Рішення

від 14.11.2019 по справі 440/3588/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3588/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24.09.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області (надалі - відповідач) в якій просив:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області під час проведення службового розслідування за заявою ОСОБА_1 від 30.11.2018 у частині складання Ліквідаційною комісією Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області акта №7 від 31.05.2019 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* вих. №2452/115/107 2019, акта розслідування нещасного випадку від 31.05.2019 за формою Н-5* вих. №2453/115/107/01-2019, якими було протиправно відмовлено у визнанні нещасного випадку, який стався з колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 11.06.2012 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце безпосередньо під час виконання службових завдань та обов`язків у робочий час згідно зі статтями 2, 10 Закону України "Про міліцію" та в результаті якої позивач отримав тілесні ушкодження, які пов`язані з втратою працездатності на один робочий день та більше;

- визнати нечинними складені Ліквідаційною комісією Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області акт №7 від 31.05.2019 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, акт розслідування нещасного випадку від 31.05.2019 за формою Н-5*, якими було протиправно відмовлено у визнанні нещасного випадку, який стався з колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 11.06.2012 під час дорожньо-транспортної пригоди;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області провести повторно службове розслідування по факту травмування ОСОБА_1 під час ДТП 11.06.2012;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області визнати, що нещасний випадок стався 11.06.2012 приблизно о 16 годині із старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 при безпосередньому виконанні ним службових завдань та обов`язків відповідно до статей 2, 10 Закону України "Про міліцію", який призвів до втрати ОСОБА_1 працездатності на один день та більше з 23.06.2012 по 26.06.2012, з 23.06.2012 по 26.06.2012, з 13.11.2018 по 23.11.2018.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 11.06.2012 сталася ДТП за його участі саме під час виконання ним службових обов`язків. За твердженням позивача, на належному рівні за даним фактом не було проведено службового розслідування. Зазначено, що після ДТП позивач проходив лікування, як в 2012 році, так і в 2016 році про, що маються відповідні записи у медичній картці. За твердження позивача, ДТП було скоєно у робочий час, оскільки позивач прямував до Автозаводського РВ КМУ з метою вирішення службових питань, тому комісія дійшла невірного висновку, що нещасний випадок трапився не при виконанні службових обов`язків ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 позов залишено без руху.

10.10.2019 до суду позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3588/19, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.11.2019.

31.10.2019 до суду позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі /а.с. 294/.

Відповідач у судове засідання 12.11.2019 явку уповноваженого представника не забезпечив, правом надати до суду відзив на позов не скористався.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 12.06.2012 начальником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області затверджено висновок службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого юрисконсульта Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майора міліції Бублика О.І., за висновками якого факт дорожньо-транспортної пригоди за участю старшого юрисконсульта Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майора міліції Бублика ОСОБА_2 .І. мав місце. Зазначено, що тілесних ушкоджень майор міліції ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 11.06.2012 по вул. Щорса в м. Кременчуці, не отримував. Крім того, указано, що у межах проведення службового розслідування вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди в діях майора міліції ОСОБА_1 не вбачається /а.с. 128-129/.

08.01.2015 позивач звернувся до начальника Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області із заявою від 06.01.2015 про проведення службового розслідування по факту отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень під час ДТП, яке мало місце 11.06.2012 /а.с. 91/.

Наказом Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області від 15.01.2015 № 15 створено комісію з розслідування обставин нещасного випадку, що стався з майором міліції ОСОБА_1 , колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області /а.с. 98/.

19.01.2015 заступником начальника Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області подано на ім`я начальника Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області рапорт про надання дозволу на продовження терміну розслідування вказаного нещасного випадку /а.с. 99/.

06.03.2015 начальником Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області затверджено висновок службового розслідування обставин нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з майором міліції ОСОБА_1 , колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області.

Згідно з зазначеним висновком, тілесні ушкодження у вигляді саден на правому передпліччі та правому ліктьовому суглобі, синців на правому передпліччі, лівому колінному суглобі, на нижній губі отримані майором міліції ОСОБА_1 , колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ, в результаті нещасного випадку, який трапився у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Також зазначено, що у зв`язку із відсутністю втрати працездатності за наслідками нещасного випадку підстав для складання актів за формою Н-5*, Н-Т* немає /а.с. 82-90/.

