Рішення

від 14.11.2019 по справі 428/11994/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/11994/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренка К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління (місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Ш. Будівельників, буд. 27) про стягнення вихідної допомоги в розмірі 33799,79 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку з 18.09.2019 по 14.11.2019 в сумі 31867,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 19.04.2018 року вона уклала з відповідачем КП СТрУ трудовий договір на невизначений строк. 29.01.2019 року позивач написала заяву про звільнення її з 05.02.2019 року у відповідності до ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням внаслідок порушення КП СТУ трудового законодавства. 05.02.2019 року наказом №57-вк КП СТрУ позивача було звільнено з роботи із зміненням формулювання у наказі: ОСОБА_1 , юрисконсульта, таб. №4326, звільнити з роботи з 05.02.2019 року, за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, у зв`язку з не виявленням порушень законодавства про працю, умов Колективного договору або трудового договору, на підставі особистої заяви про звільнення за власним бажанням від 29.01.2019 року . До трудової книжки було внесено запис: звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України , що не відповідає особистій заяві позивача. Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.08.2019 року по справі №428/2198/19 змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з КП СТрУ з за власним бажанням, ст.38 КЗпП України на за власним бажанням, у зв`язку із невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України . На виконання зазначеного рішення суду відповідачем 17.09.2019 року до трудової книжки внесено запис про зміну формулювання причини звільнення, але належна при звільненні за п. 3 ст. 38 КЗпП України виплата вихідної допомоги згідно ст. 44 КЗпП України в розмірі 33799,79 грн. здійснена не була. У зв`язку з затримкою виплати вихідної допомоги, позивач на підставі ст. 117 КЗпП України має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 18.09.2019 року по день ухвалення судового рішення.

Представник відповідача КП СТрУ надав письмовий відзив на позов, в якому вказав, що в день звільнення позивач знаходилася у черговій відпустці і їй були виплачені всі суми, які належали їй від підприємства. На момент звільнення у роботодавця був відсутній обов`язок виплачувати позивачу вихідну допомогу, у справі № 428/2198/19 позивачем не заявлялося вимог про виплату їй вихідної допомоги. Умови для виплати середнього заробітку, які передбачені ч. 3 ст. 235 КЗпП України, в даному випадку відсутні та недоведені. Вперше із вимогою про виплату вихідної допомоги позивач звернулася до відповідача лише 30.09.2019.

Позивач надала до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що вона не погоджується із доводами, викладеними у відзиві. 17.09.2019 на виконання рішення суду у справі № 428/2198/19 відповідачем було внесено запис у її трудову книжку про звільнення на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, проте виплата вихідної допомоги здійснена не була. Посилання на ч. 3 ст. 235 КЗпП України в даному випадку є неналежними, оскільки ця норма стосується виплати за час вимушеного прогулу, а такі вимоги у позові відсутні. Крім того, у відповіді на відзив позивач уточнила свої вимоги в частині стягнення середнього заробітку, провівши відповідний розрахунок по дату судового засідання 14.11.2019.

Позивач в судовому засіданні присутня не була, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У письмовому відзиві представник відповідача просив провести розгляд справи без його участі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 22.10.1985 року на ім`я ОСОБА_1 , позивач 19.04.2018 року була прийнята на посаду юрисконсульта КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління на підставі наказу №167-ОК від 19.04.2018 року.

Відповідно до запису № 22 у вищевказаній трудовій книжці від 05.02.2019 року позивач звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 57-вк від 05.02.2019 року.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01.08.2019 року по справі №428/2198/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені та змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління з за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України на за власним бажанням, у зв`язку із невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України . Відомості про оскарження вказаного рішення у суду відсутні, сторони у заявах по суті справи не посилалися на те, що будь-яка особа його оскаржила, а отже суд робить висновок про набрання цим рішенням законної сили.

Згідно запису № 23 у вищевказаній трудовій книжці від 17.09.2019 року запис № 22 вирішено вважати недійсним, позивача звільнено згідно п. 3 ст. 38 КЗпП. Підставою внесення запису № 23 є рішення суду № 428/2198/19 від 01.08.2019 року.

27.09.2019 року позивач звернулася до відповідача з заявою, в якій просила виплатити їй вихідну допомогу, передбачену ст. 44 КЗпП України, та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку, починаючи з 17.09.2019 року по день фактичного розрахунку. Вказана заява позивача була отримана відповідачем 30.09.2019 року, що підтверджується копією роздруківки з веб-сайту ПАТ Укрпошта та визнається представником відповідача у відзиві.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступні норми Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору, зокрема, внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

З наведених вище письмових доказів вбачається, що позивач була звільнена з КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При цьому, відповідачем не було надано жодних доказів того, що ним проведена виплата вихідної допомоги на користь позивача у розмірі не меншому тримісячного середнього заробітку.

Здійснення розрахунків середнього заробітку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно із довідкою про доходи від 04.11.2019, яка була надана відповідачем, заробітна плата ОСОБА_1 у грудні 2018 року складала 12612,75 грн., у січні 2019 року - 9514,48 грн.

Отже, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 11063,61 грн. (нарахована заробітна плата за грудень 2018 року в сумі 12612,75 грн. + нарахована заробітна плата за січень 2019 року в сумі 9514,48 грн.) / 2 місяці).

Таким чином, розмір вихідної допомоги, передбаченої ст. 44 КЗпП України, що належить сплатити відповідачу на користь позивача складає 33190,83 грн. (11063,61 грн. х 3). Саме у вказаному розмірі слід задовольнити позовні вимоги про стягнення вихідної допомоги.

Стосовно вимог про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд звертає увагу, що за положеннями статті 117 КЗпП України обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини.

В даному випадку вина відповідача за невиплату позивачу вихідної допомоги нічим не спростована та полягає у невиплаті цієї допомоги без поважних причин.

Посилання представника позивача на ч. 3 ст. 235 КЗпП України є повністю неспроможними, адже вказана норма стосується випадків, коли неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, у зв`язку із чим приймається рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В даному випадку позивач не посилається на те, що неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало її працевлаштуванню, а також не просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позивач заявила вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а отже спірні правовідносини регулюються статтями 116, 117 КЗпП України.

Разом з тим, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку має обчислюватися не з 17.09.2019, як про це вказує позивач, а з 02.10.2019, що обґрунтовується наступним.

Згідно із наказом в.о. начальника КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління від 25.01.2019 № 35-вк ОСОБА_1 було надано частину щорічної відпустки з 30.01.2019 по 05.02.2019. Тобто, у день звільнення 05.02.2019 позивач не працювала та знаходилася у відпустці. Вказаний факт додатково підтверджується змістом рішення суду від 01.08.2019 по справі №428/2198/19, де вказано, що у своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначала про перебування у відпустці з 30.01.2019 по 05.02.2019.

17.09.2019, в день внесення запису у трудову книжку позивача про звільнення її за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, позивач також не працювала в КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління , адже на той час вона вже була звільнена з цього підприємства.

Отже, згідно із положеннями ст. 116 КЗпП України вихідна допомога позивачу мала бути виплачена не пізніше наступного дня після пред`явлення позивачем вимоги про розрахунок. Вперше вимогу про виплату їй вихідної допомоги позивач пред`явила до КП Сєвєродонецьке тролейбусне управління 30.09.2019, коли вказане підприємство отримало відповідний лист позивача від 27.09.2019. Тобто, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку згідно із положеннями ст. 116 КЗпП України вихідна допомога позивачу мала бути виплачена не пізніше 01.10.2019, а з 02.10.2019 почалася затримка у виплаті цієї допомоги.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у спірних правовідносинах має обчислюватися з 02.10.2019 по 14.11.2019 (день ухвалення цього рішення суду).

Здійснення розрахунків середнього заробітку визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Затримка розрахунку відповідача перед позивачем за період з 02.10.2019 по 14.11.2019 складає 31 робочий день (з урахуванням святкового дня 14 жовтня).

Середньоденна заробітна плата позивача складає 567,36 грн. (нарахована заробітна плата за грудень 2018 року в сумі 12612,75 грн. + нарахована заробітна плата за січень 2019 року в сумі 9514,48 грн.) / 39 робочих днів у грудні 2018 року та січні 2019 року).

31 робочий день за час затримки розрахунку відповідача перед позивачем слід помножити на середньоденну заробітну плату позивача в сумі 567,36 грн., що складе 17588,16 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день винесення цього рішення судом, визначену без утримання податків й інших обов`язкових платежів, в розмірі 17588 грн. 16 коп. У задоволенні решти вимог про стягнення суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку належить відмовити у зв`язку із їх необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору, яка була сплачена за вимоги про стягнення середнього заробітку, в розмірі 424,08 грн. - пропорційно до розміру задоволених вимог (17588,16 грн. відносно заявленої позивачем суми середнього заробітку в розмірі 31867,52 грн. складає 55,19 %, в той час як 55,19 % від 768,40 грн. складає 424,08 грн.)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління , код 05457253, місцезнаходження: Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шосе Будівельників, будинок 27, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , вихідну допомогу в сумі 33190 (тридцять дві тисячі сто сорок дві) грн. 83 коп., яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.10.2019 по 14.11.2019 в сумі 17588 (сімнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 16 коп., яка визначена без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Комунального підприємства Сєвєродонецьке тролейбусне управління , код 05457253, місцезнаходження: Україна, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шосе Будівельників, будинок 27, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 суму судового збору в розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) грн. 08 коп.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Б. Баронін