Рішення

від 05.11.2019 по справі 160/7337/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Справа № 160/7337/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В., при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В., за участі: представників позивача представника відповідача Черниш О.А., Городков В.Б., Прокоф`єв Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю МРЦ БРЕНД (49101, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд.60-б, код ЄДРПОУ 40819142) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю МРЦ БРЕНД звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.07.2019 № 0020131411 щодо збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) па суму 636 291,25 грн., зокрема: за податковими зобов`язаннями 509 033,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 127 258,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки перевірка була проведена на підставі скасованого наказу в судовому порядку. Висновки акту перевірки є необґрунтованими, здійснені з порушенням визначеного законодавством порядку та на підставі обставин, що не відповідають дійсності. Здійснені господарські операції з контрагентами ТОВ Солд Прайс та ТОВ Салтен Плюс підтверджені документами (договорами, актами, звітами, податковими накладними, тощо), які були надані відповідачу разом з поясненнями у відповіді позивача від 03.04.2019 року №03/04 з додатками. Операції з реалізації наданих послуг були відображені у складі податкових зобов`язань в податковф декларації з ПДВ за грудень 2016 року та в податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року та сплачені до бюджету в повному обсязі.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 року позовна заява залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків у встановлений судом строк.

На виконання умов ухвали суду від 06.08.2019 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви в строк встановлений судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 17.09.2019 року.

В подальшому розгляд справи переносився на 03.10.2019, 10.10.2019, 15.10.2019, 05.11.2019.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 року на адресу суду від відповідача 17.09.2019 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюванні дії щодо проведення перевірки та змісту висновків акту перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків, визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки оскаржувані дії не є юридично значимими для позивача. За результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності ТОВ Солд Прайс та ТОВ Салтен Плюс по ланцюгу взаємопов`язаних господарських операцій з руху послуг, реалізованих на адресу ТОВ МРЦ БРЕНД у грудні 2016 року - січні 2017 року, встановлена відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виконання. Враховуючи відсутність достатньої кількості основних засобів та необхідної кількості робітників, ТОВ Солд Прайс та ТОВ Салтен Плюс не мали можливості надати на адресу ТОВ МРЦ БРЕНД задекларовані послуги. Крім того, ТОВ Солд Прайс та ТОВ Салтен Плюс є фігурантами кримінальних проваджень.

25.09.2019 року представником позивача надано суду письмову відповідь на відзив, в обгрунтування якої зазначено, що твердження відповідача про відсутність заперечень від позивача про проведення перевірки є хибними, оскільки наказ про проведення перевірки було оскаржено позивачем до суду. Відповідач не мав компетенції на проведення перевірки, що було визначено судом. Всі аргументи відповідача щодо порушення позивачем норм податкового Закону ґрунтуються на припущеннях, про що ретельно зазначено в позовній заяві.

10.10.2019 року представником відповідача надані суду письмові заперечення, в обгрунтування яких зазначено, що у жодному акті надання послуг по контрагентах ТОВ Солд Прайс , ТОВ Сталтен Плюс , звіті за результатами проведення маркетингових досліджень відсутнє зазначення джерела інформації, відсутня деталізація висновків за визначеними у договорах щодо надання маркетингових послуг напрямками досліджень, а саме асортимент продукції, дослідження цінової політики, якісні дослідження, дослідження цінової політики, якісні дослідження, дослідження кон`юктури ринку, загальна характеристика обігу продукції товаровиробників. До того ж у кожному додатку до договору № 1511/16 від 15.11.2016, які містять технічні завдання зазначені строки його виконання, а натомість акти надання послуг містять інші дати виконання досліджень. Додатками до договору з ТОВ Солд Прайс були технічні завдання за номерами № 4-48 щодо проведення маркетингових досліджень щодо різноманітних товарних позицій (алкогольні вироби, кава, чай, кондитерські вироби, соуси, інші). Також, додатками до договору з ТОВ Сталтен Плюс були технічні завдання за номерами № 1-8 щодо проведення маркетингових досліджень щодо різноманітних товарних позицій (майонези, кетчупи, спеції та приправи, інші). Відповідні матеріали цих досліджень за умовами договорів надання послуг повинні використовуватись у господарській діяльності ТОВ МРЦ Бренд . Метою операцій позивача з ТОВ Солд Прайс , ТОВ Сталтен Плюс є подальший аналіз та доопрацювання їх висновків з ціллю отримання доходу. Але при цьому, позивачем не надано підтвердження використання матеріалів маркетингових досліджень за всіма товарними позиціями, які зазначені у технічних завданнях. У даному випадку контролюючий орган не вбачає об`єктивної необхідності, економічної доцільності отримання відповідних послуг і наголошує на їх нереальному та формальному характері.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Згідно з наказом головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2019 року № 2189-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ МРЦ Бренд (код ЄДРПОУ 40819142) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Солд Прайс (код ЄДРПОУ 40057246) за період з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року та ТОВ Салтен Плюс (код ЄДРПОУ 40606590) за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2019 року № 23570/04-36-14-11/40819142.

