Постанова

від 06.11.2019 по справі 5015/1763/12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 5015/1763/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області

на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.06.2019

(Суддя - Чорній Л.З.)

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019

(Колегія суддів: Матущак О.І. - головуючий, Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. 04.05.2012 господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №5015/1763/12 про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура", м. Львів.

2. Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.07.2012 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна - арбітражного керуючого Босака О.Є. та зобов`язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих засобів оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Прикарпатпромарматура". Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.

3. Постановою від 05.02.14 Відкрите акціонерне товариство "Прикарпатпромарматура" (ідентифікаційний код 00218319, адреса: 79024, Львівська обл., місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 176)визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ВАТ "Прикарпатпромарматура" призначено арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича. Розгляд справи призначено на 23.04.14.

4. До суду першої інстанції надійшла мирова угода, підписана 03.05.2019 ліквідатором ВАТ Прикарпатпромарматура арбітражним керуючим Хомишином І.Г. та головою комітету кредиторів представником ПрАТ Бізнес-центр Підзамче Курилич А.Я. Умови укладеної мирової угоди передбачають погашення грошових зобов`язань кредиторів в строки та розмірах згідно графіка погашення, який є Додатком № 1 даної угоди.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій ухвалених за наслідками розгляду заяви про затвердження мирової угоди

5. Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.06.2019 у справі №5015/1763/12, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019, затверджено мирову угоду від 03.05.2019, укладену між комітетом кредиторів та боржником, провадження закрито.

6. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані наступним:

6.1. Суди встановили, що мирова угода, укладена (підписана) 03.05.2019 між кредиторами боржника в особі голови комітету кредиторів - представника ПрАТ Бізнес-центр Підзамче Куриличем А.Я. та боржником в особі ліквідатора Хомишина І.Г. і схвалена комітетом кредиторів більшістю голосів членів комітету кредиторів згідно протоколу проведення зборів комітету кредиторів № 14 від 03.05.2019. Умови мирової угоди передбачають відновлення платоспроможності боржника та погашення його заборгованості, в тому числі на умовах відстрочки та розстрочення, а також прощення кредиторами боргів боржника

6.2. Відповідно п.3.1.2 мирової угоди, вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у розмірі 2 565 761,70 грн. сплачуються боржником після спливу періоду відстрочення щомісячно рівними частинами протягом перших 35 місяців у розмірі 71 271,16 грн. кожна, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця. Останній платіж (в 36 місяці) здійснюється розмірі 71 271,10 грн. не пізніше 20 числа поточного місяця згідно графіку погашення вимог кредиторів, що є невід`ємною частиною мирової угоди (додаток 1 до мирової угоди);

- вимоги Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області у розмірі 338 899, 46 грн. сплачуються боржником щомісячно рівними частинами після спливу періоду відстрочення протягом перших 35 місяців у розмірі 9 413,87 грн. кожна, не пізніше 20 числа поточного місяця. Останній платіж (в 36 місяці) здійснюється в розмірі 9 414,01 грн. не пізніше 20 числа поточного місяця згідно графіку погашення вимог кредиторів, що є невід`ємною частиною мирової угоди (додаток 1 до мирової угоди).

6.3. Щодо зауважень щодо правомірності укладання такої з огляду на зміст апеляційних скарг в частині списання вимог кредиторів 6-ї черги, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вимоги Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова у сумі 331 127,26 грн. були визнані ухвалою у цій справі від 23.03.2016 та внесені до реєстру вимог кредиторів шостої черги як штрафні фінансові санкції.

6.4. Наведені висновки, стали підставою для судів попередніх інстанцій для ухвалення рішення про затвердження мирової угоди від 03.05.2019.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. До Верховного Суду від Головного управління ДФС у Львівській області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 19.06.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 і ухвалити нове рішення про відмову у затвердженні мирової угоди від 03.05.2019.

8. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги наведено наступні доводи:

8.1. Мирова угода не відповідає типовій формі мирової угоди у справі про банкрутство.

8.2. Суди попередніх інстанцій не врахували неправомірне списання шостої черги вимог кредиторів.

8.3. Суди попередніх інстанцій не врахували неможливість затвердження мирової угоди, оскільки така не підписана контролюючим органом.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. До Верховного Суду ПрАТ Бізнес - центр Підзамче надійшов відзив на касаційну скаргу у якому учасник справи просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення а оскаржувані судові рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

10. Ухвалою Верховного суду від 11.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі №5015/1763/12 за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Львівській області на ухвалу господарського суду Львівської області від 19.06.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області у відкритому судовому засіданні на 06 листопада 2019 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

11. Заслухавши 06.11.2019 у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача, дослідивши наведені у касаційні скарзі доводи та заперечення проти них, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, виходячи з наступного.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Щодо доводів касаційної скарги, які викладені у підпунктах 8.1., 8.2., 8.3. пункту 8 даної постанови, колегія суддів зазначає наступне.

15. Мотивуючи те, що мирова угода не відповідає типовій формі мирової угоди у справі про банкрутство, Скаржник зазначає, що у оскаржуваній мировій угоді не указано третю особу та не долучено договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

16. Відповідно до ч. 9 ст. 77 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , якщо мирова угода містить умови про виконання зобов`язань боржника третьою особою, то така мирова угода має бути підписана з боку третьої особи.

17. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно п. 2.3 мирової угоди, джерелами погашення заборгованості боржника перед кредиторами є:

- майно, яке на праві власності належать боржнику;

- кошти, отримані як прибуток боржника від здійснення господарської діяльності (поточної, операційної діяльності, в тому числі від здачі в оренду майна);

- грошові кошти, які надійдуть на поточний банківський рахунок боржника за наступними правочинами: договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №К- 17/12 від 18.04.2019; договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги №К-19/12 від 18.04.2019 (вказані договори додані до тексту мирової угоди і є наявними у матеріалах справи).

18. З урахуванням фактичних обставин справи того, що договорами №К- 17/12 від 18.04.2019 та №К-19/12 від 18.04.2019 надається поворотна фінансова допомога і вказані договори додано до тексту мирової угоди, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку що оскаржувані судові рішення не порушують приписів ч. 9 ст. 77 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

19. За таких обставин є необґрунтованим довід касаційної скарги щодо того що мирова угода не відповідає типовій формі мирової угоди у справі про банкрутство.

20. Аргументуючи довід про те, що суди попередніх інстанцій не врахували неправомірне списання шостої черги вимог кредиторів, Скаржник вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій приписів абзацу 3 частини 2 статті 78 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

21. Відповідно до положень абзацу 3 частини 2 статті 78 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування України.

22. Суди попередніх інстанцій встановили, що вказані вимоги шостої черги, які підлягають списанню відповідно до умов мирової угоди складаються з вимог Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова у сумі 331 127,26 грн, які були визнані ухвалою у цій справі від 23.03.2016 та внесені до реєстру вимог кредиторів шостої черги як штрафні фінансові санкції.

23. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

24. Заборгованість боржника у справі про банкрутство, яка відноситься до штрафних санкцій та пені, які згідно з частиною другою статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягають включенню до шостої черги реєстру вимог кредиторів, підлягає прощенню (списанню), відповідно до положень статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 по справі № 902/1145/15 ) .

25. З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували неправомірне списання шостої черги вимог кредиторів.

26. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не врахували неможливість затвердження мирової угоди, оскільки така не підписана контролюючим органом, колегія суддів зазначає наступне.

27. Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 78 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов`язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов`язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу доходів і зборів за місцезнаходженням боржника.

28. Приписи ч.2 ст. 78 Закону про банкрутство встановлюють обов`язок а не право органу стягнення погодитися із мировою угодою, якою передбачено умови розстрочки, відстрочки і прощення (списання) боргів чи їх частини.

29. Наведене спростовує довід касаційної скарги, який викладено у підпункті 8.3. пункту 8 даної постанови.

30. Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

31. Згідно положень ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

31. Колегія суддів суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 19.06.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

32. За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДФС у Львівській області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Львівської області від 19.06.2019 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

2 . Ухвалу господарського суду Львівської області від 19.06.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2019 у справі № 5015/1763/12 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Я. Погребняк