об`єму газу.

Разом з тим, постановою НКРЕКП від 23 листопада 2018 року № 1490 позивачу було заборонено приводити об`єми природного газу до стандартних умов для здійснення комерційних розрахунків за використаний побутовими споживачами природний газ незалежно від того, чи обладнаний побутовий лічильник газу відповідного споживача чи оператора ГРМ коректором об`єму газу, що не відповідає вимогам Кодексу газорозподільних систем.

Відповідач, обґрунтовуючи законність постанови від 23 листопада 2018 року № 1490, вказує на те, що чинним законодавством не визначений порядок приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу саме для населення.

Як раніше зазначалося, відповідно до п. 6 глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем для проведення розрахунків по вузлах обліку, які не обладнані корекцією тиску та температури, коефіцієнт приведення до стандартних умов (k) необхідно визначати за відповідними додатками до Методики приведення об`єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 26 лютого 2004 року № 116 (далі - Методика).

У свою чергу абз. 2 п. 2 Методики передбачає, що її дія поширюється на суб`єкти господарювання, які у господарсько-виробничій діяльності для вимірювання об`єму спожитого газу використовують лічильники, крім випадків використання газу за показами лічильників громадянами-підприємцями для власних потреб.

Надаючи оцінку зазначеним доводам НКРЕКП, суд першої інстанції вірно зазначив, що п. 6 глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем пов`язує приведення об`єму спожитого природного газу до стандартних умов не з порядком та процедурою, визначеними Методикою, а з числовими значеннями коефіцієнтів, які зазначені у додатках до неї.

Додатково колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Методика визначає спосіб приведення об`ємів газу до стандартних умов, формулу для проведення розрахунків і порядок її використання. Вона була прийнята з метою виконання положень Закону України Про нафту і газ , приведення нормативної бази у відповідність із чинними нормативними документами, забезпечення єдності вимірювань об`єму природного газу за його споживанням та зменшення необґрунтованих витрат коштів споживачів на оснащення вузлів обліку газу.

Глава 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем самостійно визначає порядок приведення об`єму газу до стандартних умов та відповідну формулу.

Зазначена глава дійсно передбачає використання не самої Методики, а лише коефіцієнтів приведення до стандартних умов, які зазначені у додатках до неї.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача про відсутність перешкод для використання визначених Методикою коефіцієнтів коригування для приведення до стандартних умов об`єму природного газу, що спожитий побутовими споживачами, адже можливість використання таких коефіцієнтів прямо передбачена п. 6 глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем.

Правильність зазначеного висновку підтверджується також тим, що п. 5 глави 4 Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення) розділу Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі Кодексу газорозподільних систем зобов`язує оператора ГРМ після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об`єму розподіленого та спожитого природного газу по об`єкту побутового споживача здійснити переведення величини об`єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж, а також зазначити дані про об`єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.

Як раніше зазначалося, за правилами глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем, обсяг енергії виміряного об`єму газу за певний період розраховують шляхом перемноження цього об`єму, приведеного до стандартних умов, на середньозважене значення вищої теплоти згоряння газу за цей період. Порядок приведення об`єму газу до стандартних умов, визначений згідно з пунктом 6 цієї глави. У свою чергу зазначений пункт передбачає використання коефіцієнтів приведення до стандартних умов (k), які зазначені у додатках до Методики.

Положення п. 5 глави 4 Порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення) розділу Правила комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі та глави 1 Розрахунок обсягу енергії розділу XV Порядок перерахунку об`єму природного газу в його обсяг, визначений в одиницях енергії Кодексу газорозподільних систем у своїй сукупності додатково вказують на можливість та необхідність використання коефіцієнтів, зазначених у додатках до Методики, у відношенні побутових споживачів.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ПАТ Дніпрогаз .

Доводи апеляційної скарги НКРЕКП не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 25 червня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу НКРЕКП залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року - без змін

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

Є.В. Чаку

Постанова складена у повному обсязі 12 листопада 2019 року.