Рішення

від 14.11.2019 по справі 160/9810/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Справа № 160/9810/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови призначити та виплачувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпрпоетрвоській області призначити та виплачувати з 05 травня 2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , пенсію за віком, врахувавши період роботи ОСОБА_1 роботи з 26.05.1992р. по 25.12.1995р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек , що дає право на вихід на пенсію за віком при досягненні 60 років, починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року за наявності страхового стажу не менше 26 років.

В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 11.06.2019р. позивач звернувся до відділу з питань призначення та перерахування пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з заявою про призначення йому пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , проте, листом від 23.07.2019р. №3299/03.05/12 Про відмову у призначенні пенсії відповідач безпідставно відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком, повідомивши про неможливість зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 26.05.1992 року по 25.12.1995 року (3 роки 6 місяців 29 днів) в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонній компанії Альтек у зв`язку із тим, що запис у трудовій книжці позивача про звільнення з цього підприємства у 1995 році завірено печаткою телефонної компанії Альтек Української Радянської Соціалістичної Республіки, тобто позивач працював в ТОВ Телефонній компанії Альтек , а факт звільнення завірено печаткою іншого підприємства. Позивач вважає, що та обставина, що підприємство не замінило свою печатку новою після припинення УРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими та не позбавляє його права на врахування періоду роботи на цьому підприємстві до його страхового стажу, оскільки він має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, вказані записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу, який, за його підрахунками, станом на день виповнення йому 60 років складає 28 років 5 місяців 13 днів, що підтверджується записами в трудовій книжці, а також довідкою АТ Альтек від 08.07.2019р., у зв`язку з цим він має право на призначення вказаної пенсії. Крім того, факт роботи позивача в ТОВ Телефонній компанії Альтек протягом вищевказаного періоду підтверджено нотаріально завіреними показаннями двох свідкві, які у цей період працювали на означеному підприємстві разом із позивачем та мають відповідні записиси про це у своїх трудових книжках. Не погоджуючись з такою відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турової О.М. від 15.10.2019 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження в адміністративній справі №160/9810/19, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 31.10.2019 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

07.11.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та просить відмовити у їх задоволені у повному обсязі, посилаючись на те, що 11.06.2019 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , проте, за змістом записів трудової книжки позивача неможливо врахувати до страхового стажу останнього період його роботи в ТОВ Телефонній компанії Альтек , у звязку із тим, що факт звільнення позивача з цього підприємства у 1995 році завірено печаткою телефонної компанії Альтек Української Радянської Соціалістичної Республіки. Таким чином, на дату звільнення позивача з ТОВ Телефонній компанії Альтек , а саме: 25.12.1995 року атрибут юридичної особи - печатка УРСР - є недійсною та належить іншому підприємству. Також додатково надана позивачем довідка № 25 від 08.07.2019 р., видана Акціонерним товариством Альтек не може бути врахована при обчисленні розміру пенсії, оскільки в реєстрі страхувальників за ЄДРПОУ - 19147198 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Альтек , а не Акціонерне товариство Альтек . За таких обставин, страховий стаж позивача складає 24 роки 10 місяців 14 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . На думку відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло в межах повноважень, згідно з діючим законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.06.2019р. ОСОБА_4 звернувся до відділу з питань призначення та перерахування пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років згідно зі ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

До вказаної заяви позивачем надано пакет документів на підтвердження загального трудового і страхового стажу, а саме: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію трудової книжки; копію військового квитка; архівну довідку від 16.05.2019р. № П-35, копію наказу № 36/к від 18.02.1997р., копію наказу № 61/к від 01.04.1997р., довідку від 11.04.2019р. № 40. Після цього позивачем ще додатково до своєї заяви було надано довідку про заробітну плату за 60 місяців по 30.06.2000р. та довідку № 25 від 08.07.2019р. з місця роботи за період з 26.05.1992р. по 25.12.1995р.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_5 про призначення пенсії від 11.06.2019р. відділ з питань призначення та перерахування пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області листом №3299/03.05/12 від 23.07.2019р. відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком згідно зі ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , у зв`язку із відсутністю у позивача передбаченого цією статтею необхідного для призначення пенсії за віком загального стажу 26 років.

В обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідачем зазначено, що загальний стаж позивача складає лише 24 роки 10 місяців 14 днів, оскільки при обрахунку цього стажу не може бути враховано стаж роботи позивача з 26.05.1992 року по 25.12.1995 року (3 роки 6 місяців 29 днів) в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонній компанії Альтек у зв`язку із тим, що запис про звільнення позивача з цього підприємства у 1995 році завірено печаткою телефонної компанії Альтек Української Радянської Соціалістичної Республіки, тобто позивач працював в ТОВ Телефонній компанії Альтек , а факт звільнення завірено печаткою іншого підприємства. Додатково надана позивачем довідка № 25 від 08.07.2019р., видана Акціонерним товариством Альтек , не може бути врахована органами пенсійного фонду при обчисленні розміру пенсії, оскільки в реєстрі страхувальників за ЄДРПОУ - 19147198 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Альтек , а не Акціонерне товариство Альтек .