Перевіркою встановлено порушення п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п.п. 1 п.4 розділу V, п.п.1, п.п.2, п.п.5 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 509033 грн., в тому числі за грудень 2016 - 103283 грн., за січень 2017 - 405750 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.07.2019 року № 0020131411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 636291,25 грн. , в тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 509033 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 127258,25 грн.

Вирішуючи питання розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд враховує те, що питання правомірності винесення наказу головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.04.2019 року № 2189-п було предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/3426/19.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №160/3426/19 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю МРЦ БРЕНД до головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МРЦ БРЕНД (код ЄДРПОУ 40819142) від 09.04.2019 року № 2189-п;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено;

- вирішено питання судових витрат.

Докази набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/3426/19 та в Єдиному державному реєстрі судових рішень на момент розгляду цієї справи у суді відсутні.

Згідно з положеннями п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (у редакції Закону, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для проведення документальної позапланової перевірки, зокрема є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пп.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що 11.04.2019 року посадові особи контролюючого органу були допущені до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МРЦ Бренд , яка проводилась з відома та в присутності уповноваженої особи позивача.

Суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки, при цьому, якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 24 грудня 2010 року №21-25а10, у постанові від 20.02.2018 р. у справі №826/1205/16 та у постанові від 17.04.2018 р. у справі №826/12612/17.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що у випадку допуску до проведення перевірки, належним засобом правового захисту позивача є звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки, та розгляд правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення по суті встановлених правопорушень.

Відтак, суд вважає за необхідне для встановлення правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, розглянути підстави його прийняття, викладені в акті перевірки від 24.04.2019 року № 23570/04-36-14-11/40819142.

Судом встановлено, що ТОВ МРЦ Бренд зареєстровано в якості юридичної особи 08.09.2016 року, основним видом діяльності є КВЕД 73.20 Дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що спірна сума податкових нарахувань виникла з наступних господарських правовідносин позивача.

В ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ Солд Прайс (код ЄДРПОУ 40057246) за період з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року та ТОВ Салтен Плюс (код ЄДРПОУ 40606590) за період з 01.01.2017 року по 31.01.2017 року.

Між ТОВ МРЦ Бренд (замовник) та ТОВ Солд Прайс (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №1511/16 від 15.11.2016 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати останньому послуги з проведення комплексу маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, які формуються як додаток (технічне завдання) до договору.

Маркетингові дослідження, передбачені даним договором, необхідні для використання замовником у його господарській діяльності, а саме для подальшого аналізу та доопрацювання з метою отримання доходу.

Предметом маркетингових досліджень є продукція, вказана в додатках, які є невід`ємною частиною договору. Маркетингові дослідження здійснюються за наступними напрямками:

- асортимент продукції;

- дослідження цінової політики;

- якісні дослідження;

- дослідження кон`юктури ринку;

- загальна характеристика обігу продукції товаровиробника.

Строк дії договору визначено по 31.12.2017 року.

На виконання умов договору ТОВ Солд Прайс надано послуги відповідно до наступних актів надання послуг: №1201013 від 01.12.2016 року, №1201014 від 01.12.2016 року, №1201015 від 01.12.2016 року, №1202009 від 02.12.2016 року, №1202010 від 02.12.2016 року, №1202011 від 02.12.2016 року, №1205007 від 05.12.2016 року, №1205008 від 05.12.2016 року, №1205010 від 05.12.2016 року, №1206004 від 06.12.2016 року, №1206005 від 06.12.2016 року, №1206006 від 06.12.2016 року, №1207011 від 07.12.2016 року, №1207015 від 07.12.2016 року, №1207016 від 07.12.2016 року, №1208001 від 08.12.2016 року, №1208002 від 08.12.2016 року, №1208003 від 08.12.2016 року, №1216002 від 16.12.2016 року, №1219001 від 19.12.2016 року, №103001 від 03.01.2017 року, №104002 від 04.01.2017 року, №104003 від 04.01.2017 року, №104004 від 04.01.2017 року, №104005 від 04.01.2017 року, №105002 від 05.01.2017 року, №105003 від 05.01.2017 року, №105004 від 05.01.2017 року, №106001 від 06.01.2017 року, №106002 від 06.01.2017 року, №106003 від 06.01.2017 року, №109002 від 09.01.2017 року, №110005 від 10.01.2017 року, №110006 від 10.01.2017 року, №110007 від 11.01.2017 року, №110008 від 11.01.2017 року, №112011 від 12.01.2017 року, №13004 від 13.01.2017 року, №116004 від 16.01.2017 року, №117005 від 17.01.2017 року, №119003 від 19.01.2017 року, №120001 від 20.01.2017 року, №123001 від 23.01.2017 року, №130001 від 30.01.2017 року.

