Рішення

від 05.11.2019 по справі 902/634/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2019 р. Cправа № 902/634/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників сторін

позивача Покотило В.М., свідоцтво Серія ВН № 000112 від 18.01.2017;

відповідача Кудельський А.А., ордер №117562 від 22.08.2019.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО" (вул. Чорноморського Козацтва, 115, м. Одеса, 65003; вул. Театральна, офіс 409, м. Вінниця, 21050)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Браїлівчанка" (вул. Леніна, 13, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)

про стягнення 308197,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Браїлівчанка" з позовними вимогами про стягнення 308 197,36 грн, з яких: 85 000 грн - сума основного боргу, 11 815 грн - інфляційних втрат, 3 947,26 грн - 3% річних та 207 435,10 грн пені.

Ухвалою від 01.08.2019 відкрито провадження у справі № 902/634/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 22.08.2019.

22.08.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, для надання часу для ознайомлення представника з матеріалами справи та подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 22.08.2019 відкладено підготовче засідання на 12.09.2019, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

11.09.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

В судовому засіданні 12.09.2019 відкладено підготовче засідання на 23.09.2019 (Протокольна ухвала).

Ухвалою від 23.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 15.10.2019.

15.10.2019 до суду від представника позивача надійшов супровідний лист з доказами понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 15.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/634/19 для судового розгляду по суті на 05 листопада 2019 р.

На визначену судом дату з`явились представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та подав до суду договір про надання правової допомоги.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, а в частині нарахування пені, інфляції та 3 % річних заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.11.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО" (позивач, в договорі Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Браїлівчанка" (відповідач, в договорі Позичальник) укладено договір № 30/03/2016 про надання поворотної фінансової допомоги (позики), відповідно до п. 1.1. якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Поворотна фінансова допомога надається частинами в строк до 15 квітня 2016 року шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника в сумі 330000,00 гривень, еквівалентній на долари США по курсу Національного банку України на 31 березня 2016 року складає 12586,72 доларів США (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, поворотна фінансова допомога надається Позичальнику без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 грудня 2017 року в сумі 330000,00 гривень, але не меншій за суму, еквіваленту 12586,72 доларів США на дату повернення поворотної фінансової допомоги (п. 3.1. Договору).

Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю фінансову допомогу шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця (п. 3.2. Договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором відповідно до чинного законодавства України (п. 4.1. Договору).

Позикодавець має право вимагати повного дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово попередивши про це Позичальника за 15 робочих днів. Позичальник має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Позикодавцю (п. 6.1. та 6.2. Договору).

Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 8.1. Договору).

На виконання умов договору позивач 01.04.2016 платіжним дорученням № 535 перерахував відповідачу 110000,00 грн та 11.04.2016 платіжним дорученням № 564 перерахував ще 220000,00 грн.

Таким чином, позивачем було надано відповідачу грошові кошти на загальну суму 330000,00 грн.

Відповідачем, на виконання умов договору, було здійснено проплати (повернення фінансової допомоги): 16.06.2017 - в сумі 20000,00 грн, 14.08.2017 - в сумі 100000,00 грн, 12.04.2018 - в сумі 25000,00 грн, 27.07.2018 - в сумі 100000,00 грн.

Загалом відповідачем було повернуто фінансову допомогу за Договором у розмірі 245000,00 грн.

Разом з цим, на день подачі позовної заяви до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 85000,00 грн, що і стало підставою звернення позивача до суду, а також позивачем, за неналежне виконання позивачам зобов`язань за Договором, заявлено до стягнення з відповідача 11815,00 грн - інфляційних нарахувань, 3947,26 грн - 3% річних, 207435,10 грн - пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що не погоджується з нарахованою позивачем сумою пені оскільки вона нарахована в більшому розмірі ніж передбачено Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та за період більший ніж встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного Договору позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 330000,00 грн., тобто виконано свої зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, проте відповідачем на виконання Договору було повернуто позивачу лише 245000,00 грн.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повного повернення суми фінансової допомоги за Договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 85000,00 грн, факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем визнаний.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 11815,00 грн - інфляційних нарахувань, 3947,26 грн - 3% річних та 207435,10 грн - пені.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат в системі Ліга Закон за період визначений позивачем зазначає, що арифметично вірний розмір інфляційних втрат становить 11132,36 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 11815,00 грн. - інфляційних втрат, підлягає частковому задоволенню у розмірі 11132,36 грн - інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних в системі Ліга Закон , за період визначений позивачем, суд помилки не виявив, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3947,26 грн - 3% річних підлягає задоволенню.

Щодо заявлених відповідачем 207435,10 грн - пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 4.2. Договору за кожен день прострочення виконання Позичальником свого обов`язку з повернення поворотної фінансової допомоги сплачує пеню на користь Позикодавця в розмірі 0,61381211 % від суми боргу за кожен день прострочки від суми неповерненої поворотної фінансової допомоги. З 01.01.2019 року за кожен день прострочення виконання Позичальником свого обов`язку з повернення поворотної фінансової допомоги нараховується пеня на користь Позикодавця у розмірі 0,1% від суми неповерненої поворотної фінансової допомоги.

Разом з тим, відповідно ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. А ст. 3 даного закону зазначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.01.2018 по 19.07.2019, однак, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013р.).

З огляду на викладені приписи законодавства, суд, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені в системі Ліга Закон за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 за подвійною обліковою ставкою НБУ, зазначає, що арифметично вірний розмір пені становить 13877,12 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 207435,10 грн - пені, підлягає частковому задоволенню у розмірі 13877,12 грн - пені.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.

В зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Так позивачем заявлено до стягнення з відповідача 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу, дані витрати підтверджуються Договором про надання правової допомоги №б/н від 27.05.2019 укладений між позивачем та адвокатом Покотило В.М., Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ВН № 000112 від 18.01.2017, Ордером серія ВН № 040176 від 30.07.2019, Рахунком на оплату №27/05 від 27.05.2019 на суму 10000,00 грн та платіжними дорученнями № 3344 від 31.05.2019 на суму 5000,00 грн., № 3740 від 25.09.2019 на суму 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст. 126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Браїлівчанка" (вул. Леніна, 13, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130, код ЄДРПОУ 00308560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАГРО" (вул. Чорноморського Козацтва, 115, м. Одеса, 65003; вул. Театральна, офіс 409, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 32904793) 85000,00 грн. - основного боргу; 13877,12 грн. - пені; 3947,26 грн. - 3% річних; 11132,36 грн. - боргу з урахуванням індексу інфляції; 1709,35 грн. - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 3697,50 грн. - витрат пов`язаних із наданням правової допомоги.

3. У частині стягнення з відповідача 193557,98 грн. - пені; 682,64 грн. - боргу з урахуванням індексу інфляції; 2913,62 - витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 6302,50 грн. - витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 та п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 14 листопада 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. Чорноморського Козацтва, 115, м. Одеса, 65003; вул. Театральна, офіс 409, м. Вінниця, 21050)

4 - відповідачу (вул. Леніна, 13, смт Браїлів, Жмеринський район, Вінницька область, 23130)