Рішення

від 23.10.2019 по справі 910/6110/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2019Справа № 910/6110/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А)

до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 42)

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 199 556,62 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Каспрук Л.Д.,

від відповідача: Кулаков В.В.,

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

Відповідно до поданого позову (з урахуванням заяви про усунення недоліків) позивач просить суд:

1) зобов`язати ПрАТ "ХК "Київміськбуд" безоплатно передати 38,6 м 2 у житловому будинку за адресою: вул. Радунська, 28-32 у Деснянському районі м. Києва, по актах до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" для передачі їх постраждалим від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр";

2) стягнути з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь КП "Київське інвестиційне агентство" 172 515,25 грн. компенсації витрат за утримання земельної ділянки;

3) стягнути з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь КП "Київське інвестиційне агентство" 27 041,37 грн. нарахованих штрафних санкцій (пені);

4) зобов`язати ПрАТ "ХК "Київміськбуд" вчинити всі необхідні дії щодо будівництва та введення в експлуатацію підземного паркінгу за адресою вул. Радунська, 28-32 у Деснянському районі м. Києва, зокрема: здійснити виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняти в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; та здійснити реєстрацію права власності на об`єкт містобудування" (підземний паркінг).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 позовну заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.05.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 відкрито провадження у справі №910/6110/19, підготовче засідання призначено на 24.06.2019, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

18.06.2019 через загальний відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" про розірвання Договору про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012.

18.06.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача також надійшли заява про застосування строків позовної давності, заява про зобов`язання позивача надати звіт про оцінку 38,6 м2 у житловому будинку по вул. Радунська, 30, з визначенням дійсної вартості майна на час розгляду справи, сплатити у відповідній частині судовий збір, а також відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог як таких, що є незаконними та необґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.06.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В підготовче засідання 24.06.2019 з`явилися представник сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2019 прийнято зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/6110/19.

В підготовчому засіданні 24.06.2019 суд, не виходячи до нарадо кімнати, ухвалив оголосити перерву до 22.07.2019, встановити позивачу за первісним позовом строк для подання відповіді на відзив до 10.07.2019.

08.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшов відзив на зустрічний позов.

12.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

12.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

18.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом.

22.07.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від позивача надійшли доповнення до клопотання про витребування доказів та заперечення на заяву Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд".

В підготовче засідання 22.07.2019 з`явилися представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з`явився.

В підготовчому засіданні представник відповідача за зустрічним позовом підтримав клопотання про витребування у позивача за зустрічним позовом оригіналів та належним чином засвідчених копій копії таких документів: Сертифікат серія ІУ за № 165143570161, виданий 15.11.2014 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта: Будівництво житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Радунській, 28-32 у Деснянському р-ні м. Києва проектній документації та підтверджує готовність до експлуатації; Проект будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Радунській 28-32 у Деснянському районі м. Києв; Висновок комплексної державної експертизи від 30.09.2010 № 11-00093-09 проекту будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Радунській 28-32 у Деснянському районі м. Києва, проведеної ДП Укрдржбудекспертиза з усіма додатками, коригуваннями; Акти компенсації витрат на сплату земельного податку по ділянці на вул. Радунській 28-32 за 2018 - 2019 р.р., направлені КП Київське інвестиційне агентство до ПрАТ ХК Київміськбуд ; Договори про доплату вартості різниці площ квартир в будинку на вул . Радунській, 28- 32, укладені між ПрАТ ХК Київміськбуд та потерпілими громадянами на виконання рішення Київської міської ради Про деякі питання надання житла у власність потерпілим громадянам від діяльності групи будівельних компаній Еліта- центр від 28 грудня 2010 року № 508/5320.

Ухвалою від 22.07.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відмовити у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про витребування доказів у зв`язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача за невірним позовом підтримав заяву, відповідно до якої просив зобов`язати позивача надати звіт про оцінку 38,6 м2 у житловому будинку по вул. Радунська, 30 , з визначенням дійсної вартості майна на час розгляду справи, а у разі виявлення різниці між розміром сплаченого судового збору та судового збору, який необхідно буде сплатити після проведення оцінки майна, зобов`язати позивача сплатити у відповідній частині судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" та надати докази такої сплати.

Ухвалою від 22.07.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відмовити у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про витребування доказів у зв`язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою від 22.07.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив продовжити строк підготовчого провадження та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 28.08.2019.

23.08.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

В підготовче засідання 28.08.2019 з`явилися представники сторін та третьої особи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.09.2019.

