Ухвала

від 14.11.2019 по справі 911/2753/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

"14" листопада 2019 р. Справа № 911/2753/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши заяву стягувача Приватного акціонерного товариства ДАТАГРУП (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, код ЄДРПОУ 31720260) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТНЕС АЙ ТІ (місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61, код ЄДРПОУ 38948364) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТНЕС АЙ ТІ заборгованості за договором № 5938767 від 01.04.2015 про надання телекомунікаційних послуг у розмірі 9 185,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 до Господарського суду Київської області від Приватного акціонерного товариства ДАТАГРУП (місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, код ЄДРПОУ 31720260) надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТНЕС АЙ ТІ (місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 61, код ЄДРПОУ 38948364) про стягнення заборгованості у розмірі 9 185,36 грн., з яких 7 880,04 грн. основного боргу, 1 305,32 грн. штрафних санкцій, 683,40 грн. пені, 229,00 грн. 3% річних та 392,92 грн. інфляційних втрат.

11.11.2019 за вказаною заявою Господарським судом Київської області був виданий судовий наказ за вимогою Приватного акціонерного товариства ДАТАГРУП про стягнення 7 880,04 грн. основного боргу та 392,92 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши подану заяву в іншій частині - щодо вимог про стягнення з боржника нарахованої пені у розмірі 683,40 грн. та 229,00 грн. 3% річних, суд приходить до висновку, що у цій частині заява про видачу судового наказу задоволенню не підлягає.

Положеннями ст. 148 ГПК України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм закону слідує, що вимоги про сплату пені у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням(грошовою заборгованістю за договором), а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, видом штрафних санкцій, яку сторона сплачує у разі невиконання/неналежного виконання свого грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене, заявлена вимога про стягнення нарахованої пені у розмірі 683,40 грн. не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги про стягнення 3 % річних, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року №265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

У пунктах 3.1, 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань роз`яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дослідивши поданий розрахунок 3% річних, господарським судом встановлено, що позивачем не враховано вище вказані положення, а також не вірно визначено момент настання прострочення платежу, що призвело до не вірного визначення періодів нарахування.

Частиною третьою статті 152 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 147-148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству ДАТАГРУП у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю ХАТНЕС АЙ ТІ про стягнення 229,00 грн. 3% річних та 683,40 грн. нарахованої пені.

2. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Сокуренко