Рішення

від 13.11.2019 по справі 910/12616/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа №910/12616/19

Суддя господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства "Ітек Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД"

про стягнення 45 725,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року Приватне підприємство "Ітек Сервіс" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД" про стягнення 45 725,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе грошові зобов`язання по оплаті поставленої позивачем продукції згідно видаткових накладних №1738 від 11.09.2018, №1739 від 11.09.2018, №2355 від 23.11.2018 та наданих послуг згідно акту надання послуг №2664 від 27.12.2018, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 45 725,03 грн., з метою стягнення якої позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2019 відкрито провадження у справі №910/12616/19; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала від 19.09.2019 була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД", яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5, та була отримана відповідачем 25.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103050926790.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.

У вересні-грудні Приватне підприємство "Ітек Сервіс" поставило товар та надало послуги (виготовлення друкованих форм 740*605) Товариству з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД" на загальну суму 65 100,99 грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін видатковими накладними №1738 від 11.09.2018 (рахунок на оплату №1515 від 31.07.2018 на суму 10 442,88 грн.), №1739 від 11.09.2018 (рахунок на оплату №1797 від 31.08.2018 на суму 24 933,08 грн.), №2355 від 23.11.2018 (рахунок на оплату №2383 від 20.11.2018 на суму 26 845,03 грн.) та актом надання послуг №2664 від 27.12.2018 (рахунок на оплату №2611 від 30.11.2018 на суму 2 880,00 грн.).

04.06.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою №1/06-2019, в якій просив виконати зобов`язання по оплаті поставленої позивачем згідно видаткових накладних №430 від 06.03.2019, №124 від 15.01.2019, №1738 від 11.09.2018, №1739 від 11.09.2018, №2355 від 23.11.2018 та акту надання послуг №2664 від 27.12.2018 продукції та оплатити наявну заборгованість у розмірі 62 448,11 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару згідно видаткових накладних №1738 від 11.09.2018, №1739 від 11.09.2018, №2355 від 23.11.2018 та наданих послуг згідно акту надання послуг №2664 від 27.12.2018, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД" виникла заборгованість перед Приватним підприємством "Ітек Сервіс у розмірі 45 725,03 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України пердбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оскільки видаткові накладні №1738 від 11.09.2018, №1739 від 11.09.2018, №2355 від 23.11.2018 та акт надання послуг №2664 від 27.12.2018 містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору поставки (щодо кожної накладної окремо) та договору про надання послуг (щодо акту надання послуг), а отже даний правочин за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як договору поставки, так і договору надання послуг.

Приписами ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 63 Цивільного кодексу України, Глави 19 Господарського кодексу України.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару за договором купівлі-продажу (поставки), відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Отже, в силу ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний розрахуватися з продавцем (постачальником) за придбаний (поставлений) товар з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №925/1332/12, з якою погодився Верховний Суд у своїй постанові від 20.02.2018 у справі №905/102/17.

Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковими накладними №1738 від 11.09.2018, №1739 від 11.09.2018 та №2355 від 23.11.2018 суд прийшов до висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

Щодо правовідносин з надання послуг згідно акту надання послуг №2664 від 27.12.2018 слід застосовувати положення норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (враховуючи направлення позивачем претензії-вимоги №1/06-2019 від 04.06.2019 та отримання її відповідачем).

З наявної в матеріалах справи банківської виписки з рахунку позивача вбачається, що відповідач сплатив позивачу грошові кошти 22.07.2019 у сумі 2 000,00 грн. (на підставі рахунку №1797 за 2018), 04.03.2019 у сумі 5 442,88 грн. (на підставі рахунку №1515 від 31.07.2018), 11.06.2019 у сумі 9 933,08 грн. (на підставі рахунку №1515 та №1797 за 2018), 30.08.2019 у сумі 2 000,00 грн. (на підставі рахунку №1797 за 2018).

Будь-яких інших доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого позивачем за спірними видатковими накладними та оплати наданих послуг за актом надання послуг, матеріали справи не містять.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи загальну вартість товару, поставленого позивачем відповідачу за спірними видатковими накладними, вартість наданих послуг за актом надання послуг (на загальну суму 65 100,99 грн.) та розмір сплачених відповідачем грошових коштів (19 375,96 грн.), суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Приватним підприємством "Ітек Сервіс" у розмірі 45 725,03 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи положення норми ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та дату направлення позивачем претензії-вимоги №1/06-2019 від 04.06.2019 суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо оплати поставленого товару та наданих послуг.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД" у сумі 45 725,03 грн. (за спірними видатковими накладними та актом надання послуг) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства "Ітек Сервіс" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Ітек Сервіс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айко ЛТД" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 5; ідентифікаційний код 38510894) на користь Приватного підприємства "Ітек Сервіс" (03110, м. Київ, вул. Андрія Головка, буд. 31, кв. 28; ідентифікаційний код 31604603) суму основного боргу у розмірі 45 725 (сорок п`ять тисяч сімсот двадцять п`ять) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Суддя Р.В. Бойко