23.03.2015 позивачем подано до начальника Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області скаргу на висновок службового розслідування від 06.03.2015 в якій останній просив скасувати висновок службового розслідування від 06.03.2015, як незаконний /а.с. 147-148/.

Наказом Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області від 26.03.2015 № 99 скасовано висновок службового розслідування від 06.03.2015 /а.с. 146/.

Листом Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області повідомлено позивача, що за скаргою ОСОБА_1 від 23.03.2015 скасовано висновок службового розслідування від 06.03.2015 за фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.06.2012, та розпочато розслідування комісією у новому складі, відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346. Крім того, в указаному листі зазначено прохання надати листок непрацездатності, виданий за наслідками отримання тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача, яка мала місце 11.06.2012 на адресу відповідача у найкоротший термін /а.с. 153/.

10.04.2015 позивачем надано відповідь на запит /а.с. 154/ та долучено до матеріалів службового розслідування відповідь відділу матеріального забезпечення УМВС № 5/Б-2зі від 30.03.2015, акт медичного огляду від 11.06.2012 № 574, відповідь з медичної амбулаторії від 23.03.2015.

06.05.2015 начальником Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області затверджено висновок службової перевірки за скаргою ОСОБА_1 на висновок службового розслідування від 06.03.2015 /а.с. 226-228/.

Відповідно до вказаного висновку підстав для призначення розслідування відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися органах та підрозділах системи МВС України, затвердженому наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, не встановлено.

Листом Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області від 06.05.2015 № Б-285 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за результатами проведеної службової перевірки, комісія дійшла висновку, що немає підстав для проведення розслідування відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346. Крім того, зазначено прохання повідомити щодо встановлення нових підстав для призначення розслідування за фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 /а.с. 164/.

14.02.2017 ОСОБА_1 подано до Кременчуцького ВП ГУ Національної поліції України в Полтавській області заяву про проведення службового розслідування в якій зазначено прохання комісійно визнати, що нещасний випадок трапився з позивачем при виконанні службових обов`язків /а.с. 172-174/.

17.02.2017 ОСОБА_1 подано до Кременчуцького ВП ГУ Національної поліції України в Полтавській області заяву про приєднання доказів до матеріалів службового розслідування /а.с. 175/.

Наказом Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області від 22.02.2017 № 7 призначено на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.02.2017 проведення службового розслідування за фактом нещасного випадку, який стався з ним 11.06.2012 під час проходження служби в ОВС /а.с. 184/.

28.03.2017 головою ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області затверджено висновок службового розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 /а.с. 165-171/.

Згідно із висновком службового розслідування факт отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 11.06.2012 визнано таким, що знайшов своє підтвердження. Указано, що умисних провинних дій, що призвели до травмування з боку потерпілого не встановлено. У межах проведення даного службового розслідування встановити причинно-наслідковий зв`язок між тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_1 11.06.2012 під час ДТП та наявними на даний час у ОСОБА_1 захворюваннями, не вбачається можливим. Зазначено, що факт отримання тілесних ушкоджень у вигляді - саден на правому передпліччі та правому ліктьовому суглобі, синців на правому передпліччі, лівому колінному суглобі, на нижній губі, отриманих ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кременчук, відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджених наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 у подальшому розслідуванню не підлягає.

17.01.2018 до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області надійшла скарга на протиправні дії ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ під час складання висновку службового розслідування від 29.03.2017 про ДТП, яке сталося 11.06.2012 під час виконання ОСОБА_1 функціональних обов`язків /а.с. 243-248/.

06.02.2018 начальником ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області затверджено висновок за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_1 відповідно до якого підстав для скасування висновку службового розслідування від 28.03.2017 за фактом ДТП за участі ОСОБА_1 , що мала місце 11.06.2012 в м. Кременчуці не вбачається /а.с. 251-253/.

Листом УМВС України в Полтавській області від 07.02.2018 № Б-95 /а.с. 249-250/ повідомлено позивача про розгляд його скарги та зазначено, що у межах проведеного службового розслідування встановити причинно-наслідковий зв`язок між тілесними ушкодженнями, які позивач отримав 11.06.2012 під час ДТП, та захворюваннями, наявними у позивача станом на грудень 2016 року відповідно до наданого позивачем листка непрацездатності від 23.12.2016 № 1953326, не виявилося можливим, оскільки згідно з Інструкцією з проведення судово-медичної експертизи вирішення даного питання відноситься до компетенції бюро судово-медичних експертиз управління охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів.

06.12.2018 на ім`я голови ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області позивачем подано заяву про проведення службового розслідування, скасування протиправного висновку службового розслідування від 29.03.2017 про ДТП, яке сталося 11.06.2012 під час виконання позивачем функціональних обов`язків /а.с. 255- 258/.

02.01.2019 Кременчуцьким міським відділом УМВС України в Полтавській області прийнято наказ № 1 відповідно до якого створено комісію з розслідування обставин нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 /а.с. 275/.

31.05.2019 головою ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області затверджено акт №7 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру відповідно до якого зазначено висновок комісії, а саме: подія, яка трапилася із колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 не являється нещасним випадком відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 /а.с. 261-267/.

Також відповідачем 31.05.2019 складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2012 близько 16 год. 00 хв. форми Н-5* згідно з яким за результатами розслідування комісія дійшла висновку, що подія, яка трапилася із колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 не являється нещасним випадком відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 /а.с. 19-22/.

Не погодившись із указаними актами, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (надалі - Закон №2694-ХІІ) охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Приписами частини першої статті 22 Закону №2694-ХІІ встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №2694-ХІІ за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (надалі - Порядок № 1346).

Згідно з пунктом 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Пунктом 2.2. Порядку №1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2.4. Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Згідно з пунктом 3.1 Порядку №1346 про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку № 1346 керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

Положеннями пункту 3.7 Порядку № 1346 визначено, що при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Положеннями пункту 3.10 Порядку №1346 визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Актом розслідування нещасного випадку, форми Н-5* зафіксовано, що позивач проходив службу в ОВС з 07.10.1997 по 29.11.2013, звільнений в запас за скороченням штатів 29.11.2013 (наказ УМВС України в Полтавській області від 29.11.2013 № 557 о/с) у спеціальному званні "майор міліції". У червні 2012 року проходив службу на посаді старшого юрисконсульта Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області /а.с. 268/.

11.06.2012 близько 16:00 на ділянці дороги по вул. Щорса м. Кременчук сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водія автомобіля "Chevrolet Lacetti", днз НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , 1934 р.н., який рухаючись по вул. Щорса не впевнився в безпеці при виконанні розвороту, не надав перевагу в русі та допустив зіткнення з автомобілем "Chevrolet Aveo", днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Щорса в напрямку вул. Хорольської. В результаті ДТП ОСОБА_1 , згідно з актом СМО від 04.07.2012 № 716, отримав тілесні ушкодження у вигляді саден на правому передпліччі та правому ліктьовому суглобі, синців на правому передпліччі, лівому колінному суглобі, на нижній губі. За порушення підпунктів 10.1, 10.4 пункту 10 Правил дорожнього руху на гр. ОСОБА_4 було складено адміністративний протокол ВП № 256645 від 11.06.2012 за статтею 124 КУпАП. Зазначено, що вказаним ДТП Кременчуцьким МУ проводилися відповідне службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 12.06.2012. У ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 надав пояснення, в якому прямо вказав, що тілесних ушкоджень за результатами даного ДТП у себе не виявив. Указано, що вини у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди з боку ОСОБА_1 не вбачається. З указаним висновком службового розслідування позивач ознайомлений під підпис - 13.06.2012.

Зазначено, що вивченням матеріалів службового від 28.03.2017 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно перебував на амбулаторному лікуванні у фізіотерапевтичному кабінеті КМЗ "Лікарня відновного лікування" у червня 2012 року, але листок непрацездатності йому не видавався.

Крім того, в акті указано, що службовим розслідуванням досліджено факт лікування ОСОБА_1 у період часу з 23.12.2016 по 26.12.2016 у хірурга амбулаторії поліклініки лікарні ДУ "ТМО МВС по Полтавській області" м. Кременчук. До амбулаторії ДУ "ТМО МВС по Полтавській області" м. Кременчука було надано запит з метою з`ясування причинно-наслідкового зв`язку між встановленим ОСОБА_1 діагнозом "Гострий правосторонній периатрит правого плечового суглобу" та тілесними ушкодженнями, отриманими ним під час дорожньо-транспортної пригоди 11.06.2012. Згідно з отриманою відповіддю встановлено, що достовірно надати на поставлене питання амбулаторія не має можливості, оскільки поставлене питання відповідно до Інструкції з проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 відноситься до компетенції бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів.

Щодо втрати працездатності за наслідками дорожньо-транспортної пригоди 11.06.2012, яка настала у ОСОБА_1 у листопаді 2018 року відповідно до медичних документів, виданих КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчука" підтвердити причинно-наслідковий зв`язок між встановленим діагнозом "Залишкові явища перенесеного ЗЧМТ…" та тілесними ушкодженнями, отриманими ОСОБА_1 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, зафіксованими в акті СМО від 12.06.2012, не виявилося можливим, оскільки факт отримання такої травми як "закрита черепно-мозкова травма" наявною медичною документацією не підтверджено.

Також зазначено, що співставивши та проаналізувавши наявні матеріали, комісія дійшла висновку, що факт отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , 11.06.2012 в м. Кременчук, відповідно до пунктів 2.1, 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджених наказом МВС України 27.12.2002 № 1346 подальшому розслідуванню не підлягає.

За результатами розслідування комісія дійшла висновку, що подія, яка трапилася із колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 не являється нещасним випадком відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346.

Суд зазначає, що у ході проведення службового розслідування позивачем надано письмові пояснення згідно з якими 11.06.2012 о 16:00 сталася ДТП за участю позивача під час руху ОСОБА_1 на автомобілі "Chevrolet Aveo" до Автозаводського РВ КМУ з метою підготовки документів для подальшої підготовки акта прийому-передачі майна з ВГІРФО міграційної служби. За наслідками вказаного ДТП ОСОБА_1 відчув погіршення стану здоров`я, внаслідок чого змушений був лікуватися. Також указано, що 12.06.2012 позивач звернувся за медичною допомогою до лікаря хірурга медичної амбулаторії, який встановив йому діагноз: забійна рана гематома правого передпліччя, забій лівого колінного суглоба, тілесні ушкодження були спричиненні в результаті ДТП 11.06.2012, та запропоновано лікарняний лист, від якого позивач відмовився мотивуючи свої дії службовою необхідністю /а.с. 100-101/.

Відповідно до пояснень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н., директор Департаменту "ЦНАП у м. Кременчук" у червні 2012 року начальник Автозаводського РВ у м. Кременчуці УДМС України в Полтавській області, остання підтвердила факт юридичного супроводу позивачем передачі справ, облікових документів та майна від ВГІРФО до міграційної служби за вказівкою керівництва Кременчуцького МУ. 11.06.2012 близько 16:00 год. ОСОБА_1 повинен був привезти акти звірки та обладнання з підрозділу ВГІРФО, який знаходився в приміщенні Автозаводського РВ на вул. Київській, 7, до підрозділу, який знаходився за адресою: вул. Жовтнева, буд. 31/16, проте, позивачем не було доставлено вказані документи, оскільки ОСОБА_1 потрапив у ДТП /а.с. 104-105/.

Також в акті вказано пояснення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заступника начальника відділу організації фінансового забезпечення підпорядкованих підрозділів УФЗБО ГУНП в Полтавській області, у червні 2012 року працювала на посаді завідувача СФЗБО Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області - головного бухгалтера, відповідно до яких ОСОБА_6 підтвердила факт здійснення юридичного супроводу ОСОБА_1 прийому-передачі справ і майна від ВГІРФО до УДМС, за усною вказівкою тодішнього начальника Кременчуцького МУ УМВС ОСОБА_7 .

