Постанова

від 04.11.2019 по справі 921/441/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2019 р. Справа №921/441/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Андреюк Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Кафе б/н від 30.04.2019 (вх.№ 01-05/1885/19 від 20.05.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 (повне рішення складено 23.04.2019)

у справі № 921/441/18 (суддя Бурда Н.М.)

за позовом Приватної організації Організація колективного управління авторськими і суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік Україна

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Кафе

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Запорізька обласна асоціація діячів естрадного мистецтва України

про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 223380,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача : Авдеєєнко В.В. - адвокат

від третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2018 року Приватна організація Організація колективного управління авторськими і суміжними правами в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік Україна звернулась до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Кафе про виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 223380,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що представником позивача ОСОБА_1 . 10.08.2017 встановлено та зафіксовано неправомірність використання відповідачем у приміщенні кафе « Barbaresko» по вул.Острозького, б. 14 у м.Тернопіль, в якому здійснює господарську діяльність ТОВ «СІТІ КАФЕ» , музичних творів, про що складено Акт фіксації комерційного використання музичних творів №09/08/17 від 10.08.2017, а також проведено відео-звукозапис використання відповідачем музичних творів. Правовим обґрунтуванням позову визначено норми ст.ст.426, 614, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст 15, 32, 50, 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» .

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/441/18 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ КАФЕ» на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" 48 000,00 грн компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 720,07 грн витрат по сплаті судового збору та 5,37 грн інших судових витрат. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем представлено достатньо об`єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем позовні вимоги не спростовані, зокрема:

- наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а саме: акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання №09/08/17 від 10.08.2017; додаток до акту фіксації №09/08/17 від 10.08.2017, диск відеозапису, гостьовий рахунок від 10.08.2017 та чеки з терміналу №6765, 6766 від 10.08.2017 свідчать, що відповідач у своїй господарській діяльності використовував спірні музичні твори без відповідного договору від суб`єкта авторського права чи організації колективного управління, що є порушенням вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» . А тому, саме ТОВ «Сіті Кафе» , яке здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, несе відповідальність за додержання в ньому вимог Закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності. При цьому, суд зазначив, що представник ПО ОКУАСП був наділений правом провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» , за яким, суб`єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації;

- судом не взято до уваги договір № ОП-НВ003/18 від 01.01.2017, укладений між Всеукраїнською громадською організацією «Агентство Охорони Прав Виконавців» як Агентством, яке здійснює управління на колективній основі всіма категоріями майнових прав виконавців відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» та на підставі Свідоцтва про облік організацій колективного управління №15/2009 від 10.06.2009, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, в особі Представника Агентства - Асоціації Діячів Естрадного Мистецтва України, який діяв на підставі договору доручення №ДД 01/2011 від 01.11.2018 та товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ КАФЕ» як Користувачем, з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання об`єктів авторського права та суміжних прав, а також отримання єдиного дозволу на використання об`єктів авторського права та суміжних прав, полегшенню організації виплат роялті суб`єктам авторського та суміжного права, оскільки відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що Агентство є власником авторських прав на спірні музичні твори, володіє майновими авторськими правами на ці музичні твори або на інших визначених чинним законодавством підставах має право здійснювати публічне їх використання чи надавати дозвіл на таке використання третім особам;

- судом враховано, що предметом та підставою заявленого позову є саме встановлення факту щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв`язку з порушенням майнових авторських прав суб`єктів авторського права способом публічного виконання об`єкта інтелектуальної власності, а не порушення суміжних прав щодо публічного використання фонограми. В даному випадку, майнові авторські права на ці музичні твори належать позивачу (з визначенням частки правовласника на публічне виконання названих музичних творів згідно з умовами ліцензійного договору).

