Рішення

від 13.11.2019 по справі 905/1620/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.2019 Справа № 905/1620/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. розглянувши справу

за позовом: Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» , м. Миколаївка Донецької області

до відповідача: Фермерського господарства «Ромашка» , с. Стародубівка Донецької області

про розірвання договору оренди №03/2018 від 14.08.2018р. та стягнення заборгованості у розмірі 30 195,07 грн., з яких 21 982,03 грн. - сума основного боргу, 3 057,17 грн. - пеня, 260,94 грн. - 3% річних, 498,52 грн. - інфляційні витрати, 4 396,41 грн. - штраф, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» , м. Миколаївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства «Ромашка» , с. Стародубівка Донецької області про розірвання договору оренди №03/2018 від 14.08.2018р. та стягнення заборгованості у розмірі 30 195,07 грн., з яких 21 982,03 грн. - сума основного боргу, 3 057,17 грн. - пеня, 260,94 грн. - 3% річних, 498,52 грн. - інфляційні витрати, 4 396,41 грн. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди №03/2018 від 14.08.2018р. за період з вересня 2018р. по липень 2019р. внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 21 982,03 грн. та виникли підстави для розірвання договору та нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, штрафу.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 285 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611, 612, 615, 625, 771, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 13, 15, 54 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1620/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 06.09.2019р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/1620/19.

У підготовчому судовому засіданні 16.10.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1620/19 до розгляду по суті на 13.11.2019 р.

Позивач у судове засідання 13.11.2019р. не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст.178 та ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого представника відповідача у світлі приписів ст.ст. 13,42, ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2018 року між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради Сервіскомуненерго (далі - Орендодавець) та Фермерським господарством Ромашка (далі - Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади №03/2018 (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення, розташоване на першому поверсі житлового будинку (далі - Майно), загальною площею 123,6 кв.м., розміщене за адресою: вул. Музична, 13/9, м. Миколаївка, Слов`янського району, Донецької області, що перебуває на балансі КП Сервіскомуненерго , вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31 січня 2018р. і становить за незалежною оцінкою 238 915,00 грн. без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів акцизної групи (п.1.2. Договору).

Відповідно до 2.1. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання - передавання Майна.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата визначена за результатами конкурсу, проведеному в ЕТС шляхом проведення публічних торгів (аукціону) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - 1 625,00 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. Договору).

За приписами п.3.6. Договору орендна плата перераховується на рахунок Орендодавця щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.7.).

Умовами п.3.8. Договору встановлено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Розділом 5 Договору визначено обов`язки Орендаря.

Так, Орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату Орендодавцю (п.5.2. Договору).

Відповідно до п.11.1. цей Договір укладено строком на 2 роки 360 днів, що діє з 14 серпня 2018р. до 09 серпня 2021 включно.

Згідно з п. 11.6. Договору чинність цього Договору припиняється, зокрема, в односторонньому порядку на вимогу Орендодавця в разі несплати Орендарем орендної плати протягом 3-місяців поспіль (ст.782 ЦК).

Договір підписаний сторонами у встановленому діючим законодавством порядку.

14.08.2018 року Актом приймання - передавання орендованого майна, Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об`єкт оренди (а.с.26).

Позивачем складено акти №2469 від 30.09.2018р., №2772 від 31.10.2018р., №3088 від 30.11.2018р., №3385 від 31.12.2018р., №253 від 31.01.2019р., №536 від 28.02.2019р., №824 від 31.03.2019р., №1119 від 30.04.2019р., №1406 від 31.05.2019р., №1704 від 30.06.2019р. Зазначені акти відповідачем не підписані, проте доказів надсилання актів на адресу відповідача позивачем не надано.

Крім того, позивачем виставлено рахунки на загальну суму 21 982,03 грн. (а.с.30-39).

21 січня 2019 року позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №133 про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендної плати понад чотири місяця поспіль.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди №03/2018 від 14.08.2018р. за період з вересня 2018р. по липень 2019р. у розмірі 21 982,03 грн. внаслідок чого позивачем нараховані пеня, 3% річних, інфляційні витрати, штраф та виникли підстави для розірвання договору, останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов`язань та розірванні спірного договору внаслідок порушення його істотних умов.

Враховуючи статус сторін та об`єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України Про оренду державного та комунального майна та умовами договору оренди №03/2018 від 14.08.2018р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Тобто, в контексті зазначених норм укладений відповідачем договір оренди №03/2018 від 14.08.2018р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов`язань за період з вересня 2018р. по червень 2019р. включно, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 21 982,03 грн. та Відповідачем, супереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст.76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано.

Невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення зобов`язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов`язань у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди №03/2018 від 14.08.2018р. у розмірі 21 982,03 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

При цьому, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає можливість встановлення договором розміру штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, за змістом п.3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За змістом п.3.8. у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Враховуючи, що домовленість орендодавця та відповідача про застосування пені та штрафу у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п.п. 3.7, 3.8. договору оренди №03/2018 від 14.08.2018р., вимоги ст.547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання, видом якого у розумінні ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 4 396,41 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, перевіривши розрахунок пені за договором №03/2018 від 14.08.2018р. суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені здійснений позивачем за вересень 2018р. з 11.10.2018 по 18.08.2019, за жовтень 2018р. з 12.11.2018 по 11.08.2019, за листопад 2018р. з 11.12.2018 по 11.08.2019, за грудень 2018р. з 11.01.2019 по 11.08.2019, тобто позивачем невірно визначений початок періоду нарахування пені - без врахування строку, встановленого ч.6 ст.232 ГК України.

За висновками суду, належним періоди нарахування пені є періоди: з 11.10.2018 по 10.04.2019, за жовтень 2018р. з 11.11.2018 по 11.05.2019, за листопад 2018р. з 11.12.2018 по 11.06.2019, за грудень 2018р. з 11.01.2019 по 11.07.2019, що відповідає приписам ч.6 ст.232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства, доказів наданих до матеріалів справи, і встановлено, що її розмір за вказані періоди дорівнює 2 569,65 грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за період з 11.10.2018р. по 11.08.2019р., суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 260,94 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем надано розрахунок індексу інфляції за періоди з жовтня 2018 по липень 2019, з листопада 2018 по липень 2019, з грудня 2018 по липень 2019, з січня 2019 по липень 2019, з лютого 2019 по липень 2019, з березня 2019 по липень 2019, з квітня 2019 по липень 2019, з травня 2019 по липень 2019 (а.с.13-15), однак зазначені періоди не є вірними, оскільки індекс інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція), що кореспондується з приписами абз. 3 п.3.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань .

Таким чином, Позивач повинен був нарахувати індекс інфляції, враховуючи умови п.3.6. договору, за оренду у вересні 2018р. з листопада 2018 по липень 2019, за оренду у жовтні 2018р. з грудня 2018 по липень 2019, за оренду у листопаді 2018р. з січня 2019 по липень 2019, за оренду у грудні 2018р. з лютого 2019 по липень 2019, за оренду у січні 2019р. з березня 2019 по липень 2019, за оренду у лютому 2019р. з квітня 2019 по липень 2019, за оренду у квітні 2019р. з червня 2019 по липень 2019, за оренду у травні 2019р. з липня 2019.

Отже, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційної індексації за вказані періоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в частково в сумі 250,23 грн.

Щодо позовних вимог позивача про розірвання договору оренди комунального майна №03/2018 від 14.08.2018р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Загальні вимоги до виконання господарського зобов`язання сформульовані в ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Умови про сплату орендної плати ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна віднесені до істотних умов договору оренди у розумінні ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України. Дотримання зазначених умов є обов`язковим для відповідача згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, а їх порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору згідно ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до п.11.6 договору, орендодавець має право вимагати розірвання цього договору, внаслідок несплати Орендарем орендної плати протягом 3-місяців поспіль.

Виходячи з наявних матеріалів справи, зазначена вимога спірного договору, що формулює істотну умову, відповідачем порушена, заборгованість за період з 22 з вересня 2018р. по червень 2019р., наявність якої встановлена судом, не погашена та відповідачем доказів іншого не надано.

За таких підстав, суд вважає за можливе констатувати наявність істотного порушення умов договору у розумінні ст.ст. 610, 651 Цивільного кодексу України, одним із наслідків якого згідно ст. 611 цього Кодексу законодавець визначає розірвання договору.

Отже, викладене вказує на наявність достатньої у розумінні ч.3 ст.291 Господарського кодексу України підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди.

Згідно ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Таким чином, позовні вимоги про розірвання договору оренди №03/2018 від 14.08.2018р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» , м. Миколаївка Донецької області до Фермерського господарства «Ромашка» , с. Стародубівка Донецької області про розірвання договору оренди №03/2018 від 14.08.2018р. та стягнення заборгованості у розмірі 30 195,07 грн., з яких 21 982,03 грн. - сума основного боргу, 3 057,17 грн. - пеня, 260,94 грн. - 3% річних, 498,52 грн. - інфляційні витрати, 4 396,41 грн. - штраф - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності Миколаївської міської об`єднаної територіальної громади №03/2018 від 14.08.2018р., укладений між Комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» та Фермерським господарством «Ромашка» .

Стягнути з Фермерського господарства «Ромашка» (84186, Донецька область, с. Стародубівка, вул. Робоча, буд.109А; код ЄДРПОУ 30917025) на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» (841821, Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов`янської ТЕС, буд.22; код ЄДРПОУ 36209174) заборгованість у розмірі 29 468,26 грн., з яких 21 982,03 грн. - сума основного боргу, 2 569,65 грн. - пеня, 260,94 грн. - 3% річних, 250,23 грн. - інфляційні витрати, 4 396,41 грн. - штраф та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 795,70 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua