Рішення

від 13.11.2019 по справі 546/869/18

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/869/18

номер провадження 2/546/268/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року місто Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями: А-І - житловий будинок; а- веранда; Б - сарай, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із вищевказаного будинку з господарськими будівлями. Однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, тому вона і звернулась до суду із даним позовом.

22.08.2018 провадження у справі відкрито суддею ОСОБА_5 Розгляд справи не було завершено, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку 27.09.2018.

У зв`язку з відсутністю у Решетилівському районному суді Полтавської області суддів, які б мали повноваження на здійснення судочинства, проведення автоматизованого розподілу справи між суддями було неможливим, що підтверджується відповідним протоколом від 19.10.2018.

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 19.02.2019 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В. (відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 №175/о/15-19).

04.03.2019 суддею Лизенко І.В. справу прийнято до провадження, повторно розпочато розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

01.04.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті, а також до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

Позивачка, належним чином повідомлена про час, місце та дату судового розгляду, у судове засідання не з`явилася, надавши до суду заяву, у якій просила розглядати справу зі її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити (а.с.87).

Відповідач, Пащенківська сільська рада Решетилівського району Полтавської області, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, у судове засідання явку свого представника не забезпечив, надав заяву, в якій просить справу розглядати без участі уповноваженого представника, у вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с. 77).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.85). Про причини своєї неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань не надав. Рішення про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_7 до суду також не надав.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками позивачки є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.20-21).

27.05.2002 у с. Паськівка Решетилівського району Полтавської області помер ОСОБА_8 , що підтверджується відповідним актовим записом №2 згідно свідоцтва про смерть (а.с.13).

Відповідно до довідки Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 16.04.2019 похорон ОСОБА_7 було здійснено за рахунок позивачки (а.с.67).

За життя, ОСОБА_7 склав заповіт, яким все належне йому майно заповів дочці ОСОБА_1 та сину ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту від 15.05.2002 (а.с.66).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Решетилівської державної нотаріальної контори від 05.07.2017 (а.с.14), вбачається, що позивачка є єдиним спадкоємцем померлого, що прийняла спадщину за заповітом. Інший спадкоємець за заповітом - ОСОБА_2 спадщину у встановлений законом термін не прийняв. Інші заяви та претензії від кредиторів не надходили. На ім`я позивачки видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, земельну частку (пай) та майновий пай колишнього КСП Україна , що також підтверджується довідкою Решетилівської державної нотаріальної контори від 07.03.2019 (а.с.44).

Однак, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, розташований у с. Паськівка Решетилівського району Полтавської області (а.с.14).

Згідно довідок Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 03.08.2018, за померлим ОСОБА_7 рахуються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд. Спадкодавець був головою колгоспного двору - житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з погосподарської книги № 4 (а.с.23, 68).

ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 18.03.1998 належала земельна ділянка, площею 7,0 га, розташована у с. Паськівка для обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства (а.с.22).

Згідно копії технічного паспорту на садибний (індивідуальний ) житловий будинок АДРЕСА_1 , домогосподарство за вказаною адресою складається з наступних будівель: А-І-житловий будинок; Б-сарай. На території садибного (індивідуального) житлового будинку самочинне будівництвовідсутнє (а.с.15-19).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала державну реєстрацію будівель, споруд та державну реєстрацію права власності на нерухоме майно. Разом з цим, аналіз положень Інструкції свідчить про те, що виникнення права власності на будинки, споруди від державної реєстрації не залежало.

Відповідно до п. 6 зазначеної інструкції, не підлягають реєстрації будинки та домоволодіння, які розташовані на територіях, що вилучені з віддання місцевих Рад депутатів трудящих постановами Уряду (на землях промислових підприємств, транспорту, Міністерства оборони СРСР та ін.). Не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Тобто, враховуючи те, що вищевказаний будинок було побудовано в сільській місцевості, то він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

За змістом п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу, списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, складалися бюро технічної інвентаризації на підставі погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих.

Згідно ст. 13 Закону УРСР Про сільську Раду депутатів трудящих Української РСР , який втратив чинність згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1990 року N 534-XII ведення погосподарських книг відносилося до компетенції сільських рад.

Аналіз вищевказаного законодавства свідчить про те, що записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При цьому виникнення права власності не залежало від державної реєстрації цього права.

Наявність у погосподарській книзі запису про ОСОБА_7 , як голову двору, свідчить про те, що за життя він набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно ст.525 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статі 21 цього Кодекса.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року ) , для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованих Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільного права може бути визнання права.

Врахувавши вищевикладене, суд вважає доведеним наявність права власності спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на вищевказаний житловий будинок.

Оскільки судом встановлено, що позивачка є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину за заповітом після свого померлого батька ОСОБА_7 , проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй відмовлено, суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 206, 247, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 525,548,549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Пащенківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (місцезнаходження: с. Пащенки Решетилівського району Полтавської області; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 21044177), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено), про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності право житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який складається з наступного: А- І -житловий будинок; Б -сарай, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя І.В. Лизенко