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті Кафе звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/441/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що з долученого позивачем до матеріалів справи відеозапису вбачається, що мало місце виконання фонограми, оскільки на відеозапису не зафіксовано виконавця твору, що виконує його за допомогою інструментів чи співу. Відтак, не мало місце публічне виконання відповідачем твору, виключні майнові права на який має позивач, а відбулось публічне виконання фонограми. Як зазначає скаржник, згідно з договором № ОП-НВ-003/18 від 01.01.2017, укладеного між відповідачем та ВГО Агенство охорони прав виконавців , відповідачу надано право на використання об`єктів авторського права та суміжних прав на території України за плату терміном на один рік до 01.01.2018. Правомірність такого договору досліджувалась та була встановлена рішенням Господарського суду Тернопільської області від 20.12.2018 по справі № 921/440/18 за позовом ПО Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , поданої в інтересах ПП Світова музика до ТзОВ Сіті Кафе про стягнення 223380,00 грн. компенсації (залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019). Тому, як вважає скаржник, відповідач здійснював у 2017 році публічне використання фонограм без згоди їх виробників та виконавців правомірно, а публічне виконання фонограм не є публічним виконанням творів та не потребує дозволу автора.

27.06.2019 до Західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , в якому позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній договір, укладений відповідачем із організацією колективного управління. З умов договору, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що він укладений між відповідачем та третьою особою - Запорізькою обласною асоціацією діячів естрадного мистецтва України, яка в свою чергу не є організацією колективного управління. Остання діє як повірений, уповноважений на управління суміжними правами ВГО Агенство охорони прав виконавців . Відтак, предмет даного договору і його суб`єктний склад (обсяг їх прав і повноважень) не мають ніякого відношення до предмету і підстав позову, оскільки позовна заява стосується майнових авторських прав щодо порядку використання музичних творів.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/441/18 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Плотніцького Б.Д. та Скрипчук О.С., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2019 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Кордюк Г.Т. з 23.05.2019 по 31.05.2019 включно питання про відкриття апеляційного провадження у справі було вирішено 03 червня 2019 року.

У зв`язку з перебуванням судді - члена колегії Скрипчук О.С. у відпустці та з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених господарським процесуальним кодексом України, 03 червня 2019 року згідно розпорядження №383 в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну судді - члена колегії Скрипчук О.С.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2019 року до складу колегії замість судді - члена колегії Скрипчук О.С. введено суддю - члена колегії Желіка М.Б. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Cіті Кафе" б/н від 30.04.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Cіті Кафе" б/н від 30.04.2019 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/441/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 921/441/18 розгляд апеляційної скарги призначено на 11.07.2019.

У зв`язку з перебуванням у відпустці суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д. та з метою недопущення порушення процесуальних строків передбачених господарським процесуальним кодексом України, 11 липня 2019 року згідно розпорядження № 508 керівника апарату Західного апеляційного господарського суду щодо проведення автоматизованої зміни складу колегії суддів, здійснено автоматизовану зміну суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2019 до складу колегії замість суддів - членів колегії Желіка М.Б. та Плотніцького Б.Д. введено суддю - члена колегії Данко Л.С. та Кравчук Н.М. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Cіті Кафе".

В судове засідання 11.07.2019 позивач та відповідач участі своїх уповноважених представників не забезпечили, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким судом апеляційної інстанції здійснено надіслання ухвали суду апеляційної інстанції про призначення справи до розгляду на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", до суду апеляційної інстанції не повернулося.

11.07.2019 на адресу Західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява б/н від 10.07.2019 (вх. № ЗАГС 01-04/4456/19 від 11.07.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, визначивши суд відповідальний за проведення відеоконференції - Тернопільський міськрайонний суд (вул. Котляревського, 34, м. Тернопіль, 46003).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.09.2019 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції покладено на Тернопільський міськрайонний суд.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Данко Л.С. та з метою недопущення порушення процесуальних строків, передбачених ч. 1 ст. 273 ГПК України, згідно розпорядження в.о. керівника апарату Західного апеляційного господарського суду №772 від 02.09.2019 проведено повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги у справі № 921/441/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2019 до складу колегії суддів замість судді Данко Л.С. введено суддю Плотніцького Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.09.2019 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції покладено на Тернопільський міськрайонний суд. Залучено Запорізьку обласну асоціацію діячів естрадного мистецтва України (69035, м. Запоріжжя, Сорок років рад. України, 59, код ЄДРПОУ: 26373419) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В судове засідання 30.09.2019 учасники справи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.11.2019 в режимі відеоконференції. Забезпечення проведення відеоконференції покладено на Тернопільський міськрайонний суд.

В судове засідання 04.11.2019 з`явився представник апелянта, надав усні пояснення по суті спору, вимоги апеляційної скарги підтримав повністю.

Позивач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь в судових засіданнях.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Аналогічне положення викладене і у ч.12 ст. 270 ГПК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» визначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Разом з тим така організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» , організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

24.01.2014 між приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (Організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (Видавник) був укладений договір про управління майновими авторськими правами №АВ-24012014/01 (далі - договір № АВ-24012014/01), згідно з умовами якого Видавник надав Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на Твори та Субвидані твори, які належать Видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені Видавника використання об`єктів авторського права третім особам, відповідно до умов цього договору (п. 2.1. договору № АВ-24012014/01).

Організація здійснює колективне управління відповідно до договору на території України (пункт 2.5 договору № АВ-24012014/01).

У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред`являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу Організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені за захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника (пункт 9.2 договору № АВ24012014/01).

Відповідно до п. 9.2.1 основного договору Організація колективного управління авторськими та суміжними правами має право пред`являти заяви ( в тому числі і позовні заяви до суду), претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без окремих дозволів видавника.

Відповідно до п.9.4. основного договору дії визначені в п.9.2.1. цього договору, організація має право здійснювати без узгодження з видавником.

Отже, обсяг повноважень Організації колективного управління авторськими та суміжними правами, визначений в договорі, дає їй право звертатись до суду за захистом прав позивача без письмового погодження останнього, про що видавник - позивач у справі підтверджує своїм листом (а.с. 85, Т.1).

Пунктом 12.1 договору № АВ-24012014/01 сторони домовилися, що цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє безстроково.

На виконання умов договору № АВ-24012014/01 ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" надано декларації об`єктів авторського права (музичних творів):

- № 540 від 07.04.2017 щодо музичного твору, майнові права на які передані в управління Організації, а саме: назва твору - DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis, автор тексту та музики - Garton, Marty James, виконавець - Luis Fonsi & Daddy ОСОБА_2 , публічне виконання - 2,5%;

- № 520 від 01.08.2017 щодо музичного твору, майнові права на які передані в управління Організації, а саме: назва твору - « BON APPETIT» (FT. Migos), автор тексту та музики - Alqaisi, ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , Perry АДРЕСА_3 , Martin Max, Shellbak, виконавець - Katy Perry, публічне виконання - 25,5%;

- № 665 від 01.06.2017 щодо музичного твору, майнові права на які передані в управління Організації, а саме: назва твору - « TELL IT TO MY YEART» , автор тексту та музики - Gold, Ernie, Swirsky, Seth, виконавець - ОСОБА_4 & Karas, публічне виконання - 25%.

01.11.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер/Чаппелл» (Видавник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ворнер Мьюзік Україна» (Субвидавник) укладено ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-Д (надалі - Ліцензійний договір), за умовами. 2.1 якого Видавник надає Субвидавнику право на використання протягом Строку визначеного сторонами у п. 11 договору «Строк договору» ) на Території (територія: Україна) та способами, зазначеними у Договорі, всіх Творів, що входять в каталог видавника, за виключенням Продакшн Музики (п. 2.1).

Для підтвердження права використання творів ліцензіар за вимогою ліцензіата надає завірені роздруківки із каталогу, які містять характеристики творів по формі наведеній в Додатку № 1 до даного Договору (п. 2.2 Ліцензійного договору).