ТОВ Солд Прайс виписано на адресу ТОВ МРЦ БРЕНД наступні податкові накладні: №1201013 від 01.12.2016 року, №1201014 від 01.12.2016 року, №1201015 від 01.12.2016 року, №1202009 від 02.12.2016 року, №1202010 від 02.12.2016 року, №1202011 від 02.12.2016 року, №1205007 від 05.12.2016 року, №1205008 від 05.12.2016 року, №1205010 від 05.12.2016 року, №1206004 від 06.12.2016 року, №1206005 від 06.12.2016 року, №1206006 від 06.12.2016 року, №1207011 від 07.12.2016 року, №1207015 від 07.12.2016 року, №1207016 від 07.12.2016 року, №1208001 від 08.12.2016 року, №1208002 від 08.12.2016 року, №1208003 від 08.12.2016 року, №1216002 від 16.12.2016 року, №1219001 від 19.12.2016 року, №103001 від 03.01.2017 року, №104002 від 04.01.2017 року, №104003 від 04.01.2017 року, №104004 від 04.01.2017 року, №104005 від 04.01.2017 року, №105002 від 05.01.2017 року, №105003 від 05.01.2017 року, №105004 від 05.01.2017 року, №106001 від 06.01.2017 року, №106002 від 06.01.2017 року, №106003 від 06.01.2017 року, №109002 від 09.01.2017 року, №110005 від 10.01.2017 року, №110006 від 10.01.2017 року, №110007 від 11.01.2017 року, №110008 від 11.01.2017 року, №112011 від 12.01.2017 року, №13004 від 13.01.2017 року, №116004 від 16.01.2017 року, №117005 від 17.01.2017 року, №119003 від 19.01.2017 року, №120001 від 20.01.2017 року, №123001 від 23.01.2017 року, №130001 від 30.01.2017 року.

До матеріалів справи долучені копії звітів за результатами проведення маркетингових досліджень за визначені періоди, виготовлені ТОВ Солд Прайс на виконання умов договору для ТОВ МРЦ БРЕНД .

Оплату за отримані послуги в загальній сумі 1067950 грн. ТОВ МРЦ БРЕНД протягом грудня 2016 - січня 2017 здійснено на адресу ТОВ Солд Прайс наступними платежами: 07.12.2016 року на суму 58000 грн., 13.12.2016 року на суму 198000 грн., 20.12.2016 року на суму 130500 грн., 22.12.2016 року на суму 94950 грн., 26.12.2016 року на суму 89500 грн., 11.01.2017 року на суму 188750 грн., 16.01.2017 року на суму 59500 грн., 18.01.2017 року на суму 68000 грн., 23.01.2017 року на суму 129500 грн., 27.01.2017 року на суму 51250 грн.

Між ТОВ МРЦ Бренд (замовник) та ТОВ Салтен Плюс (виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №15 від 20.12.2016 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати останньому послуги з проведення комплексу маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, які формуються як додаток (технічне завдання) до договору.

Маркетингові дослідження, передбачені даним договором, необхідні для використання замовником у його господарській діяльності, а саме для подальшого аналізу та доопрацювання з метою отримання доходу.

Предметом маркетингових досліджень є продукція, вказана в додатках, які є невід`ємною частиною договору. Маркетингові дослідження здійснюються за наступними напрямками:

- асортимент продукції;

- дослідження цінової політики;

- якісні дослідження;

- дослідження кон`юктури ринку;

- загальна характеристика обігу продукції товаровиробника.

Строк дії договору визначено по 31.12.2017 року.

На виконання умов договору ТОВ Салтен Плюс надано послуги відповідно до наступних актів надання послуг: №2 від 03.01.2017 року, №3 від 04.01.2017 року, №2 від 05.01.2017 року, №1 від 06.01.2017 року, №1 від 11.01.2017 року, №1 від 12.01.2017 року, №1 від 13.01.2017 року.

ТОВ Салтен Плюс виписано на адресу ТОВ МРЦ БРЕНД наступні податкові накладні: №103002 від 03.01.2017 року, №104003 від 04.01.2017 року, №105002 від 05.01.2017 року, №106001 від 06.01.2017 року, №110005 від 10.01.2017 року, №111001 від 11.01.2017 року, №112001 від 12.01.2017 року, №113001 від 13.01.2017 року.

До матеріалів справи долучені копії звітів за результатами проведення маркетингових досліджень за визначені періоди, виготовлені ТОВ Салтен Плюс на виконання умов договору для ТОВ МРЦ БРЕНД .

Оплату за отримані послуги в загальній сумі 275000 грн. ТОВ МРЦ БРЕНД протягом січня 2017 здійснено на адресу ТОВ Салтен Плюс наступними платежами: 18.01.2017 року на суму 200000 грн., 27.01.2017 року на суму 75000 грн.

Згідно з ч.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 44 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до абз.1 ч.4 ст.179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, дослідивши вказані вище договори та наданні на їх виконання первинні документи, суд зробив висновок, що предметом вказаних вище договорів є послуги щодо збільшення обсягу реалізації товару, інформаційні послуги, послуги з підготовки товару.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

В силу приписів абз.1 п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Подтакового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов`язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п.п.14.1.108 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Маркетингові дослідження - це збирання, оброблення й аналіз даних з метою зменшення ризику і невизначеності, що супроводжує прийняття маркетингових рішень. Дослідженням піддаються ринок, конкуренти, споживачі, ціни, внутрішній потенціал підприємства і багато чого іншого. Основою досліджень маркетингу є загальнонаукові і аналітико-прогностичні методи. Інформаційне забезпечення дослідницького процесу ґрунтується на кабінетних і польових дослідженнях, і багатоманітних джерелах інформації (внутрішніх і зовнішніх, власних і платних тощо). Конкретним результатом досліджень маркетингу є розробки, які використовуються при виборі й реалізації стратегії і тактики маркетингової діяльності підприємства.

Таким чином, укладені позивачем договори з ТОВ Солд Прайс та ТОВ Салтен Плюс спрямовані на стимулювання збуту продукції, при цьому предметом цих договорів є послуги з проведення комплексу маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника, тобто, є договорами на надання маркетингових послуг.

Аналогічна позиція підтверджується ДПА України в Узагальнюючій податковій консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат (затверджено Наказом Державної податкової служби України від 15.02.2012 №123).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзац 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.8 вказаної статті передбачає, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до 1 та 2 абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України, від 16.07.1999 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Зі змісту ст.ст.1, 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні випливає, що первинний документ це будь-який документ, який фіксує факт здійснення господарської операції та містить відомості про неї.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач стверджує, що оскільки акти не містять конкретної інформації про проведення виконавцем дії, вони не можуть бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій.

Суд вважає дане твердження хибним, оскільки законодавством не визначений ні ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі, ні вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, тобто такими, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Суд враховує, що усі послуги контрагентами позивача проведені відповідно вищевказаних договорів та мають відповідні акти, якими підтверджується належне виконання вищевказаних договірних обов`язків сторонами. Крім того, самі по собі звіти, у яких повинні бути викладені результати є факультативними або додатковими документами, які розкривають суть наданих послуг.

Разом з тим, щодо посилання відповідача на кримінальні провадження №12016000000000133 від 05.05.2016 року та №42017080000000225 від 24.04.2017 року, які порушені відносно створення ТОВ Солд Прайс та ТОВ Салтен Плюс за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.2 ст.200 КК України, суд зазначає наступне, вироки по яких відсутні.

У п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003р. №3 роз`яснюється, що як незаконну діяльність, про яку йдеться у ст.205 КК України, слід розуміти такі види діяльності, які особа або не має права здійснювати взагалі, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює з їх порушенням.

Так, у силу ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч.2 ст.2 Кримінального кодексу України.

За положеннями ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в межах такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 27.03.2018р. у справі №816/809/17.

За таких обставин, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів позивача, наявність порушених кримінальних проваджень, не завершених вироком, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з виконання робіт, які з боку контрагентів в повному обсязі підтверджено відповідними договорами, документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідачем не спростовано факт наявності у позивача податкових накладних, які належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також те, що за даними накладними сплачено постачальником у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані декларації, як це узгоджується з положеннями Податкового кодексу України то, відповідно, свідчить про наявність у позивача права на включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, без врахування наявних у позивача первинних бухгальерських документів, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 9544,37 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 415 від 26.07.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 9544,37 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю МРЦ БРЕНД (49101, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд.60-б, код ЄДРПОУ 40819142) до головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.07.2019 № 0020131411 щодо збільшення товариству з обмеженою відповідальністю МРЦ БРЕНД податкового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 636 291,25 грн., зокрема: за податковими зобов`язаннями 509 033,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 127 258,25 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю МРЦ БРЕНД (49101, м. Дніпро, вул. Миколи Руденка, буд.60-б, код ЄДРПОУ 40819142) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17а, код ЄДРПОУ 39394856) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 9544,37 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 листопада 2019 року.

Суддя С.В. Ніколайчук