Рішення

від 12.11.2019 по справі 906/836/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2019 р. м. Житомир Справа № 906/836/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Смоляк Л.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Приведьон В.М., дов. № 08/632 від 14.01.2019

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго"

до Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" Житомирської міської ради

про стягнення 276 600,00 грн

АТ "Житомиробленерго" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" Житомирської міської ради про стягнення 276 600,00 грн заборгованості за спожиту електричну енергію.

Ухвалою суду від 04.09.2019 відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду. Ухвала направлялася відповідачу за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Шевченка, 24. Іншої адреси відповідач не повідомляв.

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.46 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2014 між Житомирським районом електричних мереж (постачальник), який діє на підставі положення і є виробничим структурним підрозділом АТ "Житомиробленерго" та Комунальним підприємством "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" Житомирської міської ради (споживач) був укладений договір №539 про постачання електричної енергії споживачам (далі - договір), відповідно до розділу 1 якого постачальник (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідач), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальних) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пп.2.2.3 договору споживач зобов`язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 15 числа по 14 число включно і вказаний період прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця).

Згідно пп.3.1.1. договору, постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Згідно п.7.3 договору оплата електроенергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше: 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно; 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

22.08.2018 між сторонами була підписана додаткова угода № 21/18 до договору на постачання електричної енергії № 539 від 05.12.2014 ( про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості) в п. 2 якої зазначено, що боржник безумовно визнає в повному обсязі заборгованість перед кредитором на суму 350 000,00 грн за договором, що складається з :

Активна електрична енергія - 350 000,00 грн.

В п. 3 додаткової угоди сторони визначили, що боржник зобов`язується своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунок з кредитором за поточне споживання активної та реактивної електричної енергії за договором, а також сплатити кредитору грошові суми, зазначені в п. 2 цієї додаткової угоди, в наступному порядку на протязі 4-ох місяців:

1) не пізніше 27.08.2018 в сумі 92 000,00 грн - активна електрична енергія

2) не пізніше 24.09.2018 в сумі 86 000,00 грн - активна електрична енергія

3) не пізніше 24.10.2018 в сумі 86 000,00 грн - активна електрична енергія

4) не пізніше 20.11.2018 в сумі 86 000,00 грн - активна електрична енергія.

Однак, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав сплативши лише частину заборгованості у сумі 73 400,00 грн, а саме:

- 27.08.2018 сплатив 58 866,66 грн;

- 10.09.2018 сплатив 4 133,34 грн;

- 17.09.2018 сплатив 5 000,00 грн;

- 25.09.2018 сплатив 2 000,00 грн;

- 27.09.2018 сплатив 3 400,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по угоді, на день розгляду справи, складає 276 600,00 грн.

Заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.2 ст.193 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 276 600,00 грн заборгованості за активну електричну енергію.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн втрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК: України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.4,8 ст.129 ГПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Надання адвокатом Приведьоном В.М позивачу адвокатських послуг у господарському суді при розгляді справи № 906/836/19 підтверджується копією договору № 1 про надання правничої допомоги від 02.01.2019, копією додаткової угоди № 13 до договору № 1, згідно якої сторони домовились про умови надання адвокатом клієнту правничої допомоги, розмір гонорару та порядок його сплати, копією детального опису та розрахунку наданих послуг ( робіт), яким клієнт підтвердив обсяг наданих йому адвокатом послуг по наданню правничої допомоги по справі за позовом до Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" Житомирської міської ради на суму 10 000,00 грн, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копією довіреності від 14.01.2019 № 08/632.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд звертає увагу, що клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від відповідача до суду не надійшло.

Враховуючи вказане, господарський суд доходить висновку, що позивачем, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, було доведено розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 10 000,00 грн., який він має сплатити адвокату Приведьону В.М. за надання вказаних послуг у господарському суді.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 4 146,00 грн, однак враховуючи суму заявлених позовних вимог, розмір судового збору, який позивач повинен був сплатити становить 4 149,00 грн, тобто не доплачено 3,00 грн.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати позивача по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 4 146,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а сума судового збору у розмірі 3,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" Житомирської міської ради (10008, м. Житомир,вул.Шевченка,буд.24,код ЄДРПОУ13567300) на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська,32/8, код ЄДРПОУ 22048622)

- 276 600,00 грн боргу, 4 146,00 грн витрат зі сплати судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3.Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №16" Житомирської міської ради (10008, м. Житомир,вул.Шевченка,буд.24,код ЄДРПОУ13567300)

- на користь держави 3,00 грн судового збору - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.11.19

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1-в справу

2-3 - сторонам ( рек. з повід.)