У пункті 2.3.1 Ліцензійного договору узгоджено, що Субвидавник має право використовувати Твори протягом строку на Території на умовах виключної ліцензії наступним способом:

- публічне виконання творів, а саме подання творів в живому виконанні або за допомогою технічних засобів, за виключенням права на здійснення постановки творів, яке надається на умовах виключної ліцензії за умови попереднього погодження з видавником, та права виконання в цифровому форматі, яке надається на умовах невиключної ліцензії за умови попереднього погодження з видавником;

- відтворення Творів або будь-якої їх частини у будь-якій матеріальній формі, шляхом механічного чи електронного відтворення Творів на Території.

Відповідно до п. 3.1 всі права по відношенню до творів, які надаються ліцензіату згідно даного Договору, обмежені об`ємом прав, наданих ліцензіару оригінальними клієнтами або ліцензіатами, або іншими правовласниками, про що ліцензіат періодично повідомляється.

Пунктом 11.1 передбачено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і з урахуванням положень п. 11.2, закінчується 31.12.2014. При цьому сторони звернули особливу увагу на те, що Видавник наділяє Субвидавника правом вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагород і компенсацій за виконання Творів, не зібраних станом на час укладення Договору іншими субвидавниками Видавника чи власниками Творів.

Сторони правочину дійшли згоди про те, що строк Договору може автоматично продовжуватись на наступний період в 1 (один) рік, до тих пір поки не буде розірваний однією із сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій Стороні не менше ніж за 30 календарних днів ( п. 11.2 Ліцензійного договору).

Також у відповідності до п. 10.1. 2 Ліцензійного договору Видавник гарантує, що твори є оригінальними і не порушують авторські, суміжні чи інші інтелектуальні права третіх осіб.

Як вбачається з додатку № 1 до ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, Видавник (ліцензіар) передав Субвидавнику (ліцензіату) права на музичні твори згідно переліку, у тому числі і на твори:

- « TELL IT TO MY YEART» , автор тексту та музики - Gold, Ernie, Swirsky, Seth, виконавець - ОСОБА_4 & Karas, публічне виконання - 25% (п.34 роздруківки з каталогу музичних творів №42 Додатку №1 станом на 01.06.2017);

- « BON APPETIT» (FT. Migos), автор тексту та музики - Alqaisi, ОСОБА_3 , Holter, Oscar АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , Marshall, Quavious Keyate, Martin Max, Shellbak, виконавець - Katy Perry, публічне виконання - 25,5% (п. 9 роздруківки з каталогу музичних творів №43 Додатку №1 станом на 01.08.2017);

- ОСОБА_5 (remix) feat Justin Biber Luis, автор тексту та музики - Garton, Marty James, виконавець - Luis Fonsi & Daddy ОСОБА_2 , публічне виконання - 2,5% (п. 3 роздруківки з каталогу музичних творів №45 Додатку №1 станом на 07.04.2017).

Відповідно до додатку № 1/2 до ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-Д вбачається, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" проінформувало ТОВ "Ворнер/Чаппелл" про використання на території України без відповідного дозволу музичних творів згідно переліку, серед яких і вказані музичні твори.

Вказаними додатками № 1, № 1/2, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", останнє зазначене товариство наділено правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права. Крім того, ТОВ "Ворнер/Чаппелл" погодилося з правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на основі договору про управління майновими авторськими правами.

Зважаючи на наведене, позивач стверджує, що на підставі ліцензійного договору № ВЧ-01112014/01-Д та додатків № 1, № 1/2 до нього ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набув майнові права, зокрема, на музичні твори « TELL IT TO MY YEART» , « BON APPETIT» (FT. Migos), DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis, а приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на підставі договору про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 та декларацій музичних творів №540 від 07.04.2017, №520 від 01.08.2017, №665 від 01.06.2017 набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами суб`єкта авторського права - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", у тому числі і на вказані музичні твори.

Звертаючись до суду з позовом про виплату компенсації у розмірі 223 380, 00 грн. за порушення майнових авторських прав шляхом публічного виконання/використання (без відповідного дозволу правовласника та без виплати авторської винагороди) названих музичних творів, ПО «ОКУАСП» вважала, що відповідачем порушено приписи ст.50 Закону України «Про авторське право та суміжні права» , яке полягало у використанні музичного твору серед сторонніх осіб без дозволу Організації та сплати відповідної винагороди, посилаючись при цьому на те, що 10.08.2017 представником Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" Михайлів ОСОБА_6 у кафе « Barbaresco» , розташованому за адресою: м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14, в якому здійснюють господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Cіті Кафе", зафіксовано факт публічного виконання музичних творів « TELL IT TO MY YEART» , « BON APPETIT» (FT. Migos), DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis для фонового озвучення закладу, про що складено акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання №09/08/17 від 10.08.2017.

Крім того, до матеріалів справи долучено додаток до акту фіксації № 09/08/17 від 10.08.2017, а також диск відеозапису, гостьовий рахунок від 10.08.2017 та чеки з терміналу №6765, 6766 від 10.08.2017, на підтвердження обставин здійснення господарської діяльності суб`єктом господарювання в публічному закладі - кафе « Barbaresco» , розташованому в м.Тернополі по вул.Кн.Острозького, 14.

Як вбачається з Акту фіксації №09/08/17, фіксування факту використання музичних творів здійснювалося за допомогою відеокамери Sony model DCR-DVD610, №1205205 на диск НРWD 654RK020049210, копія якого долучена до матеріалів справи та досліджена судом шляхом безпосереднього відтворення запису. Також у Акті вказано, що підстави використання музичних творів представником публічного закладу не заявлено. Акт підписано представником приватної організації «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» Михайлівим М.М. Від підпису акту представник закладу відмовився, про що зазначено у самому акті особою, що проводила перевірку.

Відповідач проти позову заперечив, вказуючи, що в приміщенні кафе звучала фонограма, а не музичний твір у виконанні автора, як про це стверджує позивач, що свідчить про використання суміжних, а не авторських прав. Також він посилається як на підставу своїх заперечень на укладений 01.01.2017 з ВГО «Агентство охорони прав виконавців» договір №ОП-НВ003/18, згідно з яким товариству надано право публічного використання оприлюднених музичних творів, в тому числі фонограм.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У даній справі спір виник з приводу використання авторського права, як об`єкта права інтелектуальної власності, правовідносини за якими урегульовано Цивільним кодексом України, Законом України «Про авторське право і суміжні права» , іншими законодавчими актами.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» №3792-ХІІ від 23.12.1993 (далі - Закон) за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Відповідно до ч. 1ст. 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом ( ч.ч. 1- 2 ст. 418 Цивільного кодексу України).

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України).

Статтею 421 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

При порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 Закону, суб`єкти авторського права мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій (п.«г» ч.1 ст.52 Закону).

Відповідно до ст.50 зазначеного Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Згідно зі ст.7 Закону суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами (ч.ч.1, 2 ст.15 Закону).

Згідно приписів статті 440 ЦК України та ч.3 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За ч.1ст.31 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Таким чином, право на використання музичного твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до статті 45 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, а також наявні у справі матеріали, суд дійшов правомірного висновку, що на підставі ліцензійного договору № ВЧ-01112014/01-Д та додатків № 1, № 1/2 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" дозвіл на використання об`єктів права інтелектуальної власності на території України, у тому, на музичні твори « TELL IT TO MY YEART» , « BON APPETIT» (FT. Migos), DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis, а приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» на підставі договору про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 та декларацій музичних творів №540 від 07.04.2017, №520 від 01.08.2017, №665 від 01.06.2017 набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами суб`єкта авторського права - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", у тому числі і щодо вказаних музичних творів.

Зазначені вище договори про передачу майнових авторських прав є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися (презумпція правомірності правочину за ст. 204 Цивільного кодексу України), а тому відсутні підстави не брати до уваги вищевказані договори, як доказ відповідного обсягу повноважень ПО "ОКУАСП".

Наведене свідчить, що використання спірних музичних творів у приміщенні кафе « Barbaresco» , розташованому в м.Тернополі по вул. Кн.Острозького, 14 повинно здійснюватись лише з дозволу особи, у якої наявні майнові права щодо цих об`єктів авторського права.

