Рішення
від 16.09.2019 по справі 370/787/19
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р. Справа №370/787/19

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами цивільну справу за позовом

заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. в інтересах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого, потерпілого від злочину,

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. звернувся до суду в інтересах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого, потерпілого від злочину, посилаючись на те, що вироком Макарівського районного суду від 26.12.2018 (справа №370/2957/18), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Згідно вироку, 21.08.2018, близько о 18 години, 30 хвилин, ОСОБА_1 , приїхав до підприємства, що розташоване по АДРЕСА_1 . Зайшовши на територію вказаного підприємства ОСОБА_1 закурив. Побачивши це, власниця вказаного господарства ОСОБА_2 підійшла до ОСОБА_1 та зробила йому зауваження з приводу паління на території її підприємства, на яке ОСОБА_1 відреагував загасивши цигарку. Після цього ОСОБА_2 попросила ОСОБА_1 покинути територію підприємства та в цей час між ними зав`язалася словесна перепалка, в ході якої у ОСОБА_1 , з мотивів помсти за образи з боку ОСОБА_2 , виник злочинний умисел на нанесення останній тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 21.08.18, близько 18 год. 40 хв., маючи на меті спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості, діючи з прямим умислом, з мотивів помсти за образи з боку останньої, наніс правою рукою один удар у її обличчя, а саме у ліву щоку, від яких ОСОБА_2 впала на землю та почала кликати на допомогу працівників, які перебували на подвір`ї підприємства.

В подальшому, побачивши що за ним біжать працівники, ОСОБА_1 , почав тікати з території підприємства де близько за 20 метрів від воріт був затриманий ними та ОСОБА_2 , до приїзду працівників поліції. Під час затримання ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості, наніс один удар головою у її обличчя.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та саден обличчя, садна правого ліктьового суглобу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинному зв`язку з вчиненим ОСОБА_1 злочином.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 у період з 21.08.2018 по 31.08.2018 перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Макарівської центральної районної лікарні.

Згідно інформації Макарівської ЦРЛ та поданого розрахунку вартості 1 ліжко-дня від 16.01.2019, в ході лікування потерпілої ОСОБА_2 протягом 10 днів Макарівською ЦРЛ понесено матеріальні витрати в сумі 10146 грн. 10 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 25.03.2019 р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0800104578760-0862001009909, відзив не подав, тому на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглядається на підставі наявних доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Вироком Макарівського районного суду від 26.12.2018 (справа №370/2957/18), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Згідно вироку, 21.08.2018, близько о 18 години, 30 хвилин, ОСОБА_1 , приїхав до підприємства, що розташоване по АДРЕСА_1 . Зайшовши на територію вказаного підприємства ОСОБА_1 закурив. Побачивши це, власниця вказаного господарства ОСОБА_2 підійшла до ОСОБА_1 та зробила йому зауваження з приводу паління на території її підприємства, на яке ОСОБА_1 відреагував загасивши цигарку. Після цього ОСОБА_2 попросила ОСОБА_1 покинути територію підприємства та в цей час між ними зав`язалася словесна перепалка, в ході якої у ОСОБА_1 , з мотивів помсти за образи з боку ОСОБА_2 , виник злочинний умисел на нанесення останній тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 21.08.18, близько 18 год. 40 хв., маючи на меті спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості, діючи з прямим умислом, з мотивів помсти за образи з боку останньої, наніс правою рукою один удар у її обличчя, а саме у ліву щоку, від яких ОСОБА_2 впала на землю та почала кликати на допомогу працівників, які перебували на подвір`ї підприємства.

В подальшому, побачивши що за ним біжать працівники, ОСОБА_1 , почав тікати з території підприємства де близько за 20 метрів від воріт був затриманий ними та ОСОБА_2 , до приїзду працівників поліції. Під час затримання ОСОБА_1 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень невизначеної тяжкості, наніс один удар головою у її обличчя.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та саден обличчя, садна правого ліктьового суглобу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров`я.

Отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження знаходяться у прямому причинному зв`язку з вчиненим ОСОБА_1 злочином.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 у період з 21.08.2018 по 31.08.2018 перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Макарівської центральної районної лікарні.

Згідно інформації Макарівської ЦРЛ та поданого розрахунку вартості 1 ліжко-дня від 16.01.2019, в ході лікування потерпілої ОСОБА_2 протягом 10 днів Макарівською ЦРЛ понесено матеріальні витрати в сумі 10146 грн. 10 коп.

Згідно зі Статутом, затвердженим рішенням сесії Макарівської районної ради від 01.12.2016 № 152-11 - VII комунальний заклад Макарівської районної ради Макарівська центральна районна лікарня є багатопрофільним лікувально-профілактичним закладом, який надає вторинну амбулаторну та стаціонарну медичну допомогу населенню Макарівського району.

Відповідно до п. 8.6 Статуту, фінансування діяльності лікарні здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, коштів медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам тобто за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Пунктом 7 вказаної статті особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1191 ЦК України держава, Автономна республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають права зворотної вимоги до фізичної особи винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 07.07.1995 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 (надалі Порядок) сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Відповідно п. 3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі, коли при ухвалені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 4 Порядку вказано, що стягнені в установленому порядку кошти, залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховується до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Разом з цим, відповідач не відшкодував витрати на лікування потерпілого від злочину.

Таким чином, кошти, сплачені за стаціонарне лікування особи скеровуються до бюджету лікарняної установи, тобто є одним із джерел його наповнення.

Відповідно до вимог ст. 89 Бюджетного кодексу України встановлено, що витрати, які спрямовуються на охорону здоров`я, здійснюються з місцевого бюджету, а тому несплата коштів Відповідачем суттєво впливає на інтереси держави у зв`язку з недоотриманням коштів для фінансування закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що понесені Макарівською центральною районною лікарнею на лікування потерпілого підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, проте в даній справі такі особи відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1206 Цивільного кодексу України, ст. 89 Бюджетного кодексу України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 265, 268, 277-279, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. в інтересах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого, потерпілого від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Макарівської центральної районної лікарні (р/р 31559201245265, банк ГУДСКСУ в Київській області, код ЄДРПОУ 01994698, МФО 821018) витрати на стаціонарне лікування хворого в сумі 10146 гривень 10 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому ст. ст. 354-355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 16.09.2019 року.

Реквізити сторін:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. в інтересах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні: адреса - 08131, Київська обл., с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67;

ОСОБА_1 : адреса - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.В. Косенко

Дата ухвалення рішення16.09.2019
Оприлюднено15.11.2019
Номер документу85625015
СудочинствоЦивільне
Сутьвідшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого, потерпілого від злочину

Судовий реєстр по справі —370/787/19

Рішення від 16.09.2019

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Косенко А. В.

Ухвала від 25.03.2019

Цивільне

Макарівський районний суд Київської області

Косенко А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні