Рішення

від 06.11.2019 по справі 903/610/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 листопада 2019 р. Справа №903/610/19 за позовом: Комунального підприємства «Володимир-Волинськтеплоенерго» Володимир-Волинської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОСЕРВІС ВОЛИНЬ"

про стягнення 18000 грн. Суддя Вороняк А.С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

представники сторін:

від позивача: Гром Б ОСОБА_1 М., ордер серії ВЛ№000,031885 від 23.09.2019, витяг з договору про надання правової допомоги №1909/1 від 19.09.2019

від відповідача: Михальчук О.В., ордер серії АС №1001459 від 23.09.2019

Суть спору : Комунальне підприємство Володимир-Волинськтеплоенерго Володимир-Волинської міської ради звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОСЕРВІС ВОЛИНЬ" про стягнення 18000 грн. авансу за неналежне виконання відповідачем взятих на себе обов`язків по договору №48-17ТСВ від 03.07.2017 щодо виконання робіт з виготовлення проектної документації (робочий проект Реконструкція газової котельні по вул.Котляревського, 10-К з встановленням твердопаливних котлів в м.Володимирі-Волинському ).

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 23.09.2019.

В судовому засіданні 23.09.2019 оголошено перерву до 02.10.2019.

Ухвалою суду від 02.10.2019 розгляд справи по суті призначено на 21.10.2019.

В судовому засіданні 21.10.2019 адвокат відповідача наголосив на п.8.6 договору №48-17ТСВ від 03.07.2017, пояснював неповернення авансу виконанням взятих на себе зобов`язань щодо виготовлення проектної документації, та порушенням умов вказаного договору зі сторони позивача.

В судовому засіданні 21.10.2019 оголошено перерву до 06.11.2019.

В судовому засіданні 06.11.2019 адвокат позивача подав заяву про подання доказів витрат на правову допомогу протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення, позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

В судовому засіданні 06.11.2019 адвокат відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, господарський суд визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору, -

встановив:

03.07.2017 між Володимир-Волинським підприємством теплових мереж Володимир-Волинськтеплокомуненерго (старе найменування підприємства, нове - Комунальне підприємство Володимир-Волинськтеплоенерго Володимир-Волинської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛОСЕРВІС ВОЛИНЬ (далі - Виконавець) укладено договір на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації №48-17ТСВ (далі - Договір)(а.с.11).

Згідно останнього Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню робіт з виготовлення проектної документації, а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконану роботу та оплатити її в порядку, визначену цим Договором(п.1.1).

Згідно п.1.2 Договору, Виконавець виконує робочий проект Реконструкція газової котельні по вул. Котляревського, 10-К з встановленням твердопаливих котлів в м.Володимирі-Волинському .

Згідно п.2.2 Договору, загальна вартість робіт становить 60000 грн.

Згідно п.2.4 Договору, оплата вартості робіт відбувається в наступному порядку: 30%, що становить 18000 грн. - протягом трьох робочих днів після підписання цього Договору, решта 70%, що становить 42000 грн. - після підписання акту приймання-передачі робіт.

Згідно п.2.5 Договору, термін виконання робіт: 30 календарних днів з дня підписання цього Договору. Виконавець зобов`язується розпочати виконання робіт протягом 3-х робочих днів з моменту отримання авансу. Виконавець може достроково виконати свої зобов`язання за Договором.

Згідно розділу 3 Договору, здача-приймання виконаних робіт оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт. Обов`язок по складенню акту приймання виконаних робіт покладається на Виконавця. Замовник протягом 5 робочих днів після отримання акту перевіряє якість робочого проекту, його відповідність завданню на проектування та в разі відсутності недоліків підписує його. У разі виявлення недоліків у роботі, розбіжностей із завданням на проектування, наявності інших зауважень щодо виконаних робіт за Договором Замовник в усній чи письмовій формі повідомляє про це Виконавця та сторони узгоджують строк для виправлення недоліків. Після усунення Виконавцем зауважень і недоліків та прийняття цих виправлень Замовником підписується кінцевий акт приймання виконаних робіт, на підставі якого здійснюється остаточна оплата. Акт, підписаний лише однією стороною, вважається недійсним. Після отримання позитивного експертного звіту державної експертизи Виконавець передає Замовнику 4 примірники проектно-кошторисної документації. У разі прийняття Замовником рішення про зупинення виконання проектних робіт, сторонами складається акт про обсяг і вартість уже виконаних робіт, які оплачує Замовник.

Пунктом 5.3 Договору сторони визначили, що у випадку невиконання своїх зобов`язань в повному обсязі або ж прострочення виконання більше 20 календарних днів Замовник має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку.

Згідно п.8.6 Договору, повернення після підписання акту виконаних робіт документацію із зауваженнями експертних органів Виконавець зобов`язується виправити безоплатно протягом 5 днів.

Згідно платіжного доручення за №174, 03.07.2017 позивач оплатив вартість робіт у сумі 18000 грн. (30% від суми, згідно п.2.4 Договору)(а.с.12).

Роботи повинні були бути виконанні 03.08.2017(п.2.5 Договору).

ТОВ ТЕПЛОСЕРВІС ВОЛИНЬ свої зобов`язання, передбачені Договором належним чином не виконав, а саме: робочий проект Реконструкція газової котельні по вул.Котляревського,10-К з встановленням твердопаливих котлів в м.Володимирі-Волинському був наданий позивачу 20.10.2017 не в повному обсязі, з істотними недоліками та не в строк, передбачений п.2.5 Договору.

З цього приводу позивач неодноразово звертався до відповідача, відповідно до п.3.3 Договору(а.с.13, 14, 15).

22.02.2018 позивач звернувся із заявою до Державного підприємства Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи щодо проведення державної експертизи проектно-кошторисної документації(а.с.16).

ДП Укрдержбудекспертиза надала експертний звіт за №201/03-0116-18 щодо виявлених помилок та необхідності доопрацювання проектної документації за робочим проектом. За результатами розгляду проектної документації були виявлені помилки, що свідчить про наявність істотних недоліків у виконаній роботі відповідачем(а.с.17-18).

29.05.2018 позивач звернувся із заявою до відповідача, що ДП Укрдержбудекспертиза надає ТОВ Теплосервіс Волинь експертний звіт на доопрацювання проектної документації, у зв`язку із виявленими помилками за результатами проведеної експертизи та просить терміново надати в ДП Укрдержбудекспертизу необхідний пакет документів(а.с.19).

Однак, відповідачем виявлені помилки виправлені не були, на підтвердження даного факту свідчить заява ДП Укрдержбудекспертизи за вих.№1552 в якій зазначено, що проектна документація не була доопрацьована відповідачем за зауваженнями ДП Укрдержбудекспертизи в зазначений термін згідно вимог(а.с.21).

01.03.2019 на адресу відповідача було направлено повідомлення про відмову від договору в односторонньому порядку (розірвання договору), у зв`язку із істотним порушенням договору другою стороною. Також, в даному повідомленні про відмову від договору в односторонньому порядку (розірвання договору) було зазначена вимога повернути сплачену суму авансового платежу, згідно Договору, в розмірі 18000 грн. в строк до 04.03.2019(а.с.22-27).

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.12, 15,16, 20 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), особа здійснює свої цивільні права, в тому числі право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права, на власний розсуд. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік способів захисту цивільних прав, зокрема, прав суб`єктів господарювання, визначений ч.2 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, однак, не є вичерпним і суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що є частиною національного законодавства з 1997 року, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, тобто такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Згідно ст.5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч.1 ст.887 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Проте всупереч умовам Договору відповідачем не виконані вищевказані роботи в строк до 03.08.2017р., акту здачі-приймання виконаних робіт не надано суду.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином Договір є розірваним в односторонньому порядку.

Згідно ч.4 статті 849 ЦК України, яка передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі є: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.

Саме про таку правову підставу розірвання договору зазначав позивач у поданій ним позовній заяві про повернення передоплати за вже розірваним в односторонньому порядку договором. Отже, предметом спору є можливість застосування наслідків припиненого в односторонньому порядку правочину, а зокрема передоплати на суму 18000 грн., як способу безпідставного користування відповідачем коштами позивача.

Позивач, як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим ч.4 ст.849 ЦК України, щодо розірвання Договору в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про стягнення 18000 грн..

Відповідно до ч.2 ст.570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічна позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.02.2019 у справі №910/21154/17.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази позивача, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що Договір був розірваний позивачем в односторонньому порядку, та відповідно підстава на якій було отримано відповідачем 18000 грн. згодом відпала, дійшов висновку про підставність та обґрунтованість пред`явленого позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Твердження адвоката відповідача, що позивач мав підписати акт виконаних робіт(на підставі якого здійснюється остаточна оплата) та після цього відправляти виготовлену документацію експертним органам(п.8.6 Договору), відхиляються судом, оскільки саме порушення умов Договору зі сторони відповідача зумовило одностороннє розірвання останнього позивачем, тому посилання на порядок визначений Договором є безпідствним у зв`язку з його розірванням. Крім того, відповідачем не доведено розміру виконаної частини робіт, заперечень позовних вимог не подав.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки адвокатом позивача до закінчення судових дебатів заявлено клопотання про те, що докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення, суд приймаючи рішення у справі, розподіл витрат не здійснює.

Керуючись ст.73-79, 86, 185, 232, 236, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,- вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОСЕРВІС ВОЛИНЬ" (44700, Волинська обл., місто Володимир-Волинський, вул. ДРАГОМАНОВА, будинок 2, код ЄДРПОУ 39916962) на користь Комунального підприємства «Володимир-Волинськтеплоенерго» Володимир-Волинської міської ради(44700, Волинська обл., місто Володимир-Волинський, вул. САГАЙДАЧНОГО, будинок 19, код ЄДРПОУ 05384488) 18000 грн. (вісімнадцять тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

14.11.2019

Суддя А. С. Вороняк