Незгода позивача з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком зумовила звернення ОСОБА_5 до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року за наявністю страхового стажу не менше 26 років.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з приписами статті 62 Закон України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону № 1788-XII та п. 1 Порядку № 637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 Про трудові книжки працівників , заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.6 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком подано трудову книжку ОСОБА_5 (серія НОМЕР_2 ), згідно з записами в якій останній працював у такі періоди на таких посадах:

- з 23.11.1976 по 27.01.1977 (00 років 02 місяці 5 днів) - Дніпропетровський завод шахтної автоматики, учень слюсаря;

- з 01.08.1977 по 28.10.1977 (00 років 02 місяці 28 днів) - Дніпропетровський завод шахтної автоматики, учень слюсаря;

- з 03.11.1977 по 02.11.1979 (2 роки 00 місяців 00 днів) - військова служба;

- з 28.01.1980 по 24.03.1982 (02 роки 01 місяць 27 днів) - 16-а міська лікарня міста Дніпропетровська, водій автомобіля;

- з 26.03.1982 по 29.03.1988 (06 років 00 місяців 4 дні) - Дніпропетровське АТП-03101,водій автомобіля;

- з 13.04.1988 по 25.03.1992 (03 роки 11 місяців 13 днів) - Дніпропетровське управління автозаправочних станцій, кахельник-оздоблювач,автослюсар;

- з 26.05.1992 по 25.12.1995 (03 роки 06 місяців 29 днів) - Товариство з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек , електромонтер;

- з 18.02.1997 по 04.04.1997 (00 років 01 місяць 17 днів) - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Авіас , оператор АЗС;

- з 05.05.1997 по 14.08.1998 (01 рік 03 місяці 10 днів) - Товариство з обмеженою відповідальністю БАРС , аккумуляторщик;

- з 01.09.1998 по 10.04.2006 (07 років 08 місяців 0 днів) - Товариство з обмеженою відповідальністю БАРС , аккумуляторщик;

- з 10.03.2011 по 09.10.2011 (00 років 07 місяців 0 днів) - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія МДП , охоронець;

- з 10.10.2011 по 31.05.2012 (00 років 08 місяців 0 днів) - Товариство з обмеженою відповідальністю Фенікс , охоронець.

Вказані записи виконано без виправлень, у чіткій послідовності, із завірянням підписами відповідальних осіб та печатками роботодавців.

Щодо спірного періоду роботи позивача, який не врахований відповідачем до страхового стажу, судом встановлено, що в трудовій книжці ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, наявні записи про те, що на підставі наказу №93/к від 26.05.1992 року позивача прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек 26.05.1992р. на посаду електромонтера, а відповідно до наказу № 78/к від 25.12.1995 року його звільнено з роботи 25.12.1995р. за власним бажанням. Вищевказані записи у трудовій книжці засвідчені підписом Президента підприємства Постушенко Г.І. та відбитком печатки підприємства Телефонна компанія Альтек , на якій наявна символіка УРСР.

Твердження відповідача про те, що вказаний період роботи зарахувати до страхового стажу позивача не можливо у зв`язку із тим, що період роботи в даній організації завірено печаткою із символікою УРСР не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, тим паче, що на вказаній печатці чітко зазначено, що вона належить Телефонна компанія Альтек , де і працював позивач, водночас, положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992р. Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи №2318-XII та Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів , затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993р. № 643 не містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів з символікою УРСР та про обов`язок щодо їх заміни.

Не впливає на права та законні інтереси позивача щодо зарахування цього періоду роботи до його страхового стажу і факт припинення статусу УРСР, як суб`єкта міжнародного права.

На думку суду, та обставина, що підприємство не замінило свою печатку новою після припинення УРСР, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).

При цьому, як зазначалося вище, за змістом приписів Інструкції № 58 від 29.07.1993р. законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок працівників та внесення в них достовірних відомостей саме на роботодавців, також на керівників підприємств (роботодавців) покладено і обов`язок по заміні печаток і штампів цих підприємств, в свою чергу, рядові працівники жодним чином не можуть впливати на ці обставини, тому невиконання роботодавцем наведених обов`язків не повинно позбавляти працівника, в даному випадку позивача, його конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що страховий стаж позивача за період роботи з 26.05.1992р. по 25.12.1995р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек підтверджений відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_5 , а тому неврахування відповідачем цього періоду до страхового стажу позивача є протиправним.

Крім того, суд враховує, що з метою додаткового підтвердження цього періоду трудового стажу позивачем під час звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії надано довідку № 25 від 08.07.2019р., видану Акціонерним товариством Альтек на підставі книги наказів по підприємству, про те що ОСОБА_7 дійсно працював в ТОВ Телефонна компанія Альтек з 26.05.1992 року по 25.12.1995 року.

Доводи відповідача відносно того, що ця довідка не може бути врахована, оскільки в реєстрі страхувальників за ЄДРПОУ - 19147198 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Альтек , а не Акціонерне товариство Альтек , є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у даному випадку відповідач не був позбавлений можливості скористатися своїми повноваженнями, передбаченими п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1, та звернутися до Акціонерного товариства Альтек , яке видало вищеозначену довідку, і з`ясувати факт можливого правонаступництва між АТ Альтек та ТОВ Альтек , що усунуло б будь-які сумніви відносно правомочності АТ Альтек видавати таку довідку.

Водночас, позивачем було вжито всіх можливих заходів для надання підтверджуючих спірних період роботи документів, зокрема, надано отриману відповідь архівних установ від 19.09.2019р. № П-186-2019 р. про неможливість надати архівну довідку про стаж роботи ОСОБА_5 за період роботи в ТОВ Альтек через відсутність на зберіганні запитуваних документів.

Крім того, позивач, з урахуванням вищенаведених приписів п. 18 Порядку № 637, повідомив про наявність свідків (працівників, з якими він працював протягом спірного періоду), які можуть підтвердити факт роботи ОСОБА_1 в ТОВ Телефонна компанія Альтек у спірний період.

Так, відповідно до заяви ОСОБА_10 , яка посвідчена 01 жовтня 2019 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О., останній працював в ТОВ Телефонна компанія Альтек на посаді електромонтера, що підтверджується витягом з його трудової книжки, яка додається. Разом з ним в період з 26.05.1992 р. по 25.12.1995 р. в ТОВ Телефонна компанія Альтек на посаді електромонтера працював ОСОБА_1

Наданий витяг з трудової книжки ОСОБА_10 містить записи про роботу останнього в аналогічний період, які також засвідчені печаткою Телефонна компанія Альтек з символікою УРСР.

Віповідно до заяви ОСОБА_12 , яка посвідчена 01 жовтня 2019 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О., останній працював в ТОВ Телефонна компанія Альтек на посаді інженера-механіка, що підтверджується витягом з його трудової книжки, яка додається. Разом з ним в період з 26.05.1992 р. по 25.12.1995 р. в ТОВ Телефонна компанія Альтек на посаді електромонтера працював ОСОБА_1

Наданий витяг з трудової книжки ОСОБА_12 містить записи про роботу останнього в аналогічний період, які також засвідчені печаткою Телефонна компанія Альтек з символікою УРСР.

Таким чином, в даному випадку відповідач не в повній мірі використав надані йому повноваження щодо перевірки обґрунтованості видачі довідки шляхом комунікації з підприємством, що її видало, водночас, жодним чином не спростував відомості, які зазначені в трудовій книжці позивача та у довідці № 25 від 08.07.2019р., виданій Акціонерним товариством Альтек на підставі книги наказів по підприємству, про те що ОСОБА_7 дійсно працював в ТОВ Телефонна компанія Альтек з 26.05.1992 року по 25.12.1995 року, а, отже, передчасно та безпідставно відмовив позивачеві у зарахуванні цього періоду роботи до страхового стажу позивача.

Також відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.

При цьому суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо печатки роботодавця, якою засвідчено ці записи у трудовій книжці ОСОБА_5 , з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії позивачеві, оформлене листом від 23.07.2019р. №3299/03.05/12, в тому числі в частині не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 26.05.1992р. по 25.12.1995р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек , є протиправним, оскільки така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення, та передчасною, а, отже, зважаючи на те, що права позивача порушені саме цим рішенням відповідача, а не його діями, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправним та скасування цього рішення, а також зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоду роботи з 26.05.1992р. по 25.12.1995р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек .

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати з 05 травня 2019 року ОСОБА_13 пенсію за віком, врахувавши період роботи ОСОБА_1 роботи з 26.05.1992р. по 25.12.1995р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек , що дає право на вихід на пенсію за віком при досягненні 60 років, починаючи з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року за наявності страхового стажу не менше 26 років, з огляду на таке.

В рішеннях у справах Клас та інші проти Німеччини , Фадєєва проти Росії , Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № 11(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України .

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно - дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.06.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням висновків суду та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_1 , оформлене листом від 23.07.2019р. №3299/03.05/12.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період роботи з 26.05.1992р. по 25.12.1995р. в Товаристві з обмеженою відповідальністю Телефонна компанія Альтек .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 11.06.2019 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпрпоетрвоській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 14.11.2019 року.

Суддя О.М. Турова