В підготовче засідання 09.09.2019 з`явилися представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з`явився.

Представник відповідача заявив усне клопотання про виклик експерта в судове засідання.

Ухвалою від 09.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про виклик експерта.

У підготовчому засіданні судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

09.09.2019 судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.09.2019.

В судове засідання 30.09.2019 з`явились представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з`явився.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву в судовому засіданні до 16.10.2019.

В судове засідання 16.10.2019 з`явились представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з`явився.

16.10.2019 через відділ діловодства суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про відмову від позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019 прийнято відмову Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" від зустрічного позову до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" про розірвання Договору про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012; закрито провадження у справі № 910/6110/19 за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" про розірвання Договору про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012.

В судовому засіданні 16.10.2019 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, оголосив перерву до 23.10.2019.

В судове засідання 23.10.2019 з`явились представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що третя особа була повідомлена про дату, час та місце цього засідання належним чином, а її неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд уважає за необхідне розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні 23.10.2019 представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради "Про заходи щодо сприяння громадянам, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" від 02.03.2006 № 127/3218 Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" було визначене замовником будівництва житлових будинків, в тому числі для громадян, що постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр".

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації "Про проведення конкурсів із залучення інвесторів для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення, в тому числі для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" від 21.08.2006 № 1263 постійно діючій комісії, утвореній розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 26.12.2003 № 2442 "Про порядок залучення інвесторів до фінансування будівництва або реконструкції станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об`єктів житлової та соціальної інфраструктури міста" було доручено провести конкурс із залучення інвесторів для реалізації проектів будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення, в тому числі для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр".

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації "Про затвердження результатів конкурсу із залучення інвесторів для будівництва жилого будинку з об`єктами соціально-культурного призначення, в тому числі для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", на вул. Драгоманова, 40 у Дарницькому районі" від 16.08.2007 № 1049 Акціонерне товариство холдингова компанія "Київміськбуд" було затверджене переможцем конкурсу із залучення інвесторів для будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення, в тому числі для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", на вул. Драгоманова, 40 у Дарницькому районі; замовником будівництва визначене комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство"; Головному управлінню економіки та інвестицій підприємств виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП "Київське інвестиційне агентство" доручено укласти відповідний інвестиційний договір з переможцем конкурсу - АТХК "Київміськбуд".

На виконання зазначеного рішення між Головним управлінням економіки та інвестицій підприємств виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" та Акціонерним товариством холдингова компанія "Київміськбуд" було укладено інвестиційний договір № 049-13/і/35 від 25.12.2007 на будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Радунській, 28-32, у Деснянському районі м. Києва.

Рішенням Київської міської ради "Про вирішення окремих питань будівництва житлових будинків, в тому числі для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" від 26.01.2012 № 23/7360 Головному управлінню економіки та інвестицій підприємств виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" та Акціонерному товариству холдингова компанія "Київміськбуд" було доручено достроково припинити зазначений Інвестиційний договір та після такого припинення доручено Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" укласти з Акціонерним товариством холдингова компанія "Київміськбуд" договори на передачу функцій замовника з будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення, в тому числі для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", за адресами: перетин вул. Вірменської та Харківського шосе, вул. Драгоманова, 40, вул. Радунська, 28-32, вул. Ревуцького, 7-В, вул. Гарматна, 39-г, вул. Хорольська, 1-а.

На виконання вказаного рішення 24.04.2012 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне Агентство" (сторона 1) та Акціонерним товариством холдингова компанія "Київміськбуд" (сторона 2) було укладено договір про передачу функцій замовника № 5348 (надалі також - договір), відповідно до п. 1.1 якого сторона 1 передає стороні 2 функції замовника з будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Радунській, 28-32, у Деснянському районі м. Києва (далі у цьому Договорі - Об`єкт).

За приписами п.п. 1.2, 1.3 договору, техніко-економічні показники об`єктів визначаються на підставі проектно-кошторисної документації, погодженої та затвердженої у встановленому чинним законодавством порядку.

Будівництво Об`єкта здійснюється на підставі проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання будівельних робіт та відповідно до вимог державних стандартів, будівельних норм і правил для даного виду будівництва.

Відповідно до п. 2.1 договору сторона 1 передає стороні 2 у повному обсязі функції замовника будівництва об`єкта, які визначені Положенням про замовника-забудовника і технічний нагляд у будівництві, затвердженим постановою Держбуду СРСР від 02.02.1988 № 16, іншими чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.

Згідно з п. 2.2 договору сторона 2 виконує функції замовника на всіх етапах будівництва, у тому числі:

- визначення проектної організації, забезпечення розроблення, погодження проектно-кошторисної документації та внесення до неї змін на всіх стадіях проектування;

- отримання дозволів на виконання будівельних робіт, інших супутніх дозволів та погоджень;

- укладання договорів генерального підряду та інших правочинів, пов`язаних з виконанням будівельних робіт;

- забезпечення організації та управління будівництвом об`єктів;

- забезпечення проведення авторського та технічного нагляду за будівництвом об`єктів;

- підготовка виконавчої та іншої документації для прийняття закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію;

- забезпечення здачі об`єктів в експлуатацію;

- одержання документа про відповідність збудованих об`єктів проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

- забезпечення передачі об`єктів в експлуатацію експлуатуючій організації або об`єднанню співвласників;

- взаємодія при вирішенні питань, пов`язаних із будівництвом об`єктів з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також з фізичними та юридичними особами будь-якої форми власності.

Сторона 2 здійснює фінансування всього комплексу робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів (п. 2.3 договору).

Як визначено у п. 2.4 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) сторона 2 здійснює компенсацію витрат, понесених стороною 1, як замовника будівництва по об`єкту "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом на вул. Радунській, 28-32 у Деснянському районі м. Києва, у розмірі 62280,06 грн, крім того ПДВ (20%) 12456,01 грн, всього до сплати 74 736,07 грн протягом п`яти робочих днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди згідно з розрахунку, що додається.

Згідно з п. 3.5 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) сторона 2 компенсує стороні 1 плату за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному п. 4.2 цього договору, до моменту укладання стороною 1 угоди з експлуатуючою організацією про компенсацію витрат за користування земельною ділянкою.

Пунктом 4.1 договору визначено, що джерело фінансування будівництва об`єктів визначається стороною-2 на власний розсуд відповідно до чинного законодавства і може складатися з власних коштів, позичкових коштів та/або залучених коштів фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) сторона 2 компенсує стороні 1 грошові кошти за утримання земельної ділянки протягом десяти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку та підтверджуючих документів.

Сторони домовились, що витрати, які були понесені стороною-1 за користування земельною ділянкою за попередній період, компенсуються стороною-2 на підставі акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, що після підписання сторонами та скріплення печатками сторін стає невід`ємною частиною цього Договору. Вказані підтверджені витрати компенсуються стороною-2 до 25 травня 2012 року (п. 4.3 договору).

У п. 4.4 договору сторони встановили, що одночасно з укладенням цього договору сторона-2 набуває право власності на майнові права на об`єкти в повному обсязі. Майнові права на об`єкти, що належать стороні-2, вважаються прийнятими стороною-2 в момент укладення цього договору. Сторона-2 має право розпоряджатися майновими правами на об`єкти на власний розсуд, з урахуванням п. 4.5 цього договору.

Після введення житлових будинків в експлуатацію, сторона-2 передає частину площі квартир, що дорівнює 5,6% від загальної площі квартир в об`єктах для забезпечення житлом громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" відповідно до рішення Київської міської ради "Про будівництво жилих будинків, в тому числі для громадян, що постраждали від протиправної діяльності ГІБК "Еліта-Центр" від 26.01.2012 № 23/7360 (п. 4.5 договору).

Згідно з п. 4.6 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) після здачі об`єкта в експлуатацію сторона 2 передає 5,6 % від загальної площі квартир для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", у порядку, визначеному рішенням Київської міської ради, та надає стороні 1 копії підтверджуючих документів.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.12.2017 серії ІУ № 165143570161 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта - житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Радунській, 28-32 у Деснянському районі м. Києва І черги будівництва.

Відповідно до акта № 77 від 10.06.2015 позивач передав, а третя особа прийняла 15 квартир загальною площею 878,80 кв.м. на суму 6 969 587,25 грн в т.ч. ПДВ згідно з Договором про передачу функцій змовника № 5348 від 24.04.2012. Цей акт підписаний уповноваженими представниками відповідача та третьої особи та скріплений їх печатками без зауважень та заперечень.

Обґрунтовуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача безоплатно передати 38,6 м 2 у житловому будинку за адресою: вул. Радунська, 28-32 у Деснянському районі м. Києва, по актах до Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" для передачі їх постраждалим від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", позивач зазначає, що на виконання рішення Київської міської ради "Про деякі питання надання житла у власність потерпілим громадянам від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-центр" від 28.12.2010 № 508/5320 Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з КП "Київське інвестиційне агентство" шляхом порівняння розрахунку площ по кожному конкретному потерпілому з актами прийому передачі площі (№ 88 від 12.08.2014, № 28 від 16.02.2015 та № 47 від 19.03.2015), було проведено розрахунки площ по кожному потерпілому, що підлягають оплаті по ринковій вартості за ціною продажу по кожному конкретному будинку, в якому потерпілі отримали житло. За твердженнями позивача, відповідно до цих розрахунків було встановлено, що потерпілими сплачено на користь відповідача за 15,46 м 2 , що дорівнює 0,1% від загальної площі квартир по об`єкту, та свідчить про безоплатну передачу лише 863,34 м 2 (5,36% від загальної площі квартир по об`єкту), а тому відповідачем не було виконано у повному обсязі зобов`язання, передбачені п. 4.5 та 4.6 договору, в частині безоплатної передачі 5,6% від загальної площі квартир по об`єкту для громадян, які постраждали від діяльності ГІБК "Еліта-Центр".

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

У п. 4.5 договору сторони погодили, що після введення житлових будинків в експлуатацію, відповідач передає частину площі квартир, що дорівнює 5,6% від загальної площі квартир в об`єктах для забезпечення житлом громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" відповідно до рішення Київської міської ради "Про будівництво жилих будинків, в тому числі для громадян, що постраждали від протиправної діяльності ГІБК "Еліта-Центр" від 26.01.2012 № 23/7360.

Також, у п. 4.6 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) сторонами визначено, що після здачі об`єкта в експлуатацію відповідач передає 5,6 % від загальної площі квартир для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", у порядку, визначеному рішенням Київської міської ради, та надає позивачу копії підтверджуючих документів.

В свою чергу рішенням Київської міської ради Про деякі питання надання житла у власність потерпілим громадянам від діяльності групи будівельних компаній "Еліта-центр" № 50/5320 від 28.12.2010 доручено Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) спільно з замовником будівництва житла для потерпілих від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" провести розрахунки площ по кожному потерпілому, що підлягають оплаті по ринковій вартості за ціною продажу по кожному конкретному будинку, в якому потерпілі отримують житло, для оформлення замовником будівництва та потерпілими договорів про доплату вартості різниці площ квартир. Після введення будинків в експлуатацію замовнику будівництва передати по актах квартири Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для передачі їх потерпілим у встановленому порядку. (п. 3 рішення у редакції рішення Київської міської ради від 13.11.2014 № 360/360).

Відповідно до рішення Київської міської ради Про вирішення окремих питань будівництва житлових будинків, в тому числі для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" № 23/7360 від 26.01.2012 після дострокового припинення інвестиційних договорів від 21.05.2007 р. N 049-13/і/22 (перетин вул. Вірменської та Харківського шосе); від 25.12.2007 р. N 049-13/і/33 (вул. Драгоманова, 40); від 25.12.2007 р. N 049-13/і/35 (вул. Радунська, 28 - 32); від 27.12.2007 р. N 049-13/і/40 (вул. Ревуцького, 7-в); від 27.12.2007 р. N 049-13/і/41 (вул. Гарматна, 39-г); від 27.12.2007 р. N 049-13/і/43 (вул. Хорольська, 1-а), що передбачено п. 1 рішення, Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" доручено укласти з Акціонерним товариством холдинговою компанією "Київміськбуд" договори на передачу функцій замовника з будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення, в тому числі для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" (п. 2 рішення), і в умовах таких договорів передбачити після введення житлових будинків в експлуатацію передачу Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсотка збудованого житла у розмірі 5,6 % від загальної площі квартир для забезпечення житлом громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр" (п. 3.1 рішення).

З наведеного вище вбачається, що обов`язок відповідача щодо передачі 5,6 % від загальної площі квартир для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", хоч і встановлений у договорі про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012, однак, з огляду на зміст указаних рішень Київської міської ради, передання квартир має бути здійснено відповідачем Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для подальшої передачі їх потерпілим у встановленому порядку, без участі позивача, якому надаються лише копії підтверджуючих документів. При цьому, із умов договору не вбачається наявність у позивача права вимагати здійснення передачі певної площі квартир третій особі, оскільки метою укладеного договору є саме передача функцій замовника будівництва.

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 636 Цивільного кодексу України, якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Однак, доказів відмови третьої особи від прийняття від відповідача 5,6 % від загальної площі квартир для громадян, які постраждали від діяльності групи інвестиційно-будівельних компаній "Еліта-Центр", у матеріалах справи немає.