Таким чином, вище зазначеними поясненнями підтверджено, що 11.06.2012 під час нещасного випадку, що стався близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1 використовував власний автотранспорт по виконанню функцій юридичного супроводу ОСОБА_1 прийому-передачі справ і майна від ВГІРФО до УДМС.

Суд зазначає, що відповідно до акта судово-медичного обстеження від 04.07.2012 № 716 /а.с. 71-72/, виданого Кременчуцьким міжнародним відділенням бюро СМЕ ГУОЗ в Полтавської облдержадміністрації, ОСОБА_1 вказав, що тілесні ушкодження отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.06.2012 близько 16:00 по вул. Щорса внаслідок зіткнення автомобіля, яким керував ОСОБА_1 з іншим легковим автомобілем. У розділі: "Дані медичної документації" вказано, що судово-медичним експертом вивчено записи з амбулаторної картки ОСОБА_1 , в яких зазначено:"13.06.2012 хірург: "травма в побуті, потрапив в ДТП 11.06.2012 близько 17:00 по вул. Щорса"; "13.06.2012 терапевт: "с 11.06.2012 після травми (ДТП, яке вчинено 11.06.2012"; "22.06.2012 травматолог: травма 11.06.2012 в ДТП в 16:00".

Згідно заключної частини акта: "…у громадянина ОСОБА_1 виявлено такі тілесні ушкодження: садна на правому передпліччі та правому ліктьовому суглобі; синці на правому передпліччі, лівому колінному суглобі, на нижній губі, які утворилися від дії тупих предметів, можливо у вказаний строк, про що свідчить їх характер, та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень".

Відповідно до копії акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.06.2012 № 574, виданий Кременчуцьким обласним наркологічним диспансером позивач визнаний тверезим, ознак сп`яніння не виявлено /а.с. 69/.

Згідно відповіді на заяву позивача медичної амбулаторії міста Кременчука від 23.03.2015 зазначено, що записами амбулаторної картки ОСОБА_1 від 12.06.2012 підтверджено, що позивач дійсно звертався до мед. амбулаторії міста Кременчука до лікаря хірурга. Хірургом був встановлений діагноз: забійна рана, гематома правого передпліччя, забій лівого колінного суглоба, тілесні ушкодження було спричинено в результаті ДТП, яке мало місце 11.06.2012, позивачу було запропоновано лікарняний лист, проте, він відмовився від нього мотивуючи свої дії службовою необхідністю. Указано, що 13.06.2012 позивач знову звернувся до медичної амбулаторії у зв`язку з погіршенням стану здоров`я. Лікарем-терапевтом позивачу було видано направлення на консультацію у третю міську лікарню до лікаря-нейрохірурга (ЗЧМТ? Струс головного мозку?), оскільки лікар-невропатолог медичної амбулаторії знаходився у тарифній відпустці /а.с. 158/.

Згідно з копією листка непрацездатності серії АГО № 195326 /а.с. 74/ позивач проходив стаціонарне лікування у період з 23.12.2016 по 26.12.2016, діагноз - "гострий правосторонній периатрит правого плечового суглобу".

Відповідно до копії листка непрацездатності серії АДЦ № 339371, виданого КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" позивач проходив стаціонарне лікування у період з 13.11.2018 по 23.11.2018 /а.с. 75/.

Також згідно з випискою № 6341 із медичної картки стаціонарного хворого, виданої 23.11.2018 КНМП "Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька" за підписом лікаря-кардіолога ОСОБА_8 в абзаці 3 пункту 6 "Повний діагноз" зазначено: "Стенокардія напруги ІІ ФК. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ стадія, 3 ступінь, ризик 4 (дуже високий). Гіпертонічний криз (13.11.2018), неускладнений, СНІ. Залишкові явища перенесеного ЗЧМТ (при виконанні службових обов`язків у 2012 році) струсу головного мозку зі стійким цефалгічним синдромом з лікворо-гіпертензивними кризами, симпатоадреналовими нападами середньої частоти, астено-невротичним синдромом /а.с. 260/.

Згідно з листом управління охорони здоров`я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області за інформацією наданою комунальним медичним закладом "Лікарня відновного лікування" гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 перебував на амбулаторному лікуванні в фізіотерапевтичному кабінеті з 23.06.2012 по 26.06.2012 /а.с. 134/.

Водночас, як слідує з матеріалів службового розслідування відповідач стверджує, що неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між тілесними ушкодженнями, отриманими позивачем 11.06.2012 під час ДТП та наявними у позивача на даний час захворюваннями.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт отримання тілесних ушкоджень позивачем під час ДТП 11.06.2012.

Також відповідачем не доведено, що під час нещасного випадку позивач не перебував при виконанні службових обов`язків.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що нещасний випадок стався з позивачем за умов встановлених пунктом 3.11 Порядку №1346, а судом не встановлено.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірності оскаржуваних актів.

З урахуванням викладеного, з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що з метою належного способу захисту прав позивача слід визнати протиправними та скасувати акт форми Н-5* від 31.05.2019 розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2012 близько 16 год. 00 хвилин та акт №7 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджені за фактом нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 .

Водночас вимоги про визнання протиправними дій та бездіяльності Ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області під час проведення службового розслідування за заявою ОСОБА_1 від 30.11.2018 у частині складання Ліквідаційною комісією Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області акта №7 від 31.05.2019 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* вих. №2452/115/107 2019, акта розслідування нещасного випадку від 31.05.2019 за формою Н-5* вих. №2453/115/107/01-2019, якими було протиправно відмовлено у визнанні нещасного випадку, який стався з колишнім старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 11.06.2012 під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце безпосередньо під час виконання службових завдань та обов`язків у робочий час згідно зі статтями 2, 10 Закону України "Про міліцію" та в результаті якої позивач отримав тілесні ушкодження, які пов`язані з втратою працездатності на один робочий день та більше, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутня протиправна бездіяльність, оскільки за заявою позивача відповідачем проведено службове розслідування випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 та за результатами розслідування складено акт форми Н-5* від 31.05.2019 розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2012 близько 16 год. 00 хвилин та акт №7 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру.

Крім того, суд зазначає, що вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб`єкту владних повноважень. Водночас дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акт форми Н-5* від 31.05.2019 розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2012 близько 16 год. 00 хвилин та акт №7 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, оскільки саме зазначені акти мають вплив на його права та інтереси.

Однак, враховуючи те, що в ході розгляду справи судом встановлено, що акт форми Н-5* від 31.05.2019 розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2012 близько 16 год. 00 хвилин та акт №7 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджені за фактом нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 є протиправними, суд вважає за необхідне зобов`язати Кременчуцький МВ УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Ліквідаційну комісію Кременчуцького МВ УМВС України в Полтавській області визнати, що нещасний випадок стався 11.06.2012 приблизно о 16 годині із старшим юрисконсультом Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 при безпосередньому виконанні ним службових завдань та обов`язків відповідно до статті 2, статті 10 Закону України "Про міліцію", який призвів до втрати ОСОБА_1 працездатності на один та більше днів з 23.06.2012 по 26.06.2012, з 23.06.2012 по 26.06.2012, з 13.11.2018 по 23.11.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії, зокрема скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

Так у разі, якщо нещасний випадок пов`язаний з виконанням службових обов`язків, комісією складається акт за формою Н-1*. Водночас якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, саме виключною компетенцією уповноваженого органу є затвердження висновків стосовно того, що нещасний випадок пов`язаний чи не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Суд зазначає, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вище зазначені позовні вимоги виходять за межі завдань адміністративного судочинства, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 2305,20 грн згідно з квитанцією від 07.10.2019 № 11 /а.с. 6/.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (квартал 278, АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області (вул. 29-го Вересня, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 08674809) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати акт форми Н-5* від 31.05.2019 розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2012 близько 16 години 00 хвилин та акт №7 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджені за фактом нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 .

Зобов`язати Кременчуцький міський відділ УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 11.06.2012 з колишнім працівником Кременчуцького МУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області (вул. 29-го Вересня, 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 08674809) на користь ОСОБА_1 (квартал 278, б АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко