Рішення

від 12.11.2019 по справі 925/570/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року Справа № 925/570/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - Руденко М.О. - адвокат,

Баб`як Н.П. - директор,

від відповідача - Науменко Т.А. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона» , Урочище Сівач,1, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області

до виконавчого комітету Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, с. Степанці, Канівського району, Черкаської області

про стягнення 817 138 грн. 04 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона» до виконавчого комітету Степанецької сільської ради про стягнення з відповідача 817 138 грн. 04 коп., а саме: 142 274 грн. 00 коп. боргу, 48 718 грн. 11 коп. пені, 36 848 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 9 530 грн. 41 коп. 3% річних та 579 766 грн. 55 коп. штрафу, з підстав невиконання відповідачем умов договору підряду по поточному ремонту вулиці Заводської в с. Мартинівка, Канівського району від 15 листопада 2016 року за №80.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20 серпня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 серпня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16 вересня 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 14 год. 10 хв. 12 листопада 2019 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Позивач також надав суду заяву в якій уточнив повну назву відповідача, оскільки при зверненні до суду стороною було допущено помилку.

Дані уточнення судом було враховано під час розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та зазначав, що вул. Заводська в с. Мартинівка (на якій виконувалися ремонтні роботи на підставі договору від 15 листопада 2016 року №80 укладеного між позивачем та виконавчим комітетом Мартинівської сільської ради) проходить автомобільною дорогою загального користування місцевого значення №О240708 Мартинівка - Горобіївка.

В зв`язку з чим відповідач вважає, що на момент укладення відповідного договору орган місцевого самоврядування не мав права витрачати кошти місцевого бюджету на ремонт доріг, які знаходяться у віданні органу державного управління автомобільними дорогами загального користування.

В зв`язку з чим, орган місцевого самоврядування може профінансувати лише ремонт доріг місцевого значення, що перебувають у комунальній власності.

Крім того відповідач зазначав, що розпорядженням Черкаської обласної державної адміністрації від 08 грудня 2018 року №820 автомобільні дороги загального користування місцевого значення передані з балансу Служби автомобільних доріг у Черкаській області до сфери управління Черкаської обласної державної адміністрації на баланс Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської обласної державної адміністрації.

В зв`язку з чим, відповідач вважає, що виконавчий комітет Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області не є належним відповідачем.

Також відповідачем заявлено про пропуск строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу та пені.

Встановлення у договорі неустойки у вигляді штрафу за кожний день прострочення не відповідає положенням ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, яка не передбачає стягнення штрафу за кожний день прострочення та суперечить правовій природі такого виду неустойки як штраф.

Розрахунок інфляційних втрат, на думку відповідача, було проведено з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, відповідач просив суд у задоволення позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву та зокрема, зазначав, що строк позовної давності не пропущено, а відповідач є правонаступником виконавчого комітету Мартинівської сільської ради.

Доводи відповідача викладені у запереченні на відповідь на відзив є аналогічними, які зазначені у відзиві.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 листопада 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/570/19.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 15 листопада 2016 року між виконавчим комітетом Мартинівської сільської ради (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона» (підрядник) було укладено договір підряду №80 по поточному ремонту вулиці Заводської в с. Мартинівка, Канівського району.

Згідно з п. 1.1 зазначеного договору підрядник зобов`язався своїми силами і засобами, на власний ризик провести роботи по поточному ремонту вул. Заводської с. Мартинівка, Канівського району, здати її замовнику відповідно до затвердженої кошторисної документації й обумовлений цим договором строк, а замовник зобов`язався надати підряднику будівельний майданчик, передати затверджений локальний кошторис, своєчасне фінансування поточного ремонту, прийняти закінчений будівництвом об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість виконаних робіт визначена договірною ціною та кошторисом і становить 142 274 грн. 00 коп. без ПДВ.

Замовник здійснює платежі за виконані роботи по їх поетапному завершенні на підставі акту виконаних робіт та довідки про виконані роботи (форми КБ-3 та КБ-2в) підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 3.2. договору).

Пунктом 3.3. договору визначено, що остаточний розрахунок за виконані роботи замовником проводяться не пізніше 10 днів після приймання виконаних робіт та підписання актів виконаних робіт представником замовника.

На виконання умов договору підряду позивач у листопаді 2016 року виконав роботи з поточного ремонту вул. Заводської в с. Мартинівка Канівського району Черкаської області вартістю 142 274 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актом приймання виконаних будівельних робіт від 25 листопада 2016 року форми №КБ-2в і довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3.

Згідно ст. 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

З дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад, розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Юридична особа - виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - виконавчих комітетів відповідних сільських, селищних, міських рад територіальних громад, що об`єдналися, з дня затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету.

Найменування виконавчого органу місцевого самоврядування об`єднаної територіальної громади як юридичної особи складається з відповідного загального найменування виконавчого органу місцевого самоврядування (виконавчий комітет, управління, відділ тощо) та повного найменування відповідного представницького органу місцевого самоврядування у родовому відмінку.

Реорганізація юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та їхніх виконавчих комітетів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється без повідомлення про неї органу, що здійснює державну реєстрацію, а також без збирання вимог кредиторів, отримання їхньої згоди.

Після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об`єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об`єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому цієї частини.

Бюджети територіальних громад, що об`єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об`єднаною територіальною громадою, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті сільськими, селищними, міськими радами, обраними територіальними громадами, що об`єдналися.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, її виконавчий комітет є такою, що припинилася, з дня внесення запису про її припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 6 рішення Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області від 23 травня 2017 року №1/6 «Про створення ліквідаційної комісії при Степанецькій сільскій раді та реорганізації сільських рад» виконавчий комітет Степанецької сільської ради Канівського району Черкаської області є правонаступником прав, обов`язків та майна виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Канівського району Черкаської області.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що в подальшому було змінено назву виконавчого органу на виконавчий комітет Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області.

Отже, саме виконавчий комітет Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області є правонаступником всіх прав та обов`язків виконавчого комітету Мартинівської сільської ради Канівського району Черкаської області.

Судом встановлено, що замовник робіт своє зобов`язання за договором підряду щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт з поточного ремонту вул. Заводської в с. Мартинівка Канівського району Черкаської області вартістю 142 274 грн. 00 коп. так і не виконав, що й спричинило даний спір.

За порушення встановленого п. 3.3 договору строку оплати виконаних робіт позивач нарахував відповідачу до сплати передбачену п. 7.4 договору пеню у сумі 48 718 грн. 11 коп., 579 766 грн. 55 коп. штрафу, а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 36 848 грн. 97 коп. та 9 530 грн. 41 коп. 3% річних нарахованих за період з 06 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року.

Частина 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачає можливість виникнення господарських зобов`язань з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Згідно з ч. 5 ст. 321 Господарського кодексу України якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об`єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, остаточний розрахунок за виконані роботи замовником проводяться не пізніше 10 днів після приймання виконаних робіт та підписання актів виконаних робіт представником замовника.

Акт приймання виконаних будівельних робіт було підписано сторонами 25 листопада 2016 року, а тому з урахуванням вимог п. 3.3. договору строк оплати підрядних робіт настав 05 грудня 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема такі як сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов`язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Водночас замовник роботи прийняв без будь-яких зауважень.

Доводи відповідача про те, що саме вул. Заводська в с. Мартинівка проходить автомобільною дорогою загального користування місцевого значення належними доказами не підтверджено.

Крім того, судом враховано, що договір підряду в установленому законом порядку не визнавався недійсним.

Таким чином сума боргу в розмірі 142 274 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 36 848 грн. 97 коп. інфляційних втрат та 9 530 грн. 41 коп. 3% річних нарахованих за період з 06 грудня 2016 року по 28 лютого 2019 року.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3.» судом встановлено, розмір 3% річних за вищевказаний період складає 9 529 грн. 58 коп., інфляційні нараховані в меншому розмірі, однак позивач самостійно визначив суму інфляційних втрат, а тому заявлені до стягнення інфляційні підлягають задоволенню.

З урахуванням здійсненого судом розрахунку з відповідача підлягає стягненню 9 529 грн. 58 коп. 3% річних, в решті стягнення річних слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов`язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов`язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 7.4. договору в разі несвоєчасної сплати коштів виконавець стягує із замовника пеню в розмірі не нижче облікової ставки НБУ та штраф 0,5% із суми, яка передбачена цим договором за кожний день прострочки .

Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 579 766 грн. 55 коп. штрафу за період з 06 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року на суму виконаних підрядних робіт в розмірі 142 274 грн. 00 коп.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, суд вважає, що визначений в п. 7.4. штраф, за своєю правовою природою підпадає під визначення неустойки, а саме пені, яка нараховується у відсотках та за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

У свою чергу пунктом 7.4. договору підряду сторони вже передбачили нарахування пені в розмірі не нижче облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.

Зокрема, позивачем заявлено до стягнення 48 718 грн. 11 коп. пені нарахованої за період з 06 грудня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням облікової ставки НБУ.

Разом з тим, положенням ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов`язання замовником, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Також позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 7.4. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, як вже зазначалося вище, відповідачем під час розгляду справи було заявлено про пропуск позивачем спеціальної позовної давності, яка до вимог про стягнення неустойки становить один рік.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 16 травня 2019 року (про що свідчить відтиск реєстраційного штампу господарського суду Черкаської області), строк позовної давності за вимогами про стягненні неустойки сплинув за період, який передує 05 червня 2018 року.

Оскільки строк позовної давності щодо стягнення неустойки в розмірі 19 392 грн. 23 коп. (подвійна облікова ставка НБУ з урахуванням встановленого розміру «штрафу» та пені в договорі) за період з 06 грудня 2016 року по 05 червня 2017 року сплив, та враховуючи заяву відповідача, суд вважає за необхідне у задоволенні позову в цій частині відмовити на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України.

В решті вимог про стягнення неустойки слід відмовити з урахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України та ст. 61 Конституції України.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з виконавчого комітету Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, вул. Лісна, 4, с. Степанці, Канівського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 04411332 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона» , Урочище Сівач,1, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 03582474 - 142 274 грн. 00 коп. основного боргу, 36 848 грн. 97 коп. інфляційних втрат, 9 529 грн. 58 коп. 3% річних та 2 830 грн. 16 коп. судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 14 листопада 2019 року.

Суддя А.В.Васянович