Частиною третьою статті 426 ЦК України визначено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Відповідно до приписів статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань , фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Використання твору без дозволу уповноваженої особи та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

У свою чергу, використання твору без дозволу суб`єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, у зв`язку з яким пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону визначено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту (ам). Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб`єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

У процесі розгляду справи судом першої інстанції здійснено дослідження наданих ПО ОКУАСП доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне виконання від 10.08.2017, з приводу чого судом встановлено наступне.

Наданий суду відеозапис та акт фіксації комерційного використання музичних творів свідчать, що такий запис проводився 10.08.2017 в кафе « Barbaresco» в м. Тернополі, де здійснює господарську діяльність ТОВ «СІТІ КАФЕ» , а також про використання відповідачем музичних творів « TELL IT TO MY YEART» , « BON APPETIT» (FT. Migos), DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis шляхом публічного виконання для фонового озвучення приміщення закладу за допомогою наявних в закладі технічних засобів. Якість відеозапису та безперервна зйомка виключають ймовірність монтажу.

Отже, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, а саме: акт фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання № 09/08/17 від 10.08.2017; додаток до акту фіксації №09/08/17 від 10.08.2017, диск відеозапису, гостьовий рахунок від 10.08.2017 та чеки з терміналу № НОМЕР_1 , 6766 від 10.08.2017, які свідчать, що відповідач у своїй господарській діяльності використовував спірні музичні твори без відповідного договору від суб`єкта авторського права чи організації колективного управління, що є порушенням вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» . А тому, саме ТОВ «Сіті Кафе» , яке здійснює господарську діяльність у відповідному закладі, несе відповідальність за додержання в ньому вимог Закону щодо охорони права на об`єкти інтелектуальної власності.

При цьому, слід зазначити, що представник ПО ОКУАСП був наділений правом провести відеофіксацію, з огляду на положення пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. N 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань» , за яким, суб`єкти комерційного використання повинні, зокрема, не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації.

Водночас відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на факт укладення 01.01.2017 з ВГО «Агентство охорони прав виконавців» договору №ОП-НВ003/18, згідно з яким товариству надано право публічного використання оприлюднених музичних творів, в тому числі фонограмм, долучивши названий договір до матеріалів справи.

Так, 01.01.2017 між Всеукраїнською громадською організацією «Агентство Охорони Прав Виконавців» як Агентством, яке здійснює управління на колективній основі всіма категоріями майнових прав виконавців відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» та на підставі Свідоцтва про облік організацій колективного управління №15/2009 від 10.06.2009, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, в особі Представника Агентства - Асоціації Діячів Естрадного Мистецтва України, який діяв на підставі договору доручення №ДД 01/2011 від 01.11.2018 та товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ КАФЕ» як Користувачем, з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання об`єктів авторського права та суміжних прав, а також отримання єдиного дозволу на використання об`єктів авторського права та суміжних прав, полегшенню організації виплат роялті суб`єктам авторського та суміжного права, було укладено договір №ОП-НВ003/18, відповідно до умов якого Користувач здійснює публічне виконання (використання) оприлюднених музичних творів (жива музика), фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань, а Представник надає Користувачу на умовах, визначених цим Договором, право на таке виконання (використання) у повному обсязі. Користувач зобов`язується сплачувати винагороду (роялті) Представнику відповідно до даного договору та Закону «Про авторське право і суміжні права» (розділ1, п.2.1 договору від 01.01.2017).

У п.2.8 договору визначено, що Користувач використовуватиме у своїй комерційній діяльності популярні фонограми музичних творів, які постійно сповіщаються в ефірі всеукраїнський мережевих телерадіоканалів та погоджено, що Представник буде розподіляти отриману від Користувача винагороду (роялті) у відповідності до звітів мережевих українських теле-радіостанцій про публічне сповіщення ними фонограм музичних творів за звітний період (календарний місяць); за Користувачем залишається право надавати звіт про публічне сповіщення творів.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору від 01.01.2017 сторони визначили, що даний правочин набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до кінця поточного року, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов`язань, - до їх повного виконання. В той же час, якщо жодна із сторін не повідомить письмово (рекомендованим листом) іншу сторону про припинення дії даного договору за місяць до настання дати припинення його дії, він вважається пролонгованим ще на один календарний рік і так кожного разу.

Даний договір діяв на момент здійснення фіксації комерційного використання музичних творів способом публічного виконання та був дійсним в силу приписів ст. 204 ЦК України.

Водночас, зі змісту Договору слідує, що Агентство є організацією, що має повноваження надавати дозвіл на використання об`єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання суб`єктів суміжних прав способом публічного виконання. Однак, відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що Агентство є власником авторських прав на спірні музичні твори, володіє майновими авторськими правами на ці музичні твори або на інших визначених чинним законодавством підставах має право здійснювати публічне їх використання чи надавати дозвіл на таке використання третім особам.

Крім того, предметом та підставою заявленого позову є саме встановлення факту щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача компенсації у зв`язку з порушенням майнових авторських прав суб`єктів авторського права способом публічного виконання об`єкта інтелектуальної власності, а не порушення суміжних прав щодо публічного використання фонограми.

Доводи апелянта про те, що використання фонограми не є порушенням майнового авторського права, оскільки, як вважає відповідач, є використанням суміжних прав, судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до ст. 1 Закону - публічне виконання включає також і подання за згодою суб`єктів авторського права фонограм.

Відповідачем не подано доказів права на використання ним наведених вище музичних творів (фонограм).

З огляду на встановлені у даній справи обставини, суд першої інстанції підставно відхилив у зв`язку із недоведеністю твердження відповідача про правомірне використання ним музичних творів « TELL IT TO MY YEART» , « BON APPETIT» (FT ІНФОРМАЦІЯ_1 Migos), DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis шляхом їх публічного виконання у формі фонограми у приміщенні кафе « Barbaresco» , розташованому в м. Тернополі по вул. Кн.Острозького, 14, так як в процесі розгляду даної справи встановлено, що майнові авторські права на ці музичні твори належать позивачу (з визначенням частки правовласника на публічне виконання названих музичних творів згідно з умовами ліцензійного договору).

Щодо визначення розміру компенсації, то слід зазначити, що відповідно до статті 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Відповідно до п. «г» ч.1 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 Закону, суб`єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом «г» ч.2 ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пунктом «г» ч.2 ст.52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Згідно з п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту. Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб`єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 11.11.2015 у справі №3-994гс15.

Як вбачається з позовної заяви, ПО «ОКУАСП» заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму 223 380,00грн, при цьому компенсація за неправомірне відтворення музичних творів « TELL IT TO MY YEART» , « BON APPETIT» (FT. Migos), DESPASITO (remix) feat Justin Biber Luis розрахована позивачем в розмірі 74 460 за один об`єкт (музичний твір).

Разом з тим у листі №07-01-11/1085/17 від 06.07.2017 Вищим господарським судом України зазначено наступне:

- відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року;

- наразі такі зміни до Закону не внесені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки «інших виплат» , про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 №1774-VІІІ, отже розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а застосовується розрахункова величина у розмірі 1600грн.

Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем здійснювались дії по отриманню прав на використання об`єктів авторського права та обставини порушення ТОВ «Сіті Кафе» майнових авторських прав, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення компенсації у загальному розмірі 16 000,00 грн за кожен музичний твір, тобто у розмірі мінімальної компенсації за використання твору.

Відтак, вимоги про стягнення з відповідача компенсації у загальному розмірі 48 000 грн. є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а тому підставно судом задоволені.

З огляду на все викладене вище в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/441/18 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.04.2019 у справі № 921/441/18 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Кафе б/н від 30.04.2019 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

3. Порядок і строк оскарження встановлені ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Плотніцький Б.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.11.2019