При цьому, на виконання вказаного зобов`язання Приватне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Київміськбуд" передало, а Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняв 15 квартир загальною площею 878,80 кв.м. на суму 6 969 587,25 грн в т.ч. ПДВ, що підтверджується актом № 77 від 10.06.2015, підписаним представниками позивача та третьої особи та скріплений їх печатками без зауважень та заперечень.

Суд звертає увагу, що жодних претензій чи зауважень щодо площі переданих квартир Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачу не висловив та не надав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Київської міської ради позивачем та третьою особою також проведено розрахунок площ по кожному потерпілому, що підлягають оплаті по ринковій вартості за ціною продажу по будинку на вул. Радунській, 28-32 для оформлення з потерпілими договорів про доплату вартості різниці площ квартир. Тобто, відповідне майно вже є переданим визначеним громадянам (потерпілим) та у певній площі.

Згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Таким чином, майном у розумінні Цивільного кодексу є речі та майнові права і обов`язки.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Як встановлено у ст. 184 Цивільного кодексу України, речі можуть бути з родовими ознаками та з індивідуальними. Зазначеною нормою визначено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Поділ речей на речі, визначені індивідуальними ознаками, та речі, визначені родовими ознаками, пов`язаний як з природними властивостями речей, так і з способами їхньої індивідуалізації. Поряд з предметами, єдиними у своєму роді (наприклад, картиною), до речей, визначених індивідуальними ознаками, можуть бути віднесені речі, певним способом виокремлені учасниками правочину з маси однорідних речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

В контексті наведеного суд звертає увагу, що квадратний метр - це одиниця площі (вимірювання), а не річ в розумінні наведених норм чинного законодавства, а позивачем не визначено, за рахунок якої саме площі, які саме квадратні метри підлягають передачі третій особі, не конкретизовано їх місце розташування та характеристики (квартира, частина квартири, місця загального користування, нежитлові приміщення тощо).

Крім того, будівництво будинку по вул. Радунській, 28-32, в м. Києві є завершеним введенням об`єкта в експлуатацію, а доказів на підтвердження наявності в цьому будинку вільних площ, не реалізованих та не переданих у власність третім особам, або ж наявності об`єктів саме з такою площею, яку визначив у позивач, в матеріали справи не надано.

Отже, звернення до суду з вимогою про передачу 38,6 м 2 не має обґрунтовано визначеного механізму примусового виконання такої вимоги, у зв`язку з чим обраний позивачем спосіб захисту щодо виконання обов`язку в натурі не є ефективним.

Поряд з викладеним, суд уважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Як роз`яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача (у даному випадку стосовно передання квадратних метрів у житловому будинку) має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.

Отже, саме на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" як позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак, відповідно до наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких заявлена позовна вимога про зобов`язання відповідача передати 38,6 м 2 третій особі, з огляду на те, що суб`єктами відповідних правовідносин є відповідач та третя особа, якій передбачено договором та рішеннями Київської міської ради передачу певної площі квартир для потерпілих громадян.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити всі необхідні дії щодо будівництва та введення в експлуатацію підземного паркінгу за адресою вул. Радунська, 28-32 у Деснянському районі м. Києва, зокрема: здійснити виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняти в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; та здійснити реєстрацію права власності на об`єкт містобудування" (підземний паркінг), суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про передачу функцій замовника № 5348 від 24.04.2012 укладений сторонами саме на виконання рішення Київської міської ради від 26.01.2012 № 23/7360, направленого на забезпечення певної категорії громадян житлом, та яким не встановлено додаткового спорудження підземного паркінгу на їх користь. Тобто, передача визначеного договором відсотку збудованої площі має відбуватися саме за рахунок житлової площі, до якої площа підземного паркінгу не відноситься.

Отже, введенням будинку в експлуатацію та передачею певного відсотка площі збудованого житла Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вичерпується визначена рішенням Київської міської ради мета договору.

Крім того, за умовами пунктів 2.3, 4.1, 4.4 договору відповідач здійснює фінансування всього комплексу робіт, пов`язаних з будівництвом, та одночасно з укладенням договору набуває право власності на майнові права на об`єкт будівництва в повному обсязі, якими має право розпоряджатися на власний розсуд з урахуванням необхідності передати 5,6 % збудованої площі для визначеної категорії громадян.

З урахуванням здійснення відповідачем фінансування будівництва та наявності в останнього майнових прав на об`єкт будівництва, дія договору вичерпується передачею відповідачем частини збудованого житла визначеному суб`єкту.

За наведених обставин відсутності у відповідача обов`язку з будівництва підземного паркінгу на виконання рішення Київської міської ради від 26.01.2012 № 23/7360, майнові права на який у будь-якому випадку належали б відповідачу, а також враховуючи підтверджену звітом експерта неможливість здійснення будівництва підземного паркінгу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача здійснювати таке будівництво за вимогою позивача.

Водночас, суд зазначає, що позивачем у встановленому порядку не доведено належними та достатніми доказами, яким чином відсутність дій відповідача з будівництва підземного паркінгу порушує права та інтереси позивача, оскільки за умовами договору фінансування всього комплексу робіт здійснюється відповідачем, який отримує всі майнові права на об`єкт будівництва, включаючи паркінг, окрім 5,6 % збудованої площі, що передається третій особі.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 172 515,25 грн. компенсації витрат за утримання земельної ділянки та 27 041,37 грн. нарахованих штрафних санкцій (пені) на підставі пункту 5.4 договору за несвоєчасність здійснення таких оплат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) відповідач компенсує позивачу грошові кошти за утримання земельної ділянки протягом десяти банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку та підтверджуючих документів.

Положенням п. 3.5 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) встановлено, що відповідач компенсує позивачу плату за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному п. 4.2 цього договору, до моменту укладання позивачем угоди з експлуатуючою організацією про компенсацію витрат за користування земельною ділянкою.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, предметом останнього є передача позивачем відповідачу функції замовника з будівництва житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. вул. Радунській, 28-32 у Деснянському районі м. Києва. Тобто, зміст даного договору направлений саме на здійснення відповідачем будівництва, із закінченням якого мета відповідного правочину є досягнутою.

Сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.12.2017 серії ІУ № 165143570161 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта - житлового будинку з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Радунській, 28-32 у Деснянському районі м. Києва І черги будівництва.

Тобто, вказаний об`єкт нерухомості було введено в експлуатацію ще 23.12.2017, а натомість позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на відшкодування земельного податку за період з лютого 2018 року по лютий 2019 року.

Однак, за переконанням суду, після здачі відповідачем закінченого будівництвом об`єкта та отримання відповідного сертифікату, відсутні обґрунтовані підстави вважати справедливим покладення на відповідача, який вже не виконує функції замовника з будівництва та самого будівництва, компенсацію витрат за користування земельною ділянкою.

Крім того, відсутність у договорі строку укладення позивачем угоди компенсацію витрат за користування земельною ділянкою з експлуатуючою організацією має наслідком зволікання позивача з виконання такої договірної умови та покладення на відповідача свого обов`язку з внесення плати за землю.

Водночас, відповідач ще у 2016 році звертався до позивача з листом № 050/30-2077 з проханням укласти відповідні угоди із експлуатуючими організаціями, на баланс яких передані об`єкти нерухомості, в тому числі і по вул. Радунська, 28-32, у м. Києві, однак доказів укладення позивачем таких угод в матеріалах справи немає.

Аксіома цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23 жовтня 1985 року, заява № 8848/80, п. 32).

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 зазначено таке: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права."

Поряд з викладеним, суд також зазначає, що відповідно до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 18.11.2013) умовою компенсації відповідачем позивачу грошових коштів за утримання земельної ділянки є отримання відповідного рахунку та підтверджуючих документів.

Однак, з поданих позивачем платіжних доручень неможливо встановити, за яку саме земельну ділянку позивач здійснював сплату земельного податку, з огляду на те, що у призначенні платежу цих платіжних документів відповідні відомості відсутні.

Крім того, суд зазначає про безпідставне включення позивачем податку на додану вартість до сум земельного податку, оскільки отримання компенсації за понесені витрати зі сплати земельного податку не може розцінюватись як операція з постачання послуг для цілей оподаткування ПДВ. Отже, позивачем не доведено підстави включення сум податку на додану вартість до виставлених відповідачу рахунків.

З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації позивачу земельного податку задоволенню не підлягає.

Оскільки в процесі судового розгляду не було встановлено підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення компенсації за утримання земельної ділянки, а вимога про стягнення штрафних санкцій є похідною від вимоги про стягнення основного боргу, у якій позивачу відмовлено, то відповідно позовна вимога про стягнення пені також задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі статтею 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить суд у позові, відповідачем не порушено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні цього спору застосуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 14.11.2019

Суддя Т. Ю. Трофименко