Рішення

від 12.11.2019 по справі 909/1145/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1145/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Діскавері", вул. Галицька, 124-а, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Цебрія Ігоря Ярославовича, АДРЕСА_1

про розірвання договору оренди нежитлових приміщень, зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення та стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 19 881 грн 92 к.

за участю:

від позивача: представники не з`явились

від відповідача: представники не з`явились

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Діскавері" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Цебрія Ігоря Ярославовича (далі - відповідач) про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 80690 від 17.01.2019 року, зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення площею 48,4 кв. м. розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 40 та стягнення заборгованості з орендної плати за період з 17.01.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 19 881,92 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди нежитлових приміщень № 80690 від 17.01.2019 року, зокрема зобов`язань в частині орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 17.01.2019 року по 30.09.2019 року в сумі 19 881 грн 92к.

Суд ухвалою суду від 23.10.2019 року постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначити розгляд справи по суті на 12.11.2019 року. Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву і всі наявні у нього докази, що підтверджують заперечення проти позову; копію відзиву та доданих до нього документів у встановлений строк також надати учасникам справи.

Сторони повноважених представників в судове засідання не направили, хоча про розгляд справи повідомлені належним чином про що свідчить долучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. №21426/19 від 01.11.19). З вказаного повідомлення судом встановлено, що ухвалу суду від 23.10.2019 року про відкриття провадження у справі позивач отримав 29.10.2019 року, а відповідач- 28.10.2019 року.

Станом на момент розгляду справи (12.11.2019 року) відповідачем не подано суду відзиву .

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Враховуючи викладене вище та керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

17 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Діскаверії" (по договору - орендодавець/по справі - позивач) та фізичною особою-підприємцем Цебрієм Ігорем Ярославовичем (по договору - орендар/по справі - відповідач) укладено договір оренди нежитлових приміщень №80690.

Вказаний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою зі сторони позивача.

Відповідно до п.9.2 Договору договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання та діє до 17.01.2020 року. Якщо жодна із сторін не заявить за один місяць (30 календарних днів) до закінчення строку дії цього договору про своє бажання розірвати його, цей договір автоматично продовжується на наступні 12 календарних місяців.

Згідно умов вказаного вище договору орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 48,4 кв.м., розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 40 , який перебуває у власності ТОВ Телерадіокомпанія "Діскаверії" (п 1.1.-1.4. Договору) .

Відповідно до Акту прийому-передачі майна від 17.01.2019 року орендодавець передав а орендар прийняв в користування орендоване майно.

Згідно п. 4.1 договору сторони узгодили, що орендна плата за орендовані приміщення складає 3000 грн 00к. разом з ПДВ.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що орендна плата за орендовані приміщення оплачується орендарем у грошовій формі щомісячно в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним місяцем.

Однак, в порушення умов Договору відповідачем несвоєчасно вносилися орендні платежі і починаючи з 17.01.2019 року по 30.09.2019 року виникла заборгованість в розмірі 19 881 грн 92к., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні визначення містить норма ст.759 Цивільного кодексу України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як передбачено ст. 526 ЦК України та ст.ст. 179, ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи, зокрема копією Акту приймання-передачі майна оренди від 17.01.2019 підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань щодо передачі в оренду предмета договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу дії ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач договірні зобов`язання в частині здійснення платежів з орендної плати за користування орендованим майном виконував неналежним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 19 881 грн. 92 к.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На день винесення судом рішення відповідач у справі не спростував факт наявності заборгованості по орендній платі в сумі 19 881 грн. 92 к. за період з 17 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по орендній платі в сумі 19 881 грн. 92 к. є обгрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договором.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Закон визначає однією з підстав розірвання договору - істотне порушення стороною умов цього договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення.

В спірному випадку істотним порушенням договору є несплата відповідачем орендної платі.

Пунктом 9.4 Договору оренди нежитлових приміщень №80690 від 17.01.2019 року передбачено, що договір оренди може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до п. 9.5 вказаного вище договору сторони мають право розірвати цей Договір попередивши іншу сторону за місяць (30 календарних днів) до дати розірвання.

Листом вих. №16 від 27.03.2019 року позивач звертався до відповідача, в якому повідомив останнього про наявність заборгованості по орендній платі, у зв`язку із чим буде розірвано спірний договір оренди.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України, передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено факт порушення відповідачем умов Договору оренди нежитлових приміщень №80690 від 17.01.2019 року та наявність заборгованості за вісім місяців в розмірі 19 881 грн 92к.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за період з 17 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року, позивач був позбавлений можливості отримувати відповідні доходи за вказаний період.

Враховуючи вищевикладене, порушення умов договору відповідачем щодо орендної плати за період з 17 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року, що є істотним порушенням договору, - є достатньою підставою для розірвання договору в судовому порядку. Разом з тим, з урахуванням приписів ст.785 Цивільного кодексу України, і правовою підставою для відповідача щодо звільнення спірного орендованого ним майна.

За наведених обставин, суд вважає обгрунтованими позовні вимоги в частині розірвання договору оренди.

З аналізу наведеного вище, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.11, 15, 16, 525, 526, 610, 611, 612, 629, 651, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. 175, 179, 188, 193, 283 Господарського кодексу України 13, 74, 76, 81, 86, 123, 129, 178, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Діскавері" до Фізичної особи - підприємця Цебрія Ігоря Ярославовича про розірвання договору оренди нежитлових приміщень № 80690 від 17.01.2019 року, зобов`язання відповідача звільнити нежитлові приміщення площею 48,4 кв.м. розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 40 та стягнення заборгованості з орендної плати за період з 17.01.2019 року по 30.06.2019 року в сумі 19 881 грн 92 к. - задовольнити.

Розірвати Договір оренди нежитлових приміщень № 80690 від 17.01.2019 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Діскавері" (вул. Галицька, 124-а, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 30609642) та Фізичною особою - підприємцем Цебрієм Ігорем Ярославовичем ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ).

Фізичній особі - підприємцю Цебрію Ігорю Ярославовичу ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) звільнити нежитлові приміщення площею 48,4 кв.м. розташовані на першому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 40 .

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Цебрія Ігоря Ярославовича ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Діскавері" (вул. Галицька, 124-а, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 30609642) - 19 881 грн 92 к. (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню дев`яносто дві копійки) заборгованості з орендної плати за період з 17.01.2019 року по 30.06.2019 року та 3842 грн 00к. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.11.2019

Суддя Фанда О. М.