Рішення

від 24.10.2019 по справі 280/4241/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2019 року о/об 13 год. 16 хв.Справа № 280/4241/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Валмакс плюс» (69071, м. Запоріжжя, вул. Алтайська, буд.31, код ЄДРПОУ 35764390)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1 М.В.

(особа посвідчується паспортом серія НОМЕР_1 )

від відповідача - Юрчак О.В.

(діє на підставі довіреності № 430/08-01-10-01 від 15.07.2019 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Валмакс плюс» (надалі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 серпня 2019 року №0012521406;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 серпня 2019 року №0012531406;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 серпня 2019 року №0012541406;

Ухвалою суду 02 вересня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 20 вересня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою судді від 24 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначене на 24 жовтня 2019 року.

В судовому засіданні 24 жовтня 2019 року протокольною ухвалою суду за згодою сторін підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду на 24 жовтня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 24 жовтня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач не згоден з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх такими, що мають бути скасовані, оскільки відповідачем неправомірно нараховано податкові зобов`язання та штрафні санкції, так як господарська діяльність Приватного підприємства Валмакс плюс по взаємовідносинам з контрагентами підтверджується первинними документами, які досліджені під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№42721 від 16 жовтня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що TOB СТАРТЕП у липні 2016 року виписувало (оформлювало) первинні документи щодо реалізації товарів на адресу ПП ВАЛМАКС ПЛЮС без їх реального постачання. Фактично постачання товарів TOB СТАРТЕП не відбувалось, а оформлювались лише документи з метою формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призводить до ухилення від сплати податку до бюджету. Вказує, що первинна документація щодо здійснених господарських операцій ПП BAЛMAKC ПЛЮС з TOB СТАРТЕП є такою, що не містить достовірної інформації та не несе в собі доказової сили. Зазначає, що в ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості реалізації товару підприємству ПП ВАЛМАКС ПЛЮС зазначеним вище контрагентом-постачальником, а саме відсутність у постачальника майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

В судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Запорізькій області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі направлення від 08 липня 2019 року №1505, виданого Головним управлінням ДФС у Запорізькій області Пронько Ольгою Миколаївною - головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Запорізької області, раднику податкової та митної справи Ш рангу, відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області № 2407 від 08 липня 2019 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ВАЛМАКС ПЛЮС , код ЄДРПОУ 35764390, (скорочена назва ПП ВАЛМАКС ПЛЮС ), з питань встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником TOB СТАРТЕП (код ЄДРПОУ 40532757) за 2016 рік та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником TOB СТАРТЕП (код ЄДРПОУ 40532757) за період липень 2016 року, відповідно до затвердженого переліку питань документальної перевірки.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено Акт перевірки №446/08-01-14-06/35764390 від 19 липня 2019 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ВАЛМАКС ПЛЮС (код ЄДРПОУ 35764390) .

У висновках акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- підпункт 134.1.1, пункт 134.1, статті 134, пункт 135.1 статті 135, з врахуванням пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 4 025 грн., в т.ч. по періодах: 2016 рік - 4 025 грн.;

- пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.7, пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого: занижено податок на додану вартість у липні 2016 на суму 2 771 грн.; завищено від`ємне значення податку на додану вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у липні 2016 на загальну суму 1 701 грн.

На підставі Акту перевірки №446/08-01-14-06/35764390 від 19 липня 2019 року податковим органом стосовно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0012521406 від 15 серпня 2019 року, яким Приватному підприємству ВАЛМАКС ПЛЮС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 4025 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 1006,00 грн. 25 коп.,

- № 0012531406 від 15 серпня 2019 року, яким Приватному підприємству ВАЛМАКС ПЛЮС збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму податкового зобов`язання на суму 2771,00 грн., та нараховано штрафні санкції у сумі 692 грн.,75 коп.,

- № 0012541406 від 15 серпня 2019 року, яким Приватному підприємству ВАЛМАКС ПЛЮС зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1701,00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності платника податку та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, проводячи перевірку та встановлюючи порушення податкового законодавства Приватним підприємством «Валмакс плюс» , податковий орган зробив висновки на підставі вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016).

Так в Акті перевірки зазначено, що: … ОСОБА_2 , діючи спільно з ОСОБА_3 , з відома ОСОБА_4 , за допомого ОСОБА_5 не ставлячи до його відома про свої злочинні задуми, за допомогою юридичних послуг фізичної особі підприємця ОСОБА_6 , який також не був посвячений у злочинний намір вказаної групи осіб, створили підготували ряд документів, а саме:

1. договір відступлення часток у статутному капіталі товариства шляхом продажу від 04.07.2016 року,

2. протокол №2 загальних зборів учасників TOB Греіус від 04.07.2016, яким вирішено відступити ОСОБА_7 частки статутного капіталу підприємства та призначити його директором підприємства;

3. нову редакцію статуту TOB Стартеп .

06 липня 2016 року після підписання ОСОБА_7 . вищевказаних документів, ОСОБА_3 , діючи умисно, повтори реалізуючи спільну злочину мету, з відома членів групи, за допомогою ОСОБА_6 здійснено реєстрацію виконавчому комітеті Запорізької міської Ради TOB Стартеп (ЄДРПОУ 40532757), адреса місцезнаходження м. Запоріжжя, вул.. Яценка, буд.6 з реєстраційним номером - НОМЕР_2 . Основним видом діяльності якого згідно з установчими документами є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД-46.90).

Крім того, ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_3 , з відома ОСОБА_8 , користуючись юридичними послу гал ОСОБА_6 з метою реєстрації фіктивного підприємства надав статутні та реєстраційні документи підприємства до відповідних органів для постановки їх на облік у державній податковій інспекції, управління статистики, пенсійні фонд та фонд соціального страхування.

Після реєстрації вказаного фіктивного підприємства членами злочинної групи у районній Державній податковій інспекції м. Запоріжжя співучасниками отримано свідоцтво платника податку на додану вартість.

З метою отримання від контрагентів безготівкових коштів та подальшої конвертації у готівкові кошти, п керівництвом ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_3 з відома ОСОБА_9 В.О. на директора підприємства ОСОБА_10 В.В. відкрито розрахункові рахунки TOB Стартеп № НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , які відкрито у Запорізькому регіональному управлінні ПАТ КБ ПРИВАТБАНК м. Запоріжжя.

В цей же час ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_3 з відома ОСОБА_8 , користуючись юридичними послугами ОСОБА_6 замовили та отримали печатку TOB Стартеп , яка в подальшому використовувалась співучасниками у процесі незаконної діяльності з конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, а саме: при підробці і складанні завідомо неправдивих офіційних документів, а також отримані готівкових коштів.

Таким чином, членами організованої групи була створена злочинна схема конвертації грошових коштів у готівку згідно якого кошти від контрагентів (клієнтів) в результаті проведення безтоварних операцій надходили і розрахунковий рахунок TOB Стартеп після конвертувалися у готівку, а саме шляхом перерахування безготівкові коштів в адрес підприємств вигодо набувачів, отримані за це від них без облікових готівкових коштів та подальшому передачу контрагентам (клієнтам)… .

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу викладеними у Акті перевірки №446/08-01-14-06/35764390 від 19 липня 2019 року на підставі наступного.

Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем здійснено господарські взаємовідносини з TOB Стартеп .

01 липня 2016 року між TOB Стартеп , як продавцем та Приватним підприємством «Валмакс плюс» , як покупцем укладено договір на поставку продукції.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 договору поставки постачальник зобов`язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору відповідно рахунку.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав до суду: видаткову накладну №2718 від 27 липня 2016 року; видаткову накладну №РН-0718 від 18 липня 2016 року виписку по рахунку № НОМЕР_5 з 01 липня 2016 року до 22 серпня 2019 року..

Також до суду надано видаткову накладну № РН-0001807 від 18 липня 2016 року, видаткову накладну № РН-0027072 від 27 липня 2016 року, як доказ реалізації отриманої продукції від TOB Стартеп .

Судом досліджуючи первинні документи здійснення господарської діяльності позивача з TOB Стартеп , встановлено, що договір на постачання та видаткові накладні підписані ОСОБА_7 , в свою чергу вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016) до кримінальної відповідальності притягнуто лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з поставки придбаних у TOB Стартеп товарів позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи які не викликають сумніву у їх дійсності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з TOB Стартеп здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При дослідженні вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016) та первинних документів, суд застосоваю принцип правомірності дій платника податків, оскільки останній не зобов`язаний володіти інформацією стосовно свого контрагента. Також суд зазначає, що перевірка свого контрагента позивачем здійснена, оскільки ним укладено договір, а також здійснено отримання товару та сплата за нього.

Відповідач, в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

По суті висновки Акту перевірки №446/08-01-14-06/35764390 від 19 липня 2019 року гуртуються лише на вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2016 року по справі №335/12032/16-к (1-кп/335/581/2016), однак первинні документи належним чином не оцінені ревізором. Жодних посилань на дефектність первинних документів, податковий орган не зазначає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та віднесено до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам з TOB Стартеп , а висновки Акта перевірки №446/08-01-14-06/35764390 від 19 липня 2019 року є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0012521406 від 15 серпня 2019 року, №0012531406 від 15 серпня 2019 року, №0012541406 від 15 серпня 2019 року підлягають скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного підприємства «Валмакс плюс» підлягає задоволенню.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1921 грн. 00 коп.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Валмакс плюс» (69071, м. Запоріжжя, вул. Алтайська, буд.31, код ЄДРПОУ 35764390) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- №0012521406 від 15 серпня 2019 року;

- №0012531406 від 15 серпня 2019 року ;

- №0012541406 від 15 серпня 2019 року ;

Стягнути на користь Приватного підприємства «Валмакс плюс» (69071, м. Запоріжжя, вул. Алтайська, буд.31, код ЄДРПОУ 35764390) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1921 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов