Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/12128/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/12128/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК СКІФ ЛТД"

про стягнення 304 630,81 грн.

Представники сторін:

від позивача: Онопрієнко О.П.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК СКІФ ЛТД" про стягнення 304 630,81 грн., з яких 271 679,44 грн. основного боргу, 468,93 грн. 3% річних, 5314,49 пені та 27167,95 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 34/18 від 27.11.2018 в частині повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12128/19, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 01.10.2019.

У підготовчому засіданні 01.10.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.10.2019 та повідомлено сторін про наступне підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 15.10.2019 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.11.2019.

У судове засідання 05.11.2019 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, направленими на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач був обізнаний про розгляд справи в суді, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103050905717. Ухвала суду від 01.10.2019 повернулась на адресу суду за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною ухвалою суду, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 05.11.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БК СКІФ ЛТД", як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП", як підрядником укладено договір № 34/18 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт на будівельному об`єкті Реконструкція з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 Лідер на вул. Лейпцизькій, 11-а у Печерському районі м. Києва .

Згідно з п. 4.1 договору, загальна вартість послуг за цим договором складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 4.2 договору оплата послуг виконавця проводиться по наступних цінах: Експлуатація БК SMT-55 за 1 машино/годину 670,00 грн. з ПДВ; монтаж одного БК SMT-55 з перевезенням на об`єкт - 160537,80 грн. з ПДВ; демонтаж одного БК SMT-55 з вивезенням з об`єкта - 160537,80 грн. з ПДВ; перевезення і монтаж опорної рами для БК SMT-55 - 61 157,26 грн. з ПДВ; демонтаж і вивезення опорної рами для БК SMT-55 - 61 157,26 грн. з ПДВ; послуги спец автокрану при монтажі БК SMT-55 - 45 687,94 грн. з ПДВ; послуги спец автокрану при демонтажі БК SMT-55 - 45 687,94 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 5.1 договору виконавець щомісячно протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, надає замовнику Довідку та Акт, оформлені по договірних цінах, згідно розділу 4 даного договору.

Замовник підписує Довідки та Акти протягом 3-х робочих днів з дня отримання та повертає їх виконавцю. При наявності зауважень, замовник в триденний термін повертає виконавцю Довідки і Акти, разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує Довідки та Акти або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом 3 днів (п. 5.2 договору).

У випадку якщо, замовник не повернув виконавцю Довідки та Акти в триденній термін та не надав жодних письмових зауважень щодо отриманих Довідок та Актів, виконані роботи (наданні послуги) вважаються такими, що виконані належним чином та прийняті замовником без зауважень, у зв`язку з чим підлягають оплаті відповідно умов договору (п. 5.2.1 договору).

У п. 5.3 договору сторони погодили, що замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих виконавцем послуг проводиться на підставі Довідок або Актів.

На виконання умов договору позивач надав послуги на загальну суму 3 580 660,35 грн., що підтверджується наступними Актами здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1215 від 30.11.2018 на суму 6600,00 грн., № 1216 від 30.11.2018 на суму 46 080,00 грн., № 1217 від 31.12.2018 на суму 267 563,00 грн., № 1223 від 31.12.2018 на суму 267 563,00 грн., № 1244 від 31.12.2018 на суму 192 000,00 грн., № 1293 від 31.12.2018 на суму 11 160,00 грн., № 1299 від 31.12.2018 на суму 168 000,00 грн., № 1302 від 31.12.2018 на суму 21 439,87 грн., № 59 від 31.01.2019 на суму 207 028,76 грн., № 60 від 31.01.2019 на суму 174 198,96 грн., № 152 від 28.02.2019 на суму 200 998,80 грн., № 153 від 28.02.2019 на суму 228 468,64 грн., № 248 від 31.03.2019 на суму 174 198,96 грн., № 249 від 31.03.2019 на суму 174 198,96 грн., № 344 від 30.04.2019 на суму 174 198,96 грн., № 345 від 30.04.2019 на суму 174 198,96 грн., № 452 від 31.05.2019 на суму 174 198,96 грн., № 453 від 31.05.2019 на суму 174 198,96 грн., № 522 від 30.06.2019 на суму 174 198,96 грн., № 538 від 30.06.2019 на суму 174 198,96 грн., № 649 від 31.07.2019 на суму 201 668,80 грн., № 650 від 31.07.2019 на суму 194 298,84 грн.

Відповідачем, на виконання умов договору здійсненні оплати у загальному розмірі 3 308 980,91 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжних доручень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату наданих послуг та прийнятих робіт в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду 34/18 становить 271 679,44 грн.

З урахуванням наведеного, у зв`язку із наявністю заборгованості за договором у розмірі 271 679,44 грн. та простроченням виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 5 314,49 грн., 3% річних у розмірі 468,93 грн. та штраф в сумі 27 167,95 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір № 34/18 за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів підряду та надання послуг.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до наявних у матеріалах справи Актів здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем надано, а відповідачем прийнято надані послуги на загальну суму 3 580 660,35 грн.

Відповідач підписав вказані акти та прийняв виконані позивачем роботи та надані послуги без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що замовник щомісячно в термін до 10 числа, проводить оплату наданих послуг за попередній місяць.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише частково здійснив оплату наданих позивачем послуг (виконаних робіт) на суму 3 308 980,91 грн.

Так, неоплаченими відповідачем залишились наступні Акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 649 від 31.07.2019 (частково) та № 650 від 31.07.2019.

Оскільки, відповідач у визначені договором строки не здійснив повної оплати за надані позивачем послуги, заборгованість відповідача за договором у сумі 271 679,44 грн. підтверджена матеріалами справи, то суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 271 679,44 грн. основного боргу.

Відповідач не надав доказів в спростовування заборгованості у вказаному розмірі.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 5 314,49 грн., 3% річних у розмірі 468,93 грн. та штраф в сумі 27 167,95 грн.

В пункті 1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та штрафу.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за порушення строків оплати за поставлений товар передбачена у п. 6.3 договору, відповідно до якого у разі порушення замовником строків оплати за договром, виконавець має право нарахувати пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що останній є невірним, оскільки позивачем не вірно визначено початок прострочення виконання грошового зобов`язання по нарахуванням пені за актами липень 2019, так як 10.08.2019 є вихідним днем

Відповідно до ч. 5 ст. 264 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши перерахунок пені, за період з 13.08.2019 по 31.08.2019, судом встановлено, що розмір пені складає 4808,35 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Здійснивши перерахунок 3% річних за аналогічний період, судом встановлено, що 3% річних становлять 424,27, а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі п. 6.4 договору, при стягнені із замовника заборгованості в судовому порядку, виконавець має право додатково до суми заборгованості та пені нарахувати штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, яка існувала у замовника перед виконавцем на дату подання позовної заяви до суду.

Враховуючи наявність прострочення з оплати та те, що заборгованість стягується в судовому порядку, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 27167,94 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК СКІФ ЛТД" (02096, м.Київ, ВУЛИЦЯ СІМФЕРОПОЛЬСЬКА, будинок 13 А, кімната 207, ідентифікаційний код 39684068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-ГРУП" (04209, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕБЕДИНСЬКА, будинок 2 ЛІТЕРА А, ідентифікаційний код 39907319) 271 679,44 грн. основного боргу, 424,27 грн. 3% річних, 4808,35 грн. пені, 27 167,94 грн. штрафу та 4561,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2019 .

Суддя С